Антиоксиданти – це модно чи необхідно?
Погляд експерта
Концепцію, згідно з якою «антиоксидант корисніший, і чим більше антиоксиданту, тим краще», здається, закладено в умах багатьох представників громадськості. Але чи відповідає це дійсності?
Юлія Київська, кандидат біологічних наук, науковий керівник школи YK School, косметолог-провізор (Україна)
Антиоксиданти, або правильніше сказати – антиоксидантні системи, – це системи, функціонування яких забезпечує інактивацію вільних радикалів та пероксидів (продукти окиснення ліпідів), обмеження й гальмування перекисного окиснення ліпідів. Пероксидне окиснення ліпідів (ПОЛ) – це вільнорадикальне окиснення ненасичених жирних кислот, що входять до складу фосфоліпідів клітинних мембран. Якщо підсумувати, то відбувається ушкодження клітин різними механізмами, а посилення процесів вільнорадикального окиснення призводить до старіння. За оцінками вчених, вільні радикали атакують приблизно 70 мільярдів клітин нашого організму десятки тисяч разів на день. Вільні радикали сприяють виникненню таких захворювань, як атеросклероз, хвороба Альцгеймера, ревматизм, рак, цукровий діабет, вразливість до інфекцій, хвороби шкіри та депресії.
Швидко зробивши висновок про користь антиоксидантів, вже можна бігти поповнювати запаси у вигляді пігулок, БАДів тощо. Та ще й весна прийшла, годинники перевели, стрес щодня, недосип. Концепцію, згідно з якою «антиоксидант корисніший, чим більше антиоксиданту, тим краще», здається, закладено в умах багатьох представників громадськості.
А чи дійсно потребує наш організм антиоксиданти? Давайте розбиратися.
Антиоксиданти: як це працює?
У нашому організмі все «організовано» на найвищому рівні. У відповідь на дію АФК (активні форми кисню) в організмі є власні системи захисту – ферментативні та неферментативні антиоксиданти. До ферментативних антиоксидантів належать: супероксидисмутаза, каталаза, глутатіон, глутатіонпероксидаза, глутатіонредуктаза.
Неферментативні антиоксиданти можна розділити на «справжні» – токофероли, убіхінони, нафтохінони, флавоноїди та допоміжні – аскорбінова кислота, цистин, цистеїн.
Активні форми кисню (вільні радикали) утворюються при різних впливах на організм і клітину. Стрес, гіпоксія, запалення, високі та низькі температури, фізичне навантаження, практично всі патологічні стани супроводжуються, крім специфічної відповіді, підвищенням рівня АФК. Тому одним з універсальних механізмів захисту організму є синтез неспецифічних факторів – антиоксидантів та інших протекторних систем. Таким чином, в результаті каскаду реакцій клітина насичується молекулами, які підвищують її захист від пошкоджуючих екзогенних та ендогенних впливів АФК–природи.
Чим вищий захисний бар’єр клітини, тим кращий захист матимуть її структури. Але найефективнішим бар’єром буде не зовнішній (створений за допомоги різних добавок), а внутрішній рівень захисту, створений самою клітиною. Тобто наш організм сам «вирішує», скільки та коли потрібно антиоксидантів у той чи інший момент.
Що ж станеться, якщо додавати антиоксиданти ззовні?
Антиоксиданти широко використовуються в харчовій промисловості як консерванти, та їх все частіше додають у продукти і напої для збільшення продажів через їхню ймовірну користь для профілактичного або терапевтичного ефекту.
Тут ми наближаємося до поняття «антиоксидантний парадокс».
Кисневі радикали й інші АФК беруть участь у деяких захворюваннях людини та виконують дуже важливе завдання – це хімічна зброя нашої імунної системи. Здатність ВР ушкоджувати білки і жири біологічних мембран, структуру РНК і ДНК робить їх високоефективними в боротьбі з патогенними мікроорганізмами (бактеріями, вірусами), старими, пошкодженими або генетично чужорідними клітинами, що забезпечили оновлення клітинних мембран і життєздатність клітини. Умовою для здорового функціонування організму є підтримка певного балансу вільних радикалів й антиоксидантів.
Після проведення багатьох досліджень з’ясувалося, що додавання великих доз дієтичних антиоксидантів практично не мало значущих ефектів для профілактики захворювань і немає однозначної відповіді. Все дуже індивідуально і вимагає серйознішого підходу в призначенні чи непризначенні антиоксидантів, ніж «знайомій допомогло».
Є дослідження, які демонструють принципово різний вплив при одноразових і тривалих прийомах антиоксидантів. Причинами невдачі можуть бути різна біодоступність, форма, метаболізм та поєднання антиоксидантів. Багато вчених стверджують, що незалежно від кількості антиоксидантів, що споживаються, їх всмоктування дуже обмежене, і що в деяких випадках прооксиданти корисні для здоров’я людини. Виявлення антиоксидантної активності, а також специфічних антиоксидантних сполук можна проводити за допомогою великої кількості різних аналізів, кожен з яких має переваги та недоліки.
Прооксиданти
Нещодавні суперечливі дані досліджень змусили академічну спільноту глибше дослідити роль антиоксидантів і прооксидантів. Останні визначаються як хімічні речовини, які спричиняють окислювальний стрес, як правило, шляхом утворення реакційноздатних форм або інгібування антиоксидантних систем. Вільні радикали вважаються прооксидантами, але, як не дивно, антиоксиданти також можуть проявляти прооксидантну поведінку. Вітамін С вважається потужним антиоксидантом і бере участь у багатьох фізіологічних реакціях, але він також може стати прооксидантом. А-Токоферол також відомий як корисний і потужний антиоксидант, але у високих концентраціях він може стати прооксидантом. Існує список із чотирнадцяти фенольних кислот, які вважаються антиоксидантами, але за певних умов є прооксидантами. Суперечка навколо дієтичних антиоксидантів полягає в тому, що здатність виявляти антиоксидантну та прооксидантну поведінку залежить від різних факторів. Численні дослідження показали сприятливий вплив антиоксидантів у кількох тисячах статей, але багато інших довели протилежне.
Що робити?
Головний висновок полягає в тому, що антиоксиданти справді впливають на наше здоров’я, але велике питання щодо методу прийому (їжа чи добавки) і кількості, яка може бути дискусійною.
Один досить добре відомий «факт» полягає в тому, що дієти, багаті на рослинні продукти (зернові, фрукти та овочі), спорт, відмова від паління, зберігання нормальної ваги допомагають підтримувати здоров’я людини.
Збалансоване харчування може дати необхідну дозу антиоксидантів людині щодня. Дієтологи стверджують, що для задоволення потреби організму в антиоксидантах потрібно щодня з’їдати як мінімум пів чашки варених овочів і хоча б один фрукт середнього розміру.