Омолодження шкіри кистей рук як важливий елемент комплексної корекції вікових змін

Ольга Бондаренко , провідний методист навчально-методичного відділу, сертифікований тренер міжнародного холдингу FloSal (Україна)

У людині має бути чудово все, тому повноцінний догляд необхідно забезпечувати як шкірі обличчя, так і шкірі кистей рук, передпліч, не поділяючи «важливі» та «неважливі» області. Тим більше, що руки відчувають інтенсивніший вплив екзогенних факторів, що згубно впливають на шкіру.

Інволюційні зміни шкіри рук

Ранні вікові зміни шкіри рук обумовлені насамперед анатомічними особливостями будови тканин. Тильна сторона кистей рук характеризується досить тонкими епідермісом та дермою, слабовираженою підшкірно-жировою клітковиною, невеликою, порівняно з іншими ділянками шкіри, кількістю сальних залоз. Стрес, який зазнає шкіра рук внаслідок постійного впливу екзогенних факторів (побутова хімія, УФ-випромінювання, сезонне коливання температур, відсутність щоденного догляду) також відіграє не останню роль у стимуляції передчасного старіння.

Ендогенні зміни, що відбуваються в тканинах, виявляються в стоншенні всіх шарів епідермісу, зниження кількості епідермальних ліпідів, що формують захисний бар'єр, спостерігається атрофія сальних і потових залоз. Відбуваються зміни у роботі клітин шкіри (фібробласти, меланоцити, кератиноцити тощо). Порушення у функціонуванні меланоцитів призводять до стимуляції процесів пігментоутворення, як наслідок з'являються вікові дисхромії. Фібробласти, будучи основними клітинами сполучної тканини, з віком починають втрачати свою активність.

Зниження активності фібробластів призводить до зменшення синтезу даними клітинами міжклітинної речовини, яке представлено основною (аморфною) речовиною, волокнами колагену та еластину. До складу основної речовини входять протеогликани, що складаються з глікозаміногліканів (сульфатованих, таких як хондроїтин сульфат, кератинсульфат, дерматансульфат, гепаринсульфат та ін, і несульфатованих – гіалуронова кислота), глікопротеїни (адгезивні білки), вода. Роль глікозаміногліканів складно переоцінити, оскільки ці молекули пов'язують воду в тканинах. Об'єм пов'язаної води залежить від кількості та довжини молекул глікозаміногліканів, а так як у процесі хроностаріння синтез глікозаміногліканів обмежується за рахунок уповільнення роботи фібробластів, виникає потреба в додатковій інтенсивній гідратації шкіри.

Крім цього, фібробласти беруть безпосередню участь у фібриллогенезі (утворення волокон), а саме задають напрямок волокон сполучної тканини. Даний напрямок відповідає довгій осі фібробластів, які регулюють складання та тривимірне розташування волокон та їх пучків у міжклітинній речовині. Отже, вікові зміни, що відбуваються на рівні фібробластів, призводять, по-перше, до зниження синтезу волокон колагену та еластину, по-друге, до формування неправильного напряму.

Наступний маркер хроностаріння шкіри кистей рук та передпліч – інволюційні зміни підшкірно-жирової клітковини. Адипоцити, тобто клітини жирової тканини, не здатні до поділу, об'єднані в часточки, відокремлені один від одного перегородками пухкої волокнистої сполучної тканини, в якій проходять судини та нерви. Між адипоцитами знаходяться тонкі колагенові та ретикулярні волокна, поруч із якими розташовані капіляри. З віком відбувається атрофія жирової тканини, яка веде до вираженого зменшення об'єму кистей рук, чіткої візуалізації сухожилля та поверхневих вен, формується типова клінічна картина вікових рук.

Крім інволюційних змін шкіри та м'яких тканин, відбуваються вікові зміни скелетної тканини – кісткової та хрящової.

Кісткова тканина складається з кісткових клітин (остеобласти, остеоцити, остеокласти), щільної міжклітинної речовини, що містить колагенові волокна і мінеральні компоненти (солі кальцію). У процесі хроностаріння в кістковій тканині порушується баланс органічних і неорганічних сполук на користь неорганічних, тому кістки стають більш крихкими, втрачається їхня еластичність, з'являються передумови остеопорозу.

Близько 50–70% сухої речовини хрящової тканини – це колаген. Міжклітинна речовина (матрикс), що синтезується хондробластами (хрящовими клітинами), складається з протеогліканів, глікопротеїнів, колагену, еластину. З віком у хрящах починають відкладатися солі кальцію, втрачається еластичність тканини. Це пов'язано зі зниженням кількості колагену, одного з основних компонентів хрящової тканини, та компонентів міжклітинної речовини – гіалуронової кислоти та хондроїтин сульфату. Отже, інволюційні зміни призводять до зниження основних функцій хрящової тканини – механічної, опорної, захисної.

Корекція хроно- та фотостаріння шкіри рук

Терапія вікових змін шкіри рук включає кілька послідовних етапів, а саме:

• регідратацію;
• реструктуризація;
• волюмізацію.

