Поєднане застосування пілінгових процедур з ревіталізуючою мезотерапією

Якщо перед косметологом стоїть мета отримати виражений клінічний ефект омолодження (тобто ретракції, ущільнення, якісної зміни текстури шкіри) і водночас контролювати процес запалення, зменшити продукцію вільних радикалів і меланіну в післяпілінговий період (тобто зробити пілінг безпечним, ефективним і передбачуваним), то оптимальним методом є мезопіл. На сьогодні це найперспективніша технологія омолодження. Результатом такої комплексної процедури є запуск процесів регенерації в дермі, відновлення її еластичності, покращення кольору шкіри та значний ліфтинг. Потужна ексфоліація під впливом пілінгового гелю/розчину стимулюватиме проліферацію та диференціацію кератиноцитів, а введення ревіталізуючих комплексів мезотерапевтичним шляхом зробить ці процеси повноцінними та додатково впливатиме на дерму.

Передпілінгова підготовка засобами зовнішнього застосування

Крім мезотерапевтичної підготовки до пілінгу, не можна забувати про те, що передбачено протоколом конкретного пілінгу, тобто застосування депігментуючих, фотозахисних засобів і кремів з низьковідсотковими кислотами. Грамотно проведена передпілінгова підготовка дозволяє профілактувати можливі запальні процеси, знизити ризик післяпілінгової пігментації, оптимізувати результати процедури. На жаль, далеко не завжди це можливо на практиці, і часто ми змушені проводити пілінг без відповідної підготовки.

Власне пілінг

Найпоширеніший і найбезпечніший на сьогодні варіант — поверхневий пілінг фруктовими кислотами. АНА-кислоти входять до групи оцтових, або альфа-гідрокислот (alphahydroxyacids, АНА). Це природні органічні кислоти з гідроксильною групою у вуглецю в альфа-положенні.

Сьогодні АНА-кислоти одержують як із рослинної сировини, так і синтетичним шляхом. Найчастіше в медичних цілях використовується гліколева кислота (одержують із цукрової тростини або синтезують), винна (з винограду та вина), лимонна (з цитрусових й ананасів) і молочна (з кислого молока, чорниці та помідорів). Спочатку фруктові кислоти використовували тільки в дерматології для усунення лупи, екземи, висипу, вугрів та інших шкірних захворювань. Але потім з’ясувалося, що ці речовини дають добрий естетичний результат: освітлення пігментних плям, покращення стану шкіри, мінімізація зморшок. Основний ефект від їхнього впливу – це ексфоліація, тобто ослаблення зв’язків між корнеоцитами, прискорення темпу їхнього виходу на поверхню шкіри та природного відділення. При застосуванні АНА-кислот активізується регенерація клітин, шкіра свіжішає, стає більш еластичною, зволожується та пом’якшується. Нормалізується ліпідний баланс, очищаються протоки сальних залоз, відповідно, зменшується жирність шкіри, запобігає появі вугрів і комедонів. Освітлюються ділянки шкіри з гіперпігментацією.

Безпосередній вплив на швидкість відновлення клітин епідермісу та ступінь подразнення шкіри має значення рН кислоти. Якщо ввести в розчин кислоти буфер (речовина, яка буде підтримувати кислотність на певному рівні), то можна збільшувати концентрацію кислоти, зберігаючи рН практично незмінним. Наприклад, розчин гліколевої 70% кислоти має рН 0,6, якщо кислота не нейтралізована, і рН 2 і більше, якщо кислота частково нейтралізована аміаком або содою. При рН до 3 кислота дає помітний стимулюючий ефект, але й досить високий рівень подразнення шкіри. Якщо нейтралізувати розчин кислоти до рН 7, стимулюючий ефект стає незначним, проте подразнення шкіри виникає набагато рідше. При використанні кислоти зі зниженим рН відбувається активація низки ферментів, залучених до оновлення шкіри. Крім того, від рН залежить глибина проникнення кислоти в шкіру (а не тільки від її концентрації та часу експозиції): чим нижче рН, тим вища проникність шкіри для кислоти.

