Гідроліпідний баланс шкіри: методи та препарати корекції
Хто є відповідальним за воду?

Вибір зволожувального засобу – завдання непросте, тому потрібно точно встановити провідну ланку в патогенезі сухості шкіри у цієї людини і, виходячи з отриманої інформації, підібрати відповідний зволожувач індивідуально.
При порушенні однієї або кількох вологоутримувальних структур рівень води в роговому шарі падає. Вибір препаратів для відновлення гідроліпідного балансу залежатиме від етіології виникнення проблеми – ми або підвищуватимемо вміст води у верхніх шарах шкіри, або відновлюватимемо бар’єрні функції самого епідермісу.
Тепер докладно поговоримо про методи та препарати для відновлення гідроліпідного балансу шкіри.
Оклюзія
Уповільнити випаровування води зі шкіри та підвищити її вміст в епідермісі допоможе оклюзійний спосіб. При цьому використовуються косметичні засоби, що містять мінеральну олію, вазелін, рідкі силікони, ланолін, тваринні жири, сквален, рослинні олії, що утворюють на поверхні шкіри напівнепроникну плівку, яка лише уповільнює, але не перешкоджає повністю випаровування води.
Оклюзійні зволожувальні креми швидко усувають сухість шкіри, зменшують запалення та свербіж при шкірних захворюваннях, проте вони не діють на причину зневоднення шкіри. Їх можна порівняти з милицями, які потрібні тим, хто не може пересуватися самостійно, але зовсім не потрібні людям з нормальними ногами.
Є кілька категорій косметичних засобів, коли використання оклюзійних компонентів виправдане:
- засоби постпілінгового догляду;
- дитячі косметичні засоби для догляду за шкірою в області підгузків;
- захисні креми для рук.
Хочемо зауважити, що в будь-якому зволожувальному кремі є оклюзивні інгредієнти, тільки в одних препаратах вони головні, а в інших допоміжні.
Гігроскопічні препарати
Застосування речовин, здатних зв’язувати й утримувати молекули води, – чудовий спосіб швидко зволожити шкіру. У косметиці використовують дві категорії гігроскопічних сполук. До першої належать великі полімерні молекули, не здатні проникнути через роговий шар. Вони закріплюються на поверхні шкіри, вбирають вологу, наче губка, й утворюють щось на кшталт вологої подушки. Це – сорбітол, гіалуронова кислота, хітозан, полісахариди, білкові молекули та їх гідролізати (колаген та еластин).
Але використання цих засобів не завжди є виправданим. Наприклад, у сухому кліматі, коли відносний вміст води у навколишньому середовищі нижчий, ніж у роговому шарі, подушка починає «витягувати» воду зі шкіри, внаслідок чого роговий шар стає ще більш сухим.
Роль природних губок у роговому шарі відіграють компоненти натурального зволожувального фактора – вільні амінокислоти, сечовина, молочна кислота, піроглутамат натрію. Молекули NMF розташовані поблизу корнеоцитів. З ними асоційована значна частина води, що присутня у роговому шарі. Пов’язана зі шкірним салом вода забезпечує пластичність і гладкість поверхні шкіри. На відміну від великих молекул, компоненти NMF можуть проникати в товщу рогового шару і підвищувати його вологоутримувальний потенціал.
Речовини, що поглинають та утримують вологу, у косметичних засобах зазвичай комбінують з оклюзійними компонентами.
Відновлення гідроліпідного бар’єру
Крім застосування зволожувальних засобів, які знімають відчуття сухості й підвищують вміст вологи у роговому шарі, необхідно застосовувати засоби, призначені для відновлення гідроліпідного бар’єру. Для цього застосовують ліпіди – й у вигляді чистих олій, і комбінації з іншими інгредієнтами. Молекули ліпідів проникають у міжклітинні проміжки і вбудовуються в ліпідний бар’єр, а частина ліпідів поступово пересувається міжклітинними проміжками, досягаючи живих шарів епідермісу, і включається в клітинний метаболізм.
Відновлювальна ефективність і переважний механізм дії олій залежатиме від ліпідного складу. Ефективними є ліпідні суміші, складені з фізіологічних ліпідів, – церамідів, холестерину та вільних жирних кислот.
Відносно новою технологією в косметиці стало використання так званих ламелярних емульсій на основі фосфатидилхоліну (лецитин), в яких дрібні краплі ліпідів стабілізовані не звичайними емульгаторами, а мережею бішарів, на зразок тих, що становлять ліпідний бар’єр. Вони мають прекрасні зволожувальні та відновлювальні властивості, оскільки сумісні з ліпідним бар’єром не тільки за складом, але і за структурою.
Уповільнити процес зневоднення та відновити роговий шар шкіри, не даючи йому витончитися, можна шляхом впливу власне на дерму, активуючи в ній синтез глікозаміногліканів. Досягти цього дозволяють біоревіталізація, мезотерапія, апаратна косметологія.
Таким чином, зазначимо, що зволоження – найважливіша частина корнеотерапевтичного підходу до розв’язання проблеми догляду за шкірою. Його суть полягає в тому, що достатньо привести роговий шар до ладу і підтримувати його, щоб продовжити молодість і здоров’я нашої шкіри, допомогти їй впоратися з різними шкірними хворобами, полегшивши неприємні відчуття.