Регідратація

Відновлення нормального балансу вологи в тканинах є першим етапом у терапії вікових змін шкіри рук. Зниження синтезу фібробластами глікозаміногліканів, зокрема гіалуронової кислоти, призводить до розвитку надмірної сухості, шкіра стає більш сприйнятливою до агресивних екзогенних факторів. А порушення ліпідного шару значно знижує захисні функції, стимулюючи трансепідермальну втрату вологи. Тому на початковій стадії корекції вікових змін найшвидшою та інтенсивнішою методикою, спрямованою на відновлення балансу вологи у тканинах, є процедура інтрадермального введення нативної гіалуронової кислоти.

Завдяки характерній здатності гіалуронової кислоти пов'язувати велику кількість молекул води створюється своєрідний резерв, здатний тривалий час стимулювати фібробласти дерми до проліферації, синтезу ними ендогенної гіалуронової кислоти та колагену . Введення нестабілізованої гіалуронової кислоти є базовою процедурою і є підготовчим етапом до більш інтенсивних методик, спрямованих на реструктуризацію тканин.

Серед величезної кількості препаратів нативної гіалуронової кислоти слід віддавати перевагу біосинтетичного походження гіалуронової кислоти високого ступеня очищення, отриманої шляхом біоферментації. З особливою ретельністю необхідно підходити до вибору виробника, звертаючи увагу на фармакологічну спеціалізацію та наявність власних наукових лабораторій та виробничих площ, що гарантує найвищу безпеку препарату.

Реструктуризація

Етап реструктуризації передбачає відновлення морфологічної структури тканин, а саме волоконного каркасу шкіри (колаген, еластин), стимуляцію проліферації кератиноцитів та фібробластів, нормалізацію роботи меланоцитів за наявності дисхромій. На сьогоднішній день найбільш інтенсивними реструктуризантами є біоміметичні пептиди, оскільки ці сполуки мають селективну дію, взаємодіючи зі специфічними рецепторами на мембрані клітини. Кожен пептид, залежно від свого цільового призначення, має прицільну дію і працює лише у місці ушкодження тканин (вікові зміни). Біоміметичні пептиди мають потужну біологічно активну дію, тому заслужено зайняли лідируючу позицію в геропротективних програмах і є препаратами вибору для інтенсивної реструктуризації тканин. Одним з найбільш яскравих реструктуризантів пептидів є Acetyl Decapeptide-3 (CG-Rejuline), який міметує роботу фактора росту фібробластів-β (bFGF). Основні клінічні ефекти Acetyl Decapeptide-3:

• стимуляція проліферації та міграції фібробластів (рис. 1);
• стимуляція проліферації кератиноцитів (рис. 2);
• стимуляція експресії колагену фібробластами

Мал. 1. Проліферація фібробластів. Проліферація фібробластів в залежності від концентрації CG-Rejuline через 72 години у відсотках. Концентрація пептиду – від 1 до 1000 нг

Мал. 2. Проліферація кератиноцитів. Зміна клітинної морфології на лінії кератиноцитів після 72 годин інкубації з CG-Rejuline (5 мкг/мл)

Волюмізація

Волюмізація є процедурою, спрямованою на відновлення втрачених обсягів м'яких тканин за допомогою ін'єкційних наповнювачів на основі стабілізованої гіалуронової кислоти. Так як підшкірно-жирова клітковина в області кистей рук спочатку виражена слабо, а її атрофія з віком тягне за собою значні естетичні дефекти, то волюмізація даної області є обов'язковим кроком у корекції вікових змін.

Для відновлення цієї зони можна використовувати м'які філери - як монофазні, так і двофазні. Важливим аспектом при виборі філера є в'язкоеластичні властивості препарату, оскільки від цього залежатиме естетичність та правильність корекції. При роботі з монофазними філерами перевагу варто віддавати препаратам з високою в'язкістю і еластичністю, що мають тиксотропні властивості, - це забезпечить ефективну красиву і тривалу корекцію. Але як би не були ефективними сучасні косметологічні методики, не варто забувати про системні процеси, що відбуваються в організмі людини. Старінню схильні клітини всіх тканин, тому підходячи до терапії зовнішніх ознак хроно- і фотостаріння рук, не варто забувати про підтримку безперебійної роботи клітин зсередини. Особливо це стосується клітин сполучної тканини. Такі компоненти, як колаген, гіалуронова кислота, хондроїтин сульфат, що входять до складу сполучної тканини, організм, як правило, не отримує з їжею, тому необхідно забезпечити їх надходження за допомогою біологічно активних добавок.

Комплексний підхід до омолодження виду пацієнта повинен включати роботу з усіма відкритими частинами тіла, у тому числі зі шкірою кистей рук. Це підвищує загальну ефективність процедур і таким чином задоволення пацієнта їх результатами.

Вперше опубліковано в Les Nouvelles Esthetiques 2014/№6