Інтерв'ю з Данессою Майрікс: як «випадково» стати візажистом та засновником бренду

Одна з найвідоміших makeup-артистів світу називає себе «випадковим візажистом». Якщо перемотати час тому, то її кар'єра почалася з посади директора з продажу та маркетингу у компанії, що видає журнали про волосся. «Я була банальним дівчиськом-ботаніком у кутку, – розповідає Данесса виданню. – В мені взагалі не було нічого крутого чи модного». Вона часто бачила, як візажисти приходять на фотосесії, і захоплювалася їхньою атмосферою, а також радістю та творчістю, що виходять від них. Після кількох років роботи власник журналу оголосила про закриття компанії, і Данесса мала 30 днів, щоб вирішити, що вона збирається робити далі.

«Мені було 30 на той час», – каже вона. Після хвилинного роздуму і невеликого хвилювання з приводу того, що вона робитиме далі, Данесса побачила, що вона має можливість наслідувати свою пристрасть. Цією пристрастю було (і залишається!) мистецтво макіяжу. Згадуючи той час, вона каже: «Я хотіла бути схвильованою, прокидатися щодня і бути захопленою тим, що я роблю. Свобода завжди була чимось, що було цим пряником переді мною – просто бути вільним у часі у своєму способі життя».

Отже, Данесса зробила те, що зробив би будь-який ботанік - вона взяла книги, щоб дізнатися все про тонкощі майстерності макіяжу. Зв'язки її колишнього роботодавця зрештою привели Данесу до деяких з її перших (неоплачуваних) замовлень, які незабаром перетворилися на платні, а потім стали майстер-класами, які в кінцевому підсумку привели її до створення власного бренду.

Які були ваші перші роботи як візажист?

Коли я тільки-но починала, то хотіла працювати безкоштовно. Чесно кажучи, я майже рік не брала плату, бо мені справді треба було набратися досвіду. І, на щастя, було два фотографи, які раніше знімали для журналу і знали мене як одного зі співробітників компанії. Вони дали мені можливість. На щастя, згодом люди дійсно дозволили мені доторкнутися до них, і я навчилася всьому на практиці.

Один із тих фотографів, Ерік Ван Локхарт, на той час знімав різні кампанії з догляду за волоссям. Він порекомендував мене працювати в Lustre Products. Після цієї роботи я відчула себе впевненіше.

Як би Ви описали свій естетичний макіяж?

З роками все так сильно змінилося. Я думаю, що так у всіх: коли ви починаєте працювати в галузі, намагаєтеся з'ясувати, кого люди вважають найкращим. Тоді ви просто прагнете бути цією людиною. Коли я починала, всі говорили про Сема Файна і Кевіна Окоіна, і тому я подумала: «Мені потрібно робити такий макіяж».

Ясна річ, що спочатку цього не робила, але це було моїм прагненням. І тому я зробила макіяж набагато важчим. В той час makeup виглядав бездоганно та не було ніякої ретуші.

Одна з речей, яка справді виділяла їхні роботи, полягала в тому, що ви щось відчували, коли дивилися на їхню закінчену роботу. Воно чіпало вас емоційно. Це було моїм прагненням. Я не хотіла просто фарбувати людей. Хотіла, щоб люди відчули мою роботу. Тому що це те, що відрізняє тебе від інших і рухає в розвитку стилю протягом багатьох років. Якщо люди нічого не відчувають, цього замало.

У міру того, як я росла в галузі та дізнавалася все більше, мій стиль та моя естетика згодом еволюціонували. І тепер я дійсно говорю за допомогою макіяжу про повну свободу. Немає правильного чи неправильного. Я хочу, щоб люди робили те, що їм хочеться.

Коли ви зрозуміли, що потрібно створити власний бренд?

