Ази дерматокосметології: проводимо процедуру хімічного пілінгу

Проведення будь-якого хімічного пілінгу передбачає проходження трьох стадій: передпілінгової підготовки, власне процедури пілінгу та постпілінгової реабілітації. Більшість фірм, які випускають професійну косметику, розробляють не тільки препарати для пілінгу, але й повний комплекс препаратів для передпілінгової підготовки та домашнього догляду за шкірою у відновлювальний період.

Передпілінгова підготовка

Завданням передпілінгової підготовки є вирівнювання товщини рогового шару, стабілізація чи інгібування меланогенезу, стимуляція регенерації (особливо при вираженій в’ялості шкіри).

Підготовка шкіри до пілінгу в домашніх умовах – дуже важливий етап, що визначає глибину й контрольованість пілінгу, його ефективність. Неналежна підготовка може призвести до мінімального, недостатнього чи неоднорідного результату. А надмірна, навпаки, може спричинити більш глибокий, ніж необхідно пацієнтові, вплив пілінгу. У підготовчому періоді краще використовувати комплексні зовнішні препарати, котрі забезпечують поступову відлущувальну дію. 

Перед проведенням процедури варто попередити пацієнта про те, що протягом певного часу (залежно від глибини пілінгу) він буде матиме не найкращий вигляд. Варто отримати письмову інформовану згоду пацієнта та надати йому рекомендації щодо поведінки у постпілінговому періоді. Необхідно підписати контракт, у якому будуть зазначені зобов’язання кожної зі сторін і можливі ускладнення. У документі варто торкнутися теми відповідальності пацієнта за недотримання реабілітаційного режиму. 

Процедура пілінгу часто супроводжується печінням і болем, проте проводити місцеву чи загальну анестезію не рекомендується, оскільки вона істотно ускладнює контроль за реакцією шкіри. Зазвичай достатньо прийому анальгетика безпосередньо перед процедурою і протягом кількох діб після неї. Додатково можна призначити седативні й антигістамінні препарати, а також антибіотики. Пацієнти, які мають в анамнезі герпес, за день до процедури та протягом п’яти днів після неї щодня для профілактики повинні приймати 800 мг ацикловіру.

Підготовка шкіри до процедури – не менш важлива умова ефективності пілінгу. Для поліпшення проникнення пілінгового складу використовуються спеціальні лосьйони (із вмістом спирту чи ацетону), які добре знежирюють і підсушують роговий шар шкіри, забезпечуючи більш глибоке й рівномірне проникнення пілінгового розчину.

На наступному етапі підготовки позначають запальні елементи й ділянки шкіри, де проведення пілінгу вимагає особливої обережності.

Хімічний пілінг

Показання й методи проведення окремих видів хімічних пілінгів мають свої особливості. Пілінговий склад наноситься на шкіру обличчя за допомогою пензлика, марлевих серветок, ватних дисків чи паличок. Під час експозиції пілінгу фахівець має уважно контролювати його вплив на шкіру. 

Критерії вибору виду хімічного пілінгу:

• показання й планована глибина пошкодження шкіри;
• механізм дії пілінгового розчину;
• протипоказання до проведення пілінгу;
• спосіб життя пацієнта (шкідливі звички, соціальний стан);
• наявність супутніх захворювань;
• побажання пацієнта;
• вимоги пацієнта до термінів та умов постпілінгового періоду.

Глибина хімічного пілінгу залежить від:

• стану шкірного покриву пацієнта: товщини, щільності придатків шкіри (сальних і потових залоз, волосяних фолікулів), особливостей загоєння пошкодженого шкірного покриву;
• застосування системних і місцевих препаратів;
• локалізації зони передбачуваного впливу;
• виду хімічного агента, концентрації, pН і форми пілінгу, який використовується в процедурі;
• техніки й кількості аплікацій;
• якості підготовки шкіри пацієнта: проведення передпілінгової підготовки, знежирення шкіри перед процедурою;
• додаткових інгредієнтів пілінгового складу.

Одним із показників впливу хімічного агента на шкіру є судинна реакція. Почервоніння шкіри свідчить про розширення судин дерми. Еритема – основний індикатор впливу кислот, сигнал до проведення нейтралізації. Білий колір шкіри (шкіра виглядає, немов вкрита інеєм) означає, що хімічний опік став причиною масивної коагуляції білкових структур епідермісу й дерми. Такий оптичний феномен отримав назву фрост-ефект (від англ. frost – «іній»). 

