Методики покращення контурів тіла

Наталія Михайлова , к. м. н., лікар-дерматолог, косметолог, дійсний член Американської академії дерматології (AAD) та Американського товариства лазерної медицини та хірургії (ASLMS), головний лікар авторських клінік «Реформа» (Росія)

Оксана Фролова, лікар-дерматовенеролог, косметолог (Росія)

Які методи корекції найбільш популярні та ефективні?

Пацієнтам з низьким больовим порогом пропонуються неінвазивні методи:

• зовнішнє нанесення засобів (обгортання, космецевтика);
• мануальні методики (лімфодренажний, антицелюлітний масаж та ін.);
• апаратні методи (ультразвук високої частоти, ультразвукова кавітація, вакуумний масаж, RF-терапія, електропорація).

При використанні апаратних методик активні компоненти не тільки дифундують, а й проникають у дерму через придатки шкіри (волосяні фолікули, протоки сальних та потових залоз), тобто трансфолікулярним шляхом. Провідником стає фізичний фактор - електричний струм (електрофорез) або ультразвук (ультрафонофорез).

Відносно новим методом у косметології є електропорація (трансмембранний шлях запровадження). В його основі – явище тимчасової дестабілізації біліпідних шарів під дією амплітудно-модульованих високовольтних електромагнітних імпульсів, що супроводжується утворенням додаткових транспортних водних каналів (пор), через які можуть проникнути гідрофільні речовини будь-якої молекулярної маси.

Як показує практика, при корекції целюліту та зайвих жирових відкладень (ЛЖО), крім активного ліполітичного впливу, для отримання максимального та стійкого результату потрібно включати до програми методики, спрямовані на дренаж та ліфтинг, тобто отримуємо послідовність «дренаж – ліполіз – ліфтинг».

Дренаж

Буває, що косметологи нехтують дренажними методиками при корекції ЛЖО та целюліту, а потім дивуються, чому ж немає того результату, на який вони розраховували. Особливо актуальне це питання при корекції целюліту, адже однією з головних ланок патогенезу целюліту є порушення мікроциркуляції, що призводить до формування набряку. За принципом зворотний зв'язок порушення відтоку призводить до порушення припливу крові, викликаючи спазм прекапілярних сфінктерів артеріол. У разі гіпоксії відбувається гіпертрофія жирової тканини. Отже, логічно розпочинати курс саме з дренажної терапії. Добре себе зарекомендувала класична мезотерапія із застосуванням судинних препаратів: гінкго білоба, рутину, мелілоту, троксерутину, артишоку.

Гінкго білоба - артеріотонік, знімає спазм прекапілярних сфінктерів, покращуючи мікроциркуляцію і приплив артеріальної крові в оброблювану зону, має ангіопротекторну дію, зменшуючи проникність капілярної стінки. Крім естетичного застосування, використовується і з терапевтичною метою: так, у пацієнтів з мігренню та остеохондрозом допомагає зняти больовий синдром.

Рутин (рутозид) має ангіопротекторну, протинабрякову, цитопротекторну дію. Застосовується в дренажних програмах по обличчю та тілу, при корекції куперозу та телеангіектазій.

Мелілот (буркун лікарський) має венолімфотонізуючу та дренажну дію. Застосовується у дренажних програмах по тілу. Добре себе зарекомендував при варикозній хворобі – зменшує набряки нижніх кінцівок і, як наслідок, знімає больовий синдром.

Артишок застосовується з ліполітичною та дренажною метою. Екстракт артишоку містить флавоноїди, цинарин, органічні кислоти, інсулін, солі, вітаміни і має протинабрякову, діуретичну та ангіопротекторну дію. Крім цього, має жовчогінну дію, тому варто застосовувати його в невеликих обсягах і за умови відсутності у пацієнта жовчнокам'яної хвороби.

Троксерутин (флебозид) має потужний венотонізуючий ефект, знижує проникність капілярів, має протинабрякову та протизапальну дію.

З дренажної терапії рекомендують починати курс корекції ЛЖО в зонах так званого щільного жиру, коли при пальпації спостерігається напруженість, щільність тканин, шкіра важко збирається в складку. Зазвичай йдеться про кілька процедур (2–5) з використанням дренажних препаратів як підготовку до ліполітичної терапії. Після підключення ліполітичної терапії дренажні препарати дозволяють прискорити процес виведення продуктів ліполізу, оскільки жирні кислоти, накопичуючись у тканинах, можуть знову депонуватися у вигляді жирових відкладень. Оскільки після мезопроцедури не рекомендується фізичне навантаження, способом виведення води залишається система виділення. Для цього пацієнту рекомендується не забувати пити достатньо негазованої несолодкої води (30 мл на 1 кг маси тіла).

Ліполіз

Залежно від механізму дії ліполітики поділяються на дві групи.

Прямі ліполітики впливають безпосередньо на адипоцит, сприяють розриву жирових вакуолей (фосфатидилхолін, дезоксихолат натрію). Зазвичай їх включають курс після дренажної терапії. Прямий ліполіз, як правило, супроводжується вираженими гематомами, болючість як під час процедури, так і протягом декількох днів після неї. Але результат вартий таких зусиль, адже прямі ліполітики дозволяють отримати виражений результат.

Непрямі ліполітики пригнічують дію ферменту фосфодіестерази, який стимулює ліпогенез. Відповідно, при зниженні його активності зміщується рівновага «ліполіз – ліпогенез» у бік ліполізу. Непрямий ліполіз відбувається повільніше, тому для посилення ефекту непрямих ліполітиків їх рекомендується застосовувати у комбінації з дренажними препаратами та L-карнітином, який сприяє транспорту та бета-окисленню жирних кислот у мітохондріях. Виробники препаратів для мезотерапії враховують це і зазвичай випускають непрямі ліполітики відразу в готових коктейлях. Це зручно для лікаря-косметолога та дозволяє застосовувати один коктейль протягом усього мезокурсу.

Ліфтінг

Після дренажної та ліполітичної терапії шкіра не завжди встигає підтягнутися до нових обсягів. Це важливий момент, який потрібно враховувати і про який варто повідомити первинну консультацію. Особливо, якщо пацієнтка швидко втрачає обсяги або спостерігається вікове зниження тонусу. Тут на допомогу прийде мезотерапія із препаратами диметиламіноетанолу (ДМАЕ).

ДМАЕ – препарат із групи ацетилхоліноподібних речовин, ефективний засіб для безопераційної підтяжки м'яких тканин обличчя. Допомагає збільшити щільність шкіри і тонус м'язів, має виражену протизапальну активність.

Бокс на кольоровій підкладці

Згідно з літературними даними про можливу цитотоксичність при високих концентраціях, відсотковий вміст препарату ДМАЕ у коктейлі не повинен перевищувати 3%. Ліфтингові препарати зазвичай включають в курс у міру необхідності, тобто, як тільки з'являється видиме зниження тонусу шкіри. Основна техніка для введення під час роботи з різними зонами тіла – глибокий наппаж, для обличчя – серединний наппаж. При роботі з ділянками, найбільш схильними до птозу (тварини, внутрішня сторона плеча і стегна, область над колінними суглобами), як правило, є необхідність у підтяжці шкіри відразу ж з початком курсу, тому препарати ДМАЕ застосовують вже з першої процедури. А в зонах щільного жиру (стегна, сідниці) в'ялість шкіри може з'явитися в середині курсу (з 7-8 процедури).

Продовження статті читайте у Les Nouvelles Esthetiques Україна 2/2018