Косметолог у терапії акне: як розширити потенціал дерматологічного лікування

Не секрет, що основними клієнтами косметичних кабінетів і дерматологічних клінік є підлітки з вугровою хворобою і люди з жирною проблемною шкірою (себореєю). Дуже важливо, як поведеться косметолог при першій зустрічі з таким пацієнтом: проявить свою компетентність (іноді на шкоду матеріальним інтересам) або захоче заробити гроші на одноразовій процедурі «чищення». Підсумком такого контакту може бути тривала (на роки) і плідна співпраця з поступовим уникненням початкової проблеми (у міру її вирішення, звичайно) до постійного оздоровчого догляду й антивікових заходів або звернення клієнта до іншого фахівця. Тому давайте розберемося, якою має бути участь косметолога, у якого немає спеціалізації лікаря-дерматолога, у роботі зі шкірою, що страждає на вугрову хворобу.

Препарати вибору в терапії акне

Вугри, або акне, – це системне хронічне рецидивне захворювання, що обумовлено порушенням утворення шкірного сала і проявляється у вигляді запалення та нагноєння самої сальної залози, а іноді й пов’язаного з нею волосяного фолікула.

На сьогодні основною причиною цього захворювання визнано гормональний дисбаланс, який проявляється у певний час тією чи іншою мірою у 85% людей віком від 12 до 25 років та у 11% старше 25 років.

Й оскільки лікування може бути дуже тривалим, то і тактика фахівців має бути такою, аби можна було дотримуватися її довгі роки, не завдаючи при цьому шкоди шкірі.

Гормональний дисбаланс у жінок полягає у переважанні чоловічого статевого гормону тестостерону над жіночими естрогенами. Джерелом синтезу статевих гормонів служать ендокринні залози (яєчники, надниркові залози), а також жирова тканина, м’язи, шкіра, ЦНС, але значно меншою мірою. Отже, підхід до лікування акне має бути обов’язково системним, а починати терапію потрібно з корекції гормонального статусу, яку призначить гінеколог-ендокринолог.

Другою причиною розвитку акне є інфекція – Р. асnе, золотистий та епідермальний стафілокок, дріжджові гриби (malassezia furfur). Тому за наявності множинних гнійничкових елементів (30 і більше – ІІІ або ІV ступінь вугрової хвороби) дерматолог призначає як системні, так і топічні антибіотики. Модифікація мікроорганізмів і велика кількість антибіотикостійких форм потребують попереднього бактеріального посіву для з’ясування чутливості флори до антибіотиків.

Враховуючи труднощі у підборі антибіотиків, а також неможливість гормональної корекції (чоловіки), препаратами першого вибору на сьогодні залишаються системні й топічні ретиноїди (структурні аналоги вітаміну А та його метаболіти).

Пацієнтам з важкими формами акне, шкіра яких схильна до утворення рубців, така терапія показана навіть у молодому віці (з 11 років). Ретиноїди нормалізують процеси кератинізації протоки сальної залози, значно знижують себосекрецію, мають протизапальні властивості. Однак є низка досить серйозних побічних ефектів: тотальна сухість і подразнення шкіри, фотосенсибілізація, можливість руйнування печінкових клітин, тератогенний ефект. Тому перш ніж зробити призначення, фахівець має протестувати функції печінки та ліпідного обміну, ретельно розрахувати дозу для кожного конкретного пацієнта, а потім контролювати реакції як організму, так і шкіри протягом усього періоду лікування.

Можливості косметолога

На всіх етапах системного лікування, а також у міжкурсовий період, коли виснажену у боротьбі із хворобою шкіру потрібно відновити, роль косметолога стає провідною.

Якщо йдеться про легку форму акне, щоденний домашній догляд набуває першорядної важливості.

Він передбачає три складові:

• ретельне очищення шкіри, яке не ушкоджує бар’єрну функцію, обов’язково триетапне (для жиро- і водорозчинних забруднень з подальшим відновленням рН); 
• зволоження гелями або сироватками, що містять гіалуронову кислоту, рослинні ізофлавоноїди з протизапальними властивостями;
• захист від несприятливих факторів довкілля.

