Косметологія сьогодні переживає поворотний момент, з'явилися нові косметичні продукти, які мають реальну дію на рівні дерми і подолали бар'єр базальної мембрани, їхня дія не обмежується просто доглядом за шкірою та її захистом, вони справді вирішують проблеми набутих косметичних дефектів. У статті розглянемо деякі інгредієнти, які мають реальний вплив на той чи інший морфотип старіння шкіри.

Вивчення морфотипів старіння – одне з актуальних завдань сучасної естетичної медицини, що дозволяє зрозуміти та розробити курс процедур, спрямованих на боротьбу з в'яненням шкіри.

Нерідко за станом шкіри судять про вік та здоров'я людини, саме тому старіння шкіри, особливо шкіри обличчя, найчастіше супроводжується зниженням рівня самооцінки й ефективності соціальних контактів. Розробка методик, що покращують стан і зовнішній вигляд шкіри, є одним із найважливіших напрямів дерматокосметології сьогодні.

Для ефективного використання наукових розробок, спрямованих на боротьбу з в'яненням шкіри, необхідно знати, як перебігають біохімічні механізми старіння шкіри.

Прийнято вважати, що біологічне старіння шкіри буває двох типів: дрібноморщинисте та деформаційне. Насправді варіантів старіння набагато більше. Так, за класифікацією доктора медичних наук, професора І. І. Кольгуненка (1974 р.) виділяють п'ять типів ранніх стадій старіння:

• втомлений;
• дрібнозморшкуватий;
• деформований;
• комбінований;
• м'язовий.

Втомлений морфотип

Цей морфотип характеризується зниженням пружності м'яких тканин обличчя та шиї. Це характерно для людей середнього віку з нормальною в молодості та помірно сухою шкірою у зрілості, із середньою вираженістю підшкірно-жирового та м'язового шару. В'янення тканин вже почалося, але постійних зморшок ще немає. Форма обличчя зберігається без змін, хоча вже зникає його юнацька округлість.

30 років є важливою віхою для початку старіння шкіри, у цьому віці починаються найважливіші зміни в анаболічних та катаболічних процесах. Шкіра в 40 років залежить від того, як вона виглядає в 30 років. Старіння шкіри є досить складним явищем. Еволюція старіння, особливо у 30 років, визначається багатьма чинниками — як внутрішніми, і зовнішніми. Щоб ефективно протистояти старінню шкіри, мало використовувати просту косметику. Потрібно впливати вибірково й ефективно на біологічні механізми, анаболічні та катаболічні механізми старіння.

Для впливу на анаболічні механізми старіння шкіри рекомендується використовувати низку інгредієнтів.

1. Palmitoyl Tripeptide-3 – це малий пептид (що складається з трьох амінокислот), який має потрійну дію: сильно стимулює вироблення колагену шляхом активації TGF-бета (тканинного фактора росту), захищає колаген від деградації, блокує запалення.
2. Tetrapeptide-11. Після 30 років щільність клітин епідермісу значно зменшується, шкіра втрачає яскравість і зменшується її опір, внаслідок чого підвищується сухість і ламкість шкіри. Це сприятиме зміні фізіологічного оновлення клітин. Рекомендується використовувати Tetrapeptide-11, який стимулює синтез Syndecan-1 (протеогліканів), зміцнює епідерміс, стимулює ріст кератиноцитів, покращує пружність шкіри.
3. NMF (Натуральний зволожувальний фактор) – відновлення водно-ліпідної мантії. NMF складається із суміші речовин з різними властивостями. Цей фактор збільшує затримку води у роговому шарі, допомагає підтримувати його статус, має власний ефект змочування.

Для дії на катаболічні механізми старіння шкіри рекомендуються такі інгредієнти.

