Постакне. Є проблема – є рішення

Акне – одне з найпоширеніших захворювань шкіри (сальних залоз та волосяних фолікулів), на яке тією чи іншою формою протягом життя страждає до 95% населення цивілізованих країн. Після періоду акне настає стан післязапальних змін шкіри – постакне, що характеризується розширенням пор, стійкою еритемою та розширенням капілярів, застійними плямами, гіпер- і депігментацією, рубцями, нерівномірною текстурою шкіри.

Ступінь тяжкості проявів постакне залежить від багатьох факторів, зокрема вік пацієнта, своєчасність лікування, важкі форми запальних елементів і тривалість перебігу патологічного процесу. Післязапальні зміни шкіри непокоять більшість хворих не менше, ніж прояви акне, вони досить складно коригуються, вимагають лікування і часто залишаються на тривалий час.

Види постакне

Постакне є комплексом косметичних дефектів шкіри, що є наслідком вугрової висипки, а також некваліфікованого впливу на них при спробах самостійного лікування.

До постакне належать:

розширені пори;
стійка еритема та стійке розширення капілярів;
післязапальна гіпер- та депігментація;
рубці;
нерівномірна текстура шкіри.

Ступінь тяжкості проявів постакне залежить від багатьох факторів: вік пацієнта (акне в молодому віці, коли шкіра добре регенерує, не становить серйозної проблеми), своєчасне професійне лікування, тяжкість ураження шкіри і тривалість перебігу процесу (провокує стійкі зміни структури шкіри), тяжкі форми запальних елементів.

Розширені пори

Гіперфункція сальних залоз призводить до надмірної вироблення секрету та його скупчення в протоках. Стінки проток унаслідок тривалого розширення ущільнюються. Потім відбувається надмірний розвиток рогового шару. Порушується текстура шкіри, настає ущільнення стінок протоки внаслідок тривалого розширення, потім відбувається надмірний розвиток рогового шару шкіри. Стає помітною нерівна текстура шкіри. Пори розширюються.

Стійка еритема

Виникає як у відповідь порушення мікроциркуляції. Цей стан може бути спричинений розкриттям осередку запалення та виверженням інфільтрату, неправильним впливом на осередок запалення, а також тривалим стисканням судин. Ерітема стає особливо помітною в холодну пору року.

Рубці

Рубець – це щільна сполучна тканина, що розвивається на місці колишніх поранень, опіків, виразок, гнійників та інших форм ураження цілісності шкірного покриву. Спочатку елемент висипу спричиняє пошкодження тканини, потім ушкоджені клітини виділяють біологічно активні речовини, які запускають реакцію запалення та залучають до місця травми клітини, що виробляють колаген (фібробласти). Після цього починається синтез нового колагену, і в результаті утворюється молодий рубець. Утворення рубця є кінцевим етапом відновлювального процесу за порушення цілісності тканин.

Для постакне найчастіше характерна наявність атрофічних і гіпертрофічних рубців. Найбільш типові сколоті рубці (до 2 мм у діаметрі), прямокутні рубці (поверхневі та глибокі) та закруглені рубці (відрізняються закругленою формою стінок).

Читай також:
Принципи лікування та корекції акне. Огляд методик

Дисхромія

Дисхромії представлені двома формами: гіперхромією та депігментацією.

Гіперхромія є наслідком тривалого запалення або механічної травматизації. Ці дефекти переважно виникають у людей із III або IV фототипом шкіри.

Методи лікування постакне

Метою лікування постакне є не тільки закріплення результатів консервативного лікування, а й покращення зовнішнього вигляду пацієнта, який зазнав такого тяжкого захворювання.

Протипоказаннями щодо багатьох процедур є активна стадія вугрової хвороби, гострий запальний процес, шкірні захворювання. Методика лікування підбирається індивідуально, залежно від типу та вираженості постакне.

Важливо пам'ятати, що спочатку необхідно вилікувати вугрову хворобу, і лише після припинення її активної фази можна починати терапію постакне.

Дерматокосметологи для корекції цього стану застосовують різні апаратні методики (лазери, фототерапію, мікродермобразію), хімічні пілінги, малоінвазивні ін'єкційні методики, вдаються до допомоги пластичних хірургів.

