На замітку майстру перманентного макіяжу: огляд анестетиків

Ідеальний місцевий анестетик повинен швидко, ефективно та досить довго діяти, мати низьку токсичність, не дратувати тканини, витримувати стерилізацію та не всмоктуватись – залишатися у місці введення. На жаль, жодних таких ліків, які відповідають відразу всім цим вимогам, не існує. Кожен сучасний місцевий анестетик має ті чи інші недоліки, які і враховуються при виборі препарату та способу його застосування.

Групи анестетиків

За своєю хімічною природою місцеві анестетики поділяються на дві групи: складні ефіри та аміди. Основні та найчастіше використовуються в перманентному макіяжі препарати:

• складні ефіри - Новокаїн, Прокаїн, Анестезин (Бензокаїн), Дикаїн (Тетракаїн);
• аміди - Лідокаїн, Артикаїн, Мелівакаїн, Прилокаїн, Бупівакаїн.

Анестетики, що належать до групи «ефіри», діють недовго, 30-50 хв. Це з тим, що ефіри швидше руйнуються у тканинах. Ефект амідів триває довше, від 45 хв до півтори години, а бупівакаїну — і більше. Амідні анестетики саме тому в даний час використовуються частіше, ніж ефірні, оскільки мають більш сильну та швидку дію, крім того, вони дають велику зону знеболювання.

Побічні ефекти: місцеві та системні реакції

Зрештою місцеві анестетики таки проникають через тканини та потрапляють у загальний кровотік. Клінічно доведено, що чим краще всмоктується препарат із місця введення, тим сильніша ймовірність побічних ефектів. Останні можуть виражатися у токсичній дії, впливі на ЦНС, серцево-судинну систему у вигляді місцевих реакцій.
Місцеві анестетики часто надають побічні дії, зазвичай це пряма токсична дія. Анафілактичні реакції місцеві анестетики викликають нечасто.
Місцеві реакції гіперчутливості при використанні поверхневих анестетиків можуть проявлятися локальною еритемою, уртикарним висипом, набряком або дерматитом. Коли концентрація місцевих анестетиків у крові досягає певного рівня, можуть виявитися системні ефекти, тобто вплив на організм у цілому.

Системні реакції виникають рідко і можуть проявитися генералізованою еритемою, висипанням у вигляді пухирів і набряків, пригніченням серцевої діяльності, зниженням артеріального тиску за рахунок судинорозширювальної дії, пригніченням або збудженням центральної нервової системи та деякими іншими симптомами.
Тільки у разі, якщо майстер перманентного макіяжу має медичну освіту, у його практиці допускається використання ін'єкційної анестезії! При використанні ін'єкційної анестезії до місцевих ускладнень, в першу чергу, відносять гематоми, що виникають у місці ін'єкції. До системних – внутрішньосудинне введення препарату.

Хоча при гематомі зовнішній вигляд може бути дуже вражаючим, вона швидше завдає косметичної незручності, ніж порушує здоров'я. У цьому випадку допоможе аплікація льоду і, по можливості, пов'язка, що давить, щоб обмежити подальше прогресування набряку.
Внутрішньосудинне введення препарату є вкрай неприємним ускладненням через пряму токсичну дію місцевого анестетика та вазоконстриктора на серцево-судинну та нервову систему.

Алергічні та неалергічні реакції

Багато побічних ефектів місцевих анестетиків, наприклад набряк у місці введення, артеріальна гіпотонія, тахікардія, непритомність, зустрічаються як при алергічних, так і при неалергічних реакціях на ці препарати.
Серед місцевих анестетиків ефірної групи часто спостерігаються перехресні алергічні реакції. Наприклад, новокаїн мало токсичний, але часто спричиняє алергічні реакції (дерматити, набряк Квінке і навіть анафілактичний шок). При підвищеній чутливості до новокаїну у пацієнта спостерігається запаморочення, слабкість, зниження артеріального тиску, колапс, шок. Тому при зборі анамнезу слід звернути увагу на подібні за своєю структурою препарати тетракаїну і бензокаїну, які входять до складу нових препаратів, що з'явилися на нашому ринку.
Перехресні алергічні реакції можливі і між препаратами амідної групи, що мають подібну структуру. Перехресні реакції між препаратами 1-ї та 2-ї групи відсутні.

За численними даними, місцеві анестетики амідної групи рідше спричиняють побічні ефекти, ніж препарати 1-ї групи. Відомості про токсичність та анестезуючу активність анестетиків по відношенню до новокаїну, який використовується як еталон сили та токсичності та приймається за одиницю, наведені в таблиці (див. рис. 1).

