Об’ємне моделювання обличчя: корекція верхньої третини

Еволюція матеріалів для ін’єкційної пластики обличчя та вдосконалення технік їх запровадження забезпечили можливість проведення об’ємного моделювання обличчя консервативним шляхом. Глибоке (супраперіостальне) введення препаратів стабілізованої гіалуронової кислоти можливе не тільки за допомогою голки, але й атравматичної канюлі, що на сьогодні є найбезпечнішим і найсучаснішим способом об’ємної корекції таких зон, як вилична, скронева, підочна, щічна та краї нижньої щелепи. Втім, не втратили своєї актуальності й техніки, що передбачають внутрішньошкірне та підшкірне введення препаратів.

Підочна область

Внаслідок атрофії підшкірно-жирової клітковини, жирових відкладень у складі м’яких тканин повік і щік, ослаблення зв’язкового апарату та пов’язаного з цим зміщення тканин у підочноямковій ділянці формуються об’ємні порушення макрорельєфу у вигляді надлишку тканини та депресій. До останніх належать пальпебромалярна (підочкова) і щічновилчна (носощічна, носовилична) борозни, які починаються в області носа зоною найбільш глибокої депресії – слізною борозною. Ці борозни багато в чому формують картину темних кіл під очима внаслідок гри світла й тіні.

Для корекції борозен інфраорбітальної області використовують препарати на основі стабілізованої гіалуронової кислоти різної в’язкості, залежно від ступеня вираженості борозен.

При корекції власне пальпебромалярної борозни використовується точкова техніка (мультипунктурне введення). При цьому препарат вводиться по лінії борозни, нижче за кістковий край орбіти, супрапериостально, у шар жирової клітковини, що розташований під круговим м’язом ока. При внутрішньодермальному введенні ризик контурування препарату, набряку тканин і травматизації судин у цій зоні багаторазово зростає. NB! Цей вид корекції не застосовується у пацієнтів із вираженими жировими грижами нижніх повік!

При проведенні ін’єкцій над окістям голка вводиться в шкіру під кутом близько 45 градусів до поверхні, просувається до упору (до окістя), після чого розгортається паралельно окістю. Після аспіраційної проби (для профілактики введення препарату в просвіт кровоносної судини) препарат вводиться невеликими порціями.

Корекція щічновличної борозни проводиться у техніці «прошивания»: препарат вводиться вертикально у вигляді макрокрапель (пірамід основою вниз) в шар підшкірної жирової клітковини. Таким чином досягається більш виражений ефект об’ємного заповнення.

Приступаючи до корекції вікових змін підочноямкової області, необхідно пам’ятати, що в ній є осередки жирової тканини (навколоочний жир, під круговим м’язом ока, малярські жирові пакети), які схильні до накопичення рідини. Клінічно це виражається формуванням набряків. Тому пацієнти, схильні до набряку в периорбітальній ділянці, належать до групи ризику при проведенні об’ємної корекції цієї області, адже препарати на основі ГК сприяють додатковій акумуляції рідини та посилюють набряки. Крім того, при введенні великих обсягів філера може порушуватись лімфодренаж.

Вилиці

Внаслідок вікової атрофії твердих і м’яких тканин в області вилиць може формуватися помітний дефіцит об’єму. Ін’єкційна корекція вилицевої області сприяє зменшенню глибини пальпебромалярної та щічновиличної борозен. За необхідності комплексної корекції спочатку проводиться об’ємна пластика вилиць, потім – борозен підочної області. 