Залежно від глибини ураження шкіри розрізняють:

1. Рожевий фрост: «точковий» – пошкодження рогового шару на всю глибину; «хмари» – пошкодження зернистого й верхнього шарів шиповатого шару епідермісу.
2. Білий (молочний) фрост – пошкодження всіх шарів епідермісу до базальної мембрани.
3. Білий «глухий» фрост – пошкодження епідермісу із частковим руйнуванням базальної мембрани та дермальних сосочків.
4. Білий «глухий» фрост із жовтуватим / зеленуватим відтінком – пошкодження сягає верхньої третини сітчастого шару дерми.

При поверхневих пілінгах фрост-ефекту не має бути!

Глибина проникнення оцінюється також візуально – коли пілінгова суміш починає проникати з епідермісу в дерму, стан шкіри змінюється від легкої набряклості до вигляду «печеного яблука». Разом із тим слід зазначити, що спостереження за фрост-ефектом як мірою глибини пілінгу не є настільки цінним, як ефективний вибір відповідного ексфоліанту й техніки проведення пілінгу.

Час експозиції пілінгу визначається як об’єктивною картиною, так і суб’єктивними відчуттями пацієнта (біль, печіння). Чітке знання протоколу проведення пілінгу допомагає виконати процедуру швидко й упевнено, з мінімумом неприємностей для пацієнта. При нерішучих діях лікаря пацієнт може запам’ятати свої відчуття і не захоче надалі повторювати цю процедуру.

Деякі пілінги вимагають проведення нейтралізації. Для зменшення відчуття болю під час процедури і відразу після неї оброблена поверхня шкіри охолоджується за допомогою вентиляторів чи пакетів з льодом. За необхідності наноситься протизапальний крем.

Постпілінгова реабілітація

У ранній постпілінговий період (протягом 14 днів після процедури) завданнями реабілітації є:

• зменшення суб’єктивних дискомфортних відчуттів пацієнта;
• профілактика побічних ефектів і ускладнень;
• протизапальна й антиоксидантна терапія;
• запобігання насильницькому видаленню кірок;
• стимуляція регенераторних процесів;
• захист шкіри від ультрафіолетового випромінювання.

До професійних ліній пілінгів входять спеціальні засоби догляду за шкірою в постпілінговому періоді – заспокійливі, зволожувальні й сонцезахисні креми, а також засоби, які забезпечують протизапальний, депігментуючий та зволожувальний ефект. Необхідно виключити примусове видалення кірок, оскільки такі дії призводять до утворення гіперпігментованих плям, нерівномірної пігментації та подальшої гіперпігментації. Лікування постпілінгової гіперпігментації полягає в застосуванні стероїдних мазей і відбілюючих кремів. 

У пізній постпілінговий період (починаючи з 14–15 дня після проведення процедури) реабілітація передбачає:

• захист шкіри від ультрафіолетового випромінювання;
• профілактику постпілінгової гіперпігментації (застосування депігментуючих засобів через 10–14 днів після пілінгу).

Побічні ефекти й ускладнення

Незважаючи на те, що переважна більшість препаратів для проведення хімічних пілінгів, особливо поверхневих, є абсолютно безпечними, вони все-таки можуть спровокувати певні побічні ефекти й ускладнення. Клінічна ефективність хімічного пілінгу та ймовірність розвитку побічних реакцій і ускладнень прямо пропорційні глибині пошкодження шкіри. Зі збільшенням глибини пілінгу, попри його ефективність, збільшується кількість ускладнень – так, наприклад, при проведенні поверхневих пілінгів вони мінімальні. Однак незважаючи на це, після виконання будь-яких видів пілінгів можливий розвиток так званих очікуваних побічних ефектів.

При поверхневому пілінгу клінічні прояви зазвичай майже не виражені. Оскільки пошкоджуються тільки клітини рогового шару епідермісу (шар омертвілих клітин), то утворення кірок не відбувається, поверхня шкіри залишається сухою. При поверхневому пілінгу пацієнти відчувають нетривале печіння. Безпосередньо після процедури можуть з’явитися відчуття стягнення шкіри та незначна еритема, які самостійно купіруються протягом кількох годин. У наступні дні (протягом 3–5 діб) пацієнти зазначають невеличке свербіння та помірне лущення шкіри.

