Особливості естетичної корекції обличчя в пацієнтів зрілого віку

---

Валерія Косова, лікар-дерматолог, косметолог, фундатор студії медичної косметології Boss Of Beauty (Україна)

---

Попит на процедури медичної косметології стрімко зростає разом із віком наших пацієнтів. Важливо розуміти особливості призначення курсу естетичної корекції пацієнтам віком 65+, враховуючи зміни як будови, так і функціонування їх тканин і систем.

Важливо розуміти точку застосування кожного методу, глибоко заглиблюватися в механізм впливу всіх використовуваних агентів – хімічного, фізичного, біологічного, механічного тощо. При цьому відштовхуватися слід від патогенезу виникнення та причини візуалізації естетичних вад у цього конкретного пацієнта.

Слід розглянути пошарово, які найвиразніші зміни відбуваються на обличчі з віком. Очевидно, що до віку 60+ основні трансформації вже відбулися, і багато в чому причиною їх були гормональні зміни. Тому активним поповненням дефіциту нутрієнтів і корекцією гормонального балансу слід займатися в більш ранньому віці, а ось у зрілому вже слід робити це з величезною обережністю, враховуючи особливості біодоступності тканин і роботи видільної системи.

Вікові зміни м’яких тканин

Отже, шкіра – основна точка роботи косметолога. Зниження функціональної активності фібробластів призводить до зменшення кількості та якості всіх основних компонентів міжклітинного матриксу – протеогліканів, колагенів й адгезивних білків. Із втратою основних адгезивних білків – ламініну та фібронектину, що виконують функцію «молекулярного гелю» та забезпечують фіксацію клітин у міжклітинному матриксі завдяки взаємодії з мембранними рецепторами, шкіра стає пухкішою, утруднюється ін’єкційне й апаратне депонування речовин у ній. Зменшення якісного та кількісного складу волокнистих структур дерми призводило до втрати її тургору й еластичності, сприяючи птозуванню тканин. І, нарешті, дефіцит протеогліканів – одних з найбільших молекул, що мають білкову (5 %) і вуглеводну (95 %) частини, у тому числі гіалуронову кислоту, призводить до різкого збіднення тканин, пергаментної шкіри з грубим статичним малюнком зморшок. Враховуючи, що завдяки полярній природі та сильному негативному заряду протеоглікани пов’язують катіони й основну частину води, зрозуміло, що в разі збіднення їх пулу відбувається різке зневоднення тканин і зміна їх реакції на фізіотерапевтичні методи, наприклад, RF і SMAS-ліфтинг. Важливим моментом є порушення гормонального контролю за оновленням епідермісу та роботою меланоцитів. Внаслідок цього спостерігаються явища гіперкератозу і, як наслідок, землистий колір шкіри, грубий малюнок зморшок, розширені пори, а також утворення вікових гіперпігментацій.

Деформації ПЖК і зв’язкового апарату

Підшкірно жирова клітковина – найбільш уразлива до коливань ваги, саме вона в разі збільшення маси формує зміни макрорельєфів обличчя – виникнення носогубних складок, брилів і другого підборіддя. Крім того, вікові явища ліподистрофії стають причинами дефіциту обсягу тканин у скроневій, навколоорбітальній, а також області чола.

Вікові зміни зв’язкового апарату обличчя різноманітні й остаточно не вивчені. Дегенеративні процеси у волокнах колагену та пулу фіброцитів, які входять до складу тканин зв’язок, призводять до порушення їх амортизаційно-механічних властивостей. Внаслідок чого у місцях проєкції зв’язок, переважно істинних (рис. 1), формуються глибокі складки й заломи, формуючи виражені ознаки вікових змін.

Рис. 1. Анатомія зв’язок і септ обличчя

Дегенеративні процеси у м’язах

З погляду візуалізації симптомокомплексу «старості», косметологів більше цікавлять мімічні м’язи обличчя, ніж жувальні (mm. Masseter et Temporalis). З віком відбувається їх статичний гіпертонус та укорочення (рис. 2 А-В). З огляду на анатомічну близькість і функціональний взаємозв’язок шкіри, ПЖК і мімічної мускулатури, зміни останніх призводять до порушення трофіки та лімфотоку, а також змін мікро- й макрорельєфів шкіри, внаслідок чого формуються статичні зморшки чола, погіршуються носогубні складки, брилі, змінюється овал обличчя й не тільки. Особливістю корекції цієї патології у зрілих пацієнтів є обмеження в роботі з ними ботулінотоксином. Нагадаємо, що використання нейропротеїну для пацієнтів 65+ не схвалено FDA. Однак застосування малих і надмалих доз препарату все-таки допускається багатьма лікарями, які працюють офф-лейбл техніками, за відповідних показань.

