Види алопецій: складності диференціації

Якщо раніше андрогенетична алопеція була переважно генетичного походження, то сьогодні спектр причин, що призводять до різних видів алопецій, помітно розширився у зв’язку з підвищеним радіаційним фоном, екологічними проблемами, захворюваннями гормональної системи тощо. За деякими оцінками, у світі налічується близько 300 тисяч різних способів лікування облисіння – від народних, медикаментозних, зовнішнього застосування різноманітних спеціальних лосьйонів до хірургічного. Погодьтеся, ці цифри красномовно свідчать про величезне значення, яке мають у житті кожної людини захворювання волосся, оскільки здорове волосся – явна ознака хорошого стану організму.

Цикл розвитку волосся

Життєвий цикл волосся має три основні фази, і тривалість кожної з них різна.

Анаген – це фаза росту і продукування волосся, що супроводжується високою мітотичною активністю матриксу. Тривалість цієї фази, що має кілька періодів розвитку, у кожної людини генетично обумовлена ​​і продовжується від 2 до 7 років (у чоловіків анаген триває 2-4 роки, у жінок – 3-7 років).

Фаза росту волосся диференціюється на шість соттофаз. На стадії анаген IV папіла (м’яз, який вирощує волосся) починає працювати і продукувати нове волосся, після чого протягом наступних двох соттофаз волосся продовжує свій ріст. Припускають, що анаген починається після надходження з дермального сосочка, де розташовані кластери мезенхімальних клітин, свого роду сигналу в напрямку області bulge. Природа сигналу поки що невідома. Область bulge розташована на рівні базального шару епідермісу і чудова тим, що в ній розсіяні поліпотентні стовбурові клітини, які потенційно здатні перетворюватися на багато типів дермальних клітин (наприклад, клітини потових і жирових залоз). Сигнал, що надходить, саме і запускає проліферацію цих клітин в області bulge.

За анагеном настає проміжна фаза спокою – катаген, коли починається атрофія дермального сосочка, внаслідок чого клітини цибулини, позбавлені живлення, перестають ділитися й роговіють. У фазі катагену багато фолікулів зазнають програмованої смерті (апоптозу), що призводить до їх зморщування та укорочування, причому основа фолікула пересувається в напрямку до поверхні шкіри, і дермальний сосочок виходить на рівень зони bulge. Катаген, чи фаза спокою, триває до 15 днів. У цей період матриця волосся від’єднується від папили (катаген І, ІІ, ІІІ) та переходить у стадію телогену.

Телоген – фаза випадіння волосся – триває до 90-100 днів, і в цей період папіла починає продукувати нове волосся (анаген IV). Під час цієї стадії волосся може випадати спонтанно або видалятися легким зусиллям при розчісуванні. Нова волосина виростає з того ж фолікула, що й стара.

Норма співвідношення фаз росту волосся (трихограма) становить:

• 85% – анаген;
• 13-15% – телоген;
• 1-2% – катаген.

Таким чином, в нормі співвідношення фаз анагену до телогену становить 5,5 (з розрахунку: 85/15=5,5).

Якщо зазначений показник менше ніж 5,5, то в цьому випадку діагностується телогенова алопеція (випадіння у фазі телогену). Якщо це співвідношення перевищує поріг 5,5, то діагностується осередкова алопеція (alopecia areata – випадіння у фазі анагену).

Етапи росту волосся:

• anagen VI «ідеальний» – триває 4-10 років, ріст волосся ≈ 0,40 мм/день, проте цей процес дуже індивідуальний: як правило, у дітей та жінок волосся росте до 90-130 см;
• anagen V «фізіологічний, нормальний» – триває 2-4 роки (у жінок триває 5-6 років), ріст волосся – 0,35 мм/день;
• anagen pseudodisplasici (псевдодиспластичний анаген) – триває 1-2 роки, ріст волосся – 0,30 мм / день, довжина до 30 см;
• anagen displasici (диспластичний анаген) – триває 0,5-1 рік, ріст волосся ≈ 0,25 мм/день;
• anagen alopecici – триває 3-6 місяців, ріст волосся – 0,2 мм/день;
• anagen vellus (пушковий) – триває від 1 до 3 місяців, ріст волосся ≈ 0,15 мм/день;
• anagen distrofici (дистрофічний);
• catagen I;
• catagen II – триває від 0 до 15 днів;
• catagen III;
• catagen prematuri (передчасний);
• telogen maturi (зрілий) триває від 0 до 100 днів.

