Шкірні завдання: вітамін С у косметології

Вся правда про вітамін С

Logo

Людство знайоме з аскорбіновою кислотою вже майже ціле століття. Але і зараз для нас залишається важливим одне: людина не має здатності до синтезу вітаміну С, тому отримання його ззовні є необхідною умовою для повноцінного, здорового та красивого життя.

Аскорбінова кислота (АК) – широко відома біологічно активна сполука, що має безліч корисних властивостей, яка синтезується рослинами з галактози та багатьма видами тварин, крім приматів, з глюкози. Давно відома її роль зміцненні імунної системи – АК, накопичуючись у лейкоцитах, сприяє синтезу ними інтерферону, забезпечуючи адекватний захист від мікроорганізмів. Також аскорбінова кислота бере участь в утворенні серотоніну, катехоламінів та кортикостероїдів, захищаючи організм від наслідків стресу.

Не останню роль відіграє вітамін С у перетворенні холестерину на жовчні кислоти, переводячи двовалентне залізо на тривалентне та сприяючи правильній роботі шлунково-кишкового тракту. В разі нестачі АК в організмі порушуються процеси формування структурних елементів мезенхіми, внаслідок чого атрофується паренхіма всіх органів (основу патогенезу геморагій, гінгівіту, змін у кістках становлять порушення дозрівання мезенхімальних клітин, які формують елементи міжклітинної речовини сполучної тканини, що неминуче буде супроводжуватися збільшенням).

Вітамін С у нижчих, а пізніше і у вищих тваринах активував усі динамічні життєві процеси, адже тільки в його присутності синтезується амінокислота карнітин, яка забезпечує транспорт жирних кислот до мітохондрій, де вони окислюються, забезпечуючи клітину енергією.

Однак є ще безліч інших функцій організму, роль аскорбінової кислоти в яких досі недостатньо зрозуміла.

Шкірні завдання для вітаміну С

А ось щодо шкіри добре відомо, що головне завдання вітаміну С – відбивати атаки вільних радикалів, створюючи разом з іншими антиоксидантами потужний поза- та внутрішньоклітинний захист.

Завдяки наявності трьох вільних валентностей аскорбінова кислота реагує безпосередньо з супероксиданіоном, гідроксилрадикалом і численними ліпідними перекисами, що утворюються в процесі перекисного окислення ліпідів. Але головне – вона може відновлювати антиоксидантну активність вітаміну Е, який набагато ефективніший у ліпофільних системах епідермісу, ніж гідрофільний вітамін С. Кооперація між цими двома вітамінами чудово пригнічує перикисне окислення ліпідів у мембранах клітин, тим самим включаючи оборонний та відновлювальний механізми, що підтримують гомеостаз у межах норми.

Наступна важлива для шкіри функція АК – це її участь у біосинтезі основного білка дерми, колагену. Синтез відбувається клітинами фібробластами (як усередині, так позаклітинно) під дією специфічних ензимів (пропіл- і лізилоксидази). За обов’язкової присутності молекулярного кисню, двовалентного заліза, аскорбінової та кетоглутарової кислот відбувається гідроксилювання амінокислоти пролін у гідроксипролін, яка увійде до складу колагенового ланцюга для забезпечення міцності та стабільності білкової молекули. Нестача хоча б одного з зазначених факторів призводить до утворення атипового колагену, що легко руйнується (добре відомо, що нестача  вітаміну С в їжі призводить до утворення виразок на шкірі, розриву сухожиль і множинних крововиливів – це і є симптоми цинги). Таким чином, сама по собі не будучи частиною колагену, АК виступає «помічником» у ферментативній реакції гідроксилювання проліну.

І, нарешті, третім важливим аспектом фізіологічної ролі АК для шкіри є вплив на меланогенез. Відбілювальна активність АК обумовлена ​​її здатністю відновлювати безбарвні попередники меланіну (ДОФА-хром у ДОФА-хіноні), порушуючи нормальний перебіг утворення пігменту. З іншого боку, діючи як окислювач, аскорбінова кислота окислює вже існуючий у меланосомах пігмент, перетворюючи меланін на його безбарвний аналог лейкомеланін, і гальмує активування основного ферменту меланогенезу тирозинази. Річ у тім, що для активізації тирозинази необхідна її реакція із залізом та молекулярним киснем, а їх «забирає» аскорбінова кислота. А оскільки нормальний повноцінний хід біохімічних реакцій меланогенезу залежить, в першу чергу, від оптимальних кількостей тирозину (субстрату, з якого утворюється меланін), іонів міді, заліза та цинку, молекулярного кисню, то недостатній вміст у меланоциті навіть одного з перерахованих компонентів порушує пігметоутворення. Саме тому вітамін С доцільно включати до програм корекції гіперпігментації.

Потреба вітаміну С

Безумовно, аскорбінова кислота – це найвідоміша біологічно активна речовина, що має безліч корисних властивостей – як для всього організму, так і для шкіри зокрема. Але чи достатньо ми отримуємо її з їжею для покриття всіх потреб організму? Адже в людському організмі вона не синтезується та не накопичується.

Річ у тім, що потреба у вітаміні С у всіх людей дуже різна і залежить від низки причин:

  • хвороби, стреси, лихоманка й токсичні дії (сигаретний дим) збільшують потребу в аскорбіновій кислоті;
  • із віком аскорбінова кислота гірше засвоюється, тому необхідно збільшити його споживання;
  • в умовах надто спекотного чи надто холодного клімату потреба в аскорбіновій кислоті підвищується на 30–50%;
  • прийом оральних контрацептивів знижує вміст вітаміну С у крові та підвищує добову потребу в ньому.

Читайте також