Целюліт та методи його корекції

Світлана Юдіна, дерматовенеролог, заслужений лікар України, головний лікар клініки «Доктор Юдіна»

Поняття «целюліт» відноситься до початку 70-х років минулого століття. Завдяки пильній увазі до цієї проблеми в естетичній медицині склалося враження про пандемію целюліту у світі.

Патогенез целюліту

Жирова тканина - найважливіший орган нашого організму, з різноманітними функціями: це теплоізоляція, і механічний захист зовнішніх і внутрішніх органів. Складається вона із жирових клітин, фібробластів, макрофагів, преадипоцитів, пухкої волокнистої сполучної тканини. Жирова тканина розвивається з народження людини і припиняє свій розвиток на момент статевого дозрівання. Людина живе з постійною кількістю жирових клітин, визначеною генетично. Вагові коливання людини у бік зменшення чи збільшенням пов'язані не зі зміною кількості адипоцитів, і з зменшення чи збільшенням кожного адипоциту окремо. Адипоцит - унікальна клітина, здатна накопичити жиру і збільшиться в обсязі в 30-40 разів.

Жирові клітини метаболічно надзвичайно активні, здатні синтезувати жирні кислоти з вуглеводів, а період обмеження харчування — постачати їх організму. Цю здатність жирової тканини регулюють два процеси: ліпогенез та ліполіз.

Ліпогенез - синтез жирів, що синтезуються реакціями вуглеводного обміну, процес регулюється реакціями вуглеводного обміну. Неправильне харчування призводить до посиленого утворення жирів, жирових депо.

Ліполіз - процес, зворотний ліпогенезу, регулюється адреналіном, норадреналіном, інсуліном, глюкагоном, гормоном щитовидної залози та гормоном росту.

Кількість енергії, яку витрачає людина, істотно впливає на обсяг жирових клітин. Підвищення активності знижує обсяг жирових запасів, але лише за умови, що енергії витрачається значно більше, ніж надходить. В іншому випадку жирова клітина - адипоцит досягає великих розмірів, а так як адипоцити розміщуються в осередках пухкої сполучної тканини, то одночасне збільшення адипоцитів призводить до ущільнення міжклітинних перегородок. Це погіршує кровопостачання жирових тканин та утворюється внутрішньотканинний тиск – «стагнація». Цей стан відбивається на рельєфі шкіри. Так утворюється целюліт.

Целюліт може бути як у повних, так і у худих, у чоловіків і жінок, у юних і зрілих людей. Як патологія, він починається тоді, коли гіпертрофія адипоцитів приєднується до порушення мікроциркуляції та метаболізму жирової тканини. Локалізація целюліту у чоловіків і жінок різна, так як у них по-різному розподіляється жир. У жінок – це стегна, сідниці та груди, у чоловіків – живіт, ребра, плечі. У жінок жирова маса становить 20-25% від загальної маси тіла, а у чоловіків – лише 10-15%. Вже доведено, що швидкість розвитку целюліту залежить від способу життя. Провокуючим фактором є неправильне харчування (вуглеводне, жирне, копчене, смажене, солодкі напої). Куріння також сприяє розвитку патології, тому що нікотин руйнує вітамін С, від якого залежить стан шкіри та сполучних тканин, а також викликає звуження капілярів і цим погіршує обмін речовин на клітинному рівні. Стреси, малорухливий спосіб життя посилюють целлюліт.

Для зручності роботи було прийнято таку класифікацію стадій розвитку целюліту.

Стадія I - це невеликий набряк або припухлість, шкіра на цій стадії рівна і гладка, але в організмі вже починається уповільнення венозного кровотоку та циркуляції лімфи, процес затримки рідини у підшкірній жировій клітковині, у міжклітинній рідині поступово накопичуються шлаки.

Стадія II - набряки збільшуються, виникає незначна бугристість. Венозна система вже не справляється з тією кількістю рідини, яку необхідно виводити з організму. У зв'язку з цим зростає тиск усередині тканин, жирові відкладення стають щільними.

Стадія III - чітко видно апельсинова кірка. Розвивається сполучна тканина у вигляді сіточки, схожої на стільники, поверхневі вени не справляються зі своєю роботою, у капілярах застоюється кров. Стінки капілярів слабшають, проникність стін судин зростає. Деякі вени і капіляри слабшають настільки, що лопаються, на шкірі з'являються синці, що не проходять.

Стадія IV - целюліт чітко видно. Бугристість яскраво виражена. Через недостатнє кровопостачання шкіра на целюлітних зонах холодна і має синюшний відтінок.

Косметологічна допомога

Для більш ефективної косметологічної допомоги розробляють індивідуальну комплексну програму, до якої входять: дієтологія, психофізіологічна та спортивна корекція, застосування натуральних та лікарських засобів, косметична та апаратна корекція. Методики кожного пацієнта підбираються індивідуально.

Дієтологія: розробляється індивідуальна дієтична таблиця та спосіб життя, адаптований до конкретного ритму життя конкретного пацієнта.

Психофізіологічна корекція: пацієнта консультує психолога для приведення стану організму в душевну рівновагу.

