Антивікова естетика: профілактика і корекція вікових змін обличчя

Як кажуть досвідчені лікарі, з віком кожен з нас має те обличчя, на яке заслуговує, і на кожне гарне обличчя припадає велика робота та чималі зусилля.

В одній з попередніх статей ми зупинялись на етапах старіння та фізіологічних змінах, пов’язаних з віком, а також проводили оцінку зовнішніх ознак старіння. В цьому матеріалі поговоримо про три великі групи терапевтичних засобів, які можна застосовувати з метою профілактики вікових змін або корекції вже наявних дефектів, а саме:

• профілактика й уповільнення темпів біологічного старіння;
• корекція наявних проявів старіння;
• контроль появи нових проявів старіння. 

Усі ці групи терапевтичних засобів доцільно розглядати на будь-якому етапі біологічного старіння, і всі вони однаково важливі.

Щоб досягти ефективного результату не лише в перші тижні роботи з пацієнтом, найчастіше застосовують інструменти й методи з групи корекції, проте профілактика та контроль необхідні для стабільних результатів терапії.

У випадку, якщо фахівець розглядає можливість тривалої роботи з пацієнтом, усі методи мають бути залучені в повсякденній роботі, незважаючи на те, що деякі з них не приносять негайного результату і вимагають певних зусиль для досягнення розуміння та співробітництва з пацієнтом.

Усі методики, що застосовуються в естетичній медицині та косметології сьогодення, можна розділити за принципом «покарання» та «заохочення». До методів «покарання» належать ті, що пов’язані з досить потужним стресовим впливом, агресією, ушкодженням шкіри, больовими відчуттями, необхідністю тривалої (понад 10–14 днів) реабілітації. Методи «заохочення» характеризуються малою інвазивністю, відсутністю болісної стимуляції, імітацією фізіологічних механізмів впливу.

В обох групах можуть фігурувати подібні методи, що відрізняються лише інтенсивністю, тривалістю та глибиною впливу, відповідно до фармакологічного принципу: «У малій дозі – ліки, у великій – отрута». Хибно було б вважати методи «покарання» отрутою, проте необхідно пам’ятати, що обираючи вид естетичної корекції, пов’язаний з агресивним впливом, необхідно бути впевненим у тому, що можливості менш агресивних методик були вичерпані на попередніх етапах, стан пацієнта дозволяє застосовувати методи з високим рівнем стресу, а його соматичне здоров’я не викликає побоювань.

Зміна способу життя 

Важлива умова профілактики вікових змін – внесення коректив у спосіб життя пацієнта. Іноді потрібно вдаватися до досить радикальних змін, що може спричинити певний опір. На жаль, людина, яка багато палить, веде малорухомий спосіб життя, харчується у фаст-фудах, навряд чи виглядатиме молодше своїх однолітків, навіть застосовуючи всі досягнення сучасної косметології. Три підвалини здорового способу життя – це фізична активність, раціональне харчування та контроль стресу.

Фізична активність має бути достатньою для підтримання м’язового тонусу, оксигенації тканин, тренування серцево-судинної системи, профілактики вікових дистрофічних змін хребетного стовпа. З іншого боку, тренування, що виснажують систему адаптації, вимагають регулярного підвищення витривалості, розвивають виражену ендорфінову залежність, здатні не лише позбавити профілактичного антивікового ефекту, а й призвести до зворотної реакції – прискорення природного біологічного старіння та виснаження систем природної адаптації. Сьогодні адекватним дозуванням для людини, яка не має ґрунтовної фізичної підготовки, вважається 90 хвилин субмаксимального аеробного навантаження на тиждень (мінімальна величина). Підготовленим людям без порушень здоров’я можна підвищувати їх до 270-300 хвилин на тиждень, що становить біля 25% максимальної аеробності. 

