Важливі завдання вітаміну С

---

Тетяна Цуркан, лікар-косметолог, головний спеціаліст компанії Le Mieux (Україна)

---

Історія відкриття вітаміну С досить заплутана – у літературних джерелах на цю тему спостерігається повне безладдя. Фігурують імена А. Сент-Дьєрді, Ф. Міхеєля, У.М. Хоуорса, С.С. Зільви... І все це в часовий період з 1923 по 1933 роки.

Аскорбінова кислота (АК) – широко відома біологічно активна сполука, що має безліч корисних властивостей та синтезується рослинами з галактози та багатьма видами тварин, крім приматів, з глюкози. Давно відома її роль у зміцненні імунної системи – АК, накопичуючись у лейкоцитах, сприяє синтезу ними інтерферону, забезпечуючи адекватний захист від мікроорганізмів. Також аскорбінова кислота бере участь в утворенні серотоніну, катехоламінів та кортикостероїдів, захищаючи організм від наслідків стресу.

Не останню роль відіграє вітамін С у перетворенні холестерину на жовчні кислоти, переводячи двовалентне залізо на тривалентне та сприяючи правильній роботі шлунково-кишкового тракту. В разі нестачі АК в організмі порушуються процеси формування структурних елементів мезенхіми, внаслідок чого атрофується паренхіма всіх органів (основу патогенезу геморагій, гінгівіту, змін у кістках становлять порушення дозрівання мезенхімальних клітин, які формують елементи міжклітинної речовини сполучної тканини, що неминуче буде супроводжуватися збільшенням).

Вітамін С у нижчих, а пізніше і у вищих тваринах активував усі динамічні життєві процеси, адже тільки в його присутності синтезується амінокислота карнітин, яка забезпечує транспорт жирних кислот до мітохондрій, де вони окислюються, забезпечуючи клітину енергією.

Однак є ще безліч інших функцій організму, роль аскорбінової кислоти в яких досі недостатньо зрозуміла.

Шкірні завдання вітаміну С

А ось щодо шкіри добре відомо, що головне завдання вітаміну С – відбивати атаки вільних радикалів, створюючи разом з іншими антиоксидантами потужний поза- та внутрішньоклітинний захист.

Завдяки наявності трьох вільних валентностей аскорбінова кислота реагує безпосередньо з супероксиданіоном, гідроксилрадикалом і численними ліпідними перекисами, що утворюються в процесі перикисного окислення ліпідів. Але головне – вона може відновлювати антиоксидантну активність вітаміну Е, який набагато ефективніший у ліпофільних системах епідермісу, ніж гідрофільний вітамін С. Кооперація між цими двома вітамінами чудово пригнічує перикисне окислення ліпідів у мембранах клітин, тим самим залучаючи оборонний та відновний механізми, що підтримують межах норми.

Наступна важлива для шкіри функція АК – участь її в біосинтезі основного білка дерми, колагену. Синтез відбувається клітинами фібробластами (як усередині, так і позаклітинно) під дією специфічних ензимів (пропіл- і лізилоксидази). В обов'язковій присутності молекулярного кисню, двовалентного заліза, аскорбінової та кетоглутарової кислот відбувається гідроксилювання амінокислоти пролін у гідроксипролін, яка увійде до складу колагенового ланцюга для забезпечення міцності й стабільності білкової молекули. Нестача хоча б одного з зазначених факторів призводить до утворення атипового колагену, що легко руйнується (добре відомо, що нестача вітаміну С в їжі призводить до утворення виразок на шкірі, розриву сухожиль і множинних крововиливів – це і є симтоми цинги). Таким чином, сама по собі не будучи частиною колагену, АК виступає «помічником» у ферментативній реакції гідроксилювання проліну.

