Anti-age: межа між профілактикою та корекцією вікових змін

Як вибрати правильну тактику боротьби з віковими змінами та з чого починати активну терапію.

Logo

«Профілактика краща за лікування». Але можливості anti-age профілактики обмежуються процесами старіння в організмі.

Профілактичний напрям косметичної терапії не має вікових обмежень. Ніколи не буває зарано для призначення профілактичних заходів, але й ніколи не буває запізно для цього. Шістнадцятирічній дівчині має сенс рекомендувати очищувальні препарати з вираженим антисептичним ефектом для профілактики акне, шістдесятирічній жінці косметолог призначить живильний нічний крем для профілактики зневоднення шкіри. Чи є обмеження корекційної косметології?

Безпека й ефективність

Не можна впевнено сказати, що проблеми, які потребують корекції, можуть виникнути тільки після певного віку. Підлітки можуть страждати від вугрової хвороби, молоді люди – від проявів диспігментації, у зрілості з'являються ознаки старіння, яких хочеться уникнути, у літньому віці шкіра втрачає свої захисні можливості, і для їх збереження потрібна активна терапевтична тактика. Терапевтична корекція в косметології різноманітна, для вирішення багатьох естетичних проблем існує не один, а з огляду на можливості сучасної науки, а десятки шляхів. Одна з професійних проблем косметології – проблема вибору. Які критерії адекватності й ефективності терапії? Як знайти ту золоту середину, коли ефект є, а побічних ефектів ще немає? Чи це можливо?

Перш ніж говорити про особливості косметичної терапії, має сенс обговорити базові принципи, які мають бути основою будь-якого активного призначення з метою корекції естетичних проблем:

  • терапія має бути обґрунтованою;
  • терапія має бути ефективною;
  • терапія має бути безпечною;
  • терапія має призводити пацієнта до залежності;
  • терапія має бути максимально індивідуальною;
  • терапія має бути якнайменш агресивною.

В основі будь-якого косметичного призначення має лежати принцип, сформульований сотні років тому Гіппократом, – «Не нашкодь».

Що б не казав клієнт, як би спокусливо не виглядав метод, косметолог завжди має зважувати наслідки і за найменших сумнівів відмовлятися від потенційно небезпечних методів і препаратів. Є хороше правило: лікування не має бути важчим за хворобу. Ми маємо справу зі станами, які не загрожують життю, тому косметолог не має морального права застосовувати методи, що потенційно несуть небезпеку для здоров'я та життя. Ми нечасто у своїй практиці зустрічаємося з такими критичними станами, тому методи, які можуть бути небезпечними, застосовувати в більшості випадків невиправдано. Водночас терапія, ефективна тільки в процесі застосування, може бути вимушеним заходом при лікуванні обмеженої кількості станів. Будь-яке лікування має колись закінчуватися. Завершена ефективна терапія дає стійкі результати, для підтримки яких достатньо дотримання низки рекомендацій, що не має займати половину світлового дня і змушувати пацієнта витрачати більшу частину доходу на косметичні засоби.

Потрібно пам'ятати про те, що в основі великої кількості естетичних проблем лежить високий рівень стресу, та підвищувати його штучно, використовуючи травматичні методи, – означає закладати фундамент для нових косметичних дефектів. Завдання професійного косметолога – знайти той індивідуальний шлях вирішення проблеми, який дозволить досягти хорошого результату й уникнути розвитку інших проблем унаслідок побічних ефектів терапії.

Тактика і такт

Активна тактика в косметології може бути рекомендована в тій ситуації, коли у пацієнта є якийсь косметичний дефект і бажання його позбутися. Категорично неправильно рекомендувати активну терапію пацієнтові, який не скаржиться і не висловлює бажання позбутися дефекту, нехай навіть, як вважає косметолог, цей дефект несумісний з нормальним життям. Нерідко доводиться консультувати пацієнтів із сформованими психологічними проблемами, дисморфофобічними реакціями, фіксацією на особливостях своєї зовнішності, які з'явилися й утвердилися після спілкування з фахівцями. Водночас, якщо пацієнт пред'являє певні скарги і заявляє про свою готовність до лікування, саме фахівець пропонує тактику терапії і складає план лікувальних процедур.

Тактика під час роботи з кожною групою проблем буде різною.

