Атопічна шкіра: необхідні інгредієнти лікувальної косметики

Атопічний дерматит (АД) – алергічне захворювання шкіри зі спадковою схильністю, одна з найпоширеніших патологій, що супроводжується свербежем і характеризується хронічним рецидивуючим перебігом. І серед методів боротьби з ним особливе місце належить лікувальній косметиці.

Термін «атопічний дерматит» був запроваджений замість великої групи захворювань, що проявляються алергічними шкірними висипаннями. 

Особливості АД

АД – це поліетіологічне захворювання зі спадковою схильністю, причому спадково передається не хвороба як така, а сукупність генетичних чинників, що сприяють формуванню алергічної патології. В основі атопії лежить гіперчутливість уповільненого типу, пов’язана зі спадково обумовленим надмірним утворенням реагінових антитіл. Внаслідок цього розвивається імунне запалення та гіперреактивність шкіри, і вона починає реагувати на імунні й неімунні подразники, екзогенні (коливання температури та вологості, вітер, інсоляція) й ендогенні чинники (стрес, їжа тощо). 

Розпочавшись, як правило, в ранньому дитинстві, захворювання перебігає довгі роки із чергуванням рецидивів та ремісій, різної тривалості й інтенсивності вираженості симптомів. Причому рецидиви зазвичай настають у зимовий час, влітку ж  спостерігаються спонтанні ремісії. Згодом гострота захворювання зменшується, й у віці 30-40 років у більшості хворих відбувається спонтанне лікування або значний регрес симптомів. 

Для різного вікового періоду перебіг АД має певний характер локалізації. Існують також морфологічні особливості шкірних висипань. Свербіж є постійним симптомом, незалежно від віку. Особливістю дитячого періоду є переважання висипань ексудативного гостро- та підгострозапального характеру з локалізацією на обличчі, згинальних та розгинальних поверхнях кінцівок (ексудативний діатез). У другому віковому періоді (дитячий – від 2 до 7 років) процес має характер хронічного запалення, запальні й ексудативні явища менш виражені. Шкірні прояви представлені еритемою, папулами, лущенням, інфільтрацією, ліхенізацією, множинними тріщинами й екскоріаціями. Після вирішення висипань залишаються ділянки гіпо- та гіперпігментації. Формується додаткова складка нижньої повіки (дитяча екзема). У підлітковому віці й у дорослих переважають інфільтрація, ліхенізація, еритема має синюшний відтінок, виражена папульозна інфільтрація. Улюблена локалізація висипань – верхня половина тулуба, обличчя, шия, верхні кінцівки (атопічний дерматит). 

Характерними клінічними ознаками тяжких форм АД є: «барвисте» забарвлення шкіри тулуба з бурувато-брунатним відтінком, сірувато-іктеричним компонентом, хвиляста гіпо- та гіперпігментація шкіри шиї, «мармурова» білизна шкіри носа, точковий фолікулярний кератоз, «мармуровість» шкіри кінцівок. Гіперемія й екзематизація обличчя, як правило, виникають в разі загострення, проте іноді зберігаються протягом усього життя. У випадках, коли ці симптоми відсутні і хворому властива блідість, привертають до себе увагу складки під нижніми повіками, передньощічні складки, кон’юнктивіт, хейліт, сухість шкіри, нерідко зріджені брови. У період загострення захворювання шкіра обличчя гіперемована, інфільтрована, вкрита висівкоподібними лусочками з виразною періорбітальною складчастістю, хейлітом. Часом з’являються ділянки экзематизації з мокнуттям й утворенням серозних кірок, на шкірі обличчя – безліч кров’янистих кірочок у місцях точкових екскоріацій. Шкіра шиї інфільтрована, гіперемована з лінійними та точковими екскоріаціями. 

Одним з проявів АД є атопічний хейлит. Його прояви і рецидиви мають не лише косметичні наслідки, а й порушують харчування людини, запобігають санації порожнини рота при стоматологічних маніпуляціях, викликають стан фізичного та психологічного дискомфорту, а в низці випадків спричиняють психосоматичні розлади. 

Підтримує хронічний перебіг АД і так званий свербіжно-розчісувальний цикл, оскільки кератиноцити, ушкоджувані при розчісуванні шкіри, вивільняють цитокіни та медіатори, які залучають клітини в місця шкірного запалення. 