Рис. 2 А-В. Вікові зміни м’язів: А – незмінені м’язи із збереженою скорочувальною функцією; В – віковий статичний тонус і скорочення м’яза з деформацією тканини, що межує з ним, – шкіри та ПЖК

Інволюція кісткової тканини

Резорбція кісткової тканини, особливо коли прогресує в жінок у перед- і менопаузальний період, спричиняє значну зміну зовнішності загалом. Укорочення пропорцій не тільки обличчя, а й всього тіла роблять людину старшою навіть при погляді на неї зі спини. Розглядаючи інволюцію кісткової тканини лицьового відділу черепа, зазначимо основні етапи цього процесу, до яких належать: розширення області очниці, ущільнення вилицевої дуги, що в сукупності зі змінами всієї біомеханіки нижньощелепного суглоба формують вікову ротацію лицьового скелета (рис. 3).

Рис. 3. Вікова ротація лицьового скелета: випирання надбрівних дуг на фоні зсуву верхньої щелепи. G – глабела, М – верхня щелепа, О – орбітальний край, Р – грушоподібний отвір

На тлі відносного домінування надбрівних дуг і сплощення лобової кістки спостерігається западання очної ділянки та верхньої щелепи зі збільшенням грушоподібного отвору, що формує глибокі носогубні складки у верхніх відділах. У результаті кінчик носа візуально зміщується вниз в напрямку до погоніону, який виступає вперед, через зміни зубного ряду і кісткової тканини нижньої щелепи. Візуально створюється картина вектора руху глабели до точки підборіддя, яка виступає найбільше (рис. 4).

Рис. 4. Вектори вікового зсунення зон обличчя. G – glabella, Pn – pronasale, Sn – subnasale, Pog – pogonion

У вікових пацієнтів важливо розуміти, що в плані корекції на передній план виходять уже процедури не для профілактики, а з метою камуфлювання, оскільки, по-перше, більша частина змін вже настала, а по-друге, шкіра таких пацієнтів не даватиме адекватної відповіді на більшість терапевтичних і стимулювальних процедур, таких як, наприклад, мезотерапія та глибокі пілінги.

Процедури вибору

Вибираючи процедури, спрямовані на корекцію якості шкіри, варто робити акцент на малоінвазивні процедури, що не передбачають активних порушень цілісності шкірних покривів.

Це може бути SMAS-ліфтинг, однак доцільно його проводити на фоні прийому препаратів колагену й вітаміну С всередину (хоча вплив прийому цих БАДів на кількість і якість колагену залишається дискутабельним, однак наші клінічні спостереження вказують на обґрунтованість таких рекомендацій) і після кількох процедур, що заповнюють ресурсність шкіри.

Препаратами вибору можуть бути комбіновані засоби ГК й антиоксидантів, різних форм гіалуронової кислоти – вільної та лінкованої, препарати з ПДРН або пептидами. Важливо пам’ятати, що при виборі ін’єкційних препаратів раціональніше віддавати перевагу засобам з пролонгованою дією, протоколи яких передбачають процедури в мінімальній кількості (не більше ніж три). Якщо косметолог вибирає мезококтейлі, що становлять курс від 6 і більше процедур, краще вводити такі препарати за допомогою апаратних методик, без порушення цілісності шкіри (наприклад, це може бути електрпорація або гальванічні струми), оскільки будь-яка травма шкіри вікових пацієнтів може призводити до подальшого фіброзу і ще більшого погіршення трофіки й лімфотоку. Під час роботи на апараті ультразвукового ліфтингу фахівець має враховувати дегенеративні зміни шкіри та ПЖК, вибираючи відповідні делікатні параметри глибини й потужності.

Наступною процедурою для роботи над якістю й корекцією мікрорельєфів шкіри вікових пацієнтів може бути фракційний RF-ліфтинг. Його так само слід проводити після попередніх процедур глибокого зволоження шкіри, оскільки це маніпуляція, в основі якої полягає вплив струму, його рівномірний розподіл у тканинах можливий лише за достатньої кількості рідини в ній.

Етап контурингу й міорелаксації теж має свої особливості у пацієнтів 65+. Як говорилося вище, використання ботулінотоксину у таких випадках не є пріоритетним. Це пов’язано з високими ризиками набряклості, опущення повік, появи або посилення грижових випинань навколоорбітальної області. Крім того, фахівець має правильно прогнозувати гармонійність обличчя пацієнта з гладким чолом після ботулінотерапії та різкими віковими змінами двох нижніх третин обличчя цього ж пацієнта.

Очевидно, що найважливішою відмінною рисою б’ютіфікації зрілих пацієнтів від молодших осіб є доцільність переважання камуфляжних процедур над терапевтичними. А правильна взаємодія пацієнта й косметолога, висока мотивація за адекватних прогнозів, без завищення очікувань є надійною запорукою успішної роботи, високої ефективності процедур і підвищення попиту на послуги медичної косметології пацієнтів усіх вікових груп.