Серединний пілінг завжди зачіпає шари живих клітин епідермісу. Для нього характерний розвиток фрост-ефекту. Спостерігаються короткочасні больові відчуття різної інтенсивності. Згодом в зоні проведення пілінгу, залежно від інтенсивності пошкодження, на поверхні шкіри утвориться плівка різної товщини, іноді можуть формуватися кірки. Зазначається свербіж шкіри. Лущення шкіри відбувається протягом 7–10 днів. Помірна гіперемія зберігається 2–3 тижні. Протягом тривалого часу може спостерігатися постзапальна гіперпігментація. У пацієнтів із темним типом шкіри може залишатися помітна демаркаційна лінія на межі проведення пілінгу. Проте в разі дотримання протоколів проведення процедури зазначені ускладнення зустрічаються вкрай рідко.

У постпілінговому періоді можуть спостерігатися такі ускладнення:

• відчуття болю (рідко);
• тривала еритема;
• пігментні зміни;
• інфекція (загострення герпесу, рідко – бактеріальна інфекція);
• загострення акне;
• тривалий свербіж;
• контактний дерматит;
• підвищена чутливість до холоду;
• підвищена фоточутливість шкіри;
• рубці (здебільшого після глибоких пілінгів).

Говорячи про частоту виникнення того чи іншого побічного ефекту й ускладнень, важливо пам’ятати, що кожен пацієнт індивідуальний, і значимість особистої трагедії при розвитку рідкого ускладнення не можна порівнювати з реакцією всіх пацієнтів на звичайні ускладнення після пілінгів. У випадку збалансування можливих побічних ефектів та реальної оцінки можливостей проведеного пілінгу пацієнти, швидше за все, залишаться задоволені отриманими результатами.

Умови для проведення процедури

Для проведення хімічних пілінгів достатньо мати процедурний кабінет, обладнаний відповідно до стандартних санітарно-гігієнічних вимог, викладених у спеціальних методичних вказівках. Проведення пілінгу в салоні краси передбачає наявність медичної ліцензії на надання терапевтичних косметологічних послуг. Хімічні пілінги проводять лікарі-косметологи, які пройшли спеціальне навчання.

Природно, що для надання послуги  необхідно придбати певний набір засобів, до якого входять також креми й мазі для використання в перед- і постпілінговий періоди. Зазвичай компанії-дистриб’ютори пропонують також аксесуари для пілінгу. Проте загалом необхідне досить невибагливе обладнання: кушетка, простирадло, шапочка, рукавички, пензлики-аплікатори, ватні диски й палички, скляні чи керамічні ємності для пілінгового розчину, хронометр, вентилятор, віяло, охолоджувальні пакети, махрові рушники, шприци.

Практичні поради

1. При проведенні пілінгу пацієнт має перебувати в положенні напівлежачи.
2. Необхідне гарне освітлення.
3. Під час проведення пілінгу фахівець має постійно бути поруч із пацієнтом.
4. Ніколи не тримайте флакон із пілінговим розчином відкритим.
5. Не допускайте, щоб у пацієнта почали сльозитися очі і сльози змішувалися з кислотою. У разі появи сліз у пацієнта промокніть їх серветкою.
6. Неприпустимо, щоб кислота потрапляла пацієнтові в очі або необроблювані ділянки шкіри.
7. Необхідно підготувати шприц із фізіологічним розчином для промивання очей пацієнта в разі потрапляння в них пілінгового складу.
8. Нейтралізуючий розчин тримайте в окремій ємності й наносіть на шкіру спеціальним пензликом у послідовності, зворотній нанесенню пілінгового розчину.
9. Необхідний вентилятор, віяло та пакети з льодом для зняття відчуття печіння, яке може відчувати пацієнт при проведенні пілінгу.

Висновки

Отже, хімічний пілінг є ефективним методом корекції інволюційних змін шкіри, атрофічних рубців тощо. Ця методика незамінна при відбілюванні шкіри, для поліпшення її текстури. Введення у рецептури препаратів для хіміабразії нових хімічних агентів, що спостерігається останніми роками, дозволяє досягати чудових результатів. А знання особливостей взаємодії хімічного агента зі шкірою пацієнта, методик визначення глибини пенетрації пілінгового складу допомагає знизити ризик і попередити появу ускладнень.