Типологія сухої шкіри та методи її корекції

Суха шкіра поділяється на кілька типів, кожен із яких вимагає відповідного догляду.

І тип

Суха шкіра з гарним тонусом – зустрічається в молодих людей. У неї чудовий зовнішній вигляд, поверхня – матова із дрібними порами, гладенька й шовковиста на дотик. Але така шкіра дуже чутлива до зовнішніх подразників.

Навіть у разі вмивання спеціальними засобами з’являється відчуття стягнутості й лущення. Така шкіра часто реагує на зміни зовнішнього середовища (УФ-опромінення, вітер, холод, сухий клімат, механічне й хімічне подразнення). Причиною сухості у цьому випадку може бути генетичний фактор, дефіцит шкірного сала, пошкодження ліпідного бар’єру рогового шару, незбалансоване харчування тощо.

Щоб подолати цю проблему, необхідно дотримуватися кількох правил:

• правильно вибирати мийний засіб;
• звертати увагу на склад косметичного засобу;
• раціонально харчуватися.

При виборі мийного засобу для шкіри потрібно віддавати перевагу косметичним препаратам із мінімальним вмістом детергентів (поверхнево-активних речовин – ПАР). Будучи найдешевшим емульгатором, ПАР розчиняють не тільки жири, продукти метаболізму, але й пошкоджують цілісність ліпідного шару шкіри. Як емульгаторів, які не пошкоджують ліпідний бар’єр рогового шару, можуть бути обрані як синтетичні емульгатори – наприклад, кремнійорганічні сполуки (силікони), так і природні, фосфоліпіди, які завдяки своєї амфіфільній природі не тільки є емульгаторами, але й беруть участь у процесах клітинної регуляції.

Косметичні засоби найкраще наносити на вологу шкіру – у цьому випадку вони підвищують пластичність рогових лусочок і зменшують сухість шкіри. При виборі косметики варто звернути увагу на список інгредієнтів, а не анотацію та яскраву рекламу.

Як зволожувальний фактор виробники косметики найчастіше використовують інгредієнти морського походження. Унікальність біохімічного складу морських водоростей полягає в тому, що вони містять велику кількість біологічно активних речовин, альгінової кислоти та її солей (альгінатів). Джерелом альгінової кислоти є бурі водорості. Завдяки здатності альгінатів набухати у воді й утворювати при цьому гелеподібні розчини альгінова кислота має чудову здатність утримувати вологу в шкірі.

Хітозан (препарат, який отримують із хітину ракоподібних) також є потужним зволожувачем. За своєю хімічною структурою це полісахарид, який являє собою суміш полімерів із різним ступенем полімеризації. Його вологоутримувальна здатність близька до гіалуронової кислоти. Але у косметичних засобів, котрі містять полісахариди, є один невеликий недолік: якщо вміст води в навколишньому середовищі нижчий, ніж у роговому шарі, то «вологий компрес» починає витягувати вологу зі шкіри, тож роговий шар стає ще сухішим. Тому потрібно оптимізовувати вологість, регулювати температуру в приміщенні, використовувати зволожувач повітря. Якщо ці заходи неможливо провести, тоді можна застосовувати креми, які не тільки містять зволожувальний фактор, але й утримують вологу всередині рогового шару. До таких інгредієнтів належать сквален та ланолін.

Харчування має бути повноцінним. Для поліпшення стану сухої шкіри до раціону необхідно додавати продукти, що містять незамінні жирні кислоти омега-6 та омега-3, які є будівельним матеріалом для ліпідних шарів рогового пласту. До джерел цінних жирних кислот можна віднести рослинні олії та рибу.

ІІ тип

Суха шкіра зі зниженим тонусом. Вона характеризується дрібними порами, гладкою поверхнею, близько розташованими капілярами, мімічними зморшками навколо очей і губ.