Спортивна корекція: необхідна активізація загального тонусу організму, посилення обмінних процесів та потовиділення за допомогою фізичних завантажень. Чудово зарекомендували себе плавання, аеробіка, шейпінг, спортивні тренажери, ходьба.

Застосування натуральних та лікарських засобів: додатково можуть бути рекомендовані натуральні спеціальні засоби, БАДи, «нормалізатори» обміну, жироспалювачі.

Косметична корекція: чудово допомагають мануальні процедури, загальний, медичний та спортивний, лімфодренажний масаж, лікування хребта. На другому місці стоїть обгортання з професійною лікувальною косметикою. Чудово допомагають водоростеві, гарячі, холодові, кріогенні, лікувальні, компресійні. Добре зарекомендували себе термічні маски з доповненням - підключенням двох електродів: електростимуляції та електрофорезу.

Активно використовується метод мезотерапії - ін'єкційне введення активних препаратів у середні та нижні шари шкіри, куди зазвичай зовнішні засоби не потрапляють. Відповідно, вони діють місцево та вирішують одразу дві проблеми: справляються з целюлітом та повертають втрачений тонус шкіри.

При корекції целюліту використовуються кріотерапія (кріосауна) та кріомасаж рідким азотом. Короткочасне охолодження до низьких температур спричиняє звуження кровоносних судин з подальшим розширенням не тільки діючих, а й резервних капілярів, що значно посилює приплив крові та обмін речовин у шкірі.

Озоно-киснева терапія: суть методу полягає в тому, що в проблемні місця вводять суміш кисню та озону – без кисню неможливе розщеплення жиру. А при целюліті у зв'язку з порушенням кровообігу адипоцити постійно недоотримують кисень. Цей метод хороший при жорсткому целюліті, особливо в галіфе.

Апаратна корекція: її краще використовувати у комбінації різних методик, що значно підвищує ефективність цих методів.

Апаратний лімфодренаж – це метод ритмічної стимуляції м'язів, що дозволяє ефективно знижувати вміст рідин та токсинів у тканинах, посилювати дренаж лімфи. Основа методу: низькочастотні струми, що підводяться до тіла пацієнта, викликають у глибоко лежачих скелетних м'язах і нервах значні струми провідності. Під їх дією відбувається активізація обмінних процесів у мембранах клітин. Апаратний лімфодренаж має міостимулюючий ефект, тому в косметичній літературі його називають міостимуляцією. Показання: аліментарно-конституційне ожиріння, целюліт та захворювання периферичної нервової системи.

Ультразвукова терапія: в основі методу лежить вібромеханічний та термічний ефект, що використовується в основному для лікування фіброзного целюліту. Ефект - дефіброзуючий, катаболічний, репаративно-регенеративний. Показання: целюліт, гіперпігментація, дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів, наслідок травм запальних захворювань шкіри та м'язів, атопічний дерматит, склеродермія, трофічні виразки.

Електростимуляція - це лікування застосуванням імпульсних струмів для скорочення скелетних та гладких м'язів. В основі методу лежить максимальна чутливість нервових волокон шкіри та скелетних м'язів до імпульсного струму в порівнянні з іншими видами струму. Лікувальний ефект: лімфодренуючий, міостимулюючий, трофостимулюючий та судинорозширювальний. Показання: виражені набряки м'яких тканин, целюліт, первинно-м'язова атрофія, вторинна атрофія м'язів, аліментарно-конституційне ожиріння.

Ендермотерапія (синоніми ендермотонія, дермотонія) - поєднаний вплив на пацієнта локальної вакуум-декомпресії та роликовим масажем. В результаті багаторазового переміщення шкіри підвищується її кровотік і посилюється ліполіпоз у шарах дерми, що підлягають. В результаті прогресивно знижується м'язовий тонус і болючість у м'язах, виникає відчуття легкості та посилюється функції внутрішніх органів та систем. Має ліполітичний, лімфодренуючий і судинорозширювальний ефект. Показання: аліментарно-конституційне ожиріння, зміна рельєфу шкіри, целюліт.

Мікрострумова терапія: виконується з метою зміцнення сполучнотканинних волокон і поліпшення структури шкіри. Методика відмінна для невеликих, щільних обсягів.

Пресотерапія - це дозований вплив стисненим повітрям, що нагнітається в корсети. Такий масаж покращує кровообіг і лімфоток, відповідно, позбавляє набряків.

На закінчення

Як правило, до косметичної корекції целюліту, яка, до речі, дорога, вдаються жінки 25-50 років. Характерною особливістю осіб, які мають ознаки целюліту та звернулися за допомогою, є високий освітній рівень – це працівники фінансових структур, творча інтелігенція, представники шоу-бізнесу. Про можливість рятування целюліту вони дізнаються з популярних, медичних журналів, Інтернет-порталів. Нами помічено, що найбільш агресивно проявляється целюліт у курців, які ведуть малорухливий спосіб життя людей. Супутнім фактором ризику можна назвати погану поставу, тривалу нерухомість, схрещування ніг під час сидіння, носіння тісного одягу, взуття на високих підборах протягом тривалого періоду — у 80% жінок це веде до целюліту.

І останнє. Можливості сучасної косметології, здоровий спосіб життя та бажання людини позбутися цієї патології здатні привести до гарного результату.

Вперше опубліковано: "Косметолог" 2/2016