Роздільне харчування: за та проти

Суворих наукових доказів на підтримку роздільного харчування немає. Звичайно, харчування одним продуктом за один прийом їжі не завдасть великої шкоди. Однак тривале роздільне харчування може несприятливо позначитися на кінцевому засвоєнні їжі.

Аргументи «за»

У літературі можна зустріти твердження, що дієта роздільного харчування Хея – хороший спосіб схуднути, проте втрата ваги у такому разі пов’язана зі зменшенням споживання жирів й обмеженням їжі одним основним видом їжі. Дієту Хея можна рекомендувати тим, хто з її допомогою намагається змінити харчові звички та відмовитися від переїдання.

Прихильники теорії роздільного харчування вважають, що якщо у шлунок одночасно потрапляють несумісні один з одним продукти, їх перетравлення не ускладнюється. А погано перетравлені продукти відкладаються в організмі у вигляді жиру та шлаків. Обґрунтовують вони це особливостями перетравлення у травному тракті продуктів, що містять крохмаль та білок.

Крохмаль, як правило, зазнає розщеплення під дією травних ферментів у лужному середовищі, а білок – у кислому, і коли ці два процеси відбуваються одночасно, вони нібито заважають один одному. Тобто умови, необхідні для перетравлення різних видів продуктів, кардинально різняться. Ось чому, стверджує X. Шелтон, у шлунок не мають надходити одночасно рослинні та тваринні продукти (крупи, хліб та м’ясо чи молоко, сир, риба), адже у рослинних продуктах присутній переважно крохмаль, а у тваринних – білок. Окреме ж надходження цих продуктів у шлунок, вважає X. Шелтон, сприяє більш повному їх перетравленню та кращому засвоєнню, що попереджає процеси гниття та бродіння у шлунку та кишківнику.

Якщо ми одночасно вживаємо їжу, що містить багато білків і вуглеводів, то якісь із цих речовин засвояться гірше. Так, з’їдені на порожній шлунок фрукти залишають його вже через 15-20 хвилин. Якщо ж з’їсти після м’яса, вони затримуються в шлунку, спричиняючи процес бродіння і гниття. В результаті продукти надходять у нижні відділи травного тракту погано обробленими, що призводить до відкладення жиру та до підвищеного навантаження на підшлункову залозу. Неперетравлені залишки їжі, накопичуючись у товстій кишці, можуть стати причиною закрепів та інших захворювань. І перехід на роздільне харчування може усунути ці проблеми.

Позитивні сторони системи роздільного харчування

1. Завдяки швидкому проходженню сумісних продуктів травним трактом не починаються процеси бродіння та гниття, що значно зменшує інтоксикацію організму.
2. Роздільне харчування корисне при шлунково-кишкових розладах та серцево-судинних захворюваннях, оскільки ця система дозволяє знизити навантаження на організм.
3. Метод роздільного харчування є «недирективною дієтою».

Незважаючи на те, що за довгі роки практики цього напряму з’явилося чимало авторів, які переглянули ідею роздільного харчування та редукували це поняття до дієти, від самого спочатку роздільне харчування було спрямоване на здоровий спосіб життя.

Аргументи «проти»

Однак далеко не всі фахівці-дієтологи визнають незаперечну користь роздільного харчування. Головний аргумент «проти» – штучність цієї системи та, як наслідок, порушення нормального, природного травлення. Крім того, вчення про роздільне харчування не відбиває всі процеси фізіології травлення, що відбуваються у шлунково-кишковому тракті.

Відомо, що у шлунку здійснюється лише початкова стадія розщеплення білка на грубодисперсні частки – альбумози та пептони. Основний процес перетравлення білків, жирів та вуглеводів відбувається не в шлунку, а в тонкій кишці. У відповідь на надходження харчової маси зі шлунка в дванадцятипалу кишку рефлекторно починає виділятися панкреатичний сік з багатим набором травних ферментів: ліпази, амілази та протеолітичних ферментів, що перетравлюють, відповідно, жири, вуглеводи та білки. Ці ферменти можуть одночасно взяти участь у розщепленні різних харчових речовин, аж ніяк не заважаючи один одному. При надходженні їжі до дванадцятипалої кишки, крім панкреатичного соку, виділяється і жовч, що допомагає перетравлювати жир.