Порушення процесу проліферації й кератинізації призводить до посилення відчуття сухості шкіри. У цьому випадку для поліпшення зовнішнього вигляду шкіри рекомендується використовувати косметичні засоби, які містять гіалуронову кислоту, фосфоліпіди, екстракт алое, гідролізовані білки (колаген, еластин), глікопротеїни, амінокислоти тощо.

У роговому шарі міститься дуже мало води порівняно з іншими шарами шкіри, тому висока гігроскопічність амінокислот у білкових молекулах змушує корнеоцити бути більш пластичними й рухливими, тож міжклітинний зв’язок між ними слабшає, а ефект розгладження зморшок стає більш вираженим. Білкові молекули мають оптичні властивості й поліпшують тон шкіри. Таким чином, зникають пігментації, вирівнюється рельєф – отже, і зморшки стають менш помітними.

Більша молекулярна маса білка має адгезивні властивості та, «прилипаючи» до рогових лусочок завдяки різниці потенціалів (шкіра характеризується слабконегативним зарядом, а білкова молекула – позитивним), притягує молекули води, набуваючи, таким чином, високої гігроскопічності. Залишаючись на поверхні шкіри, білки утворюють вологу плівку, яка забезпечує ліфтинговий ефект. Чим довше людина користується косметикою, яка містить пептиди, тим вищий ефект ліфтингу – це прямий наслідок клітинної пам’яті.

Гідролізовані білки, амінокислотний залишок яких становить не більше п’яти амінокислот (аргінін, пролін, аланін), здатні проникати в поверхневі шари шкіри й акумулюватися там. Завдяки цьому знижується парціальний тиск парів води та зменшується випаровування води зі шкіри в повітря. Утворюється газопроникний «білковий компрес», що є дуже важливим для профілактики вікових змін у шкірі, створення умов для нормального функціонування всіх її структур шкіри, зміцнення захисних властивостей. І це більш дієво в профілактиці старіння, ніж «стимуляція» клітинних структур, однак менш безпечно.

Для посилення проліферації клітинних структур та корекції обмінних процесів до раціону додають нутрицевтики.

ІІІ тип

Атонічна суха шкіра, тонка, блідого кольору, з дуже низьким ступенем еластичності й вираженими мімічними зморшками. Причиною такого стану шкіри є зміна гормонального статусу. Оскільки полові гормони відіграють важливу роль у фізіології шкіри, в разі порушень гормонального балансу погіршується її стан.

При корекції сухості шкіри ІІІ типу необхідно приділяти особливу увагу не тільки зволоженню шкіри, але й стимуляції синтезу нових клітинних структур.

До складу косметичних засобів вводяться інгредієнти, які запобігають перекісному окисненню ліпідів, – антиоксиданти, вітаміни Е, С, коензим Q10. Особливу увагу варто приділити наявності в складі косметичного засобу амінокислот.

Косметичні препарати, що містять білкові молекули, мають здатність не тільки підтримувати метаболічну й функціональну активність клітин на належному рівні, але й впливати на велику кількість біологічних процесів. Наприклад, регуляція й координація життєдіяльності клітин відбувається за допомогою сигнальних молекул. Зазвичай природа цих речовин білкова. Цю властивість білків зараз намагаються використати в косметичних засобах для регенерації, реструктуризації й ремоделювання шкірних покривів.

Із метою підвищення проникнення білків у більш глибокі шари шкірних покривів для подолання ліпідного бар’єру до амінокислотного залишку пришивають жирну кислоту (пальмітинову), внаслідок чого утворюється ліпопептидний комплекс, який проникає до міжклітинних просторів і досягає більш глибоких шарів шкіри. Там жирна кислота під впливом ферментів розщеплюється, і пептидна частина подає сигнали певним клітинам, запускаючи ті чи інші процеси, які впливають на структуру шкіри. Так працює гексапептид. Білкова молекула подає сигнал рухомому аксону, де є низка білків, що беруть участь у зв’язуванні синаптичного пухирця із пресинаптичною мембраною та вивільнюють ацетилхолін у пресинаптичну щілину. Цей білок називається SNAP-25. Ботулотоксин руйнує цей білок, а гексапептид блокує його у вигляді «замочка». У результаті конкуренції утворюється «дефектний» білковий комплекс, який відрізняється від рідного, – це перешкоджає зв’язуванню синаптичного пухирця й вивільнюваного з нього медіатора ацетилхоліну.

