Під матовою вуаллю: секрети пудри

Автор: Ксенія Петсітіс – інженер з технології виготовлення косметичних та миючих засобів, розробник декоративних косметичних засобів для різних міжнародних торгових марок (Німеччина).

Пудра – важливий та незамінний компонент якісного макіяжу. Вона робить риси обличчя витонченішими, надає шкірі оксамитового блиску, поглинає надлишки жиру, матує шкіру, фіксує макіяж і приховує зморшки. Крім того, пудра призначена не тільки для коригування кольору обличчя та нерівностей шкіри – вона захищає її від негативного впливу агресивних компонентів навколишнього середовища: пилу, смогу, ультрафіолетового випромінювання, морозу, сильного вітру, коливань температури, запобігає поглинанню шкірою власних виділень.

З глибини віків

Історія виникнення пудри налічує вже кілька тисячоліть. Слово "пудра" має французьке походження, але в російську мову воно прийшло від німців. На думку істориків, перша пудра з'явилася в Єгипті за цариці Клеопатри. У ті далекі часи як цей незамінний косметичний засіб використовувалися борошно, глина або алебастр. Спочатку з'явилася пудра на рослинній основі, яка готувалася з борошна, частіше рисового або пшеничного. Така пудра, змішуючись із потом, постійно викликала роздратування шкіри. Шумери та древні єгиптяни як пудру використовували жовту та червону охру. Модниці Стародавнього Риму та Стародавню Грецію застосовували пудру на мінеральній основі – свинцеві білила або білу глину. Приблизно з XVII століття пудра перестала бути предметом розкоші – нею почали скористатися майже всі верстви населення. Пудру наносили на шкіру за принципом «чим більше, тим краще». Цікавий факт: спочатку англійська королева Єлизавета I, а за нею і всі придворні дами поверх товстого шару пудри промальовували собі тонкі кровоносні судини, щоб здаватися більш вишуканими. Такий «макіяж» прийнято було не знімати кілька днів. А ще кожна фрейліна мала свою книжечку, сторінки якої були вкриті особливим біло-рожевим складом. Відірваною сторінкою, або, як її називали, «іспанським папером», слід було натирати щоки.

У Росії її пудра отримала своє визнання в епоху Катерини II. Російські жінки пудрилися пшеничною і рисовою пудрою, яку прийнято було всіляко ушляхетнювати: підфарбовувати, ароматизувати. Найбільшу популярність пудра набула у XVIII столітті у Пруссії. Тут її використовували практично кілограмами, покриваючи нею як обличчя, так і перуки. Крім того, за допомогою пудри можна було приховати сліди віспи та венеричних захворювань, які так широко поширені в ту епоху.

На сьогоднішній день пудра є в арсеналі кожної жінки. І в наш вік високих технологій вона виконує ті ж функції, що й тисячоліття тому, – надає шкірі красивого, свіжого та сяючого вигляду. Тенденції та ритм сучасного життя зробили її іншою, більш зручною у використанні. Сьогодні пудра найчастіше використовується у пресованому вигляді. Косметичні компанії пропонують порошкоподібну, компактну, рідку пудру, крем-пудру та пудру в листочках. Крім того, сучасні виробники замінили рисове борошно у складі пудри на тальк, оскільки борошно чинило на шкіру негативний вплив, забиваючи пори шкіри. Втім, склад пудри, який може багато про що розповісти споживачеві, розглянемо докладніше.

Досконала суміш

Основа пудри складається із з'єднання компонентів білуватого кольору, схожих на борошно, – так званих наповнювачів. Основним сировинним матеріалом, насамперед, є тальк, меншою мірою – каолін та частково крохмаль. До речі, крохмаль та ланолін найчастіше використовуються у виготовленні пудри за старими технологіями. Про хорошу якість пудри свідчить наявність у її складі тальку та колоїдного каоліну – вони дуже м'які та добре наносяться на шкіру. Ці ж властивості мають карбонат кальцію і магнезія, а магнезія до того ж добре покриває шкіру, згладжує рельєф і робить пудру легшою, розсипчастою. Інші мінеральні компоненти, наприклад слюда чи її різновид – серицит, застосовуються зменшення розміру частинок, оскільки властивості лускатої слюди сприяють пом'якшенню досить твердої основи. Вони є важливими компонентами будь-якої сполуки пудри і визначають такі основні її властивості, як здатність, що криє, м'якість, зв'язковість, а також гігроскопічність і маслоємність. До наповнювачів, які покращують текстуру пудри, належать поліамід, нітрид бору, поліметилметакрилат (РММА), лауроіл лізин, а також двоокис кремнію та оксихлорид вісмуту.