Таким чином, змішане харчування є хіба що є «вкмикачем» усіх ферментативних ланок травної системи, регулятором роботи всього травного тракту, чого не зможе зробити роздільне харчування.

Ба більше, у складному процесі травлення, а також засвоєння кінцевих продуктів розщеплення харчових речовин на клітинному рівні беруть участь не лище ферменти, а й гормони, вітаміни. Наприклад, для перетравлення і засвоєння білка необхідні вітаміни групи В, що надходять з їжею, у тому числі вітамін В6, а для перетравлення вуглеводів – вітамін В1. Забезпечити організм усіма необхідними харчовими речовинами можна лише при змішаному харчуванні, а роздільне харчування цього не забезпечить. Ось чому сніданок, обід, вечеря мають бути максимально різноманітними за набором продуктів, що містять усі харчові речовини.

Якщо з’їсти тільки шматок м’яса й отримати в основному білок, то в його перетравленні братимуть активну участь протеолітичні ферменти. Всі інші ферменти, що виділилися у відповідь на харчовий подразник, залишаться безробітними. Систематичне обмеження активності будь-яких ферментів, гормонів, коли застосовується роздільне харчування, робота вхолосту ендокринних залоз, тих чи інших ланок нервової системи, що беруть участь у складному процесі травлення, може призвести до порушення функції травної системи, до різних захворювань. Наприклад, якщо в роздільному харчуванні в раціоні різко обмежені жири, це сприятиме застою жовчі, що, своєю чергою, може стати причиною виникнення жовчнокам’яної хвороби.

Одночасне перетравлення різних харчових речовин важливо ще й тому, що в лімфу та кров починають при цьому надходити у певних співвідношеннях усі кінцеві продукти їхнього розщеплення: амінокислоти, жирні кислоти, моносахариди. Якщо ж перетравлюється один продукт, що містить, скажімо, крохмаль, то утворюються лише глюкоза та фруктоза (моносахариди). Організму важко засвоїти відразу велику кількість цих речовин, і може виникнути гіперглікемія (підвищення вмісту цукру в крові). У відповідь на це перезбуджується підшлункова залоза, якій доводиться виділяти велику кількість інсуліну, необхідного для перетворення цукру крові на глікоген м’язів та печінки. Тому якщо застосовувати роздільне харчування, то зрештою функція підшлункової залози може порушитися.

Коли організм змушений часто утилізувати надмірну кількість амінокислот, які утворилися при розщепленні білка, що надійшов з їжею, це теж може несприятливо позначитися на діяльності багатьох органів, у тому числі печінки та нирок. Найбільш фізіологічно перебігають процеси обміну речовин, якщо в кров надходить невелика кількість кінцевих продуктів розщеплення різних харчових речовин.

Вся історія кулінарії свідчить про те, що людина здатна харчуватися різноманітною, змішаною їжею. А якщо довго дотримуватися правил роздільного харчування, система травлення розучиться справлятися зі «стравами», зберігши лише здатність перетравлювати окремі продукти.

Крім того, у природі не існує продуктів, що складаються лише з білків, жирів та вуглеводів. Як правило, продукти харчування містять багато поживних речовин. Ця обставина визначає той факт, що концепція роздільного харчування носить теоретичний характер і може розглядатися лише як теорія, а не практичне керівництво для здорового способу життя.

Зазначимо також, що дієта, пов’язана з роздільним харчуванням, погано узгоджується зі звичками і традиціями харчування. Нас з дитинства вчать, як будувати трапезу: як накривати на стіл, чим сервірувати, які спеції подавати. І ми привчаємося не просто робити саме так, а й отримувати задоволення від споживання їжі. Для того, щоб усі процеси життєдіяльності нашого організму перебігали на оптимальному рівні, ми маємо отримувати з їжею білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні солі та мікроелементи у кількостях, що відповідають віку, статі, енерговитратам.

Роздільне харчування може бути виправдане тільки при деяких захворюваннях шлунка та кишківника, коли виникає непереносимість одних продуктів у поєднанні з іншими, наприклад, молока з овочами або капусти з жиром.