1. Oligopeptide 20 – пептид, який захищає шкіру від руйнівної дії фотостаріння, підтримує активність MMP(специфічні ферменти дерми) у нормальному рівні, захищає та зміцнює колаген від пошкоджень, спричинених УФ-випромінюванням, захищає еластинові волокна шляхом інгібування ферментів MMP2 (Chung JH, Seo JY., Choi HR, Lee MK, You CS, Rhie G., Cho KH, Kim KH, Park KC, Eun HC, Modulation skin callagen metabolism in agend and Photoaged human skin in vivo j. invest. Dermatol (2001) 117:5, 1218-24).
2. Carnosina + Silimarina – натуральний дипептид + поліфенол. Ця комбінація компонентів оживляє й омолоджує клітинні процеси, стимулює синтез колагену, використовується для профілактики зшивання колагену (гліколізу) – головна причина зморшок та втрати пружності, є потужним антиоксидантом широкого спектру дії.

Карнозин і силімарин – сполуки, які можуть ефективно пригнічувати гліколіз (хімічна реакція між вільними цукрами та колагеном). Глікування у шкірі є причиною пошкодження структурних компонентів, зокрема колагену. Карнозин дуже швидко взаємодіє з цукрами та запобігає руйнуванню колагенових волокон. Силімарин є ефективним антиоксидантом. Оскільки реакція окислення відіграє важливу роль в еволюційному процесі гліколізу, силімарин запобігає процесам перекисного окислення ліпідів, його дія потенціює дію карнозину.

Дрібнозморшкуватий морфотип

Дрібнозморшкуватий морфотип характеризується великою наявністю дрібних зморшок. Характерні ознаки цього – суха шкіра і знижений тонус м'язів. Властивий він для астеніків із сухою та витонченою шкірою обличчя. Головна проблема для них – зморшки, а за відсутності грамотного догляду обличчя може стати схожим на печене яблуко.

З віком у жінок після 40 років епідерміс стає тонким і зневоднюється, шкіра втрачає деякі з її основних елементів: колаген, еластин, протеоглікани та ГАГ – речовини, які надають тонусу, еластичності та зволоження шкіри. Зниження якісних показників починається після 40 років, а після менопаузи втрата стає дедалі значущою. Під час менопаузи жінка втрачає близько 2% на рік від загальної кількості колагену з великим скороченням у перші 5 років, коли вміст колагену зменшується на 30%.

Втрата еластичності шкіри – одна із основних ознак її старіння. Естрогени істотно впливають на фізіологію шкіри шляхом модуляції декількох метаболічних механізмів на епідерміс і дерму. Після 40 років необхідно допомогти шкірі речовинами, які заповнюють естроген.

1. Одним з провідних компонентів є Genisteina («Джинестеїн») (Huachen Wei, Rao Saladi, Yuhun Lu, Yan Wang, Sapna R. Palep, Julian Moore, Robert Phelps, Eileen Shyong та Mark G. Lebwohl. Departments of Dermatology, Community Medicine, Herald Ruttenberg Cancer Center, і Патології, Mount Sinai School of Medicine, New York, NY). Genisteina (Soya Glycone) – молекула, яку сприймають рецептори шкіри. Genisteina пригнічує кінази білка тирозину і чинить регулюючий вплив на метаболізм колагену.
2. Біоміметичний Tetrapeptide підвищує еластичність і пружність шкіри, захищає еластин шляхом інгібування еластази та захищає колаген шляхом стимуляції колагену I типу.

Синергія трьох додаткових речовин разом є лікуванням зрілої шкіри: Genisteina + Tetrapeptide Biomimetico + Carnosine Іsilimarina.

Деформований морфотип

Деформований морфотип, або птоз, характеризується деформацією контуру обличчя та шиї. Переважає в осіб із жирною пористою шкірою та великими рисами обличчя. У цих людей тривалий час зберігається округлість форм обличчя й відсутні зморшки. Однак згодом під силою тяжіння жировий шар переміщається в нижню частину обличчя та шиї. При цьому щоки відвисають та опускаються, змінюючи овал і конфігурацію нижньої частини обличчя; на додаток до цього деформується область довкола рота, поглиблюючи носогубні складки; утворюється друге підборіддя. Виявляються зміни у верхній частині, особливо навколо очей. Тому головною ознакою цього старіння служить виражена деформація м'яких тканин, що призводить до зміни форми обличчя.

Дермо-епідермальна сполука (ДЕС) відіграє ключову роль у старінні шкіри, несе відповідальність за біохімічні зв'язки між епідермісом і дермою та її функціональною й структурною цілісністю та залежить від стійкості та пружності шкіри. Тому після 40 років ДЕС зазнає низки змін, як функціональних, так і структурних.

