Видалення небажаного волосся: лазерна епіляція як основний метод вибору

Розібравши детально патологічні стани росту волосся, поговоримо про лазерну епіляцію як один з методів видалення небажаного волосся.

Основною мішенню при лазерній епіляції є меланін, який поглинає випромінювання в діапазоні 250-1200 нм, внаслідок чого нагрівається до 60-70°С, що спричиняє пошкодження клітин, в яких він міститься, і сусідніх клітин росткової зони, які ще не встигли накопичити його в достатній кількості. Це призводить до руйнування клітин росткової зони волосся, внаслідок чого ріст волосся припиняється.

На жаль, неможливо нагріти волосся до 70°С так, щоб це було абсолютно безболісно, тому ефективна перманентна епіляція не може бути ідеально комфортною. З цією метою використовуються різні методи охолодження шкіри: кріоген, потік холодного повітря та контактне охолодження. Із зазначених методів найбільш ефективним є контактне охолодження до, під час та після спалаху лазера. Наявність сканера дозволяє зробити процедуру швидше та якісніше.

Сьогодні для перманентного видалення небажаного волосся пропонується досить широкий асортимент лазерного обладнання. Однак насправді лазерних технологій не так уже й багато. Для перманентного видалення небажаного волосся можуть використовуватися лише чотири види лазера:

• рубіновий;
• олександритовий (755 нм);
• діодний (800-810 нм);
• неодимовий (1064).

Широке практичне застосування знайшли три останні види лазерів. Проаналізуємо найхарактерніші їх особливості. 

Олександритовий лазер демонструє найкращі результати при епіляції русявого та рудого волосся, може використовуватися також при епіляції по I-III фототипах шкіри, але при цьому має найвищий ризик опіків серед порівнюваних лазерів.

Діодний лазер займає «золоту середину» за показниками ефективності/безпеки, оскільки має достатню глибину проникнення лазерного променя, може генерувати більш тривалі імпульси, на відміну від олександритового лазера. Різна тривалість імпульсу робить діодний лазер більш гнучким у налаштуваннях параметрів і дозволяє пристосувати його під різні типи шкіри.

Неодимовий лазер є незаперечним методом вибору під час епіляції темних типів шкіри. Це найбезпечніший лазер, порівняно із зазначеними вище. Зниження чутливості меланіну до цієї довжини хвилі робить цей лазер менш ефективним в епіляції русявого та рудого волосся. Але незважаючи на це, деякі виробники неодимових лазерів мають налаштування для видалення цих типів волосся.

Що важливіше – безпека чи ефективність?

Попри велику популярність лазерної епіляції в салонах та клініках, дуже часто можна почути претензії на неефективність цієї технології. Крім того, ось уже протягом кількох років не вщухають суперечки виробників та фахівців і про їхню безпеку.

Отже, від чого залежить безпека лазера? Насамперед, від довжини хвилі – чим вона більша, тим вища безпека лазерної системи. При цьому зростає селективність лазера до меланіну волосяного фолікула порівняно з меланіном шкіри, лазер м’якше працює по темних типах шкіри. Також безпека залежить від питомої потужності лазерної установки.

Що стосується ефективності, то питання залишається відкритим. Нещодавно було опубліковано звіт Спільноти доказової медицини (Cochrane Collaboration) про метааналіз клінічних досліджень, в якому сказано, що на сьогодні відсутні достовірні дані щодо ефективності лазерної епіляції.

Ефективність лазерної епіляції залежить від багатьох параметрів – довжини хвилі, потужності, діаметра променя тощо. 

Довжина хвилі визначає глибину проникнення лазерного променя. Максимальна глибина проникнення у неодимового лазера – 1064 нм, мінімальна в олександритового – 755 нм, діодний займає середні позиції за глибиною проникнення.

Діаметр променя є також критичним параметром, оскільки з його зменшенням складніше доставити достатню кількість енергії у волосяну цибулину.

Поєднання потужності й довжини лазерного імпульсу впливає на кількість енергії лазера, яка буде передана волосяній цибулиці та перетворена на тепло.

Також багато суперечок ведеться на тему того, як слід розігрівати цибулину – короткочасно або тривало. Консенсус поки що досягнутий лише в одному: нагріти цибулину необхідно не менше ніж до 60–70°С.

Крім того, дослідження показали неефективність короткоімпульсних Q-switch-технологій лазерної епіляції з метою перманентного видалення волосся. У цій технології ефект епіляції досягається внаслідок фрагментації стрижня волосся, тому через деякий час ріст волосся відновлюється. Основна причина такої фрагментації полягає, мабуть, у тому, що температури прогрівання, що використовується в короткоімпульсних лазерах, недостатньо для руйнування паросткової зони волосяного фолікула.

Довгоімпульсні лазери формують велику зону прогрівання та забезпечують більш стійкі результати лазерної епіляції. Таким чином, велика тривалість імпульсу дозволяє підвищити якість епіляції та стійкість результатів.

За тривалістю імпульсу лазери можна розділити на короткоімпульсні (до 15 мс), довгоімпульсні (15-100 мс) та лазери з надтривалим імпульсом від 100 мс і більше.

При оцінці ефективності лазерної епіляції слід пам’ятати про особливості фаз росту волосся. Критичним моментом для процедур лазерної епіляції є 2-4 візити на процедуру, оскільки у цей період спостерігаються мінімальні показники ефективності випадання волосся. Ця особливість залежить від фототипу пацієнта.

Таким чином, перманентне видалення волосся за допомогою лазерних технологій – це суттєва та стабільна втрата волосся на період, що перевищує природний цикл росту волосся.

Звичайно, лазерні системи, що використовуються для епіляції, розрізняються за своїми показниками. Найбільш ефективною є епіляція за допомогою неодимового лазера, оскільки вона дозволяє працювати на різних фототипах шкіри і може видаляти волосся будь-якого забарвлення. Але важливо пам’ятати, що процес видалення світлого волосся трудомісткий і триваліший за часом. Епіляція на рубіновому, олександритовому, діодному лазерах великою мірою залежить від кольору волосся та фототипу шкіри, і тому має більше обмежень для призначення.

---

За матеріалами Les Nouvelles Esthetiques Україна