Розацеа: сучасні поняття про патогенез і косметологічні методи лікування

Розацеа – хронічне неінфекційне рецедивуюче запальне захворювання, що характеризується почервонінням обличчя, телеангіектазією, еритемою, папулами, пустулами, зазначається стадійність перебігу. Діагностика ґрунтується на характерних клінічних проявах та анамнезі.

Статистика

У сучасному світі розацеа є патологією, що часто зустрічається, і в структурі дерматологічних діагнозів становить, за даними різних авторів, від 5-10 до 20%. У США 2012 року зареєстровано 14 мільйонів хворих на розацеа, а 2014-го цей показник становив 16 мільйонів. За даними Аbram та ін. (2010), у світі 45 мільйонів людей старше 30 років страждають на цю патологію. Розацеа зустрічається у всіх рас, переважно у людей зі світлою шкірою, першим і другим фототипом за Фіцпатриком у віці 30-60 років. Одні автори стверджують, що жінки хворіють частіше за чоловіків, проте важкі форми з гіперплазією сальних залоз і сполучної тканини зустрічаються переважно у чоловіків. Інші автори пов’язують це з більш частим та раннім зверненням жінок по медичну допомогу. Заславський Д.В. і співавтори згадують про ураження шкіри дітей розацеа. Дослідники переважно у своїй практиці зустрічали випадки поєднання розацеа та вульгарних вугрів при ендокринних дисфункціях у дитячому віці, з однаковою частотою у хлопчиків і дівчаток.

На підставі досліджень за участю 50 235 пацієнтів з розацеа встановлено, що чоловіки та жінки страждають на захворювання рівною мірою. У чоловіків можуть розвиватися більш тяжкі форми захворювання (ринофіма). Дерматоз спостерігається переважно у пацієнтів зі світлою шкірою, але може зустрічатися в азіатів та афроамериканців. Серед англійців більш виражені прояви захворювання зазначають в осіб ірландського походження, у зв’язку з чим розацеа називають приливами кельтів. Набагато рідше хворіють темношкірі люди.

Захворювання характеризується:

• пароксизмальними судинними явищами: припливи крові;
• постійними судинними явищами: еритема;
• папулами, пустулами, запальними вузлами;
• телеангіектазією.

Папуло-пустульозна розацеа характеризується запальними папулами та пустулами, а також постійною еритемою. Важливо розуміти і бачити у пацієнта різницю між акне та папуло-пустульозною розацеа: при розацеа пори відкриті, шкіра суха, з телеангіектазією, еритемою та підвищеною чутливістю.

Патогенез

В основі патогенезу захворювання лежить зміна тонусу поверхневих судин шкіри обличчя, обумовлених внутрішніми та зовнішніми причинами, які призводять до стійкого розширення судин та надалі до стазу крові.

Зовнішні чинники:

• Фізичні фактори (UV-випромінювання, тепло, холод)

Відомо, що вплив ультрафіолету та сонця провокує реакцію почервоніння та погіршує клінічні симптоми розацеа. UV-випромінювання може спричинити еритему в шкірі завдяки збільшенню експресії ангіогенних факторів та дегенерації позаклітинного матриксу. Нещодавні публікації передбачають участь уроджених імунних молекул в UV-опосередкованій експресії цитокінів і матриксних металопротеїназ у кератиноцитах.

• Вплив на організм вільних радикалів, АФК

Рівень АФК був досліджений у зразках біопсії шкіри при розацеа та у здорових людей, що підтвердило більш високу активність АФК при розацеа. АФК стимулюють фібробластні та матриксні металопротеїнази (ММП) і зменшують тканинний інгібітор металопротеїназ. Це призводить до посилення запальних реакцій та дегенерації колагенів і сполучної тканини в дермі.

