Синдром полікістозу яєчників: комплексний підхід до лікування

Наталія Чекальська , лікар-ендокринолог клініки краси LegeArtis (Україна, Київ)

Що таке СПКЯ?

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ), також відомий як синдром Штейна-Левенталя або склерокістоз яєчників , є ендокринним (гормональним) захворюванням, при якому яєчники збільшені і містять безліч маленьких бульбашок, заповнених рідиною. СПКЯ досить часте захворювання. Поликистоз виникає, коли яєчники надміру продукують чоловічі гормони (андрогени), які в нормі утворюються в дуже невеликих кількостях.

Протягом кожного менструального циклу у яєчниках формується безліч маленьких фолікулів (бульбашок), з яких згодом може вийти яйцеклітина. У нормі в середині менструального циклу під час овуляції (розриву фолікула) одна яйцеклітина залишає один з фолікулів (якогось яєчника), а інші фолікули перезрівають і перестають працювати. При СПКЯ яйцеклітина не визріває та овуляції не відбувається. Фолікули не розриваються, а заповнюються рідиною і перетворюються на кісти. Відповідно, яєчники можуть збільшуватись у розмірах, стаючи більше нормальних у 2–5 разів.

У жінок, які страждають на СПКЯ, часто виявляються мужоподібні риси, такі як надлишковий ріст волосся на обличчі і тілі, прищі, потилична батіг і черевні жирові відкладення (жир відкладається на талії).

За оцінками лікарів, це захворювання вражає близько 5–10% усіх жінок, які ще не пройшли через менопаузу. Воно є однією з основних причин безпліддя. До того ж багато жінок не знають, що хворі.

Етіопатогенез синдрому

Єдиної думки щодо причин виникнення СПКЯ серед лікарів досі немає. Однак відомо, що це захворювання пов'язане з нечутливістю тканин організму до інсуліну (гормон, який бере участь у регуляції рівня цукру в крові). Недавні дослідження дають можливість припустити, що організм жінок, які страждають на СПКЯ, не може належним чином переробляти інсулін, і його рівень у крові стає настільки високим, що яєчники реагують на нього надмірною продукцією чоловічих статевих гормонів.

Симптоми захворювання можуть виявитися у будь-якому віці. Вони можуть розвинутися протягом пубертатного періоду, і тоді менструальний період може затриматися чи взагалі наступити. Дівчата можуть страждати надмірною вагою і мати ріст волосся за чоловічим типом, наприклад на грудях та на обличчі. Також можливе порушення менструального циклу або тяжка менструальна кровотеча.

У різних жінок симптоми можуть трохи відрізнятися, хоча зазвичай спостерігаються окремі або всі такі симптоми:

• олігоменорея, аменорея – нерегулярні, рідкісні менструації чи повна відсутність менструацій; ті менструації, які все ж таки відбуваються, можуть бути патологічно мізерними або, навпаки, надмірно багатими, а також болючими;
• безпліддя, що зазвичай є результатом хронічної ановуляції або олігоовуляції (повна відсутність овуляцій, або овуляція відбувається не в кожному циклі);
• підвищені рівні в крові андрогенів (чоловічих гормонів), особливо вільних фракцій тестостерону, андростендіону та дегідроепіандростерону сульфату, що викликає гірсутизм (надмірне зростання волосся на обличчі, грудях та животі) та іноді маскулінізацію;
• центральне ожиріння — «павукообразное» чи «у вигляді яблука» ожиріння за чоловічим типом, у якому переважна більшість жирової тканини концентрується внизу живота й у черевної порожнини;
• андрогенна алопеція (суттєве облисіння або випадання волосся за чоловічим типом із залисинами з боків чола, вище лінії чола, на маківці, що відбувається через порушення гормонального балансу);
• вугровий висип, жирна шкіра, себорея;
• акантоз (темні пігментні плями на шкірі, від світло-бежевого до темно-коричневого або чорного);
• акрохордони (шкірні складки) - утворення, що складаються із щільних рогових мас;
• стрії (розтяжки) на шкірі живота, зазвичай як наслідок швидкого збільшення маси тіла;
• тривалі періоди симптомів, що нагадують симптоми передменструального синдрому (набряки, коливання настрою, біль унизу живота, у попереку, болі або набухання молочних залоз);
• нічні апное - зупинки дихання уві сні, що призводять до частих нічних пробудженнях хворої;
• депресія, дисфорія (дратівливість, нервозність, агресивність), нерідко сонливість, млявість, апатія, скарги на туман у голові.

Поликистоз яєчників видно при ультразвуковому дослідженні, хоч і не завжди. У 20% жінок (що ще не пройшли через менопаузу), які не мають симптомів полікістозу як такого, при ультразвуковому дослідженні виявляють полікістозні яєчники.

Крім того, СПКЯ може супроводжуватися симптомами діабету, посиленим сечовиділенням, вагінальною молочницею (кандидоз) або хронічними шкірними інфекціями.