Велика помилка, яка, на жаль, досить часто зустрічається, – це дотримання побажань клієнта. «Я хочу зробити хімічний пілінг», «Уколіть мені ботокс, а не диспорт», «Я ходитиму тільки на гарячі обгортання» – це інформація до роздумів і не більше. Побажання пацієнта необхідно враховувати, але тільки фахівець може справді оцінити ситуацію та запропонувати план ефективної терапії із гарантованим результатом. Косметолог, який не знайшов аргументів для переконання клієнта у своїй правоті, через деякий час обов'язково шукатиме аргументи для виправдання своєї невдачі. Й аргумент «Ви ж не хотіли робити процедури, які я пропонувала» клієнтом не буде прийнято до уваги.

Для зручності розробки схем терапевтичної корекції можна запропонувати класифікацію косметичних проблем за принципом причин виникнення (табл. 1).

Таблиця 1. Класифікація косметичних проблем за принципом причин їх виникнення

Проблеми дисбалансу Акне, диспігментація
Дефіцит власних резервних можливостей Порушення циркуляції, порушення утримання вологи шкірою, порушення ліпідного балансу та цілісності мембран дерми й епідермісу, гіперчутливість шкіри
Природне старіння Зморшки, гравітаційні зміни, лентиго, зміна пружності тощо

Проблеми дисбалансу

Акне

Проблеми дисбалансу – в першу чергу це acne vulagaris, захворювання, лікуванням якого тривалий час зі змінним успіхом займалися дерматологи. Останнім часом лікування акне успішно проводять лікарі-косметологи. Завдяки новим методикам та препаратам, які з'явилися в арсеналі медичної косметології, лікування цього захворювання стало ефективним. При адекватній терапії воно завершується повним одужанням хворого, після чого не потрібно призначення підтримуючої терапії чи інших лікувальних заходів.

Акне – не так косметичний дефект, як захворювання, що впливає на загальний стан організму. За відсутності лікування хронічна шкірна інфекція та постійна активність запальних реакцій призводить до виснаження власних регенеративних можливостей організму, зміни захисних функцій, а також до можливих порушень з боку імунної системи. Тому експерименти з методами лікування, які не мають підтвердженої ефективності, у цьому випадку не лише марні, а й небезпечні. Неадекватне лікування ускладнює у багатьох випадках подальший прогноз, що призводить до розвитку таких важких у корекції ускладнень, як рубцеві зміни шкіри, та сприяє розвитку порушень з боку здоров'я поряд із психологічними проблемами.

Існують терапевтичні схеми антибіотикотерапії, що підтвердили свою ефективність, використання ретиноїдів, які мають бути базою лікування. Як місцева терапія можуть бути використані препарати з кератолітичним ефектом, доведеною антисептичною активністю, препарати, що відновлюють природні захисні можливості шкіри. Неприйнятним є використання травматичних методик, пов'язаних з порушенням цілісності шкірного покриву, в переважній більшості випадків до них належать механічні чищення та мезотерапевтичне введення коктейлів, що не пройшли сертифікацію та ліцензування для лікування захворювання.

Порушення пігментації

До станів дисбалансу можна віднести і порушення пігментації, які можуть розвиватись і в молодому віці. Для корекції порушень пігментації важлива своєчасна й точна діагностика, яка дозволить відповісти на декілька основних питань дерматологічного характеру:

  • причина розвитку диспігментації;
  • глибина залягання пігменту у разі гіперпігментації;
  • наявність механізмів, що підтримують диспігментацію.

Дуже важливо насамперед виключити можливість неопластичного процесу та розвитку злоякісних змін, симптомом яких може бути порушення кольору шкіри. На жаль, така діагностична помилка можлива, і вона може стати причиною пізньої діагностики і навіть загибелі пацієнта. У разі виникнення найменших сумнівів косметолог зобов'язаний рекомендувати пацієнтові отримати консультацію дерматолога або дерматоонколога. До уточнення діагнозу будь-яка косметична корекція має бути повністю виключена.

Насторожуючими симптомами є розвиток порушення пігментації на місці родимой плями, зміни шкіри в місці диспігментації, поява судинного малюнка, поява виразок чи кровоточі. Особливу настороженість необхідно проявити з появою диспігментації у сфері молочної залози.

