Косметологічний вплив на рубці (спираючись на етіопатогенетичні аспекти їх формування)

Олександра Стешенко, лікар-косметолог, сертифікований експерт TOTIS Pharma (Україна)

---

Пропонована стаття є адаптацією доповіді, виголошеної 2 листопада 2022 року на онлайн-конференції «Естетична медицина та війна 2.0», організованій ГК Estet. Конференція відбулася в рамках проєкту «Стресооборона. Український рецепт» та на підтримку першого офлайн-конгресу в Україні в нові часи May Aesthetic Meeting (Львів, грудень 2022). Повну доповідь можна переглянути на каналі PRO Cosmetology TV.

На жаль, дуже часто останнім часом до лікарів-косметологів звертаються пацієнти з уже сформованими рубцями різного походження: чи то післяопераційні, чи то посттравматичні рубці, які можуть формуватися після пошкоджень шкіри (термічних, хімічних, променевих тощо) або на тлі деяких захворювань, наприклад, постакне.

Формування рубця

В утворенні рубців основна роль належить надмірному відкладанню сполучної тканини, від якого залежить швидкість загоєння та подальший зовнішній вигляд рубця. Останнє є не тільки косметичною, естетичною, а й психологічною проблемою багатьох наших пацієнтів, коли вони соромляться певної вади на своєму тілі. Найчастіше в практиці лікаря трапляються гіпертрофічні та келоїдні рубці.

Гіпертрофічний рубець з’являється через 4-8 тижнів після поранення або нанесеної травми; келоїдний рубець найчастіше генетично зумовлений та виникає через роки після поранення. Гіпертрофічні рубці формуються часто, келоїдні – набагато рідше. Гіпертрофічний рубець обмежується краями рани, келоїдний може розростатися на тканини, які розташовані за межами рани. Гістологічно можна вирізнити колаген, який знаходиться в рубцях, формуючи їх. Якщо йдеться про гіпертрофічний рубець, то це колаген ІІІ типу (добре організований, паралельний епідермісу, містить міофібробласти та чисті мукополісахариди); келоїдний рубець формується неорганізованими великими товстими гіпоклітинними колагеновими пучками І-ІІ типів, без збільшеного числа фібробластів. З таким колагеном працювати складніше, і курс терапії має складатися з більшої кількості процедур. Гіпертрофічні рубці регресують часто, келоїдні – дуже рідко та потребують більшого втручання.

Ознака рубця	Гіпертрофічний рубець	Келоїдний рубець
Час виникнення	4-8 тижнів після поранення	Роки після поранення
Частота формування	Часто	Нечасто
Поширення	Обмежується зоною рани	Є інфільтрати в здоровому сусідньому дермальному шарі
Гістологія	Добре організований, паралельний епідермісу, містить міофібробласти та чисті мукополісахариди	Неорганізовані великі товсті гіпоклітинні колагенові пучки І-ІІ типів, без збільшеного числа фібробластів
Регрес	Часто	Рідко
Рецидив після хірургічного видалення	Не буває	Майже завжди

Звичайно, успіх корекції рубця залежить від того, наскільки глибоко він розташований у шкірі: якщо пошкоджені лише епідерміс та дерма, працювати з таким рубцем легше; якщо захоплений сосочковий шар і пошкоджені судини, нерви, то такий рубець потребує більшої кількості процедур і більшого втручання.

Полінуклеотиди у лікуванні рубців

Препарати на основі полінуклеотидів успішно використовуються у лікуванні всіх видів рубців завдяки стимуляції фібробластів, посиленню синтезу колагену і неоколагенових молекул, стимуляції синтезу нуклеїнових кислот та регенерації тканин, активізації «реутилізації» власних нуклеотидів шкіри.

PDRN – це молекулярна фракція ДНК, лінійний полімер, який складається з дизоксірибонуклеотидів, з’єднаних між собою фосфодіефірними зв’язками. Мономерною одиницею полінуклеотидного ланцюга є дезоксирибонуклеотид.

Нуклеотиди і нуклеозиди є основою нуклеотидних ланцюгів. До них належать пурини (аденін і гуанін) і піримідини (цитозин, уроцил і тімін).

Два полінуклеотидні ланцюги з’єднані водневими зв’язками між парами основ (наприклад, якщо з однієї сторони є аденін, з іншою – маємо тімін), утворюючи подвійну спіраль.

PDRN є донором попередньо сформованих нуклеотидів і нуклеозидів, а отже, виступає як активатор «рятівних» зв’язків. Якщо у пацієнта пошкоджена та чи інша нуклеотидна структура в клітині, полінуклеотиди, що вводяться, можуть «відремонтувати» травмовану частину: якщо пошкоджена частина аденіна, «будується» аденін, якщо цитозину – то цитозин.

PDRN діє, як проліки, надаючи клітинам дезоксирибонуклеотиди, дезоксирибонуклеозиди, зв’язок та азотисті основи для ефективного прискорення росту власних клітин організму та регенерації шкіри в цілому.

Дія полінуклеотидів на шкіру:

• стимулюють процеси репарації;
• прискорюють реепіталізацію і рубцювання шкіри;
• забезпечують швидке і гармонійне утворення грануляційної тканини в ділянці ран, якщо ми починаємо працювати ще на етапі формування рубця. Треба зазначити, що лише в такому випадку ще можна попередити утворення келоїдного або гіпертрофічного рубця й одразу почати формувати нову здорову тканину;
• збільшують метаболічну активність клітин;
• стимулюють ангіогенез.

Фермент, що розщеплює фіброзні структури

Колагеназа – фермент, який здатен руйнувати пептидні зв’язки волокон колагену. Він приймає участь у фізіологічних процесах фібрилярної перебудови колагену. Основна функція колагенази полягає в оновленні колагену і ремоделюванні позаклітинного матриксу. Фермент вибірково діє на аморфні колагенові волокна, сприяючи природній реструктуризації завдяки активації фібробластів.

Ще один препарат вибору – органічний кремній для прискорення регенерації і поділу клітин, покращення синтезу колагену й еластину, відновлення пружності шкіри, активізації ліполізу. Має також антисклеротичну дію завдяки зменшенню процесів глікації.

Зауважимо, що кожен рубець є індивідуальним, і тактику лікування варто обирати, спираючись на його етіопатогенез.

Дуже важливим є якомога раніше після отриманої травми починати процедури, бо тим самим збільшується шанс отримати якнайменше наслідків травмування. Адже попередити формування рубця значно легше, ніж потім прибирати вже сформований гіпертрофічний або, ще гірше, келоїдний рубець.

Дивіться повне відео доповіді, шоб ознайомитися з протоколом корекції рубців.