Токсичність препаратів

Найбільшу токсичність з ефірних анестетиків має тетракаїн . За своєю активністю та токсичністю він значно перевершує кокаїн. У зв'язку з високою токсичністю тетракаїн застосовується лише для поверхневої анестезії. Препарат легко всмоктується, і невелике перевищення терапевтичної дози може спричинити тяжку інтоксикацію і навіть смертельний результат. Висока токсичність обмежує використання препарату.

Бензокаїн (анестезин) також використовується лише для поверхневої анестезії незапалених тканин. FDA (управління з контролю якості продуктів та ліків США) у черговій заяві від 7 квітня 2011 року попереджало громадськість, що бензокаїн може призвести до рідкісного захворювання — метгемоглобінемії, а система охорони здоров'я (Veterans Health Administration) навіть оголосила про своє рішення вилучити бензокаїн. практики.
Застосування місцевих анестетиків у рекомендованих дозах є порівняно безпечним (за винятком алергічних реакцій). Проте, фахівець із перманентного макіяжу повинен завжди прагнути до досягнення ефекту знеболювання, використовуючи мінімальну кількість препарату. Зазвичай рекомендують використовувати дозу, що не перевищує 50% максимального значення токсичної дози. Відомості про максимальну токсичну дозу наведено в таблиці:

Особливості дії препаратів

Кожен анестетик місцевого значення має особливості дії. В основному у всіх препаратах, представлених на ринку, існує поєднання анестетиків короткого (тетракаїн, бензокаїн) та середнього (лідокаїн, прилокаїн, ультракаїн) за тривалістю дії. Так, наприклад, в одному з найпотужніших препаратів попередньої дії Super Trio представлено поєднання трьох анестетиків: лідокаїну – 4%, тетракаїну – 2%, бензокаїну – 12%.
Використання такого препарату можливе лише при чіткому уявленні про сумарну токсичність та резорбцію цих анестетиків. Також потрібно чітко уявляти, що прояв токсичності та активності препарату на слизовій оболонці вище, ніж на шкірі.
Щоб перешкодити або сповільнити всмоктування в кров з місця введення, анестетики часто поєднують із судинозвужувальними адренергічними засобами, зокрема з адреналіном (див. таблицю).

Використання анестезії разом із вазоконстриктором збільшує тривалість її дії приблизно удвічі та більше разів. Але використовувати його потрібно дуже коректно, адреналін підвищує кров'яний тиск, серцеву діяльність, викликає аритмію, розширює зіниці. Дуже часто пацієнти виявляють системну реакцію адреналіну за алергічну реакцію на препарат. При введенні препарату та вираженому наростанні пульсу, який необхідно обов'язково відстежувати, подальше введення препарату слід припинити, і зазвичай через кілька хвилин після дії вазоконстриктора можна працювати та застосовувати препарат далі.

Як зробити практику безпечнішою

При зборі анамнезу ми завжди отримуємо правдиву інформацію про стан здоров'я наших пацієнтів. Фахівці стикаються з непередбачуваними ситуаціями, що загрожують життю пацієнтів (аж до приховування діагнозів, які є протипоказаннями для проведення процедури перманентного макіяжу).
Щоб захистити себе від юридичних домагань та забезпечити своєму пацієнтові максимальний рівень безпеки, фахівець перманентного макіяжу повинен знати наступне:

• Клінічно важливі аспекти патогенезу алергічних реакцій.
• Відмінність істинних алергічних реакцій від ефектів, зумовлених застосуванням адреналіну.
• Правила збору та інтерпретації даних анамнезу.
• Методи клінічної діагностики.
• Принципові питання надання невідкладної допомоги при невідкладних станах, що з алергічної реакцією.
• Володіти правовими аспектами.
• Пам'ятати, що гіпоалергенних анестетиків немає.

Оскільки дії фахівця мають бути чіткими, правильними і негайними, має бути укладання надання першої негайної допомоги всім варіантів розвитку ускладнень, де чітко прописаний алгоритм послідовних действий.

Перед застосуванням місцевої анестезії необхідно зібрати такі анамнестичні дані:
- Чи застосовувалася раніше місцева анестезія;
- Чи були ускладнення місцевої анестезії;
- Чи були алергічні реакції на місцеві анестетики.
Слід зазначити, що в даний час існують деякі дослідження, які прагнуть довести безпеку місцевих анестетиків, і ця тема активно обговорюється.