Лікувальна косметика: необхідні інгредієнти

До лікувальної косметики для атопічної шкіри висуваються досить жорсткі вимоги. Вона має бути стерильною, вільної від алергенів, цитотоксичних речовин, запашок, барвників, консервантів. Така косметика виготовляється на основі емульсій рослинних олій регенерувальної та реструктуруючої епідермальний бар’єр дії. Для стабілізації та загущення емульсій використовують бджолиний віск, олію жожоба, віск канделіни тощо. Косметичні засоби для корекції АД включають плівкоутворювальні речовини, регідратанти, антисептики, антиоксиданти, імуномодулятори та репаранти, протисвербіжні, судинні компоненти. Як плівкоутворювальні речовини зазвичай використовуються природні полісахариди – хітозан і гіалуронова кислота, штучні полімери на основі похідних акрилату, мальтодекстрину. Як зволожувальний компонент вводять насичені жири (вазелін, олія ши, кокосова, пальмова), силікони, гліцерин, білкові гідролізати, амінокислоти, рослинні полісахариди, молочну кислоту, сечовину, піроглутамат натрію. Вважається, що парафіни та мінеральні олії, з погляду алергології і токсикології, добре переносяться шкірою. Пом’якшувальні засоби, що містять білий парафін, крім вологозбереження і пом’якшення, виявляють також вазоконстрикторну і атрофогенну дію на шкіру. Однак в разі відмови після тривалого використання косметичних засобів з вмістом мінеральних олій високої концентрації у більшості випадків спостерігається зневоднення шкіри. Внаслідок оклюзійного ефекту, яким володіють мінеральні олії, ліпіди виштовхуються з рогового шару шкіри, ослабляючи її захисну функцію. Це призводить до зростання ТЕПВ і спричиняє зневоднення шкіри. Як реструктуруючий епідермальний бар’єр компонента для атопічної шкіри настійно рекомендовані олії, багаті омега-6 жирними кислотами (чорної смородини, огірочника, примули вечірньої, авокадо, кісточок абрикоса, персика, виноградних кісточок, волоського горіха, каноли, кеш’ю, конопельна, кукурудзяна, кунжутна, мигдальна олії, зародків пшениці, соняшникова олія, розторопші, рисових висівок, сафлори, сої, пасифлори, таману, насіння гарбуза, шипшини тощо). Замість жирних кислот іноді використовуються фосфоліпіди або тригліцериди, також вводяться готові кераміди. Для прискорення відновлення епідермального бар’єру і зволоження поверхневих шарів епідермісу в рецептуру таких препаратів додаються АНА низької концентрації, для стимуляції синтезу керамідів – молочна кислота.

Відомо, що при АД у складі ліпідів поверхні шкіри на тлі загального їх дефіциту спостерігається збільшений рівень холестерину і знижений вміст сквалену. Враховуючи  високу ненасиченість сквалену і його здатність до окиснення, в косметиці використовують більш стабільну його форму – сквалан (squalane). Крім акулячої печінки, сквален міститься також в оліях зародків пшениці та рисових висівок, авокадо, кукурудзи, насіння гарбуза, маслиновій, пальмовій, амарантовій. На швидкість відновлення ліпідних шарів впливає композиційне тріо ліпідів: кераміди, незамінні жирні кислоти, холестерин з ефективним співвідношенням 1:1:1 й оптимальним при атопічному дерматиті – 3:1:1 (швидке відновлення ліпідного бар’єру й утримання вологи в шкірі). Незамінні жирні кислоти в косметиці пом’якшують і вирівнюють поверхню шкіри, зменшують втрату води, впливають на структуру ліпідних міжклітинних шарів і синтез простагландинів, є репарантами клітинних мембран, регулюють запалення. Для нормального функціонування шкіри оптимальне співвідношення омега-6 та омега-3 жирних кислот становить 1:1–4:1.

Існує чимало рослин, екстракти яких можна використовувати для атопічної шкіри як антисептики. Поряд з антисептичними сполуками вони містять полісахариди та біофлавоноїди, які захищають клітини шкіри від цитотоксичних речовин. Це екстракти анісу, волошки, білої верби, гамамелісу, гарденії, груші, оману, конюшини, лаванди, лопуха, солодки, фенхеля, чорної тополі, чебрецю. Замість антиоксидантних домішок традиційно використовують вітамін Е, рослинні поліфеноли. Поліфенолами багаті червоний виноград, сосна, розмарин, зелений чай, соя, люцерна, червона конюшина, гінкго білоба, карликова пальма тощо. 

У косметику для атопічної шкіри також додають імуномодулятори: олії, багаті на омега-3 жирними кислотами (лляна, рапсова, риб’ячий жир тощо), молочні протеїни, β-глюкан і стимулятори регенерації (пантенол, бісаболол, алантоїн). Протизапальну дію виявляють азулен, пікногенол, β-глюкан, бісаболол, екстракти гамамелісу, чорної тополі, оману, зеленого чаю, лаванди, коли, чорниці, верби, червоного винограду, куркуми, алое, гінкго білоба, виноградних кісточок. Гіалуронова кислота має протизапальну та імуномоделюючу дію, зменшує набряклість.

