Дерматологія та перманентний макіяж: процес виведення пігменту зі шкіри

Після першої процедури, під час процесу загоєння фарба нерідко частково виходить, залишаючи прогалини, які майстер заповнює на корекції. У деяких випадках пігмент не приживається повністю, обнуляючи всю роботу фахівця з перманентного макіяжу. Обговорюємо основні причини, через які пігмент може не прижитися. Ця стаття буде корисною як новачкам, так і майстрам з досвідом.

Реакція організму

Що ж відбувається з пігментом, який потрапляє у шкіру у процесі нанесення перманентного макіяжу?

Під час процедури ПМ майстер заносить кристали фарби в сосочковий шар шкіри, ушкоджуючи епідерміс та дрібні судини, що спричиняє точкові крововиливи. У відповідь на зовнішнє втручання організм починає розвивати асептичне запалення, в результаті якого лейкоцити та еритроцити потрапляють у тканини, що оточують пошкоджене місце. Саме через це виникає набряк. У боротьбу з чужорідною речовиною, що введена в шкіру, вступають активні макрофаги – клітини, що відповідають за місцевий імунітет.

Вони поглинають зруйновані волокна епідермісу та частинки пігменту. Проте, на відміну клітин шкіри, частинки пігменту, схоплені макрофагами, не перетравлюються в цитоплазмі, завдяки чому перманентний макіяж залишається в шкірі. Цей процес називається незавершеним фагоцитоз.

Одночасно з фагоцитооз відбувається процес регенерації шкіри, під час якого клітини-фібробласти продукують еластинові і колагенові волокна, що відгороджують частинки пігменту від навколишніх тканин. Клітини епідермісу закривають пошкоджену ділянку, а кров та лімфа виходять на поверхню та утворюють скоринку, яка протягом загоєння охороняє ранки від зовнішніх загроз. Навколо частинок пігменту утворюється епітеліальна сумка, що дозволяє зберегтися фарбі в шкірі на тривалий час. Саме завдяки цьому процесу пігмент залишається у шкірі після загоєння перманентного макіяжу.

3 варіанти «приживання» пігменту

Рідко, але таке трапляється, клієнт не задоволений отриманим результатом через те, що пігмент у шкірі може просто не триматися або залишитись у недостатній кількості.

Отже, виходячи з практичного досвіду та вивчення професійної літератури, можна виділити 3 ступеня «приживання» пігменту:

1. Коли відбувається практично повне збереження пігменту відразу після першої процедури і клієнт приходить наступного разу через рік, два, три, до цього не потребуючи корекції.

Це той рідкісний випадок, коли після першої процедури пігмент ліг рівномірно, без прогалин, а клієнт задоволений кольором і його насиченістю. Такий результат говорить про високий професіоналізм майстра, що володіє великим досвідом, відмінним знанням колористики і розуміємо того, як поведеться той чи інший пігмент. Але не тільки. Не менш важливу роль відіграє стан шкіри клієнта. Отримати ідеальний татуаж вже після першої процедури найбільше шансів у власниць сухої шкіри. До того ж на шкірі не повинно бути ознак фіброзу, герпесу та ін.

2. 30-50% випадків супроводжується випаданням пігменту під час загоєння - коли утворюються прогалини, особливо, якщо з'являється герпес, або колір недостатньо яскравий, це абсолютно нормально і є приводом для корекції. Корекцій може бути кілька. Іноді це пов'язано з порушеннями рекомендацій майстра щодо процедурного догляду.

Часткове відторгнення пігменту трапляється досить часто. Проте цього можна уникнути.

Частковий вихід пігменту відбувається з наступних причин:

- неправильно обрана техніка перманентного макіяжу. Наприклад, використання волоскової техніки під час виконання татуажу на жирній шкірі. В цьому випадку краще працювати в техніці напилення або розтушовування;

- Підвищене виділення лімфи, яка виштовхує пігмент зі шкіри і не дає йому "прижитися". На жаль, така ситуація трапляється досить часто і причини можуть бути різні. Щоб знизити ризик підвищеного виділення лімфи, майстер може використовувати вторинну анестезію з судинозвужувальним ефектом, наприклад, Сустаїн, а клієнту необхідно відмовитися від прийому алкоголю хоча б за 48 годин до процедури;

