Редермалізація у корекції старіння шкіри

Фактори старіння та клітинні процеси

Старіння – це поступове накопичення дефектів у молекулах ДНК, дезорганізація фізіологічних процесів у клітині, що наростає, накопичення пошкоджень, які врешті-решт призводять організм до загибелі. Старіння шкіри є лише одним із елементів старіння організму в цілому.

На старіння впливає безліч факторів, які можна розділити на великі групи:

• внутрішні фактори : спадковість, хронічні захворювання, порушення функцій імунної та гормональної систем;
• зовнішні фактори : УФ-випромінювання, екологія, стреси, куріння, алкоголізм, наркоманія, нераціональне харчування і т.д.

Упродовж тривалого часу вчені намагаються розібратися у причинах старіння, пропонуючи різні теорії. Сьогодні загальновизнаними вважаються вільно-радикальна теорія Хармана та теорія глікації Мейларда.

Вільно-радикальна теорія Хармана пояснює процеси старіння надмірною освітою вільних радикалів та їх впливом на процеси метаболізму клітин. Існують різні причини утворення вільних радикалів, але незалежно від того, яка саме причина, вони ушкоджують генетичний апарат клітини, завдаючи цим шкоди організму в цілому.

Відповідно до теорії глікації Мейларда старіння може розвиватися внаслідок неферментативної реакції моносахаридів з аміногрупами білків, у результаті утворюються звані колагенові зшивки. Такий колаген не руйнується колагеназою, і колагенові зшивки накопичуються в дермі. Швидкість перебігу цієї реакції залежить від концентрації цукрів та часу, вона різко збільшується у присутності вільних радикалів. У свою чергу вільні радикали, впливаючи на білки клітини, роблять їх менш захищеними перед впливом цукрів.

У ході еволюції виробилася система антиоксидантного захисту, що включає супероксиддисмутазу, каталазу, пероксидазу. Важливу роль у запобіганні утворенню активних форм кисню відіграють мітохондрії. Вони виконують функцію спеціалізованих енергетичних центрів. У дихальному ланцюгу мітохондрій у процесі окисного фосфорилювання (цикл Кребса, який протікає всередині мітохондрій) енергія різних сполук трансформується на енергію фосфатних зв'язків АТФ. Схематично цикл Кребса представлений малюнку 1. Не вдаючись у біохімічні тонкощі, скажімо, що з необхідних елементів даного циклу є сукцинат натрію (натрієва сіль янтарної кислоти). Крім того, мітохондрії мають власний генетичний апарат, який визначає їхню відносну незалежність від ядра клітини. Зміна мітохондріального геному є одним із найважливіших механізмів, що визначають старіння клітини зокрема та старіння організму взагалі.

Старіння шкіри

Процеси старіння, що відбуваються в організмі, найгіршим чином відбиваються на шкірі. Лаконічно охарактеризувати процеси, що відбуваються в старіючій шкірі, можна в такий спосіб. Кількість води в епідермісі зменшується, що призводить до порушення кератинізації, уповільнення десквамації епітелію. В результаті епідерміс стає більш тонким, але при цьому потовщується і ущільнюється його роговий шар, формується сіточка дрібних зморшок, з'являються пігментні плями і розширені капіляри. У базальному шарі епідермісу порушується мітоз та диференціація нових клітин, що, у свою чергу, призводить до уповільнення просування кератиноцитів до поверхні шкіри. Як результат – знижується швидкість оновлення епідермісу та послаблюється бар'єрна функція шкіри.

У процесі старіння дерми ушкоджуються фібробласти, уповільнюється синтез колагену, еластину, ГАГ, розвивається перекисне окислення ліпідів клітинних мембран, наростають процеси глікації, стоншуються всі шари шкіри.

Основа біоревіталізації

Однією із завдань естетичної медицини є пошук нових ефективних методів корекції ознак старіння. У 2000 році професор Ді П'єтро (Італія) запропонував методику інтрадермальних ін'єкцій препаратами гіалуронової кислоти з метою відновлення міжклітинної речовини та водного балансу, а також стимуляції диференціювання фіброцитів у фібробласти. Як наслідок, відбувається стимуляція утворення колагену, еластину, глікозаміногліканів. Метод отримав назву біоревіталізації. Він широко визнаний у світі естетичної медицини.

В даний час на ринку України представлено понад 10 різновидів препаратів гіалуронової кислоти для біоревіталізації, і ці препарати активно використовуються лікарями-дерматокосметологами.