За наявності великої кількості опублікованих матеріалів про пілінги, вважаємо, немає необхідності в детальному розгляді застосовуваних кислот. Згадаймо головне.

Гліколева кислота (hydroxiacetic acid). Найчастіше в косметології використовується гліколева кислота СН 2 (ОН) СО 2 Н (оксіоцтова кислота, тобто оцтова кислота, в якій один водень метильної групи замінено гідроксилом). Отримана вона Штрекером та Соколовим у 1851 році. Молекулярна вага гліколевої кислоти 76,05 г/моль. Міститься в незрілому винограді, буряках, цукровій тростині. Гліколева кислота відносна слабка, її рК (показник схильності до протонного гідролізу, тобто вивільнення іонів водню) = 3,85. Тоді як для трихлороцтової кислоти, яка використовується у процедурах серединного пілінгу, значення рК становить 0,52.

Особливістю гліколевої кислоти є її висока проникаюча здатність завдяки найменшому розміру молекул із усіх АНА-кислот. На рівні епідермісу гліколева кислота зменшує когезію клітин рогового шару, сприяє оновленню епідермісу та гідратації рогового шару, на рівні дерми – стимулює проліферацію фібробластів і синтез глікозаміногліканів, зокрема гіалуронової кислоти.

Мигдальна кислота (mandelic acid). Це 8-вуглецева альфа-гідрокси кислота HOCH(C6H5)COOH (рК=3,41), яка частково розчиняється у воді й повністю розчиняється в ізопропілі та етиловому спирті. Міститься в плодах гіркого мигдалю (у вигляді гликозндаамігдаліну), звідки може бути виділена гідролізом останнього. Також у зв’язаному вигляді цю кислоту знайдено в бузині. Застосовується у медицині досить давно як антисептик. Основна відмінність мигдальної кислоти від інших – відсутність фотосенсибілізуючої дії. Тому мигдальні пілінги вважаються всесезонними і широко застосовуються навесні та влітку. Застосування мигдального пілінгу дозволяє вирівняти колір обличчя, усунути запалення, мінімізувати закриті комедони, зволожити, тонізувати й омолодити шкіру.

Молочна кислота (Acid umlacticum). Це альфа-оксипропіонова кислота, CH3 CH(OH)COOH, виділена в 1780 році шведським хіміком Карлом Вільгельмом Шееле. Молекулярна її вага – 90.08 г/моль. В еукаріотів молочна кислота є продуктом анаеробного гліколізу. Надалі аеробний метаболізм молочної кислоти призводить до утворення вуглекислого газу та води. Молочна кислота входить до складу NMF (натурального зволожувального фактору/Natural moisturizing factor), який забезпечує гідратну оболонку навколо кератиноцитів.

NMF наявний в межах епідермісу і становить 20% сухої ваги рогового шару. NMF складається з амінокислот (40%), натрієвого PCA (12%), лактату (12%), сечовини (7%), іонів (18.5%), цукрів (подібно до гліцерину — 8,5%) та інших речовин. Вони гідрофільні,  тим самим забезпечуючи зволоженість епідермісу.

При аплікаційному застосуванні молочна кислота має ексфоліювальну, зволожувальну, антисептичну та протизапальну дію. Як компонент пілінгового гелю вона потенціює метаболічні процеси в дермі, перешкоджаючи при цьому розвитку післяпілінгового ускладнення, що дозволяє проводити пілінг навіть на чутливій шкірі. Перевагою пілінгу молочною кислотою є те, що внаслідок її застосування у невисоких концентраціях не розвивається післяпілінгове лущення шкіри та пацієнти не втрачають соціальну адаптацію.

Піровиноградна кислота (pyruvic acid). Ця кислота відкрита Берцеліусом в 1835 році, утворюється в процесі гліколізу в результаті розщеплення молекули глюкози до піровиноградної кислоти. Надалі в анаеробних умовах піровиноградна кислота перетворюється на молочну, а при аеробному диханні – розщеплюється до вуглекислого газу та води. Вона покращує бар’єрні властивості шкіри, активізує метаболічні процеси і, найголовніше, бере участь у процесах аеробного дихання в мітохондріях, у яких піровиноградна кислота розщеплюється на вуглекислий газ і воду з вивільненням енергії (цикл Кребса).

