Розацеа: патогенез та допоміжна терапія

Розацеа (acne rosacea, teleangiectasiasis faciei) - це досить поширене інфекційне хронічне захворювання шкіри обличчя, що характеризується наявністю еритеми, телеангіектазій, папуло-пустульозних висипів, ураженням очей і повік, а також пов'язане з ангіоневрозом в зоні іннервації. Захворюваність на розацеа у світі становить від 1 до 20%. У США на них страждають близько 20 млн осіб. У Великій Британії поширеність сягає 1,65 людина на 1 000 населення. Поширеність розацеа у Росії становить 5–7% від усіх дерматозів, але за останні 10 років кількість значно збільшилася. У 80% випадків розацеа діагностується в осіб старше 30 років. При цьому приблизно у 20% хворих також виявляється ураження очей. Люди зі світлою та чутливою до сонця шкірою (фототипи I та II), як правило, мають найбільший ризик розвитку розацеа. Захворювання значно переважає у жінок.

Причини розвитку розацеа

Розацеа є складним, багатофакторним, хронічним, стійким до терапії та суперечливим захворюванням, оскільки з багатьох питань думки вчених та дослідників розходяться. Через порушення проникності шкірного бар'єру у роговому шарі відбувається вивільнення різних цитокінів, таких як фактор некрозу пухлини альфа (TNF-a), IL-1 та IL-6, що призводить до шкірного запалення. Також підвищення активності епідермальної серинової протеази викликає осадження кателіцидових пептидів у шкірі. Внаслідок впливу цих пептидів на судинну стінку відбувається екстравазація незначної кількості плазми в процесі вазодилатації, яка індукує запальну відповідь; причому повторна вазодилатація його посилює.

Еритема є судинною реакцією і є збільшенням кількості еритроцитів у запаленій судинній мережі. Хронічне екстравазальне накопичення рідини в сосочковому шарі дерми викликає ушкодження лімфатичних судин та подальший запальний набряк. Крім того, нейтрофільна еластаза, що вивільняється в зоні запалення, руйнує позаклітинний матрикс та колаген типу IV у капілярних стінках, знижуючи цілісність кровоносних судин. Зниження кількості сполучної тканини сосочкового шару дерми призводить до пасивного розширення судинної мережі, викликаючи розвиток телеангіектазій.

Фактори, що провокують приплив крові до обличчя, умовно поділяються на дві основні групи: ендогенні та екзогенні. До ендогенних факторів розвитку розацеа відносяться:

• захворювання шлунково-кишкового тракту на фоні інфікування;
• патологія імунної системи;
• наявність мікроорганізмів, у тому числі Demodex folliculorum (частота виявлення становить від 40 до 95%);
• порушення сально-волосяного апарату;
• нейроендокринні розлади в перименопаузі (разом з тим ряд жінок відзначають наявність симптомів розацеа у період вагітності, у передменструальний період, протягом прийому оральних контрацептивів);
• активація калікреїн-кінінової системи із збільшенням продукції брадикініну; дисбаланс клітинного та гуморального імунітету з достовірним підвищенням CD3 та CD4 на фоні зниження CD8, наявність антинуклеарних антитіл, формування аутоімунних реакцій.

Екзогенними факторами є:

• фізичні фактори (наприклад, інсоляція, сильний вітер, перепади температури, іонізуюча радіація);
• активні фізичні вправи;
• дратівливі косметологічні процедури;
• тривале місцеве застосування глюкокортикостероїдних препаратів;
• вживання дратівливої та гарячої їжі, алкоголю.

Розацеа вважається шкірним захворюванням, є відомості про асоціацію розацеа із системними захворюваннями. Дослідження, проведене Motley RJ із співавт., показало, що більшість хворих на розацеа мали супутні алергічні, респіраторні, шлунково-кишкові, метаболічні, урогенітальні захворювання, а також гормональний дисбаланс. Крім того, розацеа помірного та тяжкого ступеня тяжкості була пов'язана з наявністю артеріальної гіпертензії, гіперліпідимії, метаболічними та серцево-судинними захворюваннями. На додаток до супутніх соматичних захворювань, розацеа була пов'язана з підвищеним ризиком розвитку депресії та тривожних розладів.

Щоденний догляд за шкірою

Оскільки, з одного боку, шкіра пацієнтів з розацеа відрізняється схильністю до почервоніння, роздратування, висипів різного характеру, а з іншого – багато зовнішніх впливів ведуть до прогресування розширення капілярів, основні цілі догляду за шкірою зводяться до наступного:

• щадне, але в той же час ретельне очищення з видаленням дратівливих та токсичних агентів;
• зменшення наявного подразнення та запалення; відновлення епідермального бар'єру;
• адекватне зволоження та захист від зовнішніх впливів;
• зміцнення стінок судин, скорочення розширених капілярів.

Засоби догляду підбираються індивідуально, з урахуванням типу шкіри. Специфічні інгредієнти для пацієнтів із судинними проблемами включають вітаміни С, К, В5, екстракти гінгко білоба, зеленого чаю, петрушки, ефірні олії герані, розмарину, ромашки, кипарису.

Дотримання температурного режиму

Оскільки судинна мережа чутлива до коливань температури, насамперед необхідно уникати виражених коливань від сильного холоду до спеки і навпаки.

