Чи можна вилікувати грибок нігтя?

Автор: Сергій Суховерша, лікар-хірург, ексклюзивний дистриб'ютор MedArt A/S в Україні (Україна)

Джерело: KOSMETIK international journal №1/2012, стор. 86-88

Оніхомікоз – інфекційне грибкове захворювання нігтів рук і ніг, що викликається дерматоміцетами, дріжджовими або цвілевими грибами.

У рамках міжнародного скринінгового проекту «Ахіллес» (1997–1998 рр.) в Україні було обстежено 92 500 пацієнтів. Грибкова поразка стоп виявлена у 31% обстежених, з них 52% мали оніхомікоз. Захворюваність на оніхомікоз зростає з віком і подвоюється кожні 10 років життя. Наприклад, захворюваність на оніхомікози у дітей (до 18 років) становить 2,6%, тоді як у літньому віці може становити 50–90%.

Причини та діагностика захворювання

Оніхомікоз не є загрозливим для життя захворюванням, але може викликати біль, завдавати дискомфорту та косметичного дефекту. Це знижує якість життя.

Сприятливі до захворювання фактори численні: спадкова схильність, цукровий діабет, ендокринна патологія, онкозахворювання, захворювання судин, ожиріння, менопауза, гіпергідроз, незбалансоване харчування, жаркий вологий клімат, імунодефіцит, часте відвідування т.д.

При оніхомікозі може уражатися нігтьове ложе, нігтьова пластина та матрикс нігтя.

Основним збудником є гриби сімейства дерматофітів (Trichophyton rubrum, Trichophyton mentagrophytyes) – 90% усіх грибкових захворювань нігтів. На другому місці стоять дріжджові гриби роду Candida. Для кандидозних оніхомікозів характерно переважно ураження нігтів рук.

На вигляд зміни нігтів можна діагностувати той чи інший вид грибка.

Trichophyton rubrum – нерідко це множинне ураження нігтів. На ногах починається з появи жовтих плям та поздовжніх смуг по краях нігтьової пластини, на кистях – з плям у центрі нігтьової пластини.

Trichophyton interdigitale – у товщі нігтьової пластини по центру з'являються плями або смуги яскраво-жовтого кольору, у вільного краю нігтя спостерігається потовщення та деформація з нерівними краями.

Дріжджові гриби Candida вражають нігтьову пластину із заднього або бічних валиків та розташовуються переважно на руках.

Плісневі гриби найчастіше розвиваються вдруге, і натомість ониходистрофии. Залежно від виду збудника, колір нігтя може бути жовтого, зеленого, синього, коричневого або чорного кольору.

Зараження нігтя грибком завжди має вторинний характер. Грибкова інфекція поширюється з ураженої шкіри рук чи стоп на ніготь. Причому інфікування відбувається з країв нігтя, тому що неушкоджена нігтьова пластина є непроникною для грибка. Проникаючи під ніготь, грибок поширюється нігтьовим ложем і може досягати матриксу - паросткової зони нігтя.

Залежно від шляху інфікування оніхомікози класифікують в такий спосіб (N. Zaias, 1972):

• дистальна форма - ніготь уражається з країв нігтьового ложа; нігтьова пластина стає білястою, змінюється її форма, ніготь стає нерівним, кришиться;
• поверхнева форма - на поверхні нігтя з'являються білі плями, які збільшуються і вражають всю нігтьову пластину;
• проксимальна форма – ніготь уражається з нігтьового валика та поширюється на матрикс нігтя;
• тотальна дистрофічна форма – пластина нігтя нерівна, потовщена, білувато-жовтого кольору, з піднігтьовим гіперкератозом.

Як відомо, правильний діагноз визначає 90% успіху лікування захворювання. Оніхомікоз слід диференціювати зі змінами нігтів при псоріазі, червоному плоскому лишаї, екземі, оніходистрофії, хворобі Рейтера.

Для підтвердження діагнозу «оніхомікоз» використовують мікроскопічне та культуральне дослідження. Найбільшу достовірність має метод ПЛР, точність якого становить 94%. Лабораторна діагностика має важливе значення, оскільки зміна зовнішнього вигляду нігтя може спостерігатися за інших захворювань неінфекційного генезу.

Особливості лікування

Як і раніше, лікування оніхомікозів є суттєвою проблемою дерматології. Причина цього – анатомічна особливість нігтьової пластини. Локалізація грибка під нігтьової пластиною ускладнює доступ фунгіцидних засобів у вогнище ураження, що створює величезні складнощі у лікуванні оніхомікозів. Використовують зовнішні та системні методи лікування. Нанесення місцевих фунгіцидних засобів дозволяє створити високі концентрації активної речовини без системних побічних ефектів, але, на жаль, місцеві препарати погано проникають через нігтьову пластину та не можуть бути радикальним методом лікування оніхомікозу. При ураженні матриксу нігтьової пластини лікування місцевими препаратами без призначення системних препаратів є безперспективним.