Площа контакту між епідермісом та дермою зменшується, вона стає неправильною форми й нерівних розмірів. Для відновлення ДЕС рекомендується використання таких інгредієнтів.

1. Dipeptide-5 + Dipeptide-6 – пептиди, які взаємодіють з багатьма структурними білками ДЕС: Laminina 5, Collageni IV, VII, XVII, Integrina і мають високу відновлювальну здатність.
2. Tetrapeptide-3 – це біоміметичний пептид, що дозволяє реструктуризувати ДЕС. Він покращує згуртованість осередку та сприяє біологічному омолодженню шкіри.

Комбінований морфотип

Цей морфотип передбачає в різних пропорціях ознаки трьох попередніх типів – цей варіант старіння зустрічається найчастіше.

М'язовий морфотип

М'язовий морфотип характерний для осіб з розвиненими м'язами обличчя, помірно вологою та помірно жирною й еластичною шкірою (переважно це представники жовтої раси). Такі люди старіють пізніше за інших і схильні до фотостаріння.

Важливим моментом корекції фотостаріння є процедури з використанням антиоксидантів. Вільні радикали – це аномальні атоми або молекули, що мають непарний електрон на останньому електронному рівні, що робить їх дуже нестабільними. Вільні радикали здатні незворотно зруйнувати речовини всіх біохімічних класів, зокрема амінокислот, ліпідів та ліпопротеїнів, вуглеводів і молекул сполучних тканин.

Антиоксиданти діють як пастки для вільних радикалів. Антиоксиданти (від грец. anti – приставка, що означає протидію, і oxys – кислий) – це інгібітори окислення речовини, що уповільнюють або запобігають окислювальним процесам. Вони допомагають організму знижувати рівень ушкодження тканин, прискорювати процес одужання та протистояти інфекціям. Внаслідок досліджень доведено, що вони можуть збільшити тривалість життя людини.

Інгібування ROS (вільні радикали кисню): карнозин, коензим Q10, вітамін C, вітамін E, ідебенон, ліпоєва кислота, PHAs, AHAs, мелатонін, супероксиддисмутаза, фітинова кислота, реcвератрол.

Інгібування RNS (вільні радикали азоту): ліпокроман-6, ліпоєва кислота, токоферол, мелатонін, глютатіон.

Інгібування RCS (вільні радикали вуглецю): альденін, карнозин GSH.

Пізня стадія старіння

Щоб завершити класифікацію, варто згадати про шостий тип — пізню стадію старіння, або так звану старече виснажене обличчя. Настає час, коли ознаки старіння виявляються абсолютно виразно.

1961 року американський геронтолог Л. Хейфлік встановив, що клітини шкіри – фібробласти – можуть ділитися не більше 50 разів. 1971 року науковий співробітник Інституту біохімічної фізики РАН А. М. Оловніков запропонував гіпотезу, за якою «межа Хейфліка» пояснюється тим, що при кожному клітинному поділі коротшають теломери – кінцеві ділянки хромосом. У якийсь момент вони коротшають настільки, що клітина вже не може ділитися і втрачає життєздатність. Відкриття 1985 року ферменту теломерази, що добудовує скорочені теломери, стало блискучим підтвердженням теорії Оловнікова. Вчені змогли змінити перебіг процесу старіння у клітин шляхом введення в ДНК генів, які відповідають за утворення ферменту теломерази.

Важливий крок запобігання та профілактики пізньої стадії старіння шкіри – це вплив на стабілізацію теломерів та збереження ДНК за допомогою специфічних речовин тимулену й тепренону.

Висновок

Для виконання складної естетичної задачі корекції вікових змін необхідний комплексний вплив на структурні елементи шкіри, тому що багато факторів відіграють біохімічну роль. І фахівець має бути знайомий з різними метаболічними змінами у шкірі, щоб уміти використовувати ті активні речовини, які впливають на біологічну діяльність шкіри.

Ця стаття є частиною спецпроєкту Глобальний anti-aging

Література:

Галина Трофімова, біохімік / Косметолог №5, 2015