Розацеа — хронічний дерматоз, що може стати джерелом стресу
Поширене хронічне захворювання
Розацеа — це запальне дерматологічне захворювання, що характеризується наявністю еритеми обличчя, видимих кровоносних судин, папул і пустул. Це проблема, яка може торкнутися усіх типів шкіри у людей будь-якого віку і статі.
Тетяна Святенко, професор, д.м.н., член ЄАДВ, Дніпровський медичний університет, Центр дерматології і косметології професора Святенко
Катерина Маслак, лікар-дерматолог, трихолог, косметолог, Центр дерматології і косметології професора Святенко, член Української асоціації лікарів дерматовенерологів и косметологів, член Української асоціації дослідників волосся (UHRS)
Прийнято вважати, що від схильності шкіри до почервоніння, судинного порушення, індивідуальної особливості будови судин і їх реактивності найчастіше страждає тонка і чутлива шкіра. Насправді ця проблема може торкнутися усіх типів шкіри у людей будь-якого віку і статі. Нерідко пацієнт може не підозрювати у себе це захворювання, оскільки симптоматику зв'язує з висипаннями. Важливо провести диференціальну діагностику, оскільки складність може виникнути в тому, що розацеа протікає у пацієнта одночасно з акне.
Взаємодія дерматолога і косметолога у процесі ведення пацієнта з розацеа може поліпшити не лише якість шкіри. Як і в разі будь-якого хронічного дерматозу, ми прагнемо домогтися тривалої і стійкої ремісії.
Національна спільнота з вивчення розацеа розробила систему класифікації, яка виділяє 4 різні підтипи патології на основі клінічних проявів:
- еритематозно-телеангіектатичну;
- папуло-пустульозну;
- фіматозну;
- очну.
У чому полягає причина розацеа?
Існує декілька теорій стосовно причини появи розацеа, включаючи генетичні, екологічні, судинні і запальні чинники. Ушкодження шкіри через хронічний вплив УФ-випромінювання грає певну роль.
- Вроджена імунна відповідь шкіри, мабуть, важлива, оскільки у разі захворювання на розацеа спостерігаються високі концентрації антимікробних пептидів, а саме кателіцідінів.
- Кателіцідіни є частиною нормального захисту шкіри від мікробів.
- Кателіцідіни сприяють інфільтрації нейтрофілів у дермі і розширенню кровоносних судин.
- Нейтрофіли виділяють оксид азоту, що також сприяє розширенню судин.
- Рідина витікає з цих розширених кровоносних судин, викликаючи набряк, а прозапальні цитокіни, потрапляючи в дерму, посилюють запалення.
Матриксні металопротеїнази (ММП), такі як колагеназа й еластаза, також важливі у разі захворювання на розацеа.
- Ці ферменти реконструюють нормальну тканину і допомагають у загоєнні ран і утворенні кровоносних судин (ангіогенез).
- У разі захворювання на розацеа вони знаходяться у високій концентрації і можуть сприяти дермальному запаленню і потовщенню шкіри.
- MMП також можуть активувати кателіцідіни, сприяючи запаленню.
Кліщі волосяних фолікулів (Demodex folliculorum) іноді спостерігаються в папулах розацеа, але їхню роль не зʼясовано. Про підвищення захворюваності розацеа у носіїв з шлунковою бактерією Helicobacter pylori відомо, що цей мікроорганізм не є головною причиною розацеа.
Розацеа може посилюватися у разі застосування кремів або олій для обличчя й особливо місцевих стероїдів, що викликають стероїдну розацеа.
Як діагностувати розацеа?
У більшості випадків ніяких досліджень не потрібно, і діагноз розацеа ставиться клінічно. Іноді виконується біопсія шкіри, яка показує хронічне запалення і судинні зміни. Група Global ROSacea CONsensus (ROSCO) рекомендує класифікацію з використанням діагностичних, основних і другорядних фенотипів. Для того, щоб поставити діагноз, потрібен один діагностичний або два основні фенотипи.
Діагностичні фенотипи:
- фіксована центрально-лицьова еритема з характерним малюнком, який може періодично посилюватися;
- фіматозні зміни.
Основні фенотипи:
- папули і пустули;
- телеангіектазії;
- очна розацеа (телеангіектазії країв повік, інфільтрати у рогівці, склерит, склерокератит).
Другорядні фенотипи:
- печіння або поколювання;
- набряк;
- сухий зовнішній вигляд;
- лущення.
Що може спровокувати появу розацеа?
Причинами, що провокують появу розацеа, можуть стати:
- надмірне перебування на сонці;
- стрес, тривожність;
- сауна, гарячі ванни;
- алкоголь, особливо червоне вино;
- кофеїн;
- гостра та гаряча їжа;
- деякі засоби догляду за шкірою й волоссям (що містять спирт і кислоти);
- менопауза;
- сильний вітер і холод;
- деякі ліки (судинорозширювальні засоби, топічні стероїди);
- кардіонавантаження.
Відмова від одного або декількох з цих тригерів може понизити ризик загострень і допомогти контролювати спалахи розацеа.
Лікування
Метою місцевої терапії розацеа є зменшення кількості запальних уражень, інтенсивності еритеми, а також таких симптомів, як поколювання, печіння і свербіж.
Розацеа є поширеним хронічним захворюванням шкіри, що чинить значний вплив на самооцінку та якість життя хворих людей. Найчастіше патологія зустрічається у віці 30-50 років.
