Косметологічні чищення особи: алгоритм проведення процедури

Катерина Глаголєва, лікар-косметолог, науковий редактор порталу 1nep.ru, науковий консультант порталу EsteLife, власниця бюро краси Come Mode (Росія)

А вони часто не згодні: на первинних прийомах я бачу десятки, а то й сотні осіб зі слідами аутоскарифікації та застійних плям після невдало видавлених прищів, що набагато сильніше псує візуальну картину, ніж сама наявність акне.

Щоразу, говорячи про вугрову хворобу, хочеться повернутися до класичного визначення. Акне (вульгарні вугри) – це хронічне рецидивне захворювання шкіри переважно осіб молодого віку, що є результатом гіперпродукції шкірного сала та закупорки гіперплазованих сальних залоз з подальшим їх запаленням.

Готуючись до написання цієї статті, я зазирнула на наукові ресурси та професійні форуми, а потім поринула в цілий світ, де пацієнти, які страждають на вугрову хворобу, обговорюють питання «тиснути чи не тиснути?». Мабуть, лікарям необхідно усвідомити, що класичні чищення обличчя не пішли в минуле, а поява численних засобів, що успішно працюють проти акне, не скасовує необхідності екстракції комедонів та боротьби з пустульозним елементами «тут і зараз». Тож, гадаю, треба знову поговорити про таку процедуру, як чищення обличчя, – процедуру, оточену набагато більшою кількістю міфів, ніж може собі уявити косметолог, що активно практикує.

Алгоритм усьому голова

Терапія акне включає багато різних етапів і починається з постановки діагнозу, визначення ступеня тяжкості, типу акне та виявлення чи виключення супутніх соматичних захворювань. Наступний етап – це призначення раціональної дерматологічної терапії та підбір оптимального домашнього догляду, виявлення провокуючих факторів та внутрішніх тригерів та максимальна елімінація цих складових. Далі ми переходимо до динамічного спостереження та професійних процедур, серед яких можуть бути комбіновані хімічні пілінги, механічні та ультразвукові чищення шкіри обличчя.

У своїй практиці я рідко використовую ізольовані методи, переважно волію поєднувати їх між собою. І звичайно, говорячи про чищення, в першу чергу необхідно порушити питання адекватної підготовки шкіри.

Хімічні пілінги

У поєднаній терапії акне кислоти грають величезну роль. Вибір і комбінація залишаються за лікарем та конкретним клінічним випадком.

До складу багатьох пілінгів, що використовуються для лікування акне, входить саліцилова кислота. У складі професійних хімічних пілінгів її концентрація досягає 20-30%, у засобах домашнього догляду - 0,5-10%.

У своїй практиці я найчастіше використовую як етап підготовки шкіри до чищення та в комплексній терапії акне хімічні пілінги, що містять саліцилову, піровиноградну та молочну кислоту. Зокрема, саліцилова кислота впливає на цикл арахідонової кислоти, що сприяє протизапальній дії. Немаловажно і те, що при використанні пілінгу з саліциловою кислотою відзначається менш виражене подразнення шкіри, ніж під час проведення пілінгу гліколевою кислотою. Також явним плюсом при виборі саліцилової кислоти у випадку пацієнтів з комедональною формою акне є ліпофільні властивості саліцилової кислоти, яка має більш виражену комедолітичну активність, ніж гліколева. Завдяки цій властивості вона здатна проникати через шкірне сало у волосяний фолікул та посилювати десквамацію клітин у порах.

Пілінги на основі гліколевої кислоти дуже популярні в косметології та мають широке поширення. При порівнянні гліколевої та саліцилової кислот безпосередньо за клінічними ефектами в терапії акне лідерство залишається за останньою. Основними недоліками пілінгу на основі гліколевої кислоти у пацієнтів з акне можна вважати прояви подразнення шкіри та випадки маніфестації періорального дерматиту.

З великою обережністю слід призначати та проводити хімічні пілінги пацієнтам, які отримують зовнішню терапію ретиноїдами, оскільки використання топічних ретиноїдів найчастіше є відносним протипоказанням до проведення пілінгів. Ми використовуємо комбінацію методів, але спочатку готові отримати більш яскраву відповідь шкіри з огляду на анамнез.

Мікродермабразія

Дуже часто на консультаціях я чую про те, що пацієнтам із середнім та середньо-важким ступенем акне проводилися салонні, професійні процедури мікродермабразії. Під час сеансу шкіра обробляється спеціальними абразивними матеріалами (кристалами оксиду алюмінію) чи шліфується спеціальними щітками-насадками. Більшість пацієнтів відзначає погіршення перебігу акне після курсових процедур мікродермабразії. Однак у той же час пацієнти, які отримували поєднання процедур мікродермабразії та гліколевих та саліцилових пілінгів, відзначають покращення клінічної картини.

В оглядовій роботі на тему мікродемабразії, проведеної Karimipour DJ з співавторами, зазначається, що дермабразія добре зарекомендувала себе як метод роботи з постакне та в комбінації з основною протизапальною та антибактеріальною терапією акне, але не є монометодом. Гістологічно у пацієнтів після дермабразії виявляється стоншення рогового шару шкіри, набряк дерми та периваскулярне запалення. Останні пункти можуть посилювати перебіг процесу, і на це варто звернути особливу увагу.