Порушення пігментації можуть бути віковими, посттравматичними, гормональними. Гіперпігментація найчастіше є результатом надмірної інсоляції, у деяких випадках спровокувати її розвиток може прийом певних лікарських речовин, що передував засмаганню, або контакт із рослинними чи хімічними агентами.

Залежно від причини розвитку диспігментації, її характеру та глибини залягання пігменту тактика корекції може бути різною. Загальні правила терапії гіперпігментації:

  • освітлення надлишкового пігменту;
  • зниження активності меланоцитів;
  • захист шкіри від сонця;
  • профілактика запальних реакцій та виключення ушкоджень.

Для того щоб досягти вираженого лікувального ефекту, необхідно використовувати комплексну терапію, яка будується з урахуванням особливостей стану шкіри. Залежно від глибини залягання пігменту проводиться вибір освітлювального агента – від препаратів поверхневого впливу з легким ефектом освітлення до хімічних пілінгів різної інтенсивності впливу. З метою регуляції синтезу меланіну застосовують препарати домашнього догляду, що включають, наприклад, інгредієнти, які блокують активність тирозинази. За наявності гормональних змін, що підтримують підвищену активність меланоцитів, рекомендується або вичікувальна тактика, або супутня медикаментозна терапія відповідно до призначення лікаря. Захист від сонця забезпечують сонцезахисні препарати, які пацієнту рекомендується використовувати регулярно як денний крем або на додаток до стандартного щоденного догляду.

Косметолог має розуміти сам і вміти пояснити клієнту, що далеко не у всіх випадках порушення пігментації проблему можна вирішити лише косметичними засобами. Крім того, якщо гіперпігментація має відносно сприятливий прогноз, гіпопігментація або повна втрата пігменту шкіри в більшості випадків носить остаточний характер і її корекція неможлива. Це важкий момент для багатьох пацієнтів. На жаль, у цій ситуації косметична корекція може бути зведена лише до підбору камуфляжних засобів та навчання їх використанню.

Дефіцит резервних можливостей

Проблеми недостатності резервних можливостей проявляються численними та різноманітними порушеннями, які можна трактувати як естетичні дефекти. На перший план у цій групі можна вивести порушення утримання вологи шкірою, які виявляються сухістю, зневодненістю, зниженням захисної функції та передчасною появою ознак старіння.

Друга велика група змін – порушення утримання ліпідів мембранами. Ліпідні дефекти виявляються вираженим зниженням тургору шкіри, гіперкератозом або витонченням, прискоренням темпу природного старіння та розвитком певних видів порушень пігментації.

Третя група змін – порушення циркуляції, до яких належать венозний стаз, лімфостаз та бідність артеріального кровотоку. Наслідок таких змін – пастозність, набряклість загальна й локальна, характерний тьмяний колір обличчя, підвищена частота запальних станів, застійна гіперпігментація та неадекватна реакція на косметичні препарати, зокрема відсутність відповіді на активні програми корекції. До недостатності власних резервних можливостей можна віднести, з деякими застереженнями, і порушення місцевого імунітету, підвищену чутливість шкіри до фізичних та хімічних впливів.

Найчастішою причиною зниження резервних можливостей шкіри є виснаження їх унаслідок тривалого стресорного впливу. Тому тактика косметичної корекції для терапії станів, причиною яких став дефіцит резервних можливостей тканин, зводиться до зниження рівня стресу та поповнення дефіциту.

Зниження рівня стресу можна забезпечити, використовуючи найрізноманітніші схеми антистресової терапії – програми релаксації та відновлення, контрастну стимуляцію, стимулюючу фізіотерапію з використанням граничної стимуляції. Широко можна використовувати методи ароматерапії, рефлексології, spa-програми, таласотерапевтичні процедури та гідромасажну дію. Критерії ефективності досить очевидні: відновлення нормального сну, позитивний емоційний настрій, покращення загального стану шкіри та стану здоров'я загалом. Заповнення дефіциту забезпечується за допомогою проведення специфічних процедур зволоження й живлення шкіри, дренуючого масажу й апаратного дренажу. Для відновлення оксигенації та артеріального кровообігу рекомендується проведення стимулюючих процедур, використання апаратних методик з ефектом посилення кровообігу. Дуже важливо не тільки призначити «відновлювальний професійний догляд», а й підібрати косметичні препарати для активного домашнього догляду за шкірою, які стабілізують отримані в косметичному кабінеті результати.