Мультикислотні пілінги. Найпоширеніші ускладнення після пілінгу – маніфестація акне та виникнення гіперпігментації. Щоб уникнути цього, оптимальним є з’єднання в пілінговому розчині кислот, що крім ексфолюючих можливостей, володіють ще й протизапальними властивостями і здатністю інгібувати тирозиназу. Завдяки комбінованій дії та мінімізації ризиків мультикислотні пілінги також можуть застосовуватись без сезонних обмежень.

Пілінг проводиться за протоколом, в якому обумовлено всі нюанси передпілінгової підготовки, самої процедури та подальшої епітелізації.

Дія пілінгу на шкіру складається з двох компонентів: специфічної дії (для якої кислоті потрібно проникнути до живих клітин) та неспецифічної (пілінг-ефект, який потребує лише поверхневого впливу кислоти). Збільшення товщини епідермісу є проявом так званого пілінг-ефекту (посилення поділу клітин зародкового шару при ексфоліації частини рогового шару). Зменшення глибини зморшок частково є наслідком відлущування потовщеного рогового шару, а частково  збільшенням товщини як епідермісу, так і дерми. Вплив кислот стимулює репаративні процеси у шкірі у відповідь на ушкодження, що призводить до прискорення оновлення клітин, збільшення синтезу білків, глікозаміногліканів та інших компонентів дерми.

Епідерміс є динамічною тканиною, клітини якої перебувають у постійному, не синхронному русі. У роговому шарі міграція кератиноцитів припиняється, і корнеоцити, тобто рогові клітини, відкидаються з поверхні шкіри. З дермою епідерміс пов’язує особлива структура – базальна мембрана, на якій розташовано  зародковий шар епідермісу – однорядний шар циліндричних клітин, що мають необмежену здатність до поділу. Серед зародкових клітин розташовуються:

• меланоцити – клітини, які синтезують меланінвмісні органели (меланосоми) і передають їх кератиноцитів;
• клітини Меркеля, або дотичні, які сприймають подразнення, що виникають при зіткненні шкіри з предметами довкілля і передають їх чутливим клітинам гангліїв спинномозкових;
• клітини Лангерганса, що керують діяльністю інших клітин за допомогою регуляторних молекул. При стресових впливах, коли на поверхню шкіри діють хімічні або фізичні травмуючі фактори, клітини Лангерганса дають зародковим клітинам сигнал до посиленого поділу. Також за допомогою цих клітин епідерміс може впливати на клітини дерми, змушуючи їх посилювати чи уповільнювати синтез різних речовин.

Стимулюючими факторами біосинтезу в дермі є мікро- та макроелементи й вітаміни.

NB!! Комбінована процедура пілінг + мезотерапія може проводитися тільки при поверхневому впливі кислотного пілінгу, тобто коли хімічне пошкодження епітелію не глибоко, у процес запалення не залучається дерма й епітелізація проходить у стислі терміни. Не застосовується мезопіл з ферментними пілінгами з цілком, сподіваємося, зрозумілих міркувань. Звертаємо вашу увагу: вплив поверхневий, а кислоти можуть бути різними. Розхоже уявлення про те, що гліколевий пілінг – поверхневий, а ТСА – серединний, зовсім не відповідає дійсності. Вплив 70% гліколевої кислоти з низьким pH може спричинити фрост, а 10-15% трихлороцтова кислота, нанесена тонким шаром з коротким часом експозиції, призведе до поверхневого впливу. Косметологи часто плутають ступінь дії, тобто руйнівну дію кислоти, з її якісними характеристиками.