Вапоризація

Широко відомий, можна сказати, класичний етап проведення механічного чищення. Чи потрібний він? Яка обґрунтованість використання термопроцедур у терапії акне? І які є альтернативи?

Вапозон давно став символом косметичного кабінету, а багато пацієнтів старшого віку можуть згадати, як вони в пеньюарах йшли парити обличчя над «косметологічною лазневою установкою». Але, як і в будь-якої методики, вапоризація має плюси і мінуси.

Плюси: розкриття пор, полегшення екстракції їхнього вмісту.

Мінуси: потужна судинна реакція, що часто провокує запалення, ризик гіперекстракції і, як наслідок, збільшення компенсаторних кіл, тобто чим більше шкірного сала видаляється, тим більше секретується.

Оптимальною малотравматичною альтернативою можна вважати використання неабразивних ензимних складів, що містять як амілазу, ліпазу, трипсин та хімотрипсин, так і папаїн та бромелайн. Використовувати їх можна під оклюзійною плівкою. У разі щільної, пористої дуже жирної шкіри рекомендується також використовувати гарячі рушники як компреси або вапозон на невеликих температурах.

Механічна чистка обличчя

Це камінь спотикання для дерматологів та косметологів. Одні запевняють, що тиснути на вугри категорично не можна. Інші ж стверджують, що якщо цього не зробить косметолог, дотримуючись правил асептики та антисептики, то це зробить пацієнт. Я відношу себе до категорії фахівців, які дотримуються останньої точки зору. Потрібно змиритися з тим, що всі пацієнти, навіть із високим ступенем свідомості, тиснуть на обличчя. Тому завдання дерматокосметолога на прийомі – прибрати ті вугри, які легко піддаються видаленню, та визначити ті, які давити в жодному разі не треба, та призначити локально протизапальну та антибактеріальну терапію.

Робота з запереченнями

Під час написання статті я збирала різні аргументи та спостереження пацієнтів, і ось коротка суперечлива добірка:

А я, навпаки, прищі не тиснула, але рубці все одно з'явилися. Чому?

Коментар: тривале поточне запалення може призводити до надмірного накопичення гною у волосяному фолікулі та до його прориву, що призводить до проникнення бактерій та відмерлих клітин у дерму. У важких випадках цей процес може закінчуватися рубцюванням.

«Так… попадав так кілька разів. Здається, що зараз натиснеш - і він вийде як по маслу, ні, не виходить, сидить собі там і сидить, а в результаті шкіра здерта і прищик стає ще більше ... »

Коментар: косметолог повинен чітко диференціювати ті елементи, які чіпати категорично не можна, і пояснити пацієнту, що якщо при легкому натисканні з двох сторін медіальними поверхнями перших фаланг, обгорнутих стерильними серветками, ефекту немає, то наполягати точно не треба. Це призведе до надмірної травматизації, формування застійних плям та рубцювання.

«Сто відсотків: у жодному разі не можна видавлювати! Я зараз лікуюсь у колишнього заступника. упр. центру краси, у дідуся років сімдесяти-вісімдесяти, і, як він пояснив, при видавлюванні будь-якого виду прища (чи то вугор, гнійник і т. д.) порушується внутрішній мішечок (внутрішній канал) і інфекція від одного прища поширюється, і на місці одного у вас наступного дня (ну або протягом двох-трьох днів) з'являється кілька його друзів, і, до речі, я це реально простежила... Отже, хлопці, якщо давити, виходить замкнене коло! Від одного позбуваєшся, ще парочку купуєш! Ну, навіщо це треба? Чи не легше просто перетерпіти кілька днів?

Коментар: при середньо-тяжкому та тяжкому ступені акне, коли переважають гнійні, пустульозні зливні елементи, чищення обличчя лише погіршить ситуацію. В даному випадку починати потрібно із зовнішньої або системної раціональної терапії, нормалізувати базовий догляд та підключити хімічні пілінги з мінімальною травматизацією тканин.

Здавалося б, косметологія, як наука, нарощує темпи, відкриваються нові високотехнологічні методи та способи естетичної медицини, але питання «тиснути чи не давити прищі?» залишається актуальним. Косметологи та дерматологи можуть ламати списи на круглих столах та конгресах, але пацієнти будуть шукати спосіб швидко та ефективно позбутися прищів. І лікареві-косметологу важливо:

• володіти знаннями про патогенез та базову терапію вугрової хвороби;
• вміти підготувати шкіру пацієнта до екстракції;
• дотримуватись правил асептики та антисептики;
• дотримуватись правил мінімальної травматизації підлягаючих та навколишніх тканин;
• призначати протизапальну терапію;
• навчити пацієнта до прийомів «SOS-допомоги»;
• емоційно налаштувати пацієнта на найшвидшу відповідь на терапію;
• підтримати у найважчі моменти.

Вперше опубліковано: Les Nouvelles Esthetiques Україна, №2 (84), 2014