Видалення бородавок: різноманітність методів лікування

Косметологи стикаються з бородавками найчастіше. Майже у кожного клієнта, який звертається до косметолога, бородавки є, або були раніше, або є у їхніх родичів, друзів та знайомих.

Видова різноманітність

У розвитку різних видів бородавок, незважаючи на різноманітність їхньої локалізації, розмірів, форми, бере участь вірус папіломи людини (ВПЛ). Інфекції, що провокує ВПЛ, високоспецифічні для епідермісу, особливо для кінцівок, долонь та підошв, слизових оболонок. Виділяють понад 100 типів ВПЛ, кожен з яких зумовлює специфічний клінічний прояв захворювання. Клінічна картина проявів папіломавірусної інфекції на шкірі різноманітна, і  у пацієнтів, які звертаються за допомогою до косметологів, представлена ​​такими шкірними проявами:

• Прості (вульгарні) бородавки

Цей вид патології становить понад 70% від усіх бородавок, спричинених вірусом папіломи людини. Прості бородавки зустрічаються частіше у дитячому та юнацькому віці та передаються контактним шляхом за наявності міктротравм шкіри.

Клінічно прості бородавки являють собою плоскі папули незапального характеру, що височіють над шкірою, розміром від 2 до 10 мм. Поверхня їхня нерівна, горбиста, з гіперкератозом, може бути покрита сосочками, тріщинами або ворсинками. Елементи можуть бути солітарними або розташовані безладно, частіше на тильній поверхні кистей, пальців, долонь, рідше на стопах, обличчі, повіках, червоній облямівці губ, волосистій частині голови. Мають колір нормальної шкіри або рожево-сірий. При пальпації зазвичай безболісні.

До звичайної бородавки ставляться, як правило, несерйозно. Ця пухлина зазвичай виникає на місці первинного проникнення вірусу в організм. Якщо згадати гістологічну будову бородавки, її цілком можна назвати і фабрикою, і сховищем папіломавірусів.

• Підошовні (долонні) бородавки

Близько 30% всіх випадків бородавок припадають на долю підошовних (долонних) бородавок. Підошовні бородавки є обмеженим гіперкератозом з чіткими межами, переважно жовто-сірого кольору, щільним при пальпації. У центральній частині виявляють ворсинчастий стрижень. Часто на поверхні підошовних бородавок видно тромбовані капіляри у вигляді чорно-коричневих крапок.

Підошовні бородавки болючі при натисканні та ходьбі. При злитті дрібних бородавок утворюється мозаїчний малюнок (мозаїчні бородавки).

• Плоскі (юнацькі) бородавки

Трапляються рідко, менш ніж у 5% випадків, локалізуються частіше на лобі, щоках, навколо рота, на шиї, кінцівках, рідше на інших частинах тулуба. Зазвичай з’являються у дітей та підлітків. Мають вигляд множинних або плоских полігональних, округлих або овальних папул блідо-рожевого або жовтувато-коричневого кольору, іноді кольору нормальної шкіри, рідше темно-коричневого, густої консистенції. Поверхня гладка. Зустрічаються також ниткоподібні та плоскі бородавки на слизових оболонках.

Методи лікування

Лікування бородавок характеризується величезною різноманітністю. На жаль, специфічних противірусних препаратів, що проникають через вірусну оболонку та руйнують структуру вірусу, на сьогодні не існує, тому прийнято вважати, що повного усунення вірусу з організму досягти неможливо.

Для видалення бородавок нині використовують такі методи:

• Деструкція фізичними методами:

- кріодеструкція;

- хірургічне висічення;

- електрокоагуляція;

• Лазерна деструкція.
• Деструкція хімічними методами:

- азотна та трихлороцтова кислоти;

- саліцилова й молочна кислоти;

- ферезол;

- солкодерм.

• Імунні препарати.
• Ретиноїди.
• Комбіновані методи.

Важливим принципом лікування бородавок є їх видалення з подальшою імуностимулюючою терапією або застосування методу кріодеструкції, який поєднує в собі імуномодулюючу та деструктивну дію і є методом вибору в амбулаторному лікуванні бородавок.

Про неї ми й продовжимо нашу розмову.

Переваги кріотерапії

Конфігурація довго існуючої на шкірі бородавки така, що саме її найважче піддати кріодеструкції. Вона часто має конусоподібну витягнуту форму з вузькою частиною, що глибоко йде всередину тканин, глибина ураження іноді виявляється більше його розмірів на поверхні. Крім того, поверхня бородавки покрита масивним сухим роговим шаром, який перешкоджає заморожуванню. Проте з усіх перерахованих методів деструкції бородавок лише кріодеструкція стимулює специфічний противірусний та протипухлинний імунітет. Метод кріодеструкції для амбулаторного лікування бородавок відносять до І рівня доказовості.