Я займалася розробкою для багатьох інших брендів. Думаю, одне з досягнень, якими я найбільше пишаюся, – це робота для Benefit Cosmetics як директор з інноваційних продуктів та запуск їх знакових колекцій для макіяжу брів у 2016 році. Після цього я подумала: Це здорово. Це справді чудовий досвід». Але на мій досвід, не тільки з ними, але і з усіма брендами, які я консультувала, мені завжди здавалося, що є межа того, що я можу створити. Завжди творила для чужого бачення.

Я хотіла розповісти свою історію. Тому вирішила залишити Benefit і повернутися до Нью-Йорка і, по суті, знову почати з нуля. Я навчалася фотографії та почала розробляти по одному продукту. І це те, що привело мене туди, де я сьогодні.

Коли, на вашу думку, настав великий прорив?

Думаю, їх було кілька. Кожен момент, коли я думала, що весь світ руйнується, був проривом у наступному етапі мого життя. Наприклад, втрата роботи. Якби це не трапилося, я б ніколи не прийняла рішення піти і зайнятися чимось іншим та творчим.

Якби я не була така виснажена і не втомлювалася від роботи позаштатним візажистом і консультантом, то ніколи не обійняла б цю посаду в Benefit. Якби не цей досвід, я ніколи не була б готова розробляти свої власні продукти. І якби я не була таким жахливим візажистом після того, як знову представила себе світові, то ніколи б не взяла в руки камеру, і я б ніколи не побачила макіяж таким, яким його бачу зараз.

Як ви пройшли шлях від того моменту, коли візажисти прийняли вашу продукцію до того, що тепер вона широко використовується людьми у всьому світі?

Це викликає у мене емоції, бо мені було дуже непросто вигадати способи донести нашу продукцію до всіх. Протягом багатьох років я здебільшого розмовляла з візажистами, але мій напрямок мав змінитися. Це було схоже, щоб почати все спочатку, тому що мені потрібно було зробити мої продукти доступними для всіх.

Зараз я бачу, як середня людина використовує мої продукти. Хотіла змінити уявлення про те, як люди сприймають макіяж, як вони його використовують та як із ним грають. Знати, що домогосподарка в Міннесоті може так само цінувати Colorfix, як і найбільші makeup-художники у світі – я навіть не можу висловити це словами.

Що ви можете порадити невеликим брендам, які шукають джерела фінансування?

Досі ми повністю перебуваємо на самофінансуванні. Нам взагалі ніколи не вдавалося одержати фінансування ззовні. Я працюю і заробляю гроші, а потім вирішую, чи підуть вони до моєї родини чи до бізнесу. Так і зростав бренд.

Отже, що я можу сказати – тому що це розмова, яку мені доводилося вести з собою знову і знову – ви можете сповільнитись, якщо вам потрібно, ви можете зробити паузу на секунду, якщо вам потрібно, але не зупиняйтесь. Просто продовжуйте орати, продовжуйте штовхати, продовжуйте рухатися вперед. Настане час. Прийдуть можливості. Я знаю, це звучить як банальна порада, але це справді так. Момент настає по-різному, шлях у всіх різний.

Скільки часу в наші дні ви витрачаєте на свій бізнес у порівнянні з мистецтвом макіяжу чи фотографією? Чи все це взаємопов'язане?

Абсолютно вірно. Але я така рада, що ви запитали, бо інша порада, яку я б дала, – не припиняйте творити. Я пережила момент, коли була повністю пригнічена дедлайнами та всіма бізнес-процесами. У ті моменти, коли я повністю зосереджена на творчих заняттях, я бачу, що бізнес процвітає. Коли я створюю, все рухається вперед.

Мій тиждень поділено. Перша частина насичена, жорстка – я беру участь у зборах, я активна у своєму бізнесі. Потім у середині тижня перемикаю сценарій і повністю приступаю до творіння. Я кажу собі: Ти не можеш перестати робити макіяж. Ти не можеш перестати просувати свої ідеї про красу, тому що тоді бренд не рухатиметься вперед».

Я справді дуже багато працюю, щоб зберегти цей баланс.