І, нарешті, третім важливим аспектом фізіологічної ролі АК для шкіри є вплив на меланогенез. Відбілювальна активність АК обумовлена її здатністю відновлювати безбарвні попередники меланіну (ДОФА-хром у ДОФА-хіноні), порушуючи нормальний перебіг утворення пігменту. З іншого боку, діючи як окислювач, аскорбінова кислота окислює вже наявний у меланосомах пігмент, перетворюючи меланін на його безбарвний аналог лейкомеланін, і гальмує активування основного ферменту меланогенезу тирозинізи. Річ у тім, що для активізації тирозинази необхідна її реакція із залізом та молекулярним киснем, а їх «забирає» аскорбінова кислота. А оскільки нормальний повноцінний хід біохімічних реакцій меланогенезу залежить, в першу чергу, від оптимальних кількостей тирозину (субстрату, з якого утворюється меланін), іонів міді, заліза та цинку, молекулярного кисню, то недостатній вміст у меланоциті навіть одного з перерахованих компонентів порушує пігментоутворення. Саме тому вітамін С доцільно додавати до програм корекції гіперпігментації

Потреба вітаміну С

Безумовно, аскорбінова кислота – це найвідоміша біологічно активна речовина, що має безліч корисних властивостей – як для всього організму, так і для шкіри зокрема. Але чи достатньо ми отримуємо її з їжею для покриття всіх потреб організму? Адже в людському організмі вона не синтезується та не накопичується.

Річ у тім, що потреба у вітаміні С у всіх людей дуже різна і залежить від низки причин:

• хвороби, стреси, лихоманка й токсичні дії (сигаретний дим) збільшують потребу в аскорбіновій кислоті;
• із віком аскорбінова кислота гірше засвоюється, тому необхідно збільшити його споживання;
• в умовах надто спекотного чи надто холодного клімату потреба в аскорбіновій кислоті підвищується на 30–50%;
• прийом оральних контрацептивів знижує вміст вітаміну С у крові та підвищує добову потребу в ньому.

Видатний американський біохімік Лайнус Полінг (1901-1994) вважав, що аби уникнути дефіциту вітаміну С, організму бажано давати свідомо підвищені дози, а він може брати потрібну кількість за потребою. І хоча ця теорія, яка отримала свого часу широку популярність, не знайшла остаточного підтвердження в результатах подальших досліджень і значною мірою була відкинута, проте факт залишається фактом: життєво важливі органи людського організму можуть відчувати дефіцит вітаміну С, у тому числі і шкіра, яка отримує все їй необхідне за «залишковим принципом».

Крім того, з віком зменшується кровопостачання шкіри, що призводить до недостатності надходження до неї аскорбінової кислоти. Тому у косметологів давно зріла думка доставляти вітамін С у шкіру зовні у складі косметичних композицій.

На жаль, включення нативного вітаміну С ускладнюється його крайньою нестабільністю, що призводить до втрати ефекту та зміни органолептичних властивостей самого препарату (емульсія набуває характерного жовтуватого або навіть помаранчевого забарвлення). Крім того, водорозчинний вітамін С практично не проходить через ліпідний бар'єр епідермісу, а отже, не може потрапити за адресою – до живих клітин епідермального та дермального шарів. Розв'язанням цих проблем є створення стабільної модифікації вітаміну С.

Стабільність та ефективність

Вже досить давно у косметичній хімії використовується аскорбілфосфат магнію. Практика показала, що він має чудові хіміко-технологічні властивості, які роблять його «зручним» косметичним компонентом, що зберігає високу біологічну активність вітаміну С і здатність проникати через ліпідні шари, а, отже, досягати місць своєї безпосередньої дії.

В аскорбілфосфаті магнію положення кисневого атома заміщено утворенням фосфорнокислого ефіру. Ця сполука розчиняється у воді і досить стійка доти, доки не відбудеться відщеплення фосфатної групи. Відбувається це за допомогою лужної фосфатази – ферменту, що є у шкірі. Таким чином, при нанесенні аскорбілфосфату магнію на шкіру повільно вивільняється аскорбінова кислота, що унеможливлює появу подразнення й алергічної реакції, які іноді трапляються при контакті з чистою L-аскорбіновою кислотою.

