Що може статися після перманентного макіяжу?

Ольга Корякіна , лікар-дерматокосметолог, мезотерапевт, спеціаліст anti-age-медицини, член асоціацій UADV, УАЛДВК, МАЕКМ, НДМ (Україна)

Навіть при правильно виконуваному перманентному макіяжі ми можемо зіткнутися з негативними побічними ефектами, що, звичайно, не принесе радості ні клієнтці, ні майстру. Попереджений - значить озброєний, тому готовим потрібно бути до всього, в тому числі і до таких неприємностей, як герпес. Наше завдання ⎼ не допустити його появи

В одному з матеріалів ми говорили про протипоказання та почали обговорювати тему побічних ефектів, першим з яких став набряк. Щоб відображення в дзеркалі не викликало щоразу гострі напади жалості до себе коханої (і не важливо, пацієнт ти чи майстер), ми розберемо, які ще можуть бути наслідки татуажу брів і як їх уникнути. Якщо процедура проводиться правильно, дуже рідко буває так, що внаслідок крихкості судин, підвищеної кровоточивості та застосування адреналіну або епінефрінвмісних препаратів, що блокують капілярну кровотечу, кров надовго затримується під шкірою, утворюючи гематоми (як правило, вони проходять протягом доби). оболонках і червоній облямівці губ безслідно проходять за 2448 годин, на шкірі такі гематоми можуть затриматися до 34 доби. У будь-якому випадку поверхневі гематоми не впливають на остаточний результат процедури. Утворення скоринок, потемніння та стягнутість шкіри. Не варто забувати, що після закінчення процедури варто змащувати ранозагоювальною маззю шкіру зони, де проводився перманентний макіяж. Не панікуйте, якщо колір скоринки відрізняється від вибраного відтінку. Після закінчення 2-5 днів скоринки відлущуються, через тиждень буде видно попередній результат, а через 20 днів колір може трохи змінитися. А вже остаточний результат варто чекати приблизно за 28 днів після проведення процедури (повний цикл оновлення епідермісу).

Вірус: що та як?

Докладніше хочу зупинитися на найпоширенішій проблемі. Як кажуть медики, найкраще лікування – це профілактика, а отже, знаючи нюанси та можливі ускладнення, ми можемо заощадити наші та пацієнти час та нерви.

Герпес - це найбільш поширене ускладнення після татуажу і контурної пластики губ. Статистика стверджує, що ці процедури практично в 99% випадків призводить до загострення герпесу губ, причому навіть у тих, у кого він був лише один раз у житті! Але тільки у випадку, якщо не було вжито профілактичних заходів. Тривала механічна травматизація червоної облямівки та введення сторонньої речовини-барвника є потужним стресовим фактором для шкіри, що призводить до загибелі великої кількості клітин епітелію та епідермісу. Саме ці короткоживучі клітини з високим рівнем метаболізму є улюбленим місцем колонізації вірусу простого герпесу (ВПГ), тому після такого ушкодження клітин відбувається дуже швидка активізація персистуючого вірусу. Вже за кілька годин після травми репродукція віріонів сягає сотні тисяч!

Інфекційний процес, що почався, часом буває важко зупинити, тому досить неприємним наслідком процедури може стати постгерпетична дисхромія шкіри за рахунок локального «з'їдання пігменту» і нерівності контуру губ. У разі вторинного бактеріального інфікування вогнища на фоні ослабленого імунітету та неадекватного лікування можливі рубцеві зміни шкіри.

Як правило, герпес на губах виникає як загострення вірусної інфекції, яка вже є у клієнтки. Для вірусу простого герпесу характерна здатність безперервно та циклічно розмножуватися в інфікованих клітинах епітелію, нервових гангліях. Тому будь-яке пошкодження цих структур, особливо в умовах імунодефіцитного стану, призводить до загострення герпесвірусної інфекції.

Ознаки імунодефіциту всім добре знайомі:

• хронічні осередки інфекції у носоглотці;
• часті застудні захворювання;
• атрофічні рубці по акне;
• погано загоюються пошкодження шкіри;
• загострення герпесу більш ніж 2 рази на рік та інші.

Враховуючи, що 98% жителів міст інфіковано ВПГ, а екологія та темп міського життя завдають постійних збитків здоров'ю, людей з нерецидивним герпесом сьогодні практично не існує. Тому в даний час рецидивування герпесу 1 - 2 рази на рік вважається варіантом норми, 3 - 6 разів на рік - ситуацією середньої тяжкості (у цьому випадку вже слід задуматися про імунокорекцію), більше 6 рецидивів - важким перебігом процесу на тлі вираженого імунодефіцитного стану.