Ще кілька років тому об’ємну пластику вилиць препаратами на основі стабілізованої ГК проводили за допомогою канюль. Наразі протокол процедури зазнав деяких змін. Провідні світові експерти в галузі ін’єкційної пластики (N. Ribe, A. Strand, I. Carlisle, P. Huang, R. Russo, C. Schaar, A. Verpale та W. Wo) визнали доцільним модифікувати методику корекції вилиць, передбачаючи введення препарату за допомогою голки 23-2. Результати проведених клінічних досліджень та особистий досвід фахівців показали, що проведення процедури за допомогою голки дозволяє зменшити травму тканин (у тому числі внаслідок виключення розрізу шкіри скальпелем), знизити болючість процедури та забезпечити ефективну анестезію меншою дозою відповідних препаратів. За такої техніки ін’єкцій простіше контролювати обсяг препарату, який вводиться, що забезпечує профілактику гіперкорекції. Слід зазначити, що використання голки не підвищує ризик крововиливів і не знижує тривалості ефекту.

Перед проведенням процедури роблять розмітку області корекції за Хіндерером. Це здійснюється в положенні пацієнта сидячи, коли максимально виражені прояви гравітаційного птозу. Одна лінія проводиться від крила носа до козелка вуха, друга – від латерального кута ока до комісури рта. У верхньо-латеральному квадранті та/або із захопленням перехрестя цих ліній малюють овал, що відповідає зоні об’ємної корекції вилиць. Точка введення голки вибирається таким чином, щоб із неї можна було обробити віялово-тунельною технікою всю зону корекції. Техніка «тунелізації» передбачає маніпуляції голкою у різних напрямках, причому окремі порції гелю вводяться дробово ретроградно в кожен «тунель».

Після завершення об’ємної пластики препарат у зоні імплантації м’яко моделюється за допомогою масажу для досягнення відповідності контуру навколишньої тканини. В разі підозри на гіперкорекцію масаж має бути інтенсивнішим. Рекомендується ненадовго прикласти кригу з метою обмеження набряку. Місце проколу шкіри голкою за необхідності можна заклеїти пластиром.

При корекції вилиць не рекомендується вводити препарати над круговим м’язом ока або поблизу жирового тіла щоки (комок Біша).

З появою м’яких гнучких канюль стало можливим ще менш травматичне введення препаратів на основі стабілізованої ГК. У разі використання препарату гіалуронової кислоти, що містить лідокаїн, процедура стає практично безболісною. Особливий кулеподібний наконечник канюлі здатний м’яко без розриву розсувати тканини: продовження покривного шару із зовнішньої частини канюлі всередину дозволяє їй легко просуватися в тканинах і робити краї вихідного отвору гладкими, що знижує травматичність, зменшує ймовірність крововиливів. Канюля має високу гнучкість і стійкість до деформації.

Існує кілька розмірів канюль: 21, 23, 25, 27, 28G. При роботі зі вилицями точка введення досить довгої канюлі буде відповідати проєкції вершини виличної кістки, що дозволить одночасно обробляти як вилицю, так і центральну частину щоки.

Використання канюлі дозволяє вводити дуже рівномірно навіть досить щільні та в’язкі препарати на основі стабілізованої ГК. Досягти такого ж ефекту за допомогою голки украй проблематично.

Скронева область

Раніше скроні вважалися зоною своєрідного «табу» для проведення ін’єкційної пластики, оскільки у скроневій ділянці виходить на поверхню велика кількість судинно-нервових пучків і наявні відмежовані фасціями й апоневрозом клітинні простори. Використання спеціальної канюлі дозволяє проводити безпечну об’ємну корекцію скроневої області, без чого не вдається забезпечити належне естетичне сприйняття верхньої половини обличчя. 

Точка введення канюлі розташовується на межі волосистої частини голови або безпосередньо в ній. Після проколу шкіри голкою та введення анестетика канюля занурюється на глибину підшкірної жирової клітковини та повільно просувається до місця ін’єкції. Введення препарату середньої чи високої в’язкості здійснюється на зворотному ході канюлі шляхом поступового тунелеподібного наповнення зони корекції (рис. 5, 6). За відсутності алергії рекомендується використовувати філер, що містить лідокаїн, внаслідок чого досягається максимальна комфортність процедури. Після ін’єкції імплантат м’яко моделюється за допомогою масажу для досягнення відповідності контуру навколишньої тканини. За одну процедуру в кожну зону вводиться в середньому 0,5-1 мл препарату.