Вперше гіалуронова кислота (ГК) була виділена К. Майєром та Дж. Палмером у 1934 році зі склоподібного тіла ока корови. Назва походить від грецького «hyalos» – склоподібний і слів «уроновая кислота», складової цього полісахариду. Молекулярна маса ЦК становить 10000 кДа. Вона представлена практично у всіх тканинах. Зміст ГК у дермі становить 0,5 мг/г, в епідермісі – 0,1 мг/г. Синтез ГК здійснюється на внутрішній поверхні плазматичної мембрани фібробластів. Принаймні формування ланцюга ДК виводиться через мембрану на зовнішню поверхню клітини. ГК - найшвидше оновлюваний компонент позаклітинного матриксу; тривалість життя молекули гіалуронової кислоти – лише кілька днів.

Гіалуронова кислота унікальна завдяки своїм фізико-хімічним властивостям. Вона являє собою полісахарид, що містить гідрофобні та гідрофільні ділянки. Будучи за будовою поліаніоном, ГК здатна зв'язувати та утримувати за рахунок водневих зв'язків велику кількість води. При цьому, чим вище молекулярна маса ГК, тим більше вологи вона притягує. Ця здатність не змінюється навіть при зменшенні концентрації води в навколишньому просторі. ГК міститься у позаклітинному матриксі, на клітинній поверхні та всередині клітин.

Здатність ГК утворювати високов'язкі водні розчини, комплекси з білками, брати участь у транспорті та розподілі води, в іонному обміні, утворенні позаклітинного матриксу, забезпечувати вибіркову проникність тканин, підтримувати мігруючі клітини в стані дисперсії свідчить про важливу роль ГК у підтримці міжклітинного та клітин.

Поєднання ДК та сукцинату натрію

Як було сказано вище, з віком кількість гіалуронової кислоти в шкірі помітно знижується, і це одна з причин видимих проявів старіння.

Вивчення патогенезу процесів старіння показало, що в ньому умовно можна виділити три ключові ланки:

• втрата вологи;
• оксидантний стрес – шкідливий вплив вільних радикалів;
• зниження активності тканинного дихання та обмінних процесів у тканинах.

Препарати гіалуронової кислоти активно впливають на першу ланку, заповнюючи втрату вологи. Друга та третя ланки патогенезу зачіпаються біоревіталізацією значно меншою мірою. Вчені знайшли вихід зі становища: вони ввели до складу ін'єкційного препарату, крім гіалуронової кислоти, ще й сукцинат натрію, отримавши новий препарат, який вийшов на ринок у 2009 р. Методика відновлення функцій у старіючій дермі була названа редермалізацією.

Сукцинат натрію, будучи субстратом у циклі Кребса, що відбувається у мітохондріях, безпосередньо впливає на виробництво АТФ, виконує функції регулятора фізіологічних та біохімічних процесів, активізує тканинне дихання. Крім того, сукцинат має потужні антиоксидантні властивості (табл. 1).

Таблиця 1. Основні властивості ГК та сукцинату натрію

Таким чином, застосування препарату нового покоління, що складається з гіалуронової кислоти та сукцинату натрію, дозволяє реалізувати вплив на різні патогенетичні механізми старіння шкіри та досягти потужного комплексного anti-age-ефекту від редермалізації.

Від теорії до практики

Під керівництвом та за сприяння кафедри дерматовенерології НМАПО (зав. кафедрою д. м. н., професор Калюжна Л. Д.) було проведено серію процедур редермалізації. Кількість пацієнтів – 126, вік – від 40 до 60 років, стать – жіноча. Кількість процедур – 3–4 з інтервалом 2 тижні. Процедури виконувались лінійною та папульною техніками. Ефект було видно вже після першої процедури. Усі пацієнти відзначали почуття «наповненості» шкіри та ефект ліфтингу, який наростав до 3–4-ї процедури. Пожвавлювався колір обличчя, розгладжувалися дрібні зморшки, зменшувалась глибина великих зморшок. Випадків непереносимості препарату не було.

Слід зазначити, що папули на обличчі розсмоктувалися протягом 1-3 днів, причому процес розсмоктування пришвидшувався з кожною процедурою. На шкірі шиї та декольте папули дозволялися повільніше, приблизно за 5-7 днів.

Таким чином, застосування препарату гіалуронової кислоти із сукцинатом натрію показано для ефективної реалізації anti-age-програм.

Ця стаття є частиною спецпроекту Глобальний anti-aging

Ознайомитись з усіма статтями цієї теми ви можете:

СПЕЦПРОЕКТ. Глобальний anti-aging

Література:

• Ірина Медведєва – лікар-дерматовенеролог вищої категорії, кандидат медичних наук, заслужений лікар України, Президент Всеукраїнської асоціації спеціалістів із прикладної естетики (Україна, Київ).
• KOSMETIK international journal, №2(40), 2010