Акне та постакте: коли перманент - табу

Майстри перманентного макіяжу знають, що робота з клієнтом завжди починається зі збору анамнезу, тобто відомостей про самопочуття на момент візиту до фахівця, перенесених раніше захворюваннях, прийнятих медичних препаратах, алергічних реакціях і т. д. Наявність шкірних захворювань, а також їх проявів та рецидивів у сфері нанесення перманентного макіяжу (губи, брови, повіки) – обов'язковий пункт анамнезу.

Найчастіше від акне та його наслідків страждають підлітки та молоді люди, для яких зовнішність є дуже важливим фактором успішної соціалізації. Захворювання може призвести до виникнення різних поведінкових комплексів, боротися з якими буває складніше, ніж із самим акне. З цієї причини у цієї аудиторії найбільшою популярністю користується перманентний макіяж, покликаний закамуфлювати дефекти шкіри. Крім того, мікропігментація дозволяє не тільки нівелювати самі дефекти, але й за допомогою правильно підібраного кольору та форми перенести акценти на очі, брови та губи.

Коли перманентний макіяж допустимо

Фахівець з мікропігментації повинен враховувати, що за наявності у клієнта проявів акне до виконання перманентного макіяжу потрібно підходити з великою обережністю, оскільки це захворювання характеризується наявністю комедонів (запальна форма акне) або папул та пустул (запальна форма акне). У разі первинних незапальних елементів процедуру перманентного макіяжу виконувати можна. Тільки перед цим необхідно направити клієнта на попередню консультацію до дерматолога, щоб не спровокувати розвиток запалень. Дерматолог зможе винести свій вердикт щодо доцільності процедури та призначити лікування.

Під час проведення процедури перманентного макіяжу майстру не варто дуже активно прибирати надлишки фарби з поверхні шкіри, оскільки механічний тиск та подразнення шкіри може посилити перебіг акне. Ідеальним засобом для очищення шкіри буде розчин зеленого мила, що має бактерицидну дію. Якщо вугри знаходяться в зоні, що профарбовується, їх краще обійти і зафарбувати «прогалини» під час корекції.

Жодних протипоказань до процедури немає, якщо клієнт прийшов до кабінету перманентного макіяжу з явищами постакне. До постакне відносять розширені пори, нерівномірну текстуру шкіри, рубці, застійні плями, запальний гіпер-і депігментацію, стійку еритему і розширення капілярів. Подібні наслідки акне залежно від їхньої локалізації можуть візуально спотворювати форму губ, змінювати колір червоної облямівки, викликати часткове випадання брів. У цих випадках перманентний макіяж є, можливо, єдиним способом вирішення проблеми.

Наприклад, якщо постакне проявляється розширеними порами, порушенням пігментації та розширеними капілярами в області губ, то скоригувати цей недолік допоможе незначне збільшення форми губ. А за наявності таких недоліків в області брів краще віддати перевагу техніці розтушовування. Бугристу шкіру чола, наприклад, може зорово скоригувати красивий контур брів або очей. Однак при опрацюванні контуру не потрібно сильно натягувати шкіру, тому що майстру буде важко оцінити, наскільки рівною може бути лінія. При точкових судинних «зірочках» іноді достатньо поставити акуратну мушку і естетичної проблеми — як не було.

Перманентний макіяж допоможе впоратися і з рубцями постакне в області щік і чола, навіть якщо контраст між здоровою шкірою та рубцевою тканиною досить очевидний. Ця процедура відноситься до естетичної дермопігментації і виконується спеціальними пігментами, що підбираються під колір здорової шкіри.

Догляд за шкірою після косметичного татуажу не змінюється. Уникати слід лише розривних процедур, які можуть пошкодити захисну скоринку, що утворилася після мікропігментування, тим самим звівши нанівець всі зусилля спеціаліста.

Коли перманентний макіяж робити не можна

Якщо на обличчі присутні запальні елементи – папули та пустули – варто порекомендувати відмовитися від процедури перманентного макіяжу, тому що їхня додаткова травматизація може призвести до посилення запального процесу та його подальшого поширення.