Для місцевої терапії використовують креми, мазі, лаки:

• протигрибкові засоби: ітраконазол, тербінафін, аморолфін, кетоконазол, клотримазол, міконазол, еконазол, оксиконазол, нафтифін, натаміцин, хлоронітрофенол;
• місцеві антисептики: йод, хінозол, розчини барвників;
• багатокомпонентні препарати на основі протигрибкового компонента в комбінації з антисептиком, протизапальним та ін.

Фото 1. Будова нігтя. Поразка нігтя частіше починається з його краю і поступово поширюється на нігтьове ложе та його матрикс.

Системна терапія оніхомікозу

Системні препарати забезпечують проникнення протигрибкового засобу до нігтьового ложа, але не здатні створювати високі концентрації порівняно з місцевими препаратами. Причиною цього є висока гепатотоксичність системних протигрибкових препаратів та необхідність їх тривалого прийому. Для лікування оніхомікозу застосовують інтраконазол, тербінафін, нафтифін, аморолфін. Крім високої токсичності, тривале застосування протигрибкових препаратів призводить до зниження імунітету, після припинення прийому препарату можливе повторне інфікування.

Для зменшення побічних ефектів системної терапії протигрибковими препаратами лікування поєднують із місцевими засобами. Після закінчення курсу системної терапії доцільно використовувати місцеве профілактичне лікування відновлення імунітету після прийому системних препаратів і профілактики реінфікування.

Лікування оніхомікозу лазером

Перспективним напрямом у лікуванні оніхомікозу є застосування високоінтенсивних лазерів.

Переваги лазерної терапії оніхомікозу:

• достатня проникаюча здатність лазерного випромінювання;
• можливість точного дозування енергії;
• безпека;
• відсутність звикання флори.

Для лікування оніхомікозу використовують лазери з довжиною хвилі 870 нм, 930 нм, 980 нм, 1064 нм, 1319 нм.

Глибина проникнення лазерного променя в діапазоні 800-1064 нм може досягати 7 мм, і цього цілком вистачає, щоб досягти нігтьового ложа. Високоінтенсивне випромінювання лазера призводить до загибелі грибка. У міру зростання нігтя уражена нігтьова пластина заміщається здоровим нігтем. На це може знадобитися від 6 до 12 місяців.

Для підвищення ефективності та безпеки процедури використовуються інфрачервоні датчики дистанційного контролю температури у точці впливу, що дозволяє точно дозувати енергію та витримувати необхідні параметри потужності для забезпечення ефективності та безпеки процедури.

Ефективність лікування грибка нігтів лазером сягає 88%.

Фото 2. До процедури та через 5 місяців після однієї процедури ClearSence. Фото надане Marla Quintana, RN

Прогноз

Клінічні дослідження показують високі результати ефективності позбавлення грибка при прийомі системних протигрибкових засобів 48-76%. Але, на жаль, ці дані поєднуються з необнадійливими цифрами повторного інфікування – від 10 до 53%. Грибкова інфекція на пальцях рук має більш сприятливий прогноз, ніж оніхомікоз стоп. Оніхомікози з ураженням пліснявими грибами часто не піддаються лікуванню системними протигрибковими препаратами. Жовті поздовжні смужки з обох боків нігтя або жовті ділянки оніхолізису в центральній зоні нігтя (дерматофітома) є ознакою поганої відповіді на лікування.

Профілактика

Важливою умовою успіху лікування та стійкості результатів є профілактика повторного інфікування нігтя. Пацієнт повинен чітко усвідомлювати, що лікування матиме стабільний ефект, якщо досягнуті результати підтримуватимуться протягом 1 року. З цією метою необхідно дотримуватись рекомендацій лікаря залежно від методу та обраної тактики лікування.

Загальні рекомендації, спрямовані на усунення найпоширеніших причин оніхомікозу:

• у разі імунодефіциту – корекція імунітету;
• профілактика мікротравм стоп та кистей, усунення сухості та мозолів;
• при підвищеній пітливості – використання присипок, лікування ботулотоксином, щоденна зміна шкарпеток;
• при відвідуванні басейну, сауни, душу, на пляжі тощо слід використовувати індивідуальні закриті гумові тапочки, витирати насухо ноги.