- пігмент спочатку введено на недостатню глибину. Таке трапляється, коли у майстра ще мало досвіду, і він погано відчуває шкіру, працюючи в самому верхньому шарі епідермісу. Зазвичай у таких випадках пігмент повністю сходить разом із скоринками під час загоєння. Але це зовсім не означає, що треба сильно заглиблюватися. Важливо навчитися розуміти, на якій глибині робота допустима, та постійно контролювати цей момент;

- Використання відтінкових пігментів. У багатьох палітрах існує поділ пігментів на базові та відтінкові. Базові – щільні, вони дають необхідний ефект у роботі. Відтінкові ж не використовуються самостійно, тому що не мають достатньої щільності барвників. Тому, щоб уникнути цієї помилки, уважно вивчайте рекомендації до палітри пігментів, якими працюєте;

- при роботі на фіброзній, зарубцьованій шкірі. Техніка виконання перманентного макіяжу на рубцях кардинально відрізняється від звичайної. При ігноруванні особливостей роботи на такій шкірі, відсутності досвіду або незнанні нюансів, пігмент може повністю або частково зникнути після загоєння;

- Рецидиви герпесу. На жаль, у 98% випадків татуаж губ закінчується саме цією неприємністю. Герпес здатний "вбити" всю роботу майстра - він псує контур і до того ж впливає на щільність залягання пігменту. На жаль, профілактичні заходи, які передбачають прийом препаратів, спрацьовують не завжди. І, як свідчить досвід, у разі для доведення результату до ідеалу потрібно дві процедури корекції;

- Порушення вимог постпроцедурного догляду - випадкове або навмисне зчісування та зривання скоринок, тривалий контакт з парою або водою провокують виникнення похибок у загоєнні роботи;

Часто клієнти починають бити на сполох відразу після сходження скоринок, адже остаточна стабілізація кольору відбувається лише через 3-4 тижні після процедури. Потрібно набратися терпіння. У разі подібних випадків майстер обов'язково має встановити причину виходу пігменту і зробити відповідні висновки.

3. Найбільш рідкісна, але дуже неприємна ситуація – це коли пігмент повністю виходить зі шкіри. Такі випадки досить рідкісні, але трапляються, незважаючи на досвід і кваліфікованість фахівця. Це може бути пов'язано з характеристиками шкіри, особливістю будови епідермісу, незвичайним обміном речовин, прихованими чи очевидними захворюваннями, станом імунітету. Неможливо визначити за загальним виглядом свіжозробленої роботи, як довго протримається пігмент. Наш складний організм сприймає пігмент як стороннє тіло і намагається боротися з ним.

На щастя, випадки повного відторгнення чи мінімального приживлення пігменту це скоріше виняток, ніж практика! За різними даними, у цю категорію входять від 2 до 7% клієнтів. Однозначного пояснення, чому це відбувається, наразі немає. Наш організм є складною системою і багато речей передбачити неможливо. Прийнято вважати, що виною такого результату процедури можуть стати:

• індивідуальні особливості обмінних процесів шкіри (візуально вони не ідентифікуються);
• прийом гормональних та деяких інших препаратів;
• хвороби у стадії загострення;
• стан імунітету.

Причиною того, що пігмент не приживається у шкірі, може бути як недотримання рекомендацій щодо догляду за перманентним макіяжем, так і індивідуальні особливості шкіри: схильність до жирності або патологічні процеси всередині епідермісу. До групи ризику втрати пігменту протягом першого місяця після процедури ПМ можна зарахувати наступних клієнтів:

• клієнти, що ігнорують поради щодо догляду за перманнетним макіяжем у період відновлення;
• клієнти з індивідуальними особливостями внутрішнього обміну речовин;
• клієнти з порушенням гормонального тла;
• клієнти з підвищеним виробленням секрету сальних залоз;
• клієнти з тендітними або близько розташованими до поверхні судинами;
• клієнти, які приймають ліки, що сприяють розрідженню крові;
• клієнти з поганою згортанням крові.

Як впливає глибина введення пігменту на його збереження у шкірі та які фактори сприяють повному виведенню пігменту – читайте у продовженні матеріалу.