Дерматокосметичний догляд при АД

Загальні правила дерматокосметичного догляду передбачають використання спеціальної косметики для атопічної шкіри як у період загострення, так і ремісії. Слід особливо відзначити важливий аспект допоміжної базисної терапії, який полягає в тому, що внаслідок порушення бар’єрної функції шкіри та її сухості зволожувальні та пом’якшувальні засоби використовують навіть у ті періоди, коли симптоми захворювання відсутні. У період загострення можливе застосування дерматокосметики як монотерапії у хворих з легкими і навіть помірно вираженими проявами АД. При виражених проявах АД  рекомендується методика тандем-терапії: 1 раз на день наносять топічні кортикостероїди (крем, мазь, лосьйон) протягом 7-14 днів, потім гормональні засоби – 1 раз на 2-3 дні, наносячи лише на уражені ділянки протягом 7-–14 днів. Це дозволяє зменшити системне та місцеве гормональне навантаження, слугує профілактикою ускладнень кортикостероїдної терапії та синдрому скасування. Дерматокосметика при АД може використовуватися й у складі композитної зовнішньої терапії, суть якої полягає в послідовному нанесенні на шкіру спочатку дерматокосметичного зволожувального засобу для атопічної шкіри, а після невеликої експозиції, необхідної для його абсорбції, – лікарського зовнішнього засобу, зокрема, кортикостероїду. Зволожувальний крем створює своєрідну «підкладку», сповільнюючи швидкість проникнення основної діючої речовини, що пролонгує його терапевтичну дію і зменшує можливі системні ефекти, сприяє плавному відходу від стероїдной терапії та подовженню ремісії. 

Серед засобів для очищення атопічної шкіри слід віддавати перевагу милам і гелям на безмильній основі зі слабокислим рН для дорослих (5,5) і нейтральним для дітей (7,0). Як базовий догляд при АД рекомендується термальна вода у формі спрею. Зрошення термальною водою рекомендовані з появою відчуття стягнення шкіри, її можна використовувати щодня і необмежену кількість разів, без вікових і статевих обмежень, на будь-якій ділянці шкірного покриву в різних періодах захворювання. Особи з АД потребують щоденних 15-20-хвилинних водних процедур (душ, ванна). Ванни не приймають при інфікуванні, вираженій запальній реакції, мокнутті. Водні процедури сприяють очищенню, зволоженню шкіри, а також глибшому проникненню лікарських речовин. Для прийняття лікувальних ванн краще використовувати дехлоровану воду, яку одержують шляхом відстоювання або фільтрування. Існує хибна думка, що при атопічній шкірі корисні купання з відварами трав (череди, ромашки, чистотілу). Спостереження доводять, що це пересушує шкіру, а іноді спричиняє алергічні реакції. Тому при АД рекомендуються ванни зі спеціальними косметичними засобами, використання яких дозволяє найбільш ефективно відновити гідроліпідний бар’єр, усунути сухість шкіри, зменшити свербіж. Необхідно пам’ятати, що не можна користуватися мочалками і розтирати шкіру, а також застосовувати мийні засоби.

Після водних процедур, особливо на ділянки підвищеної сухості, рекомендоване нанесення пом’якшувальних та зволожувальних засобів. Останні при атопічному дерматиті застосовують не лише в стадії загострення разом з лікарськими зовнішніми препаратами. Доцільно наносити їх щодня вранці та ввечері, при вираженій сухості та стягненні шкіри кілька разів протягом дня, обов’язково після водних процедур. Як правило, це емульсії типу «олія-у-воді» або «вода-в-олії». 

Раціональний догляд за атопічною шкірою може не лише істотно підвищити ефективність лікування і подовжити ремісію, а й значно поліпшити якість життя хворого. Звичайно, у виборі дерматокосметичних засобів перевагу слід надавати готовим програмам для атопічної та шкіри, схильної до атопії, які здатні забезпечити повноцінний поетапний косметичний догляд (очищення, зволоження, живлення, захист, комплексні лікувально-косметичні заходи в період загострення). Однак не варто забувати і про вартість аптечної косметики, адже не всі пацієнти можуть дозволити собі мати в арсеналі повну лінію засобів. У деяких випадках достатньо придбати олію для ванн або зволожувальний косметичний засіб. 

У будь-якому разі, вибір засобів спеціального косметичного догляду для хворого на АД має грунтуватися не на принципі «аби дешевше». Не слід також сліпо довіряти невмотивованій рекламі дорогих препаратів. Насамперед, необхідно керуватися рекомендаціями лікаря, а також незалежного провізора-косметолога, в обов’язки якого входить надання достовірної та коректної інформації для свідомого вибору пацієнта. 

Статтю вперше було опубліковано в Les Nouvelles Esthetiques Україна, №1 (61), 2018