Механізм специфічної імунної стимуляції стає зрозумілим, якщо згадати, що в разі кріодеструкції не відбувається денатурація патологічних білків та нуклеїнових кислот. Однак у складі нежиттєздатної, вже чужорідної організму зруйнованої холодом тканини ці патологічно змінені структури, які мають основні характеристики етіологічних чинників патологічного процесу, стають антигенами. Значна тривалість загоєння кріогенних ран (10–14 днів) при лікуванні бородавок стає перевагою, оскільки деструктовані бородавки довго перебувають у контакті з цілісним організмом, забезпечуючи достатній період вироблення антитіл. В результаті, крім вироблення специфічних антитіл, активізується фагоцитоз, спрямований проти інших патологічних елементів, аналогічних схильним до кріодеструкції, сприяючи подальшому лікуванню. При застосуванні кріодеструкції можливе зникнення бородавок, що не зазнавали заморожування, але розпізнані імунною системою як чужорідний організм.

При видаленні бородавок використовується методика аплікаційного кріовпливу з адгезією та суттєвим виходом зони заморожування за видимі межі ураження на поверхні. Безпосередньо перед глибоким локальним охолодженням поверхню бородавки необхідно розпарити в гарячій воді та зішкребти, зрізати роговий шар до рожевої тканини, але без появи кровотечі.

Анестезія зазвичай не потрібна. Самі пацієнти зазначають, що попередня інфільтраційна анестезія виявляється більш болісною, ніж кріодеструкція. Однак можна використовувати аплікацію на уражену ділянку суміші лідокаїну, димексиду, адреналіну та спирту перед заморожуванням протягом 5-10 хвилин.

За даними клінічних досліджень, при комбінованій терапії підошовних бородавок (препарати для зменшення гіперкератозу, механічне чищення та заморожування) рівень лікування становить після одноразової кріодеструкції – 78%, після дворазової кріодеструкції – 86%, після трьох процедур з інтервалом 2-3 тижні – 97%. Водночас використання кислот призводить до лікування лише 62% пацієнтів.

Продовження кріотерапії бородавок більш ніж чотири місяці стає малоефективним, тому в разі незначного поліпшення або відсутності поліпшення після 3-4 місяців лікування рекомендується вибрати інший метод лікування.

Пам’ятка пацієнту: кріохірургія шкірних захворювань

Кріохірургія – це хірургія, в якій використовується рідкий азот або закис азоту для швидкого омертвіння деяких тканин. Рідкий азот застосовується для ураження шкіри за температури близько -300°С за Фаренгейтом (-196°С), а закис азоту – -127°С за Фаренгейтом (-149°С).

Чого слід очікувати

При аплікації кріозонду спочатку виникне почуття холоду, а потім печіння при додаванні рідкого азоту. Больові відчуття зазвичай не виражені.

Після сеансу кріодеструкції з’являться пульсуючі відчуття в обробленій ділянці. Цей стан може тривати від кількох хвилин до кількох годин залежно від глибини й інтенсивності заморожування. Больові відчуття можуть посилитися через кілька хвилин після того, як ділянка лікування почне відігріватися.

Вже в процесі багаторазових заморожувань бородавка відчутно набрякає. Через кілька годин її забарвлення набуває темно-червоного відтінку. Протягом кількох годин з’являються бульбашки, заповнені прозорою чи кров’янистою рідиною. Через кілька днів міхур вкривається кіркою. Поступово кірка буде відокремлюватися з обох боків, і прозора рідина зникне під нею сама. На 3-5 добу починається процес підростання новоутвореної шкіри під зруйновану ділянку. Процес загоєння займає від двох до трьох-чотирьох тижнів. Однак цей процес може зайняти більше часу, якщо пошкоджена ділянка глибока або велика. Завданням хворого є надмірно не травмувати зону кріонекрозу, не здерти зруйновану ділянку до повної регенерації шкіри під нею. Поверхню кріонекрозу необхідно змочувати спиртовмісними антисептиками кілька разів на день.

Після того як зійде кірка, оброблена ділянка шкіри не зможе нормально виробляти пігмент протягом тривалого часу. Пігментація зазвичай не відновлюється повністю. Задовільний колір шкіри зазвичай повертається протягом багато часу. Ділянку шкіри, що зазнала кріодеструкції, необхідно захищати від впливу ультрафіолету.

Рівень доказовості

Рівень доказовості є зручним механізмом, що дозволяє фахівцеві легко оцінити якість клінічного дослідження та достовірність отриманих даних на підставі рейтингової системи оцінки клінічних досліджень. Зазвичай виділяють від 3 до 7 рівнів доказовості, при цьому зі зростанням порядкового номера рівня якість клінічного дослідження знижується, а результати є менш достовірними або мають лише орієнтовне значення. Подібний підхід дозволяє зменшити рівень лікарських помилок, полегшити процес ухвалення рішення для практичних лікарів. До 1 рівня у доказовій медицині прийнято відносити добре розроблені, великі, рандомізовані, подвійні сліпі, плацебоконтрольовані дослідження. До цього самого рівня доказовості прийнято відносити дані, отримані під час метааналізу кількох рандомізованих, контрольованих досліджень.