Класифікація пілінгів (L. Dewandre, 2006 рік):

• метаболічні – не порушують структуру та синтез клітин, надають стимулюючу дію (фруктові кислоти, pH 1,5-2,5, азелаїнова, ретиноєва кислоти тощо);
• їдкі – мають місцеву руйнівну дію (трихлороцтова кислота);
• токсичні – мають не тільки місцеву руйнівну, але й загальну токсичну дію (фенол, резорцин, саліцилова кислота тощо).

Класифікація руйнівної дії пілінгів – у таблиці 1.

Таблиця 1. Класифікація руйнівної дії пілінгів

Глибина пілінгової дії	Глибина деструкції шкіри	Глибина запальної реакції
Поверхневий	Роговий шар епідермісу	До сосочкового шару
Середній	Епідермальний шар без пошкодження базальної мембрани	До верхнього відділу ретикулярної дерми
Глибокий	Вся товщина епідермісу з ушкодженням верхівок	Залучається вся дерма

 

В результаті контрольованого пошкодження епідермісу відбувається потужна стимуляція зародкового шару, посилюється проліферація та диференціація кератиноцитів, нормалізується ліпідний баланс, очищаються протоки сальних залоз, отже, зменшується жирність шкіри, запобігається поява вугрів та комедонів, освітлюються ділянки шкіри з гіперпігментацією. Посилення синтетичної активності фібробластів дерми призводить до форсованого вироблення всього, що продукує фібробласт, тобто посилення як метаболічних, так і імунних процесів, і, звичайно ж, посилення вироблення білків. Цілком логічно в цей період забезпечити дерму вітамінами, макро- та мікроелементами, амінокислотами, які необхідні для повноцінного біосинтезу.

NB!! Не можна в програму мезопил додавати жорсткі ліфтингові мезопрепарати, мають  застосовуватися тільки комплекси для ревіталізації. Препаратами вибору для мезотерапевтичного компонента програми мезопіл є мультивітамінні комплекси з амінокислотами в комбінації з макро- та мікроелементами. Ідеальним є введення в коктейлі для мезопилу гіалуронової кислоти.

Неоднозначно розглядається питання про часовий інтервал між пілінгом та мезотерапією. Деякі автори рекомендують проводити обидві маніпуляції одномоментно, деякі з інтервалом у кілька днів. Маючи дані клінічних досліджень, проведених у наших навчально-методичних центрах, можна рекомендувати таке: мезотерапію проводити на 3-4 добу після пілінгу, залежно від його глибини і, відповідно, тривалості епітелізації. У ранньому післяпілінговому періоді шкіра, що зазнала стресового впливу кислоти, позбавлена водно-ліпідної мантії, знижено її бар’єрну та бактерицидну функції. Нанесення крему, що анестезує, вимагає тривалої експозиції (20-60 хвилин), а також застосування оклюзійної пов’язки. Ця маніпуляція може ускладнити подальшу епітелізацію або призвести до інфікування, тобто як ускладнення виникне, у кращому разі, маніфестація вугрової хвороби, а в гіршому – патологічне рубцювання. Щоб уникнути цих ускладнень, раціональним є поділ процедур на два сеанси. Через кілька діб після поверхневого пілінгу роговий шар відновився повністю, але водно-ліпідної мантії ще немає, тому анестезія настане швидко, а ризики ускладнень будуть знижені до мінімуму.

Таким чином, при комбінованій дії відновлення шкіри відбувається набагато швидше, ніж за будь-якого іншого пілінгу аналогічної глибини. Це спричинено посиленням регенераторних функцій шкіри завдяки додатковому введенню в дерму активних компонентів. Такий поєднаний вплив є методом вибору для профілактиці старіння, терапії фото- та хроностаріння, усунення гіперпігментацій, стрій, лікування вугрової хвороби.

Пілінг проводиться відповідно до Протоколу застосування поверхневого пілінгу, мезотерапія –  відповідно до Протоколу застосування препарату для ревіталізації.

Література:

• Юлія Злотницька, директор навчально-методичного центру Aesthetics Hall
• Олексій Данілов, директор навчально-методичного центру Este Plaza

Косметолог №2, 2016