Відторгнення та інші неприємні «пригоди» пігменту для перманентного макіяжу

Імунозахисні функції організму змушують позбавлятися від сторонніх речовин, що потрапляють до нього. Це пояснює частковий вихід пігменту зі шкіри після процедури перманентного макіяжу – таке явище часто зустрічається. Досить рідко (не більше 5% всіх випадків) трапляється, що пігмент у шкірі залишається у недостатній кількості або абсолютно не приживається і через місяць після процедури від татуажу не залишається жодного сліду.

Майстер ПМ під час процедури ушкоджує епідерміс та дрібні судини, впроваджуючи за допомогою голки кристали фарби та цим викликаючи точкові крововиливи. В організмі розвивається асептичне запалення, що реакцією на зовнішній подразник. У тканини, розташовані навколо пошкодженого місця, спрямовуються лейкоцити та еритроцити, що стає причиною виникнення набряку. Пізніше у боротьбу з чужорідним тілом вступають клітини, відповідальні за імунітет – активні макрофаги, що поглинають частинки пігменту та зруйновані волокна епідермісу. Процес регенерації шкіри відбувається паралельно з фагоцитозом. У цей період клітини-фібробласти створюють еластинові та колагенові волокна, які відокремлюють частинки пігменту від тканин, що їх оточують. Пошкоджений ділянку закривають клітини епідермісу, кров та лімфа на поверхні шкіри утворюють скоринку, яка виконує функцію захисту пошкодженої шкіри від зовнішніх факторів.

Перманентний макіяж залишається у шкірі, оскільки пігмент, захоплений макрофагами, на відміну від клітин шкіри, не перетравлюється в цитоплазмі. Навколо частинок пігменту формується епітеліальна сумка, яка зберігає фарбу у шкірі на тривалий період. Такий процес називається незавершеним фагоцитоз.

Так як пігмент вводиться в поверхневі шари шкіри, організму не складно частково вивести його. Проведення процедури корекції ПМ покликане вирішити цю проблему та закріпити результат відносно надовго без негативних наслідків, які неминучі, якщо вводити пігмент у глибші шари шкіри. Майстри повинні знати, де починається критична глибина для запровадження пігменту, оскільки така практика все одно не дасть позитивного результату – залишаючись у шкірі, пігмент змінить відтінок на небажаний.

Ступені «приживання» пігменту

Майстри ПМ з великим досвідом та широкою практикою виділяють 3 ступені «приживання» пігменту. Ідеально, якщо пігмент зберігається майже повністю відразу після однієї процедури. У цьому випадку пігмент укладений рівномірно, без прогалин, а клієнта влаштовує і колір, і насиченість, і результат потребує лише мінімальної корекції на повторній процедурі. Повне збереження пігменту – теж досить рідкісний випадок, який свідчить про професіоналізм майстра, його великий досвід, глибокі знання в галузі колористики та розуміння «поведінки» пігменту в шкірі.

До речі, стан шкіри клієнта теж відіграє важливу роль і може вплинути на приживання пігменту. Так, володарки сухої шкіри частіше отримують ідеальний результат після процедури.

Абсолютно нормальним є часткове приживання і випадання пігменту під час загоєння – це відбувається у 30-50% випадків і повністю пояснюється природним захисним механізмом організму. У таких клієнтів утворюються прогалини, колір недостатньо яскравий – все це можна виправити на повторній корекції ПМ.

Часткове випадання пігменту може відбуватися і з інших причин:

• майстер неправильно вибрав техніку для проведення процедури (наприклад, у клієнтів з жирною шкірою краще не використовувати волоскову техніку, а працювати в техніці напилення або розтушовування);
• підвищене виділення лімфи (що призводить до виведення пігменту зі шкіри). Ризик підвищеного виділення майстер може знизити, якщо використовуватиме вторинну анестезію з судинозвужувальним ефектом;
• майстер увів пігмент на недостатню глибину. Найчастіше це помилка молодих майстрів, які ще погано «відчують» шкіру і працюють у верхньому шарі епідермісу. У цьому випадку пігмент сходить разом із скоринками;
• майстер невірно підібрав пігмент для процедури – наприклад, використовував пігменти відтінків замість базових (такий поділ пігментів існує у багатьох виробників). Відтінкові пігменти, на відміну від базових (щільних, що володіють хорошим ефектом, що криє), не володіють достатньою щільністю барвників і не використовуються самостійно;
• робота проводилася на фіброзній шкірі. Працюючи з рубцовой шкірою майстри повинні пам'ятати, що техніка виконання ПМ у разі істотно відрізняється. Якщо у майстра немає належного досвіду в роботі з рубцями або він просто ігнорує особливості роботи з такою шкірою, то пігмент може частково не прижитися;
• рецидив герпесу, яким часто закінчується татуаж губ. Це неприємний наслідок ПМ, який може зіпсувати контур та впливає на щільність залягання пігменту;
• неправильний постпроцедурний догляд.

Найнеприємнішою, але, на щастя, і найрідкіснішою є ситуація, коли пігмент виходить зі шкіри повністю. До цього часу немає однозначного пояснення, чому це відбувається. Але можна визначити групу ризику: це клієнти з індивідуальними особливостями внутрішнього обміну речовин, зниженим імунітетом, порушенням гормонального фону, підвищеною активністю сальних залоз; близько розташовані до поверхні судини та прийом ліків, що розріджують кров, також можуть посилити втрату пігменту, так само як і ігнорування порад щодо догляду за ПМ у період регенерації шкіри.