«Лікування холодом»: кріотерапія в косметології й дерматології
Особливості й специфіка застосування процедури
В зоні уваги – кріотерапія. Це омолоджувальна і тонізуюча процедура, що за допомогою дії низьких температур істотно уповільнює процеси старіння шкіри та стимулює її до самооновлення.
Перелік медичних галузей, де застосовується кріотерапія, на сьогодні досить широкий: травматологія, ревматологія, пульмонологія, неврологія, гастроентерологія, дерматологія. Метод використовують в реабілітації після травм, у лікуванні захворювань опорно-рухового апарата, гострих і хронічних запальних процесів шкіри, хвороб нервової системи тощо. В естетичній медицині цілком очевидним є необхідність процедур, пов’язаних із корекцією силуету, позбавленням ефекту «апельсинової шкірки», поліпшенням рельєфу і підвищенням тонусу шкіри.
Саме кріотерапія – дозована та цілеспрямована дія холоду – дає можливість виконувати ефективні процедури для моделювання фігури, зменшення локальних жирових відкладень і проявів целюліту, ліфтингу і підвищення тонусу шкіри обличчя й тіла.
Цей сучасний фізіотерапевтичний метод грунтується на локальній дії низьких температур на шкіру шляхом подразнення температурних рецепторів її клітин. Гіпервплив низькими температурними режимами спричиняє у відповідь посилення роботи організму людини, що не може не вплинути на її здоров’я.
Людська шкіра має два типи нервових закінчень, чутливих до холоду:
- рецептори першого типу відповідають за негайну відповідь організму на зниження температури шкіри та призводить до появи «мурашок», підвищення м’язового тонусу, а також потужної стимуляції нервової системи;
- рецептори другого типу відповідають за суб’єктивний стан температурного комфорту й відчуття холоду (на їх дію впливають вихідна температура тіла або рівень загартованості організму).
Своєрідною особливістю кріотерапії є те, що дія на холодові рецептори шкіри посилює вироблення «гормонів щастя» – серотоніну й ендорфіну (подібно ефекту від 1,5-2 годин інтенсивного фізичного навантаження), весь організм оновлюється: підвищується імунітет, зникає біль, активізується обмін речовин у шкірі.
Показання до кріотерапії в дермакосметології
Для проведення кріотерапевтичних процедур у кабінеті косметолога, дерматолога або лікаря естетичної медицини існують певні показання, серед яких:
- атопічний дерматит та псоріаз;
- себорейна (досить товста, пориста, з підвищеним саловиділенням) шкіра;
- знижена еластичність шкіри, зморшки;
- целюліт;
- рідке й тонке волосся.
Зупинимося окремо на деяких кріопроцедурах.
Кріоаплікації та кріомасаж – ефективні для закріплення результатів попереднього терапевтичного та косметологічного впливу, допомагають в усуненні або мінімізації небажаних побічних явищ як то запалення, набрякі, больові відчуття після операційних втручань і теплових процедур (пластична хірургія, лазерна фото- і механічна епіляція, термокоагуляція, чистка, шліфування, пілінг, дермабразія обличчя тощо).
Локальна кріотерапія (кріодермія) – миттєво поліпшує стан шкіри, широко застосовується з лікувальною та косметологічною метою завдяки швидкому купіруванню ексудативних процесів шкіри, усуненню пастозністі. Ефективні результати можна спостерігати при вугрових висипах, розацеа, жирній та сухій себореї.
Тривалість сеансу – 1–3,5 хвилини. Після закінчення вказаного терміну процедури з метою дотримання безпеки установка автоматично вимикається.
Висновок
Отже, слід ще раз наголосити, що найпоширенішими показаннями до кріопроцедур в косметичних кабінетах є вугрова хвороба, розацеа, атонія шкіри, алопеція, зниження тонусу шкіри, целюліт. Апарат кріоліполізу стане чудовою альтернативою хірургічному втручанню для видалення жирових відкладень.
Маски, обгортання, ін’єкції, фізіотерапевтичні процедури, проведені після кріотерапевтичних сеансів, вочевидь матимуть позитивний результат.
Однак слід памʼятати, хоч кріотерапія є перевіреним, безпечним та ефективним методом вирішення досить широкого спектра проблем, перед тим як приступати до курсу процедур, необхідно зібрати анамнез пацієнта. Так, серед протипоказань до застосування кріотерапії – висока температура, гострі й інфекційні захворювання, туберкульоз, діабет, серцево-судинна недостатність, непереносимість холодових процедур.