• Аліментарні фактори (алкоголь, гарячі напої, прянощі)

Внутрішні фактори:

• Патологія шлунково-кишкового тракту (захворювання асоційовані з Helicobacter pilori)
• Діяльність кліща роду demodex (brevis, folliculorum)

Раніше вважалося, що кліщ demodex спричиняє демадекоз і провокує розвиток розацеа. Зараз відомо, що demodex може бути виявлений у здорових людей. Більшість вчених надають кліщу другорядне значення розвитку захворювання – його наявність, швидше, наслідок шкірних змін.

• Інфекційні захворювання шкіри
• Патологія ендокринної системи
• Зміна імунного статусу організму

Вроджений імунітет – це реакція на зовнішні подразники, такі як UV, мікроби, фізична та хімічна травма, пошкодження тканин, наприклад, UV-індукований апоптоз, або пошкодження позаклітинного матриксу. Запуск вродженої імунної системи зазвичай призводить до збільшення цитокінів та антимікробних молекул у шкірі. Деякі форми пептидів кателіцидину мають унікальну здатність бути вазоактивними та прозапальними. Ці форми проявляються при розацеа більшою мірою, ніж у здорових людей.

• Вплив компонентів системи згортання крові на реологію та судини
• Судинно-нервові реакції

Класифікації розацеа

Існує кілька класифікацій розацеа. Відома класифікація Рижкової Є.І., на підставі якої виділяють чотири стадії:

• еритематозна;
• папульозна;
• пустульозна (окремий варіант – кістозна форма);
• інфільтративно-продуктивна.

За іншою класифікацією розрізняють:

• продромальний період, припливи;
• стадія перша – стійка еритема, телеангіоектазії;
• стадія друга – стійка еритема, телеангіоектазії, дрібні пустули;
• стадія третя – насичена стійка еритема, густа сітка телеангіоектазій, папули-пустули, вузли, іноді – великі інфільтрати в центрі обличчя.

Анамнез

Еритематозно-телеангіектатична розацеа характеризується спочатку транзиторним (що виникає під впливом високих температур, після вживання гарячої їжі, напоїв, алкоголю тощо), а потім постійним почервонінням шкіри обличчя, переважно в області чола, щік, крил носа. Шкіра стає набряклою, набуває відтінку від яскраво-рожевого до синюшно-червоного, виникають судинні зірочки. Окрім шкірних проявів, хворі скаржаться на почуття дискомфорту, печіння, поколювання у місцях почервоніння.

При папуло-пустульозному підтипі шкірні прояви будуть аналогічні, проте до симптомів, описаних вище, приєднуються папульозні (вузликові) висипання червоного кольору, які при нагноєнні утворюють пустули (гнійнички).

Фіматозний, або гіпертрофічний, підтип частіше реєструється у чоловіків і проявляється потовщенням епідермісу, нерівномірною бугристістю шкіри та шишкоподібним розростанням м’яких тканин носа (ринофіма), підборіддя (гнатофіма), вух (отофіма) і в рідкісних випадках шкіри повік (блефарофім). Цей підтип провокує суттєвий косметичний дефект і спотворює обличчя людини, тому вкрай важливо вчасно звернутися по медичну допомогу та запобігти прогресуванню захворювання.

Окулярний підтип, або офтальморозацеа, проявляється симптомами запалення очного яблука та повік – блефариту, кон’юнктивіту тощо. При цьому підтипі хворі скаржаться на відчуття піску, печіння, свербіж, дискомфорт в очах. Також зазначається світлобоязнь, сльозотеча, порушення зору. У кожного третього пацієнта з рожевими вуграми виникає ураження очей.

Гранулематозну розацеа пов’язують із почервонінням шкіри обличчя; стійкими папульозними висипами; сухістю, почуттям стягування шкіри.

Перебіг розацеа – хронічний з періодами загострення та ремісії.

