Стара нова карбокситерапія: поєднання з іншими процедурами

Метод карбокситерапії, широко рекламований останнім часом у професійній та споживчій пресі, не такий вже й новий, адже застосування вуглекислого газу в медицині налічує не одне століття. Давно відомі ванни з вуглекислим газом, вуглекислі мінеральні води, що застосовуються при лікуванні різних захворювань: легеневих, серцево-судинних, нервової системи тощо. Для лікування пацієнтів, отруєних чадним газом, а також деяких легеневих захворювань використовуються інгаляції повітряної суміші, збагаченої вуглекислим газом (у результаті збуджується дихання через підвищений вміст СО2).

Ін’єкційне введення вуглекислого газу – це також розробка не останніх кількох років. Ще у 30-х роках минулого століття французькі лікарі винайшли методику інсуфляції (підшкірного введення чистого вуглекислого газу) для лікування пацієнтів із захворюваннями периферичних судин.

Через 20 років ідею підхопили кардіологи – 1953 року кардіолог Жан Батист Ромеф опублікував статтю, у якій узагальнював свій 20-річний досвід лікування пацієнтів за допомогою цієї методики. У наступні кілька десятиліть інсуфляцію успішно використовували для лікування трофічних виразок, діабетичних ангіопатій та псоріазу.

На початку 2000-х методика інсуфляції прийшла до естетичної медицини, де отримала назву карбокситерапія. Можна сказати, що карбокситерапія – це різновид мезотерапії, де ін’єкції виконуються спеціальним апаратом за допомогою тонкої голки (ось тільки як препарат для ін’єкції виступає не мезотерапевтичний коктейль, а вуглекислий газ).

Механізм дії

Застосування вуглекислого газу в медицині засноване на його здатності стимулювати місцевий кровообіг та перфузію тканин, збільшувати надходження кисню до тканин завдяки посиленню капілярного кровообігу.

Щоб зрозуміти, як працює карбокситерапія, треба згадати про природні фізіологічні процеси людини. Клітини організму споживають кисень та виділяють вуглекислий газ. Доставляють кисень до пункту призначення еритроцити. Прибуваючи в потрібне місце з цінним вантажем, червоні кров’яні тільця заразом забирають вуглекислий газ (продукт розпаду при клітинному метаболізмі).

Якщо взяти до уваги, що низка естетичних проблем хоча б частково пов’язана з поганим кровопостачанням тканин, стає зрозумілим механізм дії карбокситерапії. Ін’єкція невеликої кількості вуглекислого газу в зону, що потребує корекції, «обманює» організм, змушуючи кров’яні тільця поспішити з доставкою кисню в зони, переповнені діоксидом вуглецю. Таким примусовим способом покращується живлення, а отже, і зовнішній вигляд тканин.

Вуглекислий газ також сприяє утворенню в шкірі факторів росту та протизапальних медіаторів, колагену й еластину. Крім того, при введенні підшкірно чистого СО2 спостерігається рефлекторний знеболювальний ефект, важливий при патологічних станах, пов’язаних із порушенням кровообігу в тканинах.

Підшкірна ін’єкція тонкою голкою безболісна. Стерильний розчинний медичний газ поширюється легко та швидко, що дозволяє значно прискорити мікрокровообіг у шкірі, а також покращити місцевий метаболізм у тканинах.

Показання до карбокситерапії

На сьогодні карбокситерапія є допоміжним засобом до процедур, що виконуються в косметичних кабінетах, та оптимізує результати лікування при:

• локальних жирових відкладеннях;
• целюліті;
• стриях;
• рубцевих змінах шкіри;
• темних колах під очима;
• трофічних виразках;
• телеангіектазіях;
• варикозній хворобі нижніх кінцівок.

Темні кола під очима

Основні причини їх появи – надмірна пігментація та застій крові. Судинорозширювальна дія вуглекислого газу сприяє виведенню зайвого пігменту та усуненню застійних явищ. Карбокситерапія також чудово доповнює блефаропластику, яка усуває тільки зморшки та мішки під очима, але не позбавляє темних кіл.

Стриї

Сполучна тканина розтяжок щільна і погано постачається кров’ю. Вуглекислий газ, збільшуючи приплив крові, покращує живлення та дихання проблемної зони. Поступово сполучнотканинні утворення пом’якшуються, робляться більш еластичними. Стриї стоншуються, стають все менш і менш помітними. Завдяки покращенню мікроциркуляції карбокситерапія зміцнює волокна колагену й еластину та стимулює їх синтез. Шкіра має пружність і еластичність.

Карбокситерапію з успіхом застосовують також для корекції рубців постакне.