Нині на запальний стан, який виникає в контексті зміненої природженої імунної відповіді, можуть впливати доступні місцеві і системні методи лікування, які діють як імуномодулятори і відновлюють шкірний гомеостаз. Стандартні місцеві методи лікування включають метронідазол і азелаїнову кислоту, але є безліч інших препаратів і схем.
Субантимікробна/протизапальна доза перорального доксицикліну для лікування розацеа була схвалена Управлінням з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США в 2006 році.
Метронідазол для місцевого застосування також добре вивчений в якості засобу для лікування розацеа. Нанесення 1,0% крему метронідазолу двічі на день ефективне, як і 250 мг тетрацикліну двічі на день.
Гель метронідазолу 1,0%, що застосовується один раз на день, так само ефективний, як 15% гель азелаїнової кислоти, що наноситься двічі на день. У разі його субантимікробного рівня доксициклін в дозі 20 мг двічі в день ефективний для зменшення запальних уражень та еритеми, пов'язаних з розацеа.
Метронідазол у вигляді 0,75% лосьйону, крему і гелю та 1,0% метронідазол у формі крему і гелю ефективні для терапії розацеа. Комбіноване лікування пероральними антибіотиками в антимікробних і субантимікробних дозах також є ефективним засобом. Підтримувальна терапія метронідазолом місцевої дії зменшує рецидиви і дозволяє збільшити інтервали між загостреннями.
На додаток до догляду за шкірою, програми лікування включають місцеві і системні препарати, які особливо підходять для папуло-пустульозного підтипу розацеа з помірною і важкою інтенсивністю. Найчастіше використовуваними і найбільш сталими терапевтичними схемами є місцевий метронідазол і місцева азелаїнова кислота, а також пероральний доксициклін. Зазвичай використовується 100-200 мг в день. Також доступна форма з контрольованим вивільненням, що доставляє 40 мг в день з використанням неантибіотичної протизапальної активності препарату. Протизапальна доза доксицикліну зокрема забезпечує безпечну й ефективну короткострокову і довгострокову терапію розацеа. Місцевий метронідазол і місцева азелаїнова кислота також є безпечними та ефективними засобами у разі короткочасного застосування. Є згадки про те, що комбінована терапія доксицикліном у протизапальній дозі і місцевим метронідазолом може мати синергетичний ефект. Іншими цікавими варіантами короткострокової і довгострокової терапії розацеа можуть бути низькі дози міноцикліну та ізотретиноїну; проте є занадто мало даних відносно їх ефективності та безпеки.
У дерматологічній і косметологічній практиці часто використовується лазерне лікування розацеа. Затребуваною й ефективною процедурою є інтенсивне імпульсне світлове випромінювання (IPL). У процедурах IPL використовуються інтенсивні світлові хвилі, які звужують і руйнують кровоносні судини, щоб зменшити почервоніння.
У середньому для досягнення оптимальних результатів потрібно 3-6 процедур.
Розацеа, що характеризується шкірними висипами, гіперемією шкіри обличчя і подразненнями, повʼязане з розширеними і пошкодженими кровоносними судинами під шкірою. Симптоми є циклічними, але у разі відсутності лікування з часом можуть прогресувати.
Інтенсивна імпульсна світлова терапія під час розацеа — це лікування, яке може ефективно зруйнувати ці кровоносні судини за допомогою джерел світла високої інтенсивності для усунення небажаного почервоніння.
Як працює IPL для лікування розацеа?
IPL — це неінвазивна світлова терапія широкого спектру, що використовується для лікування багатьох шкірних проблем, таких як зморшки, пігментні плями. Після лікування покращується колір і текстуру шкіри.
За допомогою пристрою світлова енергія перетворюється в теплову, проникає у верхні шари шкіри, де поглинається меланіном, пігментованими клітинами, що знаходяться як на поверхні шкіри, так і в глибших тканинах. Застосовуючи фототерапію, ми можемо контролювати не лише довжину хвилі, а й тривалість і послідовність імпульсів, а також час затримки імпульсу. Ці функції забезпечують контроль, точність і універсальність під час лікування.
Енергія світлових хвиль руйнує пігментовані клітини шкіри, звужує і руйнує поверхневі кровоносні судини, які потім повільно виводяться з організму.
Лазерні процедури використовують концентроване світло з однією довжиною хвилі, яке проникає глибоко в шкіру і вимагає часу, на відміну від IPL широкого спектру, що вирішує проблеми на поверхневому рівні.
Розацеа — захворювання, яке не може бути повністю виліковним, його можна ефективно контролювати за допомогою IPL. Інтенсивні імпульси світла підвищують температуру оксигемоглобіну в крові, руйнуючи пошкоджені капіляри на поверхні шкіри. Це також викликає звуження і скорочення видимих кровоносних судин.
Обидві дії працюють у синергізмі, щоб зменшити почервоніння і подразнення, викликані розацеа. Це, у свою чергу, зменшує висипання і нерівності шкіри, а також заспокоює подразнення і свербіж, які часто супроводжують це захворювання.
Побачити поліпшення стану можна за декілька днів після першої процедури, але оптимальні результати будуть помітними після проведення 3-6 процедур з інтервалом приблизно в 2-4 тижні.
Без медикаментозного і місцевого лікування, усунення різних внутрішніх і місцевих тригерів, розацеа може бути джерелом стресу для багатьох людей. Цей стан може змусити людину почувати себе збентеженою, розчарованою, тривожною або невпевненою в собі.
В арсеналі як у лікаря-дерматолога, так і лікаря-косметолога є безліч інструментів для корекції і