Іншим важливим питанням, яке необхідно обговорити вже на першій зустрічі з пацієнтом, є раціональне харчування та його особливості залежно від віку й індивідуальних харчових звичок. Підтримання нормальної маси тіла, регулярне вживання необхідної кількості повноцінного білка, наявність у раціоні жирів, у тому числі тваринного походження, достатньої кількості складних вуглеводів має бути основою харчового режиму. На жаль, досить часто доводиться стикатися з вираженими порушеннями раціону, багаторічними обмеженнями в їжі, вилученням на тривалий час необхідних не лише для підтримання здоров’я, а й профілактики старіння продуктів. Пальма першості, безперечно, тут належить тваринним жирам – деякі жінки багато років не споживають вершкового масла, жирного м’яса, молочних продуктів, що не піддавалися спеціальній обробці. На щастя, далеко не всі знають про те, що в багатьох продуктах тваринного походження є також певна кількість прихованих жирів – інакше ситуація була б взагалі катастрофічною. 

Якщо говорити про стандартні рекомендації людям з нормальною масою тіла, які не страждають на певні захворювання, сучасна дієтологія пропонує дотримуватися таких правил. У щоденному раціоні жінки має бути від 50 до 75-80 г повноцінного білка рослинного або тваринного походження. Чоловічий раціон має складатися з 70-100 г білка, за наявності важкої фізичної роботи його кількість може бути збільшена.

Жири в раціоні також необхідні. Мінімальна їхня кількість становить 10-12 г на день, водночас бажано споживати до 25 г, щонайменше третину з яких мають становити жири тваринного походження. Збіднений раціон може бути чинником зниження еластичності, зволоженості й тургору шкіри. 

Вуглеводи мають становити не менше ніж 50% калорійності раціону з можливістю збільшення їхньої частки до 60-65%. Перевагу слід віддавати складним вуглеводам, проте важливо нагадати пацієнтові про те, що харчування виключно сирими овочами та фруктами не завжди добре позначається на стані шлунково-кишкового тракту. Різні види макаронних виробів, рис, злаки, бобові, хліб мають бути в раціоні поряд із так званою «здоровою» їжею. Повністю відмовлятися від цукрів має сенс лише в тому випадку, якщо до цього є медичні показання. В інших випадках достатньо обмежити їхнє споживання до 50-100 ккал на день. 

У літньому віці постійним супутником пацієнтів іноді буває стрес. Занепокоєння щодо дітей, кар’єри, родинні переживання постійно підвищують його рівень, тож дуже важливо навчитися не просто стримувати емоції, а й контролювати і керувати цим станом. Постійна боротьба, небажання визнавати помилки, невдоволення життям також призводять до зовнішніх змін. Сеанси психотерапевта, медитативні практики, заняття йогою, різноманітні хобі дозволяють спрямувати емоції в інше русло, зменшити негативні переживання й отримати задоволення від повсякденного життя. В естетичній корекції пацієнтам з високим рівнем стресу рекомендується пропонувати методи, розраховані не лише на негайний результат, а й спрямовані на врівноваження вегетативної нервової системи. Показана також активна тактильна стимуляція для отримання рефлекторної відповіді на рівні тканин та органів. Процедури гідромасажу, гідротерапії (душ віші, перлинні ванни), таласотерапії (обгортання водоростями), фанготерапії (обгортання грязями), рефлексотерапевтичні методики, професійна ароматерапія – усе це дозволяє знизити рівень стресу і допомогти пацієнтові вибудувати власну «оборону», систему реагування на неминучі чинники стресу в його повсякденному житті. З погляду фізіології, підхід до пацієнта, прискорене старіння якого має стосунок до стресу, має виключати методи впливу, здатні поглибити ситуацію. З великою обережністю слід ставитися до хірургічних втручань, ін’єкційних методик, хімічних пілінгів та лазерних шліфувань, оскільки будь-яка процедура, що вимагає навіть найменшої реабілітації, може призводити в таких пацієнтів до непередбачених наслідків.

Спрямованість на результат

Профілактика старіння залишається зоною дії терапевтів, і в ній панують методи, розраховані на тривалий ефект, а не на тимчасове радикальне поліпшення. 