Гігроскопічність та маслоємність пудри регулюються відповідним дозуванням окремих компонентів. Важливо, щоб пудра не висушувала шкіру. Властивості використовуваних компонентів та їх концентрація визначають оптичну та матуючу дію кінцевого продукту.

Для фарбування пудри в тілесний колір додається близько 3-6% пігментів, що фарбують. Як білий пігмент, як правило, використовується двоокис титану, а також суміш жовтого, червоного і чорного оксиду заліза. А маскуючий ефект пудри залежить від того, чи мають ці пігменти світло-і кольорокоректуючі властивості. Наприклад, якщо у складі пудри є мікатитан у поєднанні з мікрочастинками нейлону, вона справді покращує рельєф шкіри. Відбиваючи білий колір, такі пігменти пом'якшують надто яскравий вплив світла на шкіру. Тому пори та дрібні нерівності стають непомітними, а шкіра здається гладкою, ніжною та бархатистою. Гідність коректуючих пігментів у тому, що вони компенсують нестачу червоних, жовтих або коричневих тонів, вирівнюючи колір шкіри.

Крім того, до складу пудри входить невелика кількість таких допоміжних речовин, як консерванти або віддушка, а також сполучні речовини, що забезпечують стабільність після процесу пресування і запобігають надмірному пилу. Сполучні речовини здебільшого складаються із суміші масел з високою стійкістю до окислення. Їхня частка в пудрі становить найчастіше 3–5%. У пресованій пудрі вміст цих речовин, як правило, трохи вищий, ніж у розсипчастій. Для кращої зв'язності пресованої пудри використовують стеарат цинку або стеарат магнію. До речі, в іншому пресована пудра більше нічим не відрізняється від розсипчастої.

Для отримання тонкодисперсної пудри застосовуються мікронізовані компоненти, завдяки яким готова пудра стає більш тонкою і м'якою. Використання особливих компонентів пудри, оброблених такими речовинами, як міристил лактат, стеаринова кислота, силікон або амінокислоти, дозволяє позитивно впливати на кінцеву текстуру, пилення та наносну здатність пудри. Чим більше використовується компонентів, що надають пудрі м'якість, тим оксамитів і м'якшим буде готовий продукт. На практиці вибір сировинного матеріалу залежить від відповідної мети застосування та заданих меж витрат. Так, наприклад, компактна пудра може бути м'якою і бархатистою, або навпаки – сухою, крихітною та шорсткою, якщо при її виготовленні використовувалися дуже прості сировинні матеріали.

Допоміжні речовини (парфумерні олії, антиоксиданти тощо), як правило, на властивості пудри не впливають.

У процесі виготовлення пудри вихідну сировину підсушують і подрібнюють, складають пудрову суміш відповідно до рецептури, перемішують. Отриману суміш просівають через спеціальне сито та розфасовують або пресують у форми. Залежно від тонкощі помелу, якості віддушки і характеру упаковки розсипчасту і компактну пудри випускають чотирьох груп: вищої якості, А, Б, В. білизну.

Найновіші інгредієнти

Сучасні виробники не скупляться на нові ефекти у своїх продуктах, надають їм незвичайних властивостей. Сьогодні у складі пудри можна «зустріти» досить нестандартні складові, а самі пудри служать не лише для макіяжу, але й одночасного догляду за шкірою. У формулу пудри можуть включатися рослинні інгредієнти, отримані з екологічно чистої сировини: екстракт маїсу, олія, оливкова олія, олії абрикосових кісточок, виноградних кісточок, жожоба, морський кремній, перламутр, цілюща глина. Також пудра може містити вітаміни С та Е, що захищають шкіру від шкідливого впливу навколишнього середовища та гальмують процеси старіння. Крім того, пудра може мати формулу, що підтримує природний рН-баланс шкіри, включати сонцезахисні фільтри або ексклюзивний комплекс, що збільшує розсіювання світла і надає обличчю яскравості та сяйва.