Послаблення тонусу шкіри

Розв’язання проблеми в’ялості шкіри у боротьбі з віком за допомогою СО2 – це чудовий показник стимулюючої дії вуглекислого газу на дерму. Крім свого відновлювального впливу на мікросудинну мережу, яка зазвичай дуже добре розвинена в дермі, вуглекислий газ посилено стимулює фібробласти, які, своєю чергою, синтезують колаген, волокна еластину, а також протеоглікани (які є гарантами зволоження дерми).

У зв’язку з цим у шкіри, дуже тонкої, в’ялої, зморшкуватої, особливо на задній поверхні рук і нижньої частини обличчя, на шиї та в області декольте, а також на тильній частині рук, ми швидко, з перших сеансів, помічаємо поліпшення текстури, кольору й товщини шкіри (пов’язане з поліпшенням стану дерми, що нижче залягає).

Целюліт і локальні жирові відкладення

Посилення локального метаболізму, що провокує карбокситерапія, допомагає зменшувати також жирові відкладення, виводити надлишок міжклітинної рідини, усувати прояви целюліту. При корекції целюліту та локальних жирових відкладеннях СО2 має потрійну дію:

• механічна – руйнування жирових клітин, пом’якшення перегородок;
• лише на рівні кровообігу – посилення кровотоку, дренажу, оксигенації;
• метаболічна – зменшення розміру адипоцитів.

При підшкірних ін’єкціях газ проникає в навколишні тканини, провокуючи розширення кровоносних судин і тим самим сприяючи притоку кисню, що заповнює простір між клітинами, і поживних речовин до оброблюваних областей.

Було доведено, що лікування карбокситерапією призводить до поступового розпаду адипоцитів під час сеансів. Ми помічаємо руйнування мембран адипоцитів, що супроводжується вивільненням ліпідного вмісту. Клітинні мембрани залишаються на місці та в природний спосіб колабуються. Жировий вміст дренується і виводиться по кровоносних та лімфатичних судинах. У результаті з організму виводяться шлаки, набряки зникають, шкіра стає пружною та підтягнутою. Таким чином, СО2 успішно усуває прояви целюліту.

Особливим показанням для призначення карбокситерапії є клінічні випадки, в яких спостерігається поєднання тканинного ожиріння та в’ялість шкіри, пов’язаної з віком, – наприклад, на внутрішній поверхні стегон, задній поверхні рук та області над пупком.

Лікування за допомогою карбокситерапії також може покращити результат ліпосакції (при корекції нерівної поверхні шкіри).

Поєднання з іншими процедурами

Карбокситерапія з успіхом поєднується з мезотерапією, даючи при цьому ефективніший результат, ніж традиційна мезотерапія. Завдяки синергічному ефекту в кілька разів підвищується ефективність курсу мезотерапії та потрібна менша кількість процедур.

Крім того, на думку фахівців, для ефективнішого розв’язання проблеми целюліту карбокситерапію можна поєднувати з радіочастотними процедурами.

На сьогодні розроблено методики поєднаного застосування карбокситерапії з ендермологічними та лазерними техніками омолодження. Такий підхід дозволяє досягти більш вираженого омолоджувального ефекту, активізації мікроциркуляції та лімфодренажу, руйнування адипоцитів, відновлення тургору й еластичності шкіри.

Побічні ефекти і протипоказання

Побічних ефектів від процедури карбокситерапії небагато, і пов’язані вони здебільшого з індивідуальною непереносимістю організму. Іноді при введенні препарату або через деякий час після процедури може з’явитися помірне почервоніння та болючість у місці введення, локальний набряк, активізація герпетичної інфекції. Також після глибокого введення вуглекислого газу може спостерігатись підшкірна крепітація (потріскування) протягом декількох хвилин.

Протипоказаннями до проведення процедури карбокситерапії є:

• незавершений реабілітаційний період після пластичних операцій у передбачуваній зоні втручання;
• наявність імплантатів в області застосування терапії;
• гемофілія;
• уповільнена регенерація тканин;
• дерматит у зоні втручання;
• захворювання сполучної тканини;
• хвороби серця й легень;
• тромбози.

Період реабілітації індивідуальний у кожному випадку, проте традиційно не перевищує кількох годин після проведення процедури карбокситерапії. Необхідно також зазначити, що протягом перших 8 годин не рекомендується торкатися зони втручання, мочити місце ін’єкції, відвідувати сауну, басейн, перегрівати або переохолоджувати зону ін’єкції до того, як спаде набряк і зникне гіперемія.

---

За матеріалами Les Nouvelles Esthetiques Україна