Для сповільнення процесу біологічного старіння, зумовленого численними чинниками, необхідно:

• підтримувати необхідний рівень оксигенації тканин, антиоксидантного захисту;
• регулярно здійснювати мембранопротекторний вплив;
• відновлювати і підтримувати нормальний лімфоток, венозний кровообіг обличчя й тіла;
• захищати шкіру від зовнішніх ушкоджувальних чинників;
• забезпечувати додаткове живлення та зволоження в’янучої шкіри.

Які ж процедури дозволяють досягти подібних результатів і підтримувати їх надалі?

Багато хто й дотепер уважає, що інвазивність процедури корелюється з її ефективністю. Як наслідок, класичні косметичні програми користуються меншою популярністю і серед пацієнтів, і серед фахівців. Проте ніщо не може замінити адекватний регулярний догляд у ділянці профілактики вікових змін. 

Обов’язковим мінімумом (must have) мають бути:

• процедури очищення, які проводяться раз на 4-8 тижнів, залежно від типу шкіри; 
• процедури зволоження та живлення шкіри, які можна проводити як інтенсивним курсом (раз на тиждень протягом 4-6 тижнів), так і на регулярній основі (раз на 2-4 тижні), виходячи з потреб шкіри;
• інтенсивний курс лімфатичного дренажу тіла одночасно з процедурами зволоження обличчя або регулярне його проведення (раз на 2-4 тижні), залежно від індивідуальних особливостей пацієнта;
• домашній догляд з використанням препаратів для очищення, зволоження та захисту, підібраний косметологом індивідуально. 

При дотриманні цього «профілактичного мінімуму» можна розраховувати на ефективну протидію впливу зовнішніх ушкоджувальних чинників і відновлення природних темпів біологічного старіння, визначених спадково. 

Для найкращого результату і з метою  віддалити вікові зміни рекомендуються додаткові методи зі стимулюючим ефектом, наприклад:

• курс поверхневого хімічного пілінгу (4-6 процедур з інтервалом 5-10 днів, один раз на рік);
• курс мікрострумової терапії із введенням комплексів вітамінів та мікроелементів;
• терапевтична корекція зон високого мімічного напруження обличчя;
• застосування процедур і препаратів, що впливають на клітинному рівні і містять біоінтегральні клітини. 

Зовнішній ефект від такого роду процедур не надто виражений, особливо спочатку. Але загальне враження посвіжілого обличчя з’явиться вже через 5-6 тижнів дотримання цих нескладних рекомендацій. Звичайно, повною мірою оцінити плоди зусиль можна буде лише за кілька років, але результати доволі помітні – пацієнти виглядають молодшими за своїх ровесників, а стан їхнього здоров’я значно поліпшується завдяки дотриманню здорового способу життя.

Інтенсивна корекція змін

Але зупинити процес старіння чи повернути час назад, звичайно, неможливо, незважаючи на обіцянки рекламних роликів чи проспектів. Настає день, коли доводиться розмірковувати над тим, як можна позбутися ознак невблаганного віку. Мімічні та гравітаційні зморшки обличчя, зниження еластичності шкіри, порушення пігментації, трофіки, втрата здатності до втримання вологи – більшою чи меншою мірою ці зміни можна спостерігати практично в будь-якої людини віком старше 40-45 років. У цьому випадку вже необхідні коригувальні інструменти, але принцип «мінімального достатнього ушкодження» залишається чинним. Важливе вміння фахівця поєднувати коригувальні процедури із профілактичними, складати терапевтичну схему омолодження таким чином, щоб вона була зручною та здійсненною для пацієнта. Інтеграція інвазивних процедур у терапевтичний догляд, комплексне проведення медичних маніпуляцій із програмами лікувальної косметології в умілих руках може бути справжньою чарівною паличкою, а в невмілих, на жаль, небезпечною зброєю. 

Основні принципи складання корекційно-профілактичної схеми омолодження:

• дотримання мінімально необхідного обсягу терапевтичного догляду (1-2 процедури протягом 2-4 тижнів);
• проведення інтенсивних курсів корекції вікових змін з обов’язковою підготовкою та реабілітацією, якщо методика цього вимагає;
• введення інвазивних процедур до складу антистресових програм;
• максимальне знеболювання при проведенні інвазивних процедур;
• адаптація до інтенсивної корекції домашнього догляду.