Різновиди

Сучасні пудри відрізняються широким асортиментом та різноспрямованими ефектами. Крім звичних видів пудри, які вже стали класикою, можна зустріти і менш поширені.

Розсипчаста (порошкова) пудра дає слабкий відтінок та легкий матуючий ефект. Вона ідеально підходить для завершення макіяжу, нейтралізує блиск і надає шкірі гладкості та бархатистості. Головна перевага цієї пудри в тому, що вона виглядає на шкірі дуже натурально за рахунок максимально рівномірного розподілу її найдрібніших частинок. Розсипчаста пудра мало викликає алергічних реакцій. Компактну пудру можна назвати найпопулярнішим продуктом. Переваги її перед розсипчастою очевидні: її зручно носити з собою в сумочці і можна поміж справою «підправити» макіяж. Завдяки високому вмісту жиру вона надзвичайно корисна для сухої шкіри (пудра пресується в блок разом із сполучними елементами, що складаються в основному з олії).
Пудра у вигляді різнокольорових кульок вирівнює колір обличчя, надає шкірі свіжості та приємного відтінку, створює легкий матуючий ефект і робить пори менш помітними. Ця пудра відбиває світло, таким чином пом'якшуючи риси обличчя. Наносити її слід за допомогою товстої пензлика: частинки кульок, змішуючись на пензлику, в результаті наносяться на шкіру обличчя дуже тонким і прозорим шаром.

Прозора пудра допомагає усунути жирний блиск шкіри. Вона підходить для будь-якого кольору обличчя. Правда, ця пудра практично не приховує дрібних недоліків і гарна тільки для тих, хто має практично бездоганну шкіру.

Спеціальна антисептична пудра застосовується при різних запаленнях шкіри, оскільки містить антибактеріальні та протизапальні добавки, наприклад сірки, бісабололу та алантоїну. У ній немає ні жиру, ні ароматичних речовин. Антисептичну пудру завдають одноразовим ватним тампоном. Це гігієнічно, так як на використаних пензликах або пухівці можуть розмножуватися і потім поширюватися по обличчю мікроби. Крім того, вона добре абсорбує надлишки жиру. Антисептична пудра призначена тільки для запаленої шкіри, нормальній або сухій шкірі вона протипоказана, так як принесе їй тільки шкоду.

Маскуюча пудра зеленого кольору допоможе приховати різні колірні недоліки шкіри: кровоносні судини, що проступають, пігментні плями і запалені ділянки. Наноситься вона тільки на ті місця, які необхідно замаскувати, оскільки візуально зелений колір нейтралізує червоний, а потім покривається кількома пудрами тілесного кольору, щоб повністю приховати зелений відтінок. Пудра буває порошкоподібною або у вигляді компакт-пудри.

Мерехтлива пудра підходить тільки для вечірнього макіяжу. Ефект «миготливої шкіри» досягається завдяки вхідним до складу пудри світловідбиваючим частинкам. Така пудра буває порошкоподібною чи компактною.

Бронзова, або теракотова, пудра – літній варіант для смаглявої шкіри. Вона замінює тональний крем і рум'яна, надаючи особливу літню свіжість. У теракотову пудру гарної якості додана цілюща бруд, яка робить коричневий відтінок більш інтенсивним і натуральним. Така пудра підкреслює контури обличчя, але на бліді, незагорілій шкірі теракотова або бронзова пудра виглядає досить грубо.

Таким чином, вирішальним фактором щодо тонкості, прозорості та легкості пудри є не лише її видима консистенція, а й склад. Його можна легко перевірити, нанісши трохи пудри на тильний бік кисті руки. Не можна недооцінювати і якість упаковки продукту, оскільки з нею тісно пов'язане практичне використання та можливість нанесення пудри.

Джерело: KOSMETIK international journal, №4(38), 2009, стор.106-109