Рекомендації для пацієнток

Лікар може порадити дотримуватись певної дієти, щоб спробувати нормалізувати рівень інсуліну та підтримувати в нормі рівень холестерину. Також дуже важливим є зниження ваги та підтримання хорошої фізичної форми – вже самі по собі ці заходи допомагають деяким жінкам із СПКЯ. Зниження маси тіла на тлі редукційної дієти призводить до нормалізації вуглеводного та жирового обміну. Дієта передбачає зниження загальної калорійності їжі до 2 000 ккал на день, їх 52% посідає вуглеводи, 16% – на білки і 32% – на жири, причому насичені жири повинні становити трохи більше 1/3 загальної кількості жиру. Важливим компонентом дієти є обмеження гострої та солоної їжі, рідини. Дуже добрий ефект відзначається при практиці розвантажувальних днів, голодування не рекомендується через витрати білка в процесі глюконеогенезу. Підвищення фізичної активності є важливим компонентом як нормалізації маси тіла, а й підвищення чутливості м'язової тканини до інсуліну. Найголовніше – переконати пацієнтку у необхідності нормалізації маси тіла як першого етапу у лікуванні СПКЯ.

Лікування у лікаря-ендокринолога

Лікар-ендокринолог повинен оцінити симптоми, виходячи з даних медичної картки та загального огляду. При припущенні СПКЯ лікар призначить відповідні аналізи, щоб підтвердити його та виключити інші можливі захворювання.
Необхідне обстеження: ультразвукове дослідження (покаже загальний вигляд яєчників), аналізи крові – загальний рівень статевих гормонів, інсуліну, глюкози, холестерину.

Лікарські засоби. Для лікування СПКЯ лікар може виписати прогестаген (синтетичний аналог жіночого статевого гормону прогестерону) або протизаплідні засоби для індукування регулярних менструальних циклів.
Деякі протизаплідні засоби з низькою концентрацією активних компонентів, які зазвичай є у продажу, містять естроген і невелику кількість антиандрогена (речовина, що блокує ефекти чоловічих статевих гормонів) – ципротерон ацетату. Дані речовини допомагають ефективно контролювати надмірне зростання волосся та появу прищів. Може використовуватися також і інший антиандроген, наприклад, спіронолактон, що діє схожим чином. З надмірним зростанням волосся можна боротися одночасно за допомогою медикаментів та епіляційних процедур. Важливо, щоб оптимальний спосіб підібрав лікар.

Ізотретиноїн використовується у разі наявності рясного висипу. Цей препарат зменшує кількість сальних виділень шкіри та скорочує кількість шкірних залоз, що їх продукують. Через наявність побічних ефектів цей медикамент може бути виписаний лише спеціальним лікарем. Він протипоказаний вагітним і тим, хто планує вагітність, оскільки є небезпека нашкодити дитині.
Також можуть бути прописані ліки, такі як метформін, які допомагають організму правильно використовувати інсулін, що їм продукується. Ці ліки сприяють зниженню маси тіла та зниженню артеріального тиску у хворих на СПКЯ, а іноді дозволяють відновити менструальний цикл, контролювати надмірне зростання волосся, викликане підвищеним рівнем тестостерону.
Використовуючи всі ці препарати, жінка повинна розуміти, що їхній ефект проявляється не відразу.

Косметологічна корекція

Необхідно розуміти, що якщо медикаменти, спрямовані на зниження росту волосся, є неефективними, косметолог може запропонувати скористатися іншими методами, такими як лазерне видалення волосся, воскова або електроепіляція. p align="justify"> Важливим компонентом у комплексному підході до вирішення проблеми СПКЯ є процедури догляду за тілом, спрямовані на загальну детоксикацію організму, лімфодренаж, поліпшення мікроциркуляції, у тому числі і для домашнього догляду. Пам'ятайте, що пілінги, нормалізація ліпідного шару, апаратна косметологія матимуть видимий естетичний ефект за умови регулярного проведення цих заходів.

Безумовно, призначити гормональне лікування жінці може лише лікар-ендокринолог після ретельного обстеження, але в жодному разі не лікар-косметолог – це може призвести до непоправних наслідків. Але порекомендувати звернутися до фахівця за таких проблем – просто необхідно.

Ця проблема неспроможна вирішуватися односторонньо, необхідний комплексний підхід команди лікарів і косметологів, єдиний алгоритм обстеження, інтеграція зусиль різних фахівців із збереження якості життя, наступність у роботі фахівців, принципи індивідуальної терапії. І, звичайно, не варто забувати, що якість життя жінки визначається не тільки станом здоров'я, а й значною мірою залежить від її зовнішнього вигляду, стану шкірних покривів, що багато в чому визначають психоемоційний добробут.

Вперше опубліковано: KOSMETIK international journal, №2 (36), 2009