Телогенова алопеція (telogen effluvium)

Телогенова алопеція характеризується рясним випадінням волосся, що іноді посилюється в певні періоди року, з подальшим ослабленням росту волосся. При телогеновій алопеції волосяний фолікул дуже швидко переходить із стадії анагену в стадію телогену. В результаті щоденні втрати волосся значно зростають, і волосся може помітно порідшати. Випадіння, яке триває понад 30 днів, вважається хронічним.

Причини випадіння волосся:

• сезонне випадіння (осінь/весна): випадає від 100 до 200 волосся на день, через 15-25 днів, як правило, припиняється, навіть якщо не займатися лікувальними процедурами;
• післяпологовий стрес;
• період лактації – чим довше жінка годує дитину (1-2 роки), тим слабшим стає волосся;
• нервові стреси;
• прийом антибіотиків – випадіння починається через 2-3 місяці після лікування;
• прийом гормональних контрацептивів;
• дієти (особливо відсутність білків тваринного походження), гіповітаміноз, нестача мікроелементів;
• гормональні порушення;
• проблеми з хребтом, гіподинамія;
• травми голови (струс мозку, забиті місця), порушення кровообігу;
• загальний наркоз;
• такі захворювання, як анемія, цукровий діабет, менінгіт, тиф, туберкульоз, сифіліс, малярія, енцефаліт.

Андрогенетична алопеція (alopecia androgenetica)

Андрогенетична алопеція починається з непомітного процесу порідіння – недоростання нового волосся (волосся випадає в нормі, але нове не росте). І якщо до цього з одного волосяного фолікула росло від 2 до 4 волосин, то з часом зменшується їх кількість, волосся витончується в діаметрі, втрачає еластичність. Під впливом ензиму 5α-редуктази тестостерон перетворюється на дигідротестостерон і стає «кілером» для волосся.

Дж.Б. Гамільтон, який з 1942 року вивчав цей тип облисіння і створив класифікацію його стадій, визначив фактори, що спричиняють андрогенну алопецію:

• надлишок чоловічого статевого гормону дигідротестостерону в крові;
• нормальна кількість ДГТ, але підвищена чутливість щодо нього волосяних фолікулів;
• збільшення активності ферменту 5α-редуктази, що призводить до перетворення тестостерону на дигідротестостерон.

При андрогенетичній алопеції у чоловіків зони облисіння розташовуються у лобовій і тім’яній ділянці. Як правило, не порушена потилична область. У жінок порідіння спостерігається по всій лобово-тім’яній зоні скальпу.

Причини розвитку андрогенетичної алопеції:

• ген облисіння, що передається у спадок;
• хіміотерапія, застосування протипухлинних препаратів;
• радіоактивне опромінення;
• перебування у приміщенні з високим температурним режимом;
• дієта;
• отруєння важкими металами;
• захворювання гормональної системи, ендокринні патології у жінок.

Загальні рекомендації

Поради при проблемах випадіння волосся та андрогенетичній алопеції:

• масаж хребта й комірної зони – 10 сеансів;
• масаж шкіри голови протягом 5-10 хвилин, бажано у положенні, нахиливши голову для додаткового припливу крові;
• вітаміни А, Е, групи;
• йодовмісні препарати при надмірному виділенні сальних залоз;
• посилене харчування: м’ясо (кролик, телятина, свинина), риба, морепродукти, печінка дрібних тварин (куряча, гусяча, кролика), тверді сири, яйця, горіхи (фундук, мигдаль, волоські), овочі та фрукти, мінеральна вода (до 1 л на день), каші (вівсянка, гречана, пшенична);
• фізичні навантаження (плавання, ходьба пішки щонайменше 20-30 хвилин на день, особливо офісних працівників);
• позитивні емоції.

Медичне обстеження:

• загальний аналіз крові;
• біохімічний аналіз крові;
• УЗД внутрішніх органів;
• візит до невропатолога, ЕХО;
• візит до ендокринолога;
• гормональний аналіз;
• мікроелементний аналіз волосся.