Як обхитрувати герпес?

Згідно з рекомендаціями фахівців, найпростіший і надійніший спосіб профілактики полягає в призначенні за 1?2 дні до процедури і протягом наступного тижня в супресивних дозах ациклічних нуклеозидів: ацикловіру, зовіраксу або віролексу по 400 мг 2 рази на день або валтрексу ? в день. На жаль, і ця терапія не дає стовідсоткової гарантії відсутності посттравматичного рецидиву: за статистикою, у 7% випадків трапляються резистентні або нечутливі штами ВПГ до ацикловіру. Альтернативний вибір ⎼ фамвір у дозі 250 мг на добу.

Імуно- та вакцинопрофілактика призводять до зниження частоти рецидивів за рахунок стимуляції клітинної та інтерферонової ланок імунітету, вироблення віруснейтралізуючих антитіл. Але цей варіант лікування є досить тривалим і не запобігає загостренню герпесу при специфічних пошкодженнях шкіри.

Герпес на губах або на обличчі може завдати чимало естетичних проблем. Герпес висаджує свій десант на краю верхньої чи нижньої губи, іноді на повіках. Щоб не засмучуватися з приводу неестетичних виразок, варто спробувати загострення герпесу запобігти. Вірус герпесу «прокидається» поступово. Спочатку на тому місці, де з'явиться виразка, припухає губа чи шкіра на щоці. Потім з'являється відчуття печіння, свербіж. І тільки потім формуються дрібні бульбашки, які, луснувши, утворюють темну скоринку. Потім скоринка засихає та відмирає. Так ось, висипання не з'являться, якщо протягом 24 годин після появи перших симптомів на хворобливу ділянку наносити зовіракс, ацикловір чи панцикловір. Ці препарати продаються в аптеках без рецепта. Крем наносять 5 разів на добу, кожні 4 години. Але при цьому небажано застосування антивірусних мазей, оскільки вони сприяють виведенню пігменту, що фарбує, зі шкіри і появі білястих ділянок. Зовнішнє застосування кремів та косметичних бальзамів є марним як профілактика, але необхідним при маніфестації шкірних проявів герпесу.

Для догляду після процедури татуажу губ рекомендується використовувати мазі з вираженим протизапальним та ранозагоювальним ефектом. При цьому категорично протипоказано застосування мазей, що містять антибіотики, гормони та інші стимулятори загоєння, так як вони впливають на якість імплантації барвника в шкіру. з'являються мікротріщини та ймовірність появи герпесу збільшується. Щоб цього уникнути, рекомендується при відвідуванні солярію, пляжу та взагалі у повсякденному житті, особливо у морозну, вітряну, спекотну погоду, при підвищеній сухості у приміщенні, регулярно зволожувати губи гігієнічною помадою, бажано із SPF (сонцезахисним фактором).

А що ще?

Інше, не менш дратівливе ускладнення - це хейліт, або запалення губ (червоної облямівки, слизової оболонки та шкіри). Червона облямівка, слизова оболонка і шкіра можуть залучатися в патологічний процес при багатьох дерматозах: еритематозі, червоному плоскому лишаї, псоріазі, туберкульозі, сифілісі і т. д. Існують різні класифікації хейлітів, але це вже дерматологія, тому не буду вас. Що цікавіше для вас, колеги, так це хронічні рецидивні тріщини губ (ХРТГ), на які варто звернути увагу, оскільки вони вже є порушеним шкірним покривом, а отже, потенційним слабким місцем для ускладнень.

Виділяють:

• центральні тріщини губ;
• парацентральні;
• комісуральні.

Екзогенними факторами, що викликають хейліти та тріщини губ, є хімічні, біологічні, фармакологічні та токсичні речовини, які також визначають розвиток, характер ускладнень та результат цього патологічного процесу. Підвищена чи знижена вологість, висока чи низька температура повітря, вітер, запиленість приміщень, сонячна радіація та інше сприяють розвитку хейлітів та тріщин губ. Мікробний фактор відіграє важливу роль у виникненні захворювань губ, що починаються з появи тріщин та мацерації в кутах рота, частіше у людей похилого віку зі зниженим імунітетом, зниженням тургору тканин, втратою зубів. Ангулярний хейліт є стрептококовою або мікотичною заїдою, що часто є проявом атопії. Хронічними тріщинами губ та хейлітами нерідко супроводжуються захворювання внутрішніх органів, найбільш висока частота захворювань губ при патології органів шлунково-кишкового тракту.

Матеріал вперше був опублікований у журналі Permanent №4/2016