Пробіотики та пребіотики у косметиці

2016-08-30
Logo

Наше тіло належить не лише нам. На кожну його клітину припадає, за різними оцінками, від 10 до 100 клітин мікроорганізмів, які живуть разом із нами та за рахунок нас. Якщо перевести абстрактне словосполучення «кількість клітин» у відчутне поняття «вага», то вийде, що біомаса мікроорганізмів становить щонайменше 2 кг від маси тіла дорослої людини! І, якщо врахувати той факт, що дві найбільші сфери існування наших сусідів-мікроорганізмів – це кишечник і шкіра, цілком зрозуміло, чому в деяких світлих головах на різних континентах народилася думка подивитися на проблеми шкіри з позиції дисбактеріозу.

Автор: Юлія Гагаріна, імік-технолог, косметолог, провідний спеціаліст з розробки нових продуктів компанії Ecolife (Київ)

Що вгорі, те й унизу

З того моменту, як виявилася колосальна роль нормальної кишкової мікрофлори (біфідо-, лактобактерій та кишкової палички) у підтримці здоров'я людини (нагадаємо, що корисні бактерії забезпечують протиалергічну захист, беруть активну участь у ферментативному процесі, сприяють нормальному спорожненню кишечника, беруть участь у імунній відповіді та обмін речовин), став розвиватися напрямок зі створення лікарських препаратів та біологічно активних добавок до їжі (БАД), спрямованих на підтримку та відновлення нормальної кишкової мікрофлори. Але на нутрицевтиках використання пробіотиків та пребіотиків не зупинилося – передова косметологія також дуже зацікавилася їх застосуванням.

Ідея використання пребіотиків та пробіотиків у косметології закономірна та проста. Оскільки численні дослідження підтвердили, що живі мікроорганізми (пробіотики) «здатні сприятливо впливати на здоров'я» (визначення Всесвітньої організації охорони здоров'я) завдяки балансуючого ефекту бактеріальної флори на рівні кишечника, було вирішено, що до дерматологічних проблем, викликаних «мікробіологічними заворушеннями» підійти з позиції вирішення кишкових проблем. При цьому, очевидно, варто вживати термін «дисбіоз» не лише по відношенню до кишечника, а й говорячи про проблеми шкірних покривів.

Who is who?

Пробіотики – апатогенні для людини бактерії, які мають антагоністичну активність щодо патогенних і умовно патогенних бактерій і забезпечують відновлення нормальної мікрофлори.

Пребіотики – це харчові інгредієнти, які не перетравлюються ферментами людини та не засвоюються у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту, стимулюють ріст та життєдіяльність корисної мікрофлори.

Існують різні види пробіотиків , але найпоширеніші штами мікроорганізмів – Lactobacillus та Bifidobacterium, які становлять до 90% кишкової мікрофлори (de Vrese, 2008; Kromhout van Capelle, I. 2008).

Досі пробіотики використовувалися для лікування шлунково-кишкового тракту. Але нещодавно деякі інтернет-сайти (наприклад, www.verablo.eu) стали популяризувати ідею позитивного впливу пробіотиків на шкіру при лікуванні акне, алергій та екзем. Втім, більшість наукових публікацій також говорить про позитивний вплив внутрішнього прийому пробіотиків на стан шкіри. За даними публікацій, різні види пробіотиків ефективні на вирішення різних проблем шкіри (табл. 1).

Таблиця 1. Штами пробіотиків, які досліджувалися щодо позитивного впливу при лікуванні різних видів захворювань

Види пробіотиків Штам ШКТ Екзема Алергії Акне Імуномодуляція
Bifidobacterium animalis х х х
Bifidobacterium lactis х х х
Bifidobacterium longum х х
Lactobacillus acidophilus х х х
Lactobacillus casei Shirota х х х
Lactobacillus plantarum х х х
Lactobacillus gasseri х
Lactobacillus rhamnosus GG х х х х
Lactococcus lactis х

Виникає закономірне питання: чому ж пробіотики не додають до косметичних препаратів? Та тому що крем апріорі не повинен містити ніяких мікроорганізмів, тому що в іншому випадку він швидко зіпсується (наприклад, покриється пліснявою). Для того, щоб цього не трапилося, в крем вводять консерванти. А ті, не розбираючи, хороша це бактерія чи погана, «вбивають» усі.

Робляться спроби ізолювати пробіотики у спеціальні капсули і далі вводити їх у крем, але ефективність та виживання пробіотиків дуже обмежена у часі.

З пребіотиками таких питань не виникає – це не живі організми, а «їжа» для них, тому косметична промисловість може їх широко використовувати. В даний час пребіотиками у строгому розумінні слова вважаються фруктоолігосахариди та галактоолігосахариди. На думку Roberfroid MB (2007), найбільшою мірою цим критеріям відповідає інулін (див. врізання) та транс-галактоолігосахариди.

Однак існує ще великий клас не пребіотиків, але речовин, що мають пребіотичну активність. Як такі розглядаються:

  • глюкоолігосахариди;
  • ізомальтолігосахариди;
  • лактоцукрозу;
  • полідекстроза;
  • соеолігосахариди;
  • ксилоолігосахариди;
  • олігодеккраїни;
  • глюконова кислота;
  • гентіоолігосахариди;
  • пектинові олігосахариди;
  • маннаноолігосахариди;
  • лактоза;
  • глютамін;
  • багаті на геміцелюлозу субстрати;
  • незасвоювана клітковина та її деривати;
  • олігосахариди мелібіози (галактоза + глюкоза);
  • похідні лактоферину та N-ацетилхітоолігосахариди;
  • арабіноксілан;
  • агароолігосахариди;
  • циклодекстрини;
  • рафінозу;
  • стахіозу та інші.

