Підліткове акне: актуалізація проблеми

Наявність запальних елементів на обличчі підлітка найчастіше сприймається батьками та навколишніми як «вікове» явище, у зв’язку з цим формується стійка думка про те, що потрібно просто перечекати цей етап, обравши правильну косметику. Однак шкіра – унікальний орган, який має велику кількість функцій, одна з яких – сигнальна, інформаційна. Тому поява на шкірі різних утворень чи зміна якості шкіри завжди свідчить про будь-які проблеми з боку організму загалом. І так звані «вікові» зміни шкіри підлітків, а тим більше у пацієнтів віком від 23–25 років, насправді відображають ті зміни гормонального фону та метаболізму, які зумовлюють етіопатогенез вугрової хвороби.

Актуалізація проблеми

Крім безпосереднього зв’язку вугрової хвороби зі станом всього організму, слід зазначити ще й соціальний аспект цього захворювання. Більшість пацієнтів, які звертаються до фахівця з проблемою акне, це молоді люди, у перспективі у яких – побудова особистого життя, кар’єри тощо. Тому для багатьох з них наявність вугрової хвороби стає серйозною перешкодою для початку будь-яких взаємовідносин, що провокує формування заниженої самооцінки, призводить до замкнутості, агресивності. Таким чином, своєчасна та грамотна допомога подібним пацієнтам є важливим медичним і соціальним завданням.

Етіологія вугрової хвороби сьогодні досить добре вивчена, але, на жаль, не завжди враховується фахівцями при призначенні лікування. Збільшена кількість андрогенів, зокрема, агресивної форми тестостерону – дегідроепітестостерону (ДЕТС) – вступає в реакцію з ферментом 5-альфа-редуктазою, розташованим у сальних залозах. Сальні залози на шкірі обличчя, шиї, волосистої частини голови, спини досить великі та розгалужені порівняно з іншими ділянками тіла, тому клініка вугрової хвороби проявляється саме тут. Взаємодія ДЕТС та ферменту призводить до надмірної стимуляції активності сальних залоз і клітинної проліферації епідермісу – розвивається фолікулярний гіперкератоз. Така більш товста і щільна шкіра не в змозі забезпечувати адекватне спорожнення сальних залоз, які працюють інтенсивніше.

Таким чином, вугрова хвороба належить до групи андропатій – патологічних процесів у шкірі та підшкірно-жировій клітковині, обумовлених підвищенням кількості ДЕТС або зміною чутливості до нього клітин-мішеней. Дуже важливе завдання – розпізнати причину виникнення гормонального дисбалансу, оскільки причини можуть бути різноманітними, зокрема, наприклад, порушення білоксинтетичної функції печінки при хронічних захворюваннях печінки, що призводить до зміни процесів конвертації гормональних фракцій одна в одну.

Визначення соматичної патології

Класифікація акне дуже велика, проте найчастіше спеціалістам доводиться стикатися з юнацькими вуграми. Клінічно вугрі підлітків проявляються ущільненням шкіри, пористістю, шкіра стає жирною, мають місце міліуми (закриті комедони, просянки), відкриті комедони (чорні точки) і, як наслідок, активізація пропіонбактерій; утворюються запальні елементи – папули, пустули та більш об’ємні форми вугрів. До інших шкірних симптомів андропатії належать себорея, гірсутизм, надмірне розростання підшкірно-жирової клітковини. У старшому віці у жінок – формування ліподистрофії в області стегон, живота, сідниць (термін «целюліт» не є вірним, оскільки він означає запалення підшкірно-жирової клітковини). До симптомів гормонального дисбалансу, що насторожують і відбивають тривалість перебігу захворювання, належать зміни з боку скелета у дівчат – вузький таз, широкі плечі, а також гіпоплазія молочних залоз. 

Кваліфікований дерматолог має обов’язково звернути увагу пацієнта на наявні клінічні симптоми і направити на консультацію до гінеколога-ендокринолога, оскільки тільки у разі правильної корекції гормонального дисбалансу можливе повне лікування від вугрової хвороби, і чим раніше розпочато терапію, тим повноцінніше буде результат лікування та менший ризик формування постакне. Проведення місцевого лікування є симптоматичною терапією, що має короткочасний результат.

Стандарти лікування вугрової хвороби, адаптовані до європейських протоколів, передбачають тривале застосування антибактеріальних препаратів, системних ретиноїдів, інтенсивне місцеве лікування. При цьому часто повністю випадає з курсу лікування та обстеження власне етіологічне лікування – вплив на ендокринний дисбаланс. Пацієнтам з вугровою хворобою пропонується провести лабораторне дослідження, зокрема бактеріальне дослідження шкіри обличчя. Патогенні, умовно патогенні бактерії або демодекс, що виявляються при цьому,  своєю чергою, передбачають певний лікувальний комплекс (антибіотикотерапію).

На сьогодні доведено, що в ланцюжку «гіперандрогенія – гіперкератоз – посилення активності сальних залоз» активізація вищезгаданих збудників пов’язана з умовами їх життя, що змінилися, і це призводить до появи запальних елементів. Безперечно, життєдіяльність пропіонбактерій та її наслідки обтяжують прояви запалення, але це не є підставою для проведення широкомасштабних «бойових дій» проти цих збудників. Тому, розуміючи етіопатогенез вугрової хвороби, більш доцільно впливати не на цю групу мікроорганізмів, а на зміну умов їх існування, що дозволить повернути їм статус сапрофітів та погасити запальний процес.

Алгоритм лікування

Перший етап лікування – це, звичайно, консультація: огляд і збирання анамнезу, фотофіксація клінічної картини на момент початку лікування, за необхідності – додаткові види дослідження.

Для пацієнтів жіночої статі обов’язкова консультація та лікування гінеколога-ендокринолога. Фахівець має скоригувати можливу соматичну патологію (порушення роботи ШКТ, сечових шляхів, верхніх дихальних шляхів), санувати вогнища хронічної інфекції, а також підібрати адекватний домашній догляд за шкірою залежно від типу шкіри та кліматичних факторів. І лише після цього має розпочатися власне косметологічне лікування залежно від стадії захворювання.