Останнім часом у терапії постакне фахівці естетичної медицини роблять чималу ставку застосування полінуклеотидів і пептидів. Однією з провідних компаній з надання якісних препаратів є «Мезофарм». В арсеналі компанії представлені як ДНК-РНК-комплекси в чистому вигляді, різної молекулярної ваги, так і препарати, комбіновані з пептидами, вітамінами й амінокислотами. Кожен із представлених у лінійці препарат має свою сферу застосування та розв'язує такі проблеми, як постакне, рубці, застійні явища.

Розширені пори

1. Своєчасне застосування препаратів, що сприяють зменшенню активності сальних залоз (системне та локальне застосування препаратів вітаміну А).
2. Видалення комедонів, що розширюють гирла фолікулів (ультразвукове, вакуумне, механічне чищення).
3. Застосування препаратів, що зменшують явища гіперкератозу (з вмістом фруктових, саліцилової та азелаїнової кислот).

Судинні зміни шкіри

1. Застосування розчинів, що містять іхтіол, ізопропіловий спирт, камфору, нікотинову кислоту, ментол.
2. Проведення комбінованих хімічних пілінгів із протизапальним ефектом.
3. Використання висококонцентрованих препаратів вітаміну С.
4. Для прискорення розсмоктування гематом і скорочення капілярів використовуються локальні препарати з вітаміном К.

Рубці

Для успішної корекції атрофічних рубців у період формування слід приділити особливу увагу методам, що стимулюють колагеногенез: внутрішньошкірні ін'єкції гіалуронової кислоти, колагенові маски, що насичують шкіру мукополісахаридами, мікрострумова терапія.

Корекцію сформованих атрофічних рубців можна проводити двома способами:

1. Згладжування рельєфу шкіри, що оточує рубці, досягається шляхом відлущування рогового шару епідермісу до рівня рубцевої тканини. Рекомендовані хімічні пілінги (на основі гліколевої або трихлороцтової кислоти), лазерне, радіохірургічне або механічне шліфування. При розмірі рубців 1-1,5 мм ефективними є поверхневі та серединні пілінги, для 3 мм і більше застосовуються глибокий пілінг, шліфування за допомогою СО₂ -лазера або глибока механічна дермабразія. При великих поодиноких рубцях можливе застосування кріодеструкції та електрокоагуляції.
2. Підняття дна рубців до рівня здорової тканини здійснюється за допомогою стимулюючої терапії: регулярне застосування поверхневих хімічних пілінгів і препаратів, що містять ретинол та його похідні, вітамін С і фруктові кислоти. Для корекції старих і досить глибоких рубців використовують штучні наповнювачі на основі колагену або гіалуронової кислоти.

Вибір методу лікування гіпертрофічних рубців залежить від ступеня зрілості цієї вади. На стадії його формування важливу роль відіграють фізіотерапевтичні методи: ультразвук та мікроструми. При лікуванні сформованих гіпертрофічних рубців перевага надається різним методам дермабразії, радіохірургії.

Дисхромія

Для корекції застосовуються препарати із вмістом речовин, що пригнічують меланогенез: арбутин, коєва кислота, вітамін С. Найбільш ефективними виявляються комбіновані освітлювальні засоби із вмістом кислот, що полегшують пенетрацію інгібіторів синтезу меланіну в епідерміс, а також відлущують пігментовані ділянки. Пацієнтам, шкіра яких схильна до пігментації, необхідно забезпечити надійний фотозахист у період лікування, а й у майбутньому.

Отже…

Метою лікування постакне є не лише закріплення результатів консервативного лікування, а й покращення зовнішнього вигляду пацієнта. Для того щоб вплинути на рубцеву тканину, необхідно не тільки тривале лікування, але й чітке розуміння підходу до різних видів утворення проблем постакне. Виходячи з перелічених вище постулатів, слід враховувати особливості тривалості, тяжкості перебігу акне і вік пацієнта.

Найголовніше – створити необхідні умови для повноцінної регенерації, по можливості відновивши всі функції шкіри. Оптимізація терапії, спрямована на запобігання побічних ефектів та профілактику формування виражених дефектів шкіри (порушення мікроциркуляції, мікротромбування судин, порушення рівня гідратації та кератолітичних процесів тощо), призводить до успішного лікування постакне, що суттєво зменшує психосоціальні наслідки захворювання та підвищує якість.

Ця стаття є частиною спецпроєкту АКНЕ.

Ознайомитись з усіма статтями цієї теми ви можете:

СПЕЦПРОЄКТ. АКНЕ