Пребіотики та акне

Останні три роки спостерігається величезний інтерес до практичного використання пребіотиків, насамперед – для догляду за проблемною шкірою. Дослідження проводили з пребіотиками, одержаними з різних видів рослин.

Женьшень, чорна смородина та сосна

У статтях Bockmul (2006), Krutmann (2009), Simmering та Breves (2009), Korting, Borelli & Schöllmann (2010) досліджувалась ефективність зовнішнього застосування пребіотиків, отриманих з екстрактів женьшеню, чорної смородини та сосни.

У дослідженні Bockmul брали участь 11 пацієнтів з акне – двічі на день вони наносили на шкіру препарат із рослинними пребіотиками. Після трьох тижнів застосування спостерігалося суттєве пригнічення зростання пропіонових бактерій, тоді як решта мікрофлори шкіри практично не видозмінювалася.

У роботі Simmering та ін. (2009) вже було збільшено вибірку: 30 осіб з акне тестували кошти, і у них також спостерігалася позитивна динаміка лікування.

Пробіотики та пропіонові бактерії

У дослідженні Al-Ghazzewi & Tester (2009) було проведено дві серії дослідів in vitro. У першій низці дослідів досліджувалося дію пробіотиків на зростання пропіонових бактерій. Друга серія дослідів розглядала ефективність придушення росту пропіонових бактерій в умовах поєднання пробіотиків (L. casei, L. acidophilis, L. Plantarum, L. Gasserian, Lactococcus lactis) та пребіотичної речовини – глюкоманн гідролізату (GMH), отриманого з бульб азіатського. Ряд авторів (Gibson, 2005) висловлюють припущення, що присутні на шкірі в невеликій кількості лактобактерії (як транзитна мікрофлора) і вейлонели (як сапрофітна мікрофлора) ферментують пребіотики і знижують рівень рН (у зв'язку з виробленням молочної кислоти), що позитивно позначається на проблемній шкірі.

Інуліни топінамбуру

У роботі українських дослідників «НІ Лабораторії Ельфа» вивчали дію інулінів топінамбуру на проблемну шкіру. У дослідженні брали участь 11 осіб з акне, які двічі на день наносили крем з пребіотиками та використовували спеціальні засоби для чищення з низьким рН (4,8–5,2) та м'якими ПАРами, отриманими з рису та пшениці. Також їм було рекомендовано застосовувати пробіотики всередину (містили комплекс біфідо- та лактобактерій) та додати до раціону харчування продукти, багаті на харчові волокна. Через 2 тижні застосування даного комплексу у 10 осіб спостерігалося значне скорочення запальних елементів на шкірі (до 40%) (див. фото).

Інулін - це природний полісахарид, що отримується з бульб і коріння деяких рослин. Найбільше інуліну містить топінамбур, багато його в цикорії, часнику, кульбабах та в модній нині ехінацеї.

Інулін найрадикальнішим чином впливає обмін речовин. Соляна кислота шлунка та ферменти кишечника розщеплюють інулін на окремі молекули фруктози та інші дрібні фрагменти, які проникають у кровоносне русло, а нерозщеплена частина інуліну виводиться з організму, захоплюючи за собою масу непотрібних організму речовин (від важких металів та холестерину до різних токсинів).

При цьому інулін сприяє засвоєнню вітамінів та мінералів в організмі, покращує обмін ліпідів, знижує ризик виникнення серцево-судинних захворювань, пом'якшує їх наслідки, зміцнює імунну систему організму.

Інулін сприяє розвитку біфідобактерій, що містяться в мікрофлорі шлунка, сприяючи нормальному функціонуванню шлунково-кишкового тракту; стимулює скорочувальну здатність кишкової стінки, що прискорює очищення організму від шлаків та неперетравленої їжі.

Резюме

Приклеїти до про- та пребіотиків ярлик «панацея» дуже хотілося б, але не можна. Ті ж пребіотичні речовини можуть бути ідеальним «меню» як нормафлори, так патогенних мікроорганізмів. Адже сахариди - це ідеальне середовище для зростання величезного "мікробного зоопарку". Тому дуже важливо, накриваючи мікроорганізмам "багатий стіл" з пребіотиками в меню, створити такі умови, щоб "до столу підходили" тільки "хороші" мікроорганізми. А для цього потрібне кисле середовище (нижче за рН 5,5), яке моделюють АНА-кислоти, молочнокислі гідролізати.

Ще бажано (для підстрахування) вводити компоненти, які здатні вибірково інгібувати зростання патогенної та умовно-патогенної мікрофлори. Наприклад, у роботі українських дослідників косметичні засоби додатково до інулінів містили комплекс фруктових кислот та специфічний компонент Acnacidol®, який пригнічує зростання лише пропіонових бактерій, а у дослідженні німецьких вчених пребіотики женьшеню, чорної смородини та сосни вводилися до косметичного крему з рН нижче 5.

Вивчення дії про-і пребіотиків на шкіру тільки починається. Відкривається значний простір для вивчення їх у розрізі догляду за чутливою шкірою та прискоренні лікування грибкових захворювань шкіри, загоєнні ран тощо. Тема відкрита – отже чекатимемо нових досліджень.

Джерело: Les Nouvelles Esthetiques Україна, №4 (68), 2011, стор.90-92

Читайте також