Постановка діагнозу й лікування

Діагноз розацеа ставиться, виходячи з первинних і вторинних ознак. До первинних ознак належать еритема, папули, пустули, телеангіоектазії, які виникають або є постійними. До вторинних – відчуття печіння, особливо в виличній ділянці, свербіж, лущення шкіри, набряк (м’який, тривалістю в кілька днів або щільний, що поєднується з папулами та пустулами), очні прояви, пошкодження шкірних покривів на периферії обличчя (рідко), фібраматоз (наприклад , ринофіма).

Для правильної постановки діагнозу необхідна наявність не менше двох основних (первинних) і двох другорядних (вторинних) ознак.

Медикаментозна терапія передбачає системний і топічний вплив, залежить від стадії захворювання й індивідуальної чутливості пацієнта до тих чи інших препаратів. До системної терапії входять антибіотики переважно тетрациклінового ряду. Їх терапевтичний ефект пов’язаний з інгібуванням ангіогенезу, зниженням продукції протизапальних цитокінів та оксиду азоту, пригніченням хемотаксису нейтрофілів і пригніченням ферментів метолопротеїназ. Успішно застосовуються похідні 5-нітроімідазолів (метронідазол). Для лікування важких форм – ретиноїди (ізотретиноїн).

Топічна терапія при дерматологічному прийомі може передбачати метронідазол, азелаїнову кислоту, кліндаміцин, бензил пероксид, похідні ретинолу – третиноїн (0,025%, 0,05%, і 0,01%).

Лазерна та IPL-терапія на сучасному етапі є чудовим доповненням до комплексного лікування розацеа на різних стадіях лікування.

У поодиноких випадках використовується хірургічне лікування для висічення ринофіми.

Протокол лікування розацеа

Лабораторія Renophase пропонує ефективний протокол лікування в умовах косметологічного кабінету, який сприяє антиоксидантній та антиметалопротеїназній дії для зменшення негативної дії АФК; виявляє антибактеріальну дію на Грам(+) та Грам(-) бактерії; чинить протизапальний вплив для зменшення деградації позаклітинного матриксу; відновлює баланс мікробіому для підвищення імунітету шкіри, а також виробляє дермальну й епідермальну реструктуризацію для зниження чутливості шкіри та підвищення її опірності.

Процедура триває до 30 хвилин. Для м’якого й ефективного очищення вибираємо Newskin Lait Nettoyant із глюконолактоном. Ефективне проникнення діючих активів забезпечується завдяки ексфоліації шкіри. Вибираємо пілінг залежно від типу шкіри: Peeling Mandelique 40 – для чутливої шкіри (час експозиції 4 хвилини) або Peeling Azelaique для нормальної шкіри (час експозиції 4 хвилини). Для детоксикації й інтенсифікації відновлення наносимо Concentrat Detox, залишаємо для вбирання на 2-3 хвилини. Далі наносимо Concentrate Regenerant, який зменшує секреції шкірного сала, прискорює процеси регенерації. Залишаємо увібратися на 2-3 хвилини. На завершення процедури наносимо хронодифузію, вибір якої також залежить від типу шкіри: на чутливій шкірі використовуємо Chrono Diffusion Reprogrammation, яка стимулює та перепрограмує клітини шкіри, для нормальної шкіри вибираємо Chrono Diffusion Keratoregulateur – антиоксидант і комедолітик, який має антибактеріальну дію. Даємо хронодифузії увібратися, не змиваємо препарат мінімум три години після процедури.

Результатом проведення курсу професійних процедур є зниження чутливості шкіри; помітне зменшення еритеми та папуло-пустульозних уражень; зміна якості структури та відновлення здорової шкіри.

Описаний результат досягається завдяки активним молекулам у складі продукції: глюконолактон, азелаїнова кислота, ретинол, фрагментована гіалуронова кислота, цинк, геністеїн, олігопептиди та інші активи.

Успішна терапія розацеа можлива в разі дотримання пацієнтом усіх рекомендацій та застосування домашнього догляду, призначеного фахівцем.

Стаття вперше була опублікована в журналі Les Nouvelles Esthetiques Україна №2 (126)/ 2021