Мезотерапія: класика, що не старіє

У широкому спектрі ін’єкційних процедур мезотерапія посідає одне з провідних місць, користуючись великою популярністю серед лікарів та пацієнтів. За допомогою мезотерапії можна вирішити досить широкий спектр проблем як терапевтичних, так і естетичних.
За допомогою мезотерапії можна усунути біль, зміцнити імунітет, покращити зовнішність, позбутися зайвої ваги, відновити порушений кровообіг і лімфоток тощо. У циклі статей ми розглянемо 11 технік мезотерапевтичного введення препаратів, починаючи від класичної, писторівської і закінчуючи останніми розробками в цій галузі – мезодисолюцією та мезоперфузією.
В основі мезотерапії лежить введення мікродоз окремих препаратів або їх сумішей інтрадермально як гіподермально локально, так і на відстані від проблемної ділянки. Це дозволяє здійснити доставку активних речовин максимально наближено або безпосередньо до проблемної ділянки, минаючи природні бар’єри організму – шкіру та слизові оболонки. При проведенні таких ін’єкцій необхідний ефект досягається внаслідок поєднання фармакологічних властивостей введеного препарату та нейрогуморальної, а також рефлексогенної дії, що проявляється ушкодженням тканин у місці проколу.
Суть мезотерапії полягає у локорегіонарному введенні препаратів у малих дозах та з певним часовим інтервалом, що забезпечує високу ефективність лікування та зменшення ятрогенних ефектів.
У мезотерапії розрізняють поняття «мезозона» та «мезоділянка». Мезозона – поняття більш глобальне і складається з кількох мезоділянок (табл. 1).
| Мезозони | Мезоділянки |
| Стегна / сідниці | Задня поверхня стегон і сідниць (від гребенів клубових кісток до колінних суглобів) Внутрішня поверхня стегон і сідниць (від сідничних складок до внутрішньої поверхні колінних суглобів) Передня поверхня стегон (від пахових складок до колінних суглобів) |
| Живіт / поперек | Передня черевна стінка (від мечоподібного відростка до проєкції кульшових суглобів) Бічні поверхні живота, «бічні валики» Поперек (від куточків лопаток до проєкції кульшових суглобів) |
| Верхній плечовий пояс | Передня поверхня грудей (від ключиць до мечоподібного відростка) Плечо (від плечового до ліктьового суглоба) Спина (від С3-С5 до кутів лопаток) |
| Декольте / шия / обличчя | Декольте (від мечоподібного відростка до ключиць) Шия (від ключиць до краю нижньої щелепи) Нижня щелепа (підборідна область) Верхня губа Носогубна складка Виличні дуги, щоки Навколовушна раковина Латеральний кут ока Нижня повіка Лоб Край зростання волосся Задня поверхня шиї |
| Волосиста частина голови | Лобна зона Тім’яна зона Скронева зона Край зростання волосся |
Табл. 1. Мезозони та мезоділянки
Вибір техніки: що необхідно враховувати
Мезотерапевтичний сеанс проводиться за допомогою специфічних ін’єкцій (епі-, інтро- та гіподермальних), для яких використовуються особливі короткі голки. Вибір тієї чи іншої техніки залежатиме від патологічного процесу, препарату або коктейлю, що застосовується, а також від мезоділянки, на яку впливає голка. Чим більш поверхово виконано введення препарату, тим меншою буде дифузія у загальний кровотік та ймовірність розвитку системних ефектів. Завдяки низьким дозам та підвищеній спорідненості до певних структур шкіри високі біологічні речовини утворюють локальне депо в місці введення, доки не будуть повністю витрачені клітинами або зруйновані міжклітинними ферментами.
Класична мезотерапія
Ця техніка є основною під час проведення класичного естетичного сеансу мезотерапії. Її називають точковою технікою, мезопунктурою, укол за уколом. Вперше цей вид техніки був розроблений доктором Мішелем Пістором для введення препаратів у мікродозі 0,01-0,02 мл внутрішньошкірно на глибину до 4 мм – тобто до рівня сітчастого шару дерми. Під час проведення цієї техніки застосовуються короткі голки 29G–31G. Голка вводиться перпендикулярно поверхні шкіри пацієнта. Відстань між ін’єкціями та між вертикальними та горизонтальними лініями становить 1,5–2,0 см на всіх ділянках. Глибина введення залежить від зон та ділянок тіла пацієнта, на яких виконується сеанс мезотерапії:
- зона стегна / сідниці – 2-4 мм;
- зона живота / поперек – 2-4 мм;
- зона верхнього плечового пояса – 2-4 мм;
- ділянка декольте – від 2 до 4 мм, якщо у пацієнта виражений птоз м’яких тканин, та 0,5-2 мм, якщо старіння за шкірним типом;
- ділянка шиї – 0,5–1 мм;
- ділянка нижньої щелепи – 0,5-4 мм, залежно від типу старіння;
- ділянка над верхньою губою – 0,5-1 мм;
- ділянка носогубної складки – 1-3 мм;
- ділянка вилиць, щоки – 1-1,5 мм;
- ділянка навколовушної раковини – 1-1,5 мм;
- латеральний кут ока – 1-1,5 мм;
- ділянка чола – 1-1,5 мм;
- ділянка краю росту волосся – 1-2 мм;
- ділянка задньої поверхні шиї – 2-4 мм;
- зона волосистої частини голови – 1-2,5 мм.