З огляду на викладену вище інформацію, треба підкреслити, що косметичні засоби, у яких містяться речовини, що руйнують гідроліпідну мантію шкіри, є потенційно небезпечними.

До таких інгредієнтів належать поверхнево-активні речовини (мила, емульгатори), етиловий спирт і мононенасичені жирні кислоти. А препарати, які сприяють відновленню ліпідного бар’єру епідермісу, забезпечують не тільки значне поліпшення зовнішності, але і якості життя пацієнтів з порушеною захисною функцією шкіри при атопічному дерматиті, псоріазі, вугровій хворобі, себорейному та будь-якому контактному дерматиті. 

Чутлива шкіра та її особливості

Клінічними симптомами чутливої шкіри є свербіння, транзиторна гіперемія, сухість, зневоднення, лущення шкіри. Крім того, разом із сухістю найчастіше «рука об руку» іде також купероз – адже через застій кровотоку шкіра не отримує достатньої кількості рідини та за деякий час висушується, стає тоншою.

Чутлива шкіра особливо сприйнятлива до шкідливого впливу навколишнього середовища (коливання температури, інсоляція, забруднене повітря, наявність диму). Клієнтам, які мають такий тип шкіри, досить складно підібрати засоби догляду для щоденного використання й неможливо заздалегідь розпланувати курс професійних процедур.

Методи корекції

Величезне значення при нормалізації чутливості шкіри має стан мікроциркуляторного русла. Тому будь-які методики відновлення чутливої шкіри із близько розташованими судинами мають носити малотравматичний характер.

До складу косметичних засобів, які наносяться на чутливу шкіру, повинні входити заспокійливі, зволожувальні й судиноукріплювальні інгредієнти – кінський каштан, гінкго білоба, арніка, червоний виноград, чорниця тощо.

Із наявного розмаїття апаратної косметології варто віддати перевагу методам кріотерапії, особливо у випадку початкової стадії розацеа. 

Серед малоінвазивних методів лікування куперозу (і розацеа в тому числі) заслуговує на увагу мезотерапія із введенням не судинозвужувальних, а саме судиноукріплювальних препаратів, що забезпечує більш пролонгований вплив і помітне зменшення площі еритеми. Техніка введення має бути нетравматичною – наприклад, «напаж». На жаль, арсенал препаратів для мезотерапії, які використовуються з метою ефективного зміцнення судин, мізерно малий. Із наявних препаратів на ринку чудовий результат спостерігається при використанні таких комплексних коктейлів, як антирадикальний комплекс і редокс. До їхнього складу входять антиоксиданти (супероксиддесмутаза, пероксидаза, N-ацетилцистеїн, ліпоєва кислота) і низка амінокислот, які беруть участь у відновленні втрачених розгалужень еластинових волокон внутрішньої мембрани судин, яка відповідає за вазоконстрикцію. Уже після першого сеансу мезотерапії спостерігається нормалізації кольору шкіри обличчя, а через 3–4 сеанси – значне зменшення площі еритеми. 

Загальний лікувальний курс може становити 5–8 сеансів 1 раз на тиждень.

Висновок

Підбиваючи підсумок, хочеться сказати, що перед призначенням будь-яких інтенсивних та інвазивних омолоджувальних методик потрібен підготовчий етап для відновлення ліпідного бар’єру епідермісу й зміцнення мікроциркуляторного русла. Це забезпечить більш легку переносимість виконуваних маніпуляцій і короткий реабілітаційний період, адже суха й чутлива шкіра вимагає до себе дуже дбайливого ставлення та ретельного догляду. 

---

За матеріалами Les Nouvelles Esthetiques Україна