Підліткове акне: патогенетичні фактори розвитку

Почнемо із сухих цифр. За даними світової статистики, понад 70% підлітків стикаються з вугровою хворобою, з них 18% страждають на важку форму акне. Вугри впливають на якість життя, особливо сильно за важких форм. У підлітків з акне депресивні симптоми зустрічаються частіше (20-51%), ніж в однолітків без вугрового висипу (14-20%). При цьому кожен другий підліток із вугровою хворобою не звертається до лікаря.

Вугри – це хронічне захворювання з клінічно доброякісним перебігом у більшості випадків, але вони мають особливо сильний психологічний вплив саме на підлітків, які входять у граничний період життя, коли тіло дитини зазнає безліч гормональних змін. Це породжує в підлітка низку змішаних почуттів, які вносять дестабілізацію і породжують невпевненість у собі, якими важко управляти.

Коли ж разом із психологічними трансформаціями виникає неестетична шкірна патологія, зокрема вугровий висип, підлітки можуть виявитися схильними до зовсім недитячого захворювання, ім’я якому – депресія.

Акне у підлітковому віці легко пригнічує впевненість у собі. Ураження шкіри є дуже помітними ознаками того, що відбувається статеве дозрівання – це стосується більшості підлітків, особливо дівчат. На відміну від хлопців, вони раніше вступають у фазу дорослішання, і поява навіть кількох запальних елементів на обличчі дівчинки часом стає справжньою драмою. У цьому віці підлітки також можуть ставати замкнутими, що може значно вплинути на їхнє майбутнє життя.

Юнацькі вугри – ця клінічна форма акне зустрічається найчастіше. І зазначене захворювання дуже важливо сприймати всерйоз, тому що воно потребує своєчасного лікування. Особливо обурює підлітків, коли дорослі намагаються довести їм, що це нормальний стан шкіри, мовляв, через якийсь час саме зникне, потрібно лише потерпіти. Дослідження показують, що підлітки з вугровою хворобою мають перебільшені уявлення про тяжкість свого стану порівняно з об’єктивною думкою дерматолога. Однак ніхто з лікарів-дерматологів не стане сьогодні заперечувати, що це захворювання має психологічний вплив, за силою порівнянний із найсерйознішими хронічними захворюваннями, зокрема діабетом або епілепсією.

Тим не менш, як це не парадоксально, навіть враховуючи, що вугровий висип є головною причиною, через яку підлітки звертаються за консультацією до дерматокосметолога, загальна кількість підлітків, які проходять лікування, досі занадто низька. Тоді як добре відомо, що своєчасне лікування може зменшити ризик утворення рубців постакне, тому фахівцю необхідно переконати і самого підлітка, і його батьків у важливості лікування акне.

Патофізіологія 

Вугрова хвороба – дуже поширене дерматологічне захворювання, проте більшість учених згодні з тим, що ми ще не до кінця розібралися в патофізіологічних механізмах, які його провокують. Проте основні патогенетичні чинники, що беруть участь у розвитку акне, можна назвати. Це:

• гіперандрогенія;
• підвищене саловиділення;
• порушення відлущування епітелію вихідної протоки сальної залози;
• розмноження Propionibacterium acnes;
• запальні й імунологічні реакції.

Важливу роль у механізмі утворення вугрів відіграють особливості будови та розташування сально-волосяних фолікулів.

Секрет сальних залоз (шкірне сало) перебуває безпосередньо під впливом андрогенів –  чоловічих статевих гормонів, які різною мірою виробляються як у хлопців, так і у дівчат. Статеве дозрівання характеризується збільшенням секреції гормонів і призводить до зростання вироблення шкірного жиру. Таким чином, гіперсеборея є однією з обов’язкових умов появи акне. Однак на виникнення елементів вугрового висипу не обов’язково впливає збільшення кількості андрогенів. Швидше, тут більше значення має чутливість шкірних рецепторів до андрогенів.

Внаслідок підвищеної секреції шкірного сала може розвинутися закупорка фолікулярного каналу, що призводить до уражень – утворення відкритих і закритих комедонів.

Крім гіперсебореї, важливим фактором розвитку вугрової хвороби є порушення кератинізації епітелію фолікулярного каналу та закриття просвіту фолікула роговими лусочками. Накопичення шкірного сала та кератиноцитів, що склеюються один з одним, створює «рогові пробки», які блокують фолікулярний канал і запобігають відтоку шкірного жиру на поверхню шкіри. Це накопичення клітин призводить до утворення відкритих та/або закритих комедонів.

Своєю чергою, закупорка проток провокує повне припинення доступу кисню до їхньої порожнини. Безкисневі умови, що створилися, є оптимальними для анаеробних бактерій Propionibacterium acnes, що населяють сально-волосяний фолікул. Мікроорганізми в таких умовах інтенсивно розмножуються та виділяють речовини, що ушкоджують стінку проток і залоз. Знижується міцність стінки фолікулів, що призводить до їх розриву, виходу вмісту в дерму та виникнення запалення.

Додаткові фактори розвитку акне

Крім зростання гормонів у підлітковому періоді, вчені назвали ще кілька супутніх факторів, що пояснюють появу вугрів:

• раціон харчування;
• вплив стресу;
• екзогенні фактори (забрудненість довкілля, куріння, особливості клімату тощо).

Вплив їжі на розвиток вугрової хвороби досі залишається дуже спірним. Поки що цей зв’язок не підтверджено або не спростовано повністю, однак у будь-якому випадку збалансована дієта зайвою не буде.

Стрес і різні розлади нервової системи також можуть сприяти появі акне, оскільки вони змінюють виділення гормонів, а також загострюють перебіг захворювання.

Клінічні прояви

У юнацькій віковій групі переважають комедональні та папуло-пустульозні форми вугрів. Комедональні вугри – звичайна форма початку захворювання в юнацькому та дитячому віці, що передує папуло-пустульозній. Комедони з’являються раніше у дівчат, ніж у хлопців, нерідко у віці 8-10 років, тобто на кілька років раніше, ніж настає дозрівання. Жирність волосся та шкіри обличчя іноді передують висипам. Перші висипи з’являються на спинці та крилах носа, потім поширюються на лоб, щоки та підборіддя. Нерідко уражаються також вушні раковини та завушні складки. Спочатку можна побачити тільки закриті комедони у вигляді дрібних, ледь помітних білуватих вузликів. Потім закриті комедони перетворюються на відкриті (чорні точки). У деяких пацієнтів надалі швидко розвиваються запальні елементи (папули, пустули), в інших тривалий час залишаються лише комедони.

Однак більшість хворих потрапляє до категорії пацієнтів з папуло-пустульозними вуграми. На обличчі, іноді додатково на грудях, спині видно постійно виникають у процесі еволюційного поліморфізму елементи – відкриті й закриті комедони, папули, пустули, дрібні рубчики та плями. Можлива наявність одиничних вузлових елементів. Ця форма найчастіше зустрічається у підлітків чи у старшому віці. Чим більше папуло-пустульозних елементів, тим вищий рівень виникнення вугрів. За легкої форми захворювання висипи зникають без утворення рубців. В разі значного ураження запалення й екскоріацій можливе утворення рубців на місці запальних елементів.

Найчастіше юнацькі вугри поступово зникають з віком, причому повністю до 25–30 років. Тим не менш, від 20% до 25% дорослого населення, переважно жінок, продовжують страждати на це захворювання. Пізні вугри у жінок менш численні, ніж юнацькі, розташовуються переважно на обличчі, комедонів зазвичай мало, і вони закриті.