У разі успішної терапії шкіра досить швидко (не більше ніж 2–3 місяці) відновлює власні резервні можливості, після чого косметолог може перейти до превентивного догляду, специфіка якого залежатиме від індивідуальних особливостей кожного пацієнта.

У корекції цієї групи естетичних дефектів рекомендується уникати використання агресивних методів та відкласти травматичні процедури (лікування пігментації, корекція зморшок) до досягнення стабільного результату терапії.

Вікові зміни

Звичайно, найбільшу увагу косметологів та клієнтів привертає саме третя група естетичних проблем, які можна охарактеризувати як прояв вікових змін. Саме на просування препаратів та методик, які обіцяють звільнення від ознак старіння, спрямовані основні зусилля рекламної машини косметичної індустрії. Зморшки, зниження еластичності й пружності шкіри, лентиго та гравітаційний птоз – для лікування будь-якої з цих проблем щосезону з'являються нові ліки. Чи можна зупинити мить? Ні, але є можливість уповільнити темп старіння шкіри, особливо в тих випадках, коли природний темп старіння був пришвидшений внаслідок порушень способу життя, стресу, неадекватності косметичного догляду або якихось причин. Тактика корекції тут може бути дуже індивідуальною, але в кожному випадку необхідно не тільки впливати на наявну проблему, а й включати до програми терапії процедури групи «поповнення дефіциту резервних здібностей». Наприклад, для корекції зморшок області очей можна рекомендувати як активний терапевтичний вплив ін'єкції ботулотоксину або використання препаратів, що блокують мімічну активність, на основі активних пептидів. Активність мімічних м'язів слабшає (а швидкість цього процесу залежить від обраного методу), і мімічні зморшки стають малопомітними. Одночасно косметолог призначає та проводить процедури, спрямовані на активний дренаж і посилення тонусу шкіри області очей. Як домашній догляд пацієнту пропонуються препарати, що підтримують ефект зниження мімічної активності. У тих випадках, коли шкіра повік була витончена або спостерігалася виражена пастозність, можна рекомендувати препарат, що сприяє відновленню кровообігу, з живильним ефектом.

Подібної тактики комплексної терапії необхідно дотримуватись і у розробці схеми активної корекції інших проявів вікових змін. Якщо тактика була обрана правильно, якщо косметологу вдалося запропонувати ефективну схему індивідуальної корекції, проблема буде вирішена. Це може зайняти більше або менше часу, але більшість естетичних вад можна скоригувати, використовуючи можливості сучасної косметології.

Проте появи ознак естетичного благополуччя замало для святкування успіху. Для закріплення результатів і для профілактики виникнення проблем надалі необхідна розробка схеми контролю.

Профілактика, корекція, контроль

Фактично контроль та профілактика – це взаємодоповнюючі й необхідні складові косметичного догляду. Профілактика проводиться у режимі випередження та спрямована на компенсацію «слабких місць», конституційних проблем, анатомічних особливостей конкретної людини з метою максимально тривалого збереження здорового стану шкіри. Контроль – це профілактика рецидивування певних естетичних станів, що трактуються як дефекти після терапевтичного успіху в їх корекції. Методи профілактики і контролю близькі й можуть бути описані як максимальне посилення природних резервних можливостей організму за умови підтримки хорошого стану здоров'я, емоційного та психологічного комфорту. Майстерність косметолога полягає не лише у швидкому покращенні зовнішнього вигляду клієнта, вирішенні певної проблеми, але й у багаторічній підтримці молодості й краси кожного пацієнта. Мінімальні зусилля, максимальний ефект, постійна увага та віртуозне володіння косметичним арсеналом – від засобів із «бабусиної» аптеки до надсучасної апаратури – у цьому є щось від фехтування чи східних бойових мистецтв.

Таким чином, тріада «попередження – корекція – контроль» дає можливість знайти для кожного клієнта свій, індивідуальний рецепт молодості та краси.


Вперше опубліковано: KOSMETIK international journal, №3 (37), 2009, стор. 50-54

Читайте також