Для доказу доцільності використання аскорбілфосфату магнію в косметичних композиціях було проведено дослідження на біоптатах людської шкіри, в результаті яких зроблено такі висновки:

• аскорбілфосфат магнію проходить через шкіру;
• аскорбілфосфат магнію накопичується в роговому шарі, що підвищує ймовірність його розщеплення ферментами шкіри та вивільнення вітаміну С у глибших шарах;
• як і нативний вітамін С, аскорбілфосфат магнію утворює з вітаміном Е ефективну антиоксидантну пару;
• пенетрація аскорбілфосфату магнію залежить від основи косметичного засобу (максимальна при використанні рідких емульсій на основі гіалуронату натрію).

Цікавий факт, виявлений у спільних дослідженнях швейцарських та японських вчених: аскорбілфосфат магнію може успішно застосовуватися в терапії висипу вугрів, пригнічуючи розвиток Propionibacterium acne і перешкоджаючи перикисному окисленню ліпідів. Згідно з результатами проведеного дослідження, аскорбілфосфат магнію в концентрації 1% має виражену антимікробну дію щодо P. acne. Відбувається це, імовірно, завдяки перетворенню аскорбілфосфату магнію на аскорбінову кислоту (за допомогою фосфатаз P. acne) та подальшому блокуванню дихального ланцюга мікроорганізму завдяки антиоксидантним властивостям вітаміну С.

Водночас показано, що аскорбілфосфат магнію не впливає на життєдіяльність мікроорганізмів, характерних для мікрофлори здорової шкіри. У клінічних дослідженнях визначено 5% концентрацію аскорбілфосфату магнію в лосьйоні для лікування вугрової висипки як ефективну та позбавлену побічних ефектів, характерних для 5% бензоїл-пероксиду, що традиційно використовується при цій проблемі.

Важливою є роль аскорбінової кислоти і в сонцезахисній рецептурі, хоча вона і не є прямим захистом від ультрафіолету. Поряд з УФ-фільтрами, що відбивають або поглинають УФ-промені, до сонцезахисних препаратів додадють аскорбінову кислоту як прямий антиоксидант і імуномодулятор, що перешкоджає розвитку небажаних реакцій у шкірі, пов'язаних з дією УФ-променів (особливо діапазону А, що спричиняють активацію посиленого руйнування колагену і, як наслідок, розвиток фотостаріння).

Крім корисних біологічних властивостей, вітамін С та інші антиоксиданти необхідні з технологічної точки зору, оскільки оберігають сам продукт від окислення та передчасного псування.

Підбиваючи підсумки

Отже, косметика з вмістом аскорбінової кислоти має багатовекторну дію на шкіру:

• забезпечує синтез повноцінного колагену;
• захищає від фотопошкоджень УФ-променями А- та В-діапазонів;
• освітлює ділянки гіперпігментацій;
• покращує стан при дерматозах, що супроводжуються запаленням.

Попри прихід в косметичну індустрію нових, все більш перспективних та ефективних інгредієнтів для корекції різних проблем (у тому числі і вікових змін шкіри), аскорбінова кислота досі перебуває в топсписку засобів, що віддаляють старіння. Детальне дослідження, проведене за участю понад чотирьох тисяч американок віком від 40 до 74 років, показало, що достатня забезпеченість вітаміном С та лінолевою кислотою суттєво зменшує ймовірність розвитку зморшок та атрофії шкіри.

За майже 100 років, що минули з моменту відкриття вітаміну С, ця речовина завоювала стійкий інтерес біохіміків і медиків і посідає гідне місце в арсеналі сьогоднішньої медицини, дієтології, косметичної промисловості.

Накопичені факти свідчать, що застосування АК у достатній кількості (як усередину, так і зовнішньо) є одним з методів профілактики різних захворювань та розширення можливостей власних відновлювальних резервів організму, що зможе забезпечити йому довгу молодість, а також здоров'я та красу, незалежно від віку.

---

Вперше опубліковано: Les Nouvelles Esthetiques, 2011/№2