Нове покоління трихлороцтової кислоти: пілінги-біоревіталізанти

Використання ТСА

2021-12-03
Logo

Німецький дерматолог P. G. Unna 139 років тому вперше описав застосування трихлороцтової кислоти (далі ТСА). За багато років практики й досліджень накопичився величезний досвід, розуміння та низка досягнень при використанні ТСА за найрізноманітнішими показаннями.

Трихлороцтова кислота належить до пілінг-кератолітиків з припалювальною і неселективною дією – руйнуванням всіх білкових молекул, що трапилися на шляху.

Проникнення кислоти в шкіру залежить від кількох факторів:

  • концентрація ТСА;
  • підготовка шкіри;
  • анатомічна зона.

Під час нанесення на шкіру відбувається денатурація білків з утворенням білого нальоту – фрост-ефекту, і за його кольором визначають ступінь пошкодження. Подібний пілінг вимагає майстерності, точного контролю глибини, дотримання постпілінгового протоколу, обмежень з боку пацієнта в постпроцедурному періоді, і не забуваємо про значну хворобливість процедури. І все ж попри дотримання всіх протоколів, можуть спостерігатися небажані реакції. Перед фахівцем завжди постає питання, як зберегти результат й уникнути побічних ефектів. На сьогодні особливої популярності набувають принципи фізіологічної косметології, засновані на активації регенеративних і захисних сил організму через природні біологічні механізми.

Нові тренди

Декілька років тому косметичний ринок поповнився пілінгами-біоревіталізантами без пошкодження епідермісу, але з потужною стимуляцією дерми на основі модифікованої ТСА. Саме такий варіант пілінгу повністю відповідає запиту сучасного клієнта/пацієнта – без болю, дискомфорту, відсутності реабілітації, пілінг «обідньої перерви».

У складі таких препаратів трихлороцтова кислота у концентрації до 35% та у звичайному пілінгу – це пошкодження клітин аж до ретикулярної дерми, хворобливі відчуття й період відновлення від 10 до 20 днів. Проте нові формули пілінгів долають роговий шар та епідерміс, не ушкоджуючи його.

Косметологи губляться у розмаїтті модифікованих пілінгів, тому давайте розберемося.

У чому відмінності?

Модифікація трихлороцтової кислоти відбувається за такими напрямами:

  • зміна хімічної формули самої кислоти

Трихлороцтова кислота (СCl3СООН) – повністю галогенований (за метильною групою) аналог оцтової кислоти. Отримують синтезом, за реакцією хлору з оцтовою кислотою. Присутність галогену в TCА молекулі впливає на рухливість протону карбоксильної групи, спричиняючи легше відщеплення іону водню в розчині. Оскільки в молекулі трихлороцтової кислоти всі атоми водню метильної групи заміщені хлором, TCA є дуже сильною кислотою.

Один із способів зробити кислоту менш агресивною – використання монохлороцтової кислоти (МСА). Чим менше атомів хлору, тим менша агресивна дія кислоти.

Або використання солі трихлороцтової кислоти – трихлорацетат амонію, сіль хімічно утворена сильною кислотою та слабкою основою. У водному середовищі утворюється активна речовина трихлорацетат-аніон, у якої вдалося зберегти корисні властивості трихлороцтової кислоти й мінімізувати її побічні ефекти у вигляді сильного печіння, опіку та глибокої травми.

  • введення спеціальних речовин для створення комплексів

Стабілізація кислоти пероксидом сечовини. У складі такого комплексу ТСА не є активною і не руйнує білки. Комплекс відносно стабільний, а при його розпаді вивільняються ТСА, сечовина та пероксид, який швидко розкладається до води й кисню.

Стабілізація кислоти пероксидом (перекис водню) - також утворюється комплекс, що відрізняється навіть більшою стабільністю, ніж пероксид сечовини, що робить ще безпечнішим застосування пілінгу.

А також:

  • присутність у формулі транспортних комплексів забезпечує проведення протонів крізь епідерміс, не ушкоджуючи його;
  • озоніди – сполуки озону й оливкової олії, так звані капсули озону в олії, які завдяки своїй максимально низькій кислотності нейтралізують ТСА, при цьому не спричиняючи процесів окиснення та коагуляції білків.

Переваги

  • ремоделювання дерми без травми
  • без відновлювального періоду
  • легке лущення або його відсутність
  • відсутність болю
  • естетичний ефект уже після першої процедури
  • комбінація з іншими методами косметології

Механізм дії

Комплекс легко проходить через роговий шар, епідерміс і досягає дерми, при цьому більшість комплексів розпадається в дермальному шарі. ТСА денатурує білкові структури, зокрема «старі» волокна. Пошкоджені волокна розпізнаються матричними металопротеїназами (ММП), які вирізують з каркасу дефектні білки і потім розрізають їх до вільних амінокислот і невеликих фрагментів з 2-6 амінокислот, які називають матрикінами. Амінокислоти стають будівельним матеріалом нових білків. Матрикіни, з’єднуючись з рецепторами на поверхні фібробластів, сигналізують про руйнування каркасу. У відповідь фібробласти синтезують нові волокна структурних білків, які вбудовуються замість зруйнованих. Кисень інтенсифікує клітинне дихання й синтетичну активність фібробластів. Незначної частини ТСА, яка вивільнилася раніше — в епідермісі, достатньо для того, щоб стимулювати поділ та міграцію кератиноцитів базального шару. Дуже важливо, що пенетрація кислоти відбувається рівномірно по всій оброблюваній поверхні. У формулі пілінгу-біоревіталізанта можуть бути присутніми і додаткові активи – пептиди, що відбілюють інгредієнти, фруктові кислоти, амінокислоти, при цьому кожен компонент виконує свою особливу роль.

Кількість пілінгів-біоревіталізантів стрімко розширюється, пропонуючи нові й нові варіанти. Хотілося б зазначити, що за своїми показаннями та клінічними ефектами процедура ближча до ремоделювання, ніж до пілінгу. Мета – дермальний шар, меншою мірою – епідерміс.

Читайте також