Серед процедур інтенсивної корекції вікових змін насамперед рекомендується використовувати хімічний пілінг – не стільки з метою ексфоліації і зменшення глибини зморшок, скільки для стимуляції та відновлення трофіки шкіри. Травматичність сучасних пілінгів поступово знижується, натомість зростає контрольованість і зручність застосування. Навіть високі концентрації кислот не заважають пацієнту вести звичний спосіб життя завдяки особливостям схем підготовки, реабілітації та рецептури препаратів. Корекцію існуючих зморшок рекомендується проводити за комплексними методиками контурної пластики та з використанням препаратів ботулотоксину, щоб досягти найбільш природних результатів. Іноді лікареві важко отримати згоду пацієнта на недостатню, на думку останнього, корекцію – той прагне цілковитого позбавлення будь-яких ознак віку. Але тактика «заповнити та знерухомити все разом» дуже рідко виправдовує себе, призводячи до появи маскоподібних облич із неприродно збільшеними губами, що вже саме по собі є антирекламою лікаря. Доцільно проводити корекцію філерами та ботулотоксином після завершення курсу хімічних пілінгів у кілька етапів. Це дозволяє поступово регулювати інтенсивність впливу, адаптуватися до реакцій пацієнта і дати йому час для психологічної адаптації до зміни своєї зовнішності. 

Зовсім нещодавно в терапевтичному омолодженні досить широко застосовувалися серединний і навіть глибокий хімічні пілінги, ранні хірургічні втручання, доволі агресивний косметичний догляд, різноманітні процедури, супроводжувані болісними відчуттями. Сучасна стратегія anti-age змінюється в бік зниження травматичності й поступової відмови від агресивного впливу, оскільки ретроспективно вже можна оцінити його низьку ефективність щодо тривалості результату на тлі численних ускладнень і невдоволення багатьох пацієнтів.     

Контроль і стабілізація ефекту

Щоб «утримувати плацдарм», закріпивши досягнуті результати, до схеми профілактика – корекція необхідно додати його третю складову – контроль. Контроль і стабілізація отриманого ефекту дозволяють встановити надійний бар’єр на шляху старіння й уникнути виснажливої як для пацієнта, так і для лікаря «гонки озброєнь», коли ейфорія від покращень змінюється розчаруванням від їхньої швидкоплинності. 

По суті, контроль і профілактика мають багато спільних рис, однак є й певні відмінності. Для підтримання досягнутих результатів омолодження класичної схеми профілактики буде недостатньо, існують певні рекомендації щодо підбору інтенсивних процедур, частоти їхнього проведення, підготовки та реабілітації. 

Доцільно скласти календар процедур для кожного пацієнта, в який занести такі терміни:

• необхідні ін’єкції (контурна пластика, ботулотоксин);
• підготовка до хімічного пілінгу;
• власне процедура пілінгу;
• постпілінгова реабілітація;
• інтенсивний курс антивікових процедур.

Цей календар необхідно узгодити зі схемою регулярного догляду, простеживши за тим, щоб не було «конфлікту інтересів» і суміжних взаємовиключних процедур. Бажано уникати частоти відвідувань, що перевищує раз на тиждень, за винятком окремих випадків. Звичайно, необхідно продовжувати здоровий спосіб життя, до якого пацієнти дуже швидко звикають і який починає їм подобатися. У випадку, якщо терапевтичні засоби, на думку фахівця, є вичерпаними, можна обміркувати можливість хірургічної корекції, яка сьогодні пропонує доволі широкі перспективи і не пов’язана із суттєвими ризиками для здоров’я.

У будь-якому разі сучасна косметологія дозволяє якнайдовше зберегти молодість, а старіти без розчарувань і з гідністю. Але цим шляхом поодинці не можуть іти ні лікар, ні пацієнт. Тільки разом, із цілковитим взаєморозумінням, повагою та довірою один до одного можна сповільнити хід біологічного годинника, хоча б зовні та косметично. 

Статтю вперше було опубліковано в Les Nouvelles Esthetiques Україна, №6 (60), 2016