Цей аспект торкається відразу кількох областей життя. Наприклад, їжа та напої мають бути комфортною температури. Протипоказано також користування лазнею та сауною. Крім цього, досить розумно потрібно ставитись до проведення кріотерапії. Спочатку сеанси холодового впливу можуть покращувати стан пацієнтів з розацеа, але згодом, за надмірного захоплення цією методикою, розширення капілярів з'являється навіть у несхильних до цього людей. Необхідно враховувати, що жителі середньої смуги Росії, Сибіру та Далекого Сходу і без того постійно зазнають впливу контрасту температур, сильних вітрів та перепадів вологості, тому додатковий кріовплив у цих регіонах має застосовуватися строго за показаннями. Як більш м'який вплив, для своєрідного тренування судин рекомендується періодичне протирання шкіри кубиками льоду з екстрактами лікарських рослин, що мають протизапальну та судинозміцнювальну дію, контрастний душ, обливання та обтирання прохолодною водою.

У морозні та вітряні дні, перед катанням на гірських лижах, сноубордах, ковзанах, коли дія холоду посилюється вітром, на обличчя необхідно наносити захисний крем. Рекомендації використовувати жирні креми дещо застаріли. Відомо, що насичені жирні кислоти пригнічують відновлення шкіри, що при регулярному застосуванні веде до її ушкодження та посилює дію погодних факторів. Сучасні захисні креми не виробляють жирної плівки на шкірі.

Дієта

До розширення судин призводить вживання гострої та пряної їжі, тому екзотичні страви з великою кількістю приправ краще їсти тільки у свята, а в решту часу віддавати перевагу традиційній кухні без вишукувань. Надмірне вживання кухонної солі призводить до підвищення артеріального тиску і, як наслідок, підвищення тиску на стінки судин з подальшим їх розширенням. Пацієнтам з розацеа не рекомендується пити каву, кола, а чорний чай бажано замінити зеленим.

Особливого значення слід надавати вибору спиртних напоїв. Безперечно, краще звести споживання алкоголю до мінімуму. Найбільше сприяють прогресу розацеа коньяк, віскі, червоне вино. При цьому багато людей не надають великого значення щоденному прийому віскі або коньяку в невеликих кількостях, адже така регулярна негативна дія не може пройти безслідно для судин, особливо при схильності до порушення їх функції.

Список харчових продуктів, які бажано виключити з меню пацієнтів із розацеа, досить великий. Наведемо лише найчастіше які у різних джерелах. До них відносяться молюски (увага любителів французької та японської кухні!), краби та свинина.

Куріння

Куріння викликає безліч судинних змін, у тому числі формування стійкої капілярної «сіточки» та телеангіектазій на шкірі обличчя та тулуба, порушення мікроциркуляції, витончення та ламкість капілярів. Ці зміни пов'язані як з безпосереднім дією нікотину при всмоктуванні, а й впливом інших компонентів диму. Крім того, при курінні виникає спазм судин, внаслідок чого порушується харчування шкіри, вона стає сухою та чутливою до будь-яких інших зовнішніх впливів. Саме тому лікування пацієнтів з розацеа, що палять, пов'язане з великими труднощами, рідко призводить до цілком задовільних результатів, а після закінчення лікування досить швидко настає рецидив. Ще сумніша ситуація з пацієнтами, які палять марихуану. У таких випадках до перелічених негативних факторів додається ще й зниження загального та місцевого імунітету.

Пацієнтам з розацеа рекомендується повна відмова від куріння, інакше всі профілактичні та лікувальні заходи будуть малоефективними.

Ультрафіолетове опромінення

Сонячне світло впливає на шкіру як за рахунок ультрафіолетового, так і інфрачервоного випромінювання. Ультрафіолет викликає фотопошкодження шкіри, а інфрачервоні промені нагрівають її. Обидва ці дії сприяють розширенню та пошкодженню капілярів. Тому пацієнтам з розацеа рекомендується застосовувати сонцезахисні засоби, причому не лише влітку чи під час поїздок у теплі краї, а й у сонячні зимові дні та під час катання на лижах у горах.

Оскільки до розацеа найбільш схильні люди зі світлою шкірою, чутливі до ультрафіолету, необхідно використовувати сонцезахисні засоби з комплексним фільтром, що містить у тому числі й механічні фактори захисту. Після сонячних ванн рекомендується використовувати відновлюючі креми та лосьйони для тіла, що містять аскорбінову кислоту, пантенол, убіхінол, екстракт зеленого чаю, олії кукуї та макадамії.

Ефективний мінімум

Таким чином, основні засади профілактики розацеа та інших судинних проблем зводяться до наступного:

• обмеження прийому алкоголю та повна відмова від куріння;
• відмова від гострої, пряної, солоної їжі, кави тощо;
• обмеження розмаїття температур та ультрафіолетового опромінення;
• дотримання правил повноцінного догляду шкіри.

Якщо розглянути список основних профілактичних заходів, стає очевидним, що пацієнт з розацеа повинен суттєво обмежувати себе у ряді звичних задоволень. Тому цілком ясно, що мотивація проводити ці заходи може з'явитися тільки в людини, яка вже пережила одне або кілька загострень розацеа. До того ж чутливість до різних факторів, що провокують, дуже індивідуальна. Отже, лікар і пацієнт повинні вибрати найбільш значущі фактори, що призводять до погіршення стану в даному конкретному випадку та звузити коло обмежень. Тоді з'явиться можливість досягти певного мінімуму вимог та забезпечити ефективну профілактику загострень.

Література:

• Олена Снарська, буд. м. н., професор, Перший Московський державний медичний університет ім. І. М. Сєченова Міністерства охорони здоров'я Російської Федерації (Росія)
• Тетяна Русіна, аспірант кафедри шкірних та венеричних хвороб ФДАОУ ВО «Перший МДМУ ім І. М. Сєченова» (Росія)
• Les Nouvelles Esthetiques Україна №3 (115)
• Наталія Полонська – кандидат медичних наук, доцент кафедри шкірних та венеричних хвороб ФУВ РДМУ, головний лікар Корпорації естетичної медицини «Оптімед» (Росія, Москва)
• KOSMETIK international journal, №1 (35)