Вуглекислий газ – отрута чи вакцина? Застосування карбокситерапії у косметології

Вуглекислий газ СО2 – це безбарвний газ, кислуватий на смак і запах, розчинний у воді, за температури нижче -78,5ºС існує у твердій формі (відомій як сухий лід), складається з двох елементів – вуглецю та кисню. Постійно наявний у навколишньому повітрі в кількості близько 0,03%.

Вуглекислий газ утворюється в хімічних реакціях та в результаті згоряння палива. Його виділяють тварини й люди, автомобілі та літаки, заводи й фабрики, а поглинають тільки рослини. Вуглекислий газ має важливе фізіологічне значення: наприклад, бере участь у регуляції судинного тонусу, виконує необхідну роль у підтримці у внутрішніх середовищах організму рівня рН. Екологи вважають його ворогом номер один нашої планети, але косметологи з ними не згодні. Адже саме від вмісту СО2 у крові людини залежить обмін кисню в тканинах і його зв’язок із гемоглобіном, підтримується стабільний кислотно-лужний баланс (рН).

Вуглекислий газ має стимулюючу дію на хемосенсорні клітини. Відбувається посилення тканинного дихання, збільшується ударний і хвилинний об’єм серця, коронародилатація, зменшується ішемія міокарда, поглиблюється дихання, виявляється стимулюючий ефект на імуногенез, прискорюються репаративні процеси у зоні запалення, підвищується розумова працездатність.

Способи застосування вуглекислого газу:

• мінерально-газові ванни, водні ванни, збагачені вуглекислим газом;
• «сухі» вуглекислі ванни, ванни із застосуванням суміші вуглекислого газу та пари.

Водні ванни, збагачені вуглекислим газом

Вуглекислі ванни сьогодні визнані одним із найефективніших методів санаторного лікування для кардіологічних хворих. Механізм впливу вуглекислих вод при зовнішньому застосуванні складається з температурного, механічного та хімічного факторів. Особливі властивості вуглекислої води суттєво змінюють умови теплообміну: вуглекислота підвищує активність теплових рецепторів та гальмує активність холодових рецепторів, знижує температуру тіла, підвищує шкірний кровотік. Хімічна дія полягає в тому, що під час ванни в організм проникає близько 30 мг вуглекислоти на хвилину (з повітрям, що вдихається, і через шкіру), внаслідок чого підвищується її вміст в артеріальній крові. Вдихання вуглекислоти призводить до посиленого її видихання, легені звільняються від надлишку і більше насичуються киснем.

Вуглекислі ванни позитивно впливають на прояви атеросклерозу коронарних артерій і судин мозку, покращується сон, підвищується витривалість, покращується пам’ять, зменшується або повністю зникає дратівливість, головний біль, запаморочення, порушення координації. Під впливом вуглекислих ванн підвищується обмін ліпідів, знижується рівень холестерину, прискорюється виведення молочної кислоти, відбувається швидше відновлення після фізичних навантажень.

«Сухі» вуглекислі ванни

Сухі вуглекислі ванни активно використовуються ще з 80-х років ХХ століття. Вони мають ті ж корисні властивості, що й водні ванни, проте легше переносяться через відсутність навантажувальної дії води на серце й тому можуть використовуватися більш важкими хворими (зокрема, які перенесли інфаркт міокарда, на ранній фазі реабілітації).

Сухі вуглекислі ванни використовують для лікування облітеруючих захворювань периферичних артерій, оскільки вони сприяють розвитку колатеральних шляхів кровопостачання та, на відміну від водних вуглекислих ванн, не спричиняють значного перерозподілу крові та негативних реакцій з боку серця.

Застосування у косметології

У косметології карбокситерапія використовується для приведення в тонус тканини, допомагає усунути стрії, надмірну пігментацію та застій крові, локальні жирові відкладення (целюліт), вікові зміни шкіри (обличчя, шия, декольте, кисті рук), темні кола під очима. Все це відбувається завдяки стимуляції вироблення колагену. Задіяння глибших шарів шкіри призводить до тривалого та постійного вироблення колагену і, як наслідок, до загальної підтяжки обличчя: підтягуються повіки, щоки та шия. Для розщеплення жирових відкладень (наприклад, другого підборіддя) нагрітий газ вводиться глибоко під шкіру, розщеплюючи клітини жиру та стимулюючи кровообіг та омолодження.

Вплив СО2 на целюліт

За даними сучасних досліджень, поява целюліту пов’язана з мікроциркуляторними змінами мережі малих артерій, вен і лімфатичних судин, що перетинають сполучну тканину. Якщо ця мікроциркуляторна система починає давати збій, тканина перестає отримувати достатнє живлення. Токсини починають накопичуватися і провокують появу набряків, вузликів і ретракцію шкіри. СО2 дозволяє зробити цю ситуацію оборотною за допомогою ін’єкцій в уражені зони. В результаті відбувається розширення судин, збільшується швидкість мікроциркуляції (підвищується швидкість кровотоку), у тканину надходить більше кисню, виводяться токсини, зменшується набряклість. Це також сприяє ліполізу (зменшується розмір жирових клітин) та розщепленню жирів (відбувається руйнування жирових клітин). Карбокситерапія ефективна як для пацієнтів, які страждають на хронічний целюліт, так і як профілактичний метод на ранніх стадіях.

Під час лабораторних досліджень в Університеті Сієни (Італія) медики довели ефективність карбокситерапії в галузі корекції фігури: у 48 учасниць експерименту, яким вводили двоокис вуглецю в жирові тканини живота і стегон, обсяг талії зменшився в середньому на 3 см, а об’єм стегон – на 2 см.

Відповідно до показань, пацієнту призначається курс карбокситерапії від 3-6 до 10-12 процедур. Частота застосування також варіюється від 1 до 3 процедур на тиждень. Доза ін’єкції становить від 1 до 50 мл. На один сеанс – не більше ніж 200 мл. Загальна тривалість процедури становить трохи більше 20 хвилин. Під час процедури застосовують стандартні голки для мезотерапії 30G. У перші кілька секунд після введення можливе відчуття печіння у зоні впливу, але в цілому операція абсолютно безболісна.

Карбокситерапія у поєднанні з іншими процедурами

Газові ін’єкції посилюють результати інших косметологічних процедур. Карбокситерапія з успіхом поєднується з мезотерапією, багаторазово посилюючи її дію завдяки синергічному ефекту.

З успіхом використовується СО2 і після пластичних операцій як найпотужніша реабілітаційна підтримка та швидка підтяжка шкіри.

Протипоказаннями до ін’єкцій карбокситерапії є:

• незавершений реабілітаційний період після пластичних операцій у передбачуваній зоні втручання;
• наявність імплантатів у сфері застосування терапії;
• дерматит у зоні втручання;
• захворювання сполучної тканини;
• хвороби серця й легень;
• схильність до тромбозів.

При проведенні процедури можуть бути побічні явища:

• почервоніння, печіння та болючість у місці введення;
• місцевий набряк;
• підшкірна крепітація (характерне потріскування) під час та одразу після введення.

Процедура карбокситерапії не потребує спеціального режиму реабілітації, можна не порушувати свого робочого графіка. Ефект карбокситерапії триває до року і більше, залежно від способу життя й дотримання рекомендацій лікаря.

Вимоги до вуглекислого газу, який використовується для ін’єкцій:

• бути стерильним;
• містити менше ніж 1% кисню;
• містити менше ніж 4% азоту;
• містити понад 95% вуглекислого газу.

---

За матеріалами  Les Nouvelles Esthetiques Україна