PRP: ефективний метод anti-age терапії

Які протоколи використовувати?

Logo

Розберемо можливості застосування плазми, збагаченої тромбоцитами, в естетичній медицині.

Гематологія за останні кілька десятків років зробила крок далеко вперед, а ми, лікарі-косметологи, прагнемо бути в авангарді науки. Процедури, пов'язані з аутогемотерапією та омолодженням, спричиняють великий інтерес як у лікарів, так і у пацієнтів.

Склад крові

Система крові являє собою регулюючий нейрогуморальний апарат, а також органи кровотворення та руйнування крові.

Кров складається з:

  • плазми – рідкої частини крові, що становить 55-65% від загального обсягу крові;
  • формених елементів крові, до яких належать еритроцити (96% кількості формених елементів), лейкоцити (3%) і тромбоцити (1%).

Плазма крові містить 90% води та 10% сухої речовини (білки й інші сполуки). Білками плазми є альбумін, глобулін та фібриноген. У плазмі також наявні органічні речовини – глюкоза й органічні кислоти (молочні), жири, холестерин, що утворюються в результаті діяльності клітин. Містяться також азотисті речовини (амінокислоти, сечовина, креатин, білірубін, поліпептиди тощо), неорганічні речовини, до яких належать катіони Na+, Ca2+, K+, Mg2+ та аніони CL-, HPO42-, HCO3-. У плазмі постійно присутні вітаміни та мікроелементи.

Лейкоцитарна формула містить еозинофіли, базофіли, нейтрофіли (юні паличкоядерні та сегментоядерні), лімфоцити, моноцити.

Тромбоцити – джерело фактору росту. Тромбоцити, або кров'яні пластинки – це плоскі клітини неправильної круглої форми, які не мають ядер, продукують і виділяють низку біологічно активних речовин. Безперечно, головною функцією тромбоцитів є участь у гемостазі. Їхня кількість у крові людини становить 180-320 тис. в одному мікролітрі крові. Головним способом виконання функцій тромбоцитів є формування агрегатів, що перекривають місце ушкодження. Цю здатність вони набувають у результаті перехідного процесу, званого активацією. Довжина тромбоцитів становить 1-4 мкм, товщина – 0,5-0,77 мкм. У цьому розмірі міститься повноцінний обсяг органел: ендоплазматичний ретикулум, мітохондрії, глікоген, гранули з біологічно активними речовинами й іонами кальцію, ферменти, молекули актину та міозину, з яких складається фітоскелет, лізосоми.

Тромбоцити є джерелом факторів росту плазматичних білків крові (фібрину тощо), цитохемокінів. Фактори росту накопичуються у гранулах і потім засобами екзоцитозу вивільняються після активації тромбоцитів. Вони відіграють найважливішу роль у процесах регенерації тканин, а плазматичні білки крові служать каркасам під час регенерації та міграції епітеліальних клітин. Нині відомо понад 30 чинників росту, які наявні у гранулах тромбоцитів.

Серед них особливий інтерес становлять чинники росту:

  • тромбоцитарний фактор росту – його функцією є активація міграції та проліферації фібробластів, гладких клітин, остеобластів; активація макрофагів; міграція моноцитів, макрофагів, нейтрофілів;
  • епідермальний фактор росту – стимуляція міграції кератиноцитів, проліферації епітеліальних, мезенхімних клітин та фібробластів; регуляція продукції колагену;
  • фактор росту судинного ендотелію – стимуляція проліферації ендотеліальних клітин та ангіогенезу, стимуляція лімфоангіогенезу;
  • фактор росту фібробласта – стимуляція проліферації фібробластів і росту ендотеліальних клітин, стимуляція ангіогенезу;
  • трансформуючий фактор росту – стимуляція синтезу колагену, регулювання проліферації кератиноцитів, індукції синтезу міжклітинного матриксу;
  • інсуліноподібний фактор росту – стимуляція проліферації фібробластів, синтез колагену та інших компонентів міжклітинного матриксу.

Механізм PRP

Виходячи з вищеперелічених властивостей тромбоцитів, можна говорити про застосування їх для стимуляції функціональної активності фібробластів дерми з метою збільшення синтезу компонентів міжклітинного матриксу, стимуляції васкуляризації та синтезу колагенових волокон. Отже, препарат PRP (Platelet Rich Plasma/плазма, багата на тромбоцити), який є джерелом факторів росту, є ефективним методом в anti-age терапії. Клінічні дослідження за цією методикою підтверджують той факт, що після ін'єкційного внутрішньошкірного введення препарату спостерігається активація проліферації фібробластів, збільшення товщини епідермісу й ущільнення міжклітинного матриксу.

Readaell із співавторами (2008) провели обмежене неконтрольоване клінічне дослідження щодо застосування препарату PRP з метою корекції зморшок в області обличчя та шиї, а також для корекції рубців постакне. У дослідженні брали участь 23 добровольці, середній вік яких – 47 років. Було використано технологію отримання PRP Ragenlab (Швейцарія), активатор тромбоцитів – хлорид кальцію. Обсяг введеної PRP кожному пацієнту становив 4 мл. Препарат ін'єктували интрадермально, мікропапулами, а в області носогубних складок – лінійно-ретроградно, триразово з інтервалом 1 місяць. Пацієнтів спостерігали упродовж 3 місяців.

Результати оцінювали візуально, із застосуванням фотодокументування та дерматоскопії. Дослідження показало, що при використанні PRP відбувається покращення текстури шкіри обличчя й шиї, зменшення зморшок, вирівнювання тону шкіри, збільшення її еластичності (30% пацієнтів зазначили помірне покращення, 61% – значне). Не було зафіксовано жодного випадку ускладнень.

Технологія отримання препаратів PRP

Збагачену тромбоцитами плазму крові отримують із цільної крові за допомогою низькошвидкісного центрифугування, а потім тромбоцити концентрують за допомогою високошвидкісного центрифугування з подальшим видаленням супернатанту, що складається з плазми крові.

Згідно з останньою міжнародною класифікацією, запропонованою об'єднаним колективом фахівців зі Швейцарії, США, Італії, Польщі, Швеції, Голландії та Південної Кореї, всі препарати PRP поділяють на чотири категорії, залежно від вмісту в них лейкоцитів іфібрину:

  • чиста збагачена тромбоцитами плазма крові (P-PRP - Pure Platelet Rich Plasma);
  • збагачена лейкоцитами і тромбоцитами плазма крові (L-PRP);
  • чистий збагачений тромбоцитами фібрин (P-PRF);
  • збагачений лейкоцитами і тромбоцитами фібрин (L-PRF).

Методика PRP-терапії

Застосування фібрину для склеювання та загоєння ран у хірургії започаткувало великий інтерес і вивчення властивостей тромбоцитарних концентратів. Перед вченими й лікарями постало завдання отримання збагаченої тромбоцитами плазми, тобто певного обсягу людської плазми, який міститиме підвищену концентрацію тромбоцитів.

Протокол центрифугування може складатися з двох або трьох етапів – м'якого та жорстокого центрифугування. Цілісну кров збирають у пробірки з антикоагулянтом і центрифугують протягом 10 хвилин при низьких (230-70 g) оборотах. В результаті одержують три основні шари:

  • нижній (RBC, red blood cells) – еритроцити;
  • проміжний (buffy coat, BC) – шар білуватого кольору, що містить тромбоцити й лейкоцити;
  • верхній (PPP, platelet poor plasma) – збіднена тромбоцитами плазма крові.

При використанні цього протоколу застосовують антикоагулянти на основі солей цитрату натрію та розчину глюкози з аденіном і без аденіну, а також сукцинату натрію. Ці антикоагулянти, на відміну від солей гепарину, перешкоджають спонтанній активації тромбоцитів, що є важливим для правильного процесингу препаратів PRP.

Слід пам'ятати, що при одноразовому центрифугуванні неможливо отримати істинну PRP, вміст тромбоцитів у якій не менше ніж 1 млн/мкл. Одноразове центрифугування дозволяє отримати лише звичайну плазму з фізіологічним вмістом тромбоцитів та, відповідно, фізіологічною концентрацією розчину (фізіологічний розчин).

Після першого етапу центрифугування проводиться забір проміжного верхнього шару і переноситься в наступну пробірку, яка зазнає більш тривалого й інтенсивного обертання (жорстке центрифугування). Внаслідок чого тромбоцити осідають на дні пробірки, тобто нижній шар і є збагаченою тромбоцитами плазмою, яка використовується безпосередньо для ін'єкції в передбачувану зону. Цей препарат сьогодні досить широко застосовується в трихології для стимуляції росту волосся; ін'єкції можна проводити з використанням техніки наппажа або мікропапул. В естетичній медицині він рекомендований для омолодження. Існує також багато напрацювань з комбінованого застосування плазмоліфтингу, наприклад, одночасне введення PRP з ПДО-нитками для збагачення жирового трансплантату при ліпофілінгу, комбінація препаратів для мезотерапії (гіалуронова кислота, амінокислоти) з PRP в одному шприці.

Відбір пацієнтів

Слід уважно збирати анамнез у пацієнтів та проводити процедуру в умовах перев'язувальної або малої операційної.

Протипоказаннями до цієї методики є захворювання крові, онкологічні, ендокринної системи, ВІЛ, гепатити, бактеріальні інфекції, вагітність і лактація. Треба замислитися про можливість призначення цієї процедури курцям, особам, які страждають від алкогольної залежності, та пацієнтам із надмірною вагою, оскільки у них змінено склад крові.

У деяких випадках необхідно диференціювати пацієнтів, яким можна проводити процедуру PRP після метаболічної корекції (призначення вітамінних препаратів, дієти), щоб підвищити її ефективність.

На сьогодні методика PRP-терапії є однією з дуже перспективних та обговорюваних не тільки для естетичної медицини, а і для пластичної хірургії та стоматології. На цю тему продовжують проводити гістологічні, біохімічні та клінічні дослідження. Техніки поєднання інших методик, що застосовуються в естетичній медицині з PRP, також заслуговують на увагу. Обговорення цих досліджень допомагає нам правильно й ефективно застосовувати плазмоліфтинг.

Ця стаття є частиною спецпроєкту Глобальний anti-aging

Література:

Ірина Карнус, лікар-дерматолог, провідний спеціаліст клініки естетичної медицини «Леомед», лікар-методист компанії «Академія Наукової Краси» / Косметолог №3, 2016


 

Читайте також