З-поміж салонних процедур показані максимально атравматичні чищення (механічне, ультразвуком, вакуумним відсмоктуванням), коли видаленню підлягають лише великі підготовлені незапалені елементи, що не піддаються розсмоктуванню. Для роботи з папулами і пустулами (якщо йдеться про І або ІІ ступені) застосовуються ферментні та хімічні пілінги, препарати, що розчиняють шкірне сало (із вмістом стеаринової кислоти, камфори, холестерину, лінолевої та ліноленової кислот), адсорбуючі маски. Якщо йдеться про тривало існуючі інфільтрати (які утворюються через появу мікротромбів, що порушують відтік тканинної рідини від сальної залози), доцільно застосовувати препарати подразнювальної дії для посилення локальної мікроциркуляції (екстракт перцю стручкового, камфора, м’ята перцева).

Ступінь виразності вугрового висипу обумовлена ​​індивідуальною реакцією шкіри на основні патогенетичні фактори: гіперсекрецію шкірного сала, гіперкератоз протоки сальної залози, колонізацію бактерій, перифолікулярну запальну реакцію. Від спроможності епідермального бар’єру, активності імунного захисту шкіри, її антиоксидантного резерву й детоксикаційних можливостей залежить ступінь розвитку запального процесу. Тому доцільно використання в домашньому догляді та кабінеті косметолога тих активних компонентів сучасної косметики інтенсивної дії, які відновлюватимуть власний регуляторний потенціал шкіри як завдяки стимуляції, так і внаслідок заміщення втрачених структур.

Кислотність шкіри й альфа-гідроксикислоти

Насамперед поговоримо про альфа-гідроксикислоти. При проблемі акне нас цікавить не так їх відлущувальна дія (хоча і цей момент важливий для зменшення кератинізації вивідних проток сальних залоз), скільки їх значущість у підтримці нормального рН кислотно-ліпідної мантії (мантія Маркіоні). Потенціометричні виміри показали, що природний рН шкіри перебуває в діапазоні 5–6. До формування мантії залучені ендогенні фактори потового та сального секретів, включаючи молочну кислоту, вільні жирні кислоти, уроканінову кислоту, піроглутамат, а також вуглекислий газ. Саме в такому середовищі активні ферменти, що розщеплюють корнеодесмосоми та полегшують фізіологічне відлущування.

Отже, «правильна» кислотність впливає як на структуру, так і на відновлення рогового шару.

Захисна роль кислотної мантії полягає в тому, що вона тримає шкірну мікрофлору під контролем, не допускаючи колонізації патогенних мікробів. А незначне підвищення величини рН поверхні шкіри, наприклад з 5 до 6, посилює зростання P. acnes – головного винуватця висипу вугрів. Крім того, залуження розглядається як фактор ризику для розвитку кандидозної інфекції. Тому виправдано застосування в кабінеті поверхневих хімічних пілінгів із використанням фруктових кислот (рН 2-3), а також застосування в домашніх умовах препаратів із рН близько 4. У більшості випадків подібний курс сприяє очищенню папуло-пустульозних елементів без подразнення і травматизації. І річ не лише в тому, що за такої кислотності стримується зростання патогенної флори, але також покращується робота ферментативних систем, задіяних у будівництві бар’єрних структур рогового шару.

Вітамін С і рослинні екстракти

Вітамін С як сильний антиоксидант має протизапальну активність, що також використовується при місцевому лікуванні акне. Поєднання пілінгу гліколевою кислотою та стійкої форми вітаміну С – аскорбіл фосфату магнію – дозволяє боротися з акне та рубцями постакне. Крім того, аскорбінова кислота має антимікробну дію завдяки блокуванню дихального ланцюга мікроорганізмів і перешкоджає перекисному окисленню ліпідів. Спільні клінічні дослідження швейцарських і японських вчених показали, що лосьйони, які  містять 5% аскорбілу фосфату магнію, порівняно з 5% бензоїлпероксидом, що традиційно використовується в засобах для лікування вугрів, були більш ефективні. При цьому АФМ не мали побічних ефектів, характерних для більшості антиакне-засобів.

З рослинних екстрактів добре зарекомендували себе гелеві маски з алое. Ця рослина пригнічує зростання стафілококів і дерматофітних грибків – лікує грибкові та бактеріальні інфекції, надає загоювальну, тонізуючу дію.

Олія чайного дерева виявляє високу активність проти грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, грибків та дріжджів. Застосовується як протизапальний і бактерицидний компонент в очищувальних гелях, лосьйонах, масках проти вугрового висипу.

Солодка гладка, або лакричник, містить гліциризин, який має цілий спектр біостимулюючих властивостей, у тому числі активізує продукцію інтерферонів (підвищення імунної функції), має протистафілококову, протигрибкову, антиоксидантну, протизапальну активність, пригнічує виділення шкірного сала. Застосовується у фінальних засобах.

Профілактика й корекція рубців

Лікування акне вимагає часу. У підлітковому віці процес лікування може розтягнутися на 2–5 років, доки не відновиться гормональний баланс. Навіть при призначенні гормональної терапії перші результати пацієнт побачить лише через 4–6 місяців. Успішні результати можуть змінюватися періодами загострення. Весь цей час поради та посильна допомога косметолога незамінні. Адже проблема рано чи пізно буде вирішена, але те, яким буде стан шкіри на цей момент, як довго у неї вистачить сил залишатися молодою та здоровою, залежить лише від правильного домашнього та салонного догляду. В цьому випадку такі важкі ускладнення акне, як рубці, будуть мінімальними або взагалі не з’являться.

Після періоду активних запалень настає стан постакне, який вимагає обов’язкової уваги тепер саме косметолога, оскільки шкіра витратила більшу частину свого регенераторного потенціалу, накопичила токсичні продукти через погіршення роботи периферичних судин, втратила цілісність епідермального бар’єру. Постраждали всі шкірні структури і шари, тому їх відновлення має рівну значимість.

Дерматокосметологи для корекції рубців застосовують різноманітні апаратні методики (лазери, фототерапію, мікродермабразію), хімічні пілінги. Ці методи досить травматичні та болючі й поєднуються поняттям «негативна стимуляція», оскільки засновані на навмисному порушенні шкірного покриву з метою подальшої епітелізації без привнесення для цього необхідних будівельних матеріалів (амінокислот, вітамінів, мікроелементів, необхідних для регуляції ферментації). Біоревіталізація – це метод «позитивної стимуляції», оскільки поповнюється водний резерв дерми, відтворюються природні умови для функціонування клітин, які починають синтезувати власну гіалуронову кислоту й інші компоненти позаклітинного матриксу. ГК є однією із сполук, що забезпечують перебіг запального процесу на всіх стадіях – від альтерації до проліферації. Саме внаслідок різкого підвищення синтезу ГК у зоні навколо вогнища ушкодження і формується «запальний вал» – біологічний бар’єр, який обмежує зону ушкодження та створює сприятливі умови для репарації.

Підвищити рівень ГК у дермі швидко та до завданого рівня можна за допомогою біоревіталізації.

Фізіологічність біоревіталізації дозволяє застосовувати її в протоколах лікування постакне, поєднуючи з методиками «негативної стимуляції», що значно знижує ризик розвитку ускладнень від агресивних впливів.

Однак ін’єкційна терапія, що впливає переважно на дерму, не вирішує багато питань, пов’язаних із процесами в епідермісі. Гіалуронова кислота в зовнішніх препаратах виявляє, крім вираженого зволоження (внаслідок утворення гідрофільної сітки), імуномодулюючу (продукти її розпаду активують діяльність епідермальних макрофагів і клітин Лангерганса) і потужну антиоксидантну дію (за допомогою великої величини молекули з великою кількістю водневих зв’язків), яка в першу чергу проявляється у зв’язуванні вільних радикалів, що виникли внаслідок сонячного впливу. Щоденне застосування зовнішніх засобів з високомолекулярною гіалуроновою кислотою (2 000 000–3 000 000 Да – саме така синтезується живими кератиноцитами) і в гострий запальний період, і під час стану постакне сприяє відновленню та підтримці гомеостазу шкіри (здорова кислотність, цілісний бар’єр, адекватна імунна відповідь, швидке загоєння ушкоджень). Курс комплексної терапії застосування ін’єкційної та зовнішньої ГК дозволяє досягти дуже гарного терапевтичного й естетичного результату, продовжити терміни ремісії та забезпечити профілактику постакне.

Насамкінець хочеться ще раз підкреслити: лікування акне – складний багатокомпонентний процес, що вимагає участі дерматолога, гінеколога-ендокринолога, косметолога.

Правильно підібраний і постійно коригований залежно від стану шкіри (що періодично змінюється) домашній догляд є невіддільною складовою комплексної програми, й інші складові не можуть його замінити. Тільки спільними зусиллями – нашими й пацієнта – можна зберегти гарну, здорову та доглянуту шкіру на довгі роки, а це одна зі складових успіху в сучасному житті.