Акне та постакне: камуфлювання дефектів шкіри за допомогою перманентного макіяжу

Фахівці, які займаються перманентним макіяжем, знають, що робота з клієнтом завжди починається зі збору анамнезу, тобто відомостей про самопочуття на момент візиту до фахівця, перенесених раніше захворюваннях, медичних препаратах, що приймаються, алергічних реакціях і т. д. Обов'язковий пункт анамнезу – наявність шкірних захворювань, їх проявів та рецидивів у сфері нанесення перманентного макіяжу (губи, брови, повіки).

Загальновідомий факт, що найчастіше від акне та його наслідків страждають підлітки, для яких зовнішність є не останнім фактором успішної соціалізації. Виникають різні поведінкові комплекси, боротися з якими буває складніше, ніж із самим акне. Саме тому найбільшою популярністю техніки перманентного макіяжу, покликані закамуфлювати дефекти шкіри, має ця вікова група. Крім того, мікропігментація дозволяє не тільки нівелювати самі дефекти, але й за допомогою правильно підібраного кольору та форми перенести акценти на очі, брови та губи.

За наявності у клієнта проявів акне до виконання перманентного макіяжу потрібно підходити з великою обережністю, оскільки це захворювання характеризується наявністю комедонів (запальна форма акне) або папул та пустул (запальна форма акне). За наявності первинних незапальних елементів процедуру перманентного макіяжу можна виконувати. Однак, щоб не спровокувати розвиток запалень, слід направити клієнта на попередню консультацію до дерматолога. Той призначить лікування та винесе свій вердикт щодо доцільності процедури.

Під час виконання перманентного макіяжу не варто дуже активно прибирати надлишки фарби з поверхні шкіри, оскільки механічний тиск може посилити протягом акне. Ідеальним засобом для очищення шкіри буде розчин зеленого мила, який має бактерицидну дію. Якщо вугри знаходяться в зоні, що профарбовується, їх краще обійти і зафарбувати «прогалини» під час корекції. Догляд за шкірою після косметичного татуажу не змінюється. Уникати слід лише розривних процедур, які можуть пошкодити захисну скоринку, що утворилася після мікропігментування, тим самим звівши нанівець всі зусилля спеціаліста.

За наявності запальних елементів – папул та пустул – від процедури перманентного макіяжу доведеться відмовитися, тому що їх додаткова травматизація може призвести до посилення запального процесу та його подальшого поширення. Якщо клієнт прийшов із явищами постакне, жодних протипоказань до процедури немає. До постакне відносять розширені пори, нерівномірну текстуру шкіри, рубці, застійні плями, запальний гіпер-і депігментацію, стійку еритему і розширення капілярів. Подібні сліди залежно від їхньої локалізації можуть, наприклад, візуально спотворювати форму губ, змінювати колір червоної облямівки, викликати часткове випадання брів. У таких випадках перманентний макіяж є, мабуть, єдиним способом вирішення проблеми.

Можна вибрати як природний варіант (у юнаків), і з імітацією декоративної косметики (у дівчат). Наприклад, якщо постакне проявляється розширеними порами, порушенням пігментації та розширеними капілярами в області губ, то скоригувати цей недолік допоможе незначне збільшення форми губ. А за наявності таких недоліків в області брів краще віддати перевагу техніці розтушовування. Бугристу шкіру чола, наприклад, може зорово скоригувати красивий контур брів або очей. Однак при опрацюванні контуру не потрібно сильно натягувати шкіру, тому що майстру буде важко оцінити, наскільки рівною може бути лінія. При точкових судинних «зірочках» іноді достатньо поставити акуратну мушку і естетичної проблеми — як не було. Перманентний макіяж допоможе впоратися і з рубцями постакне в області щік і чола, навіть якщо контраст між здоровою шкірою та рубцевою тканиною досить очевидний. Ця процедура відноситься до естетичної дермопігментації і виконується спеціальними пігментами, що підбираються під колір здорової шкіри. Варто згадати і про явища постакне в зоні грудей та спини, — у їхньому випадку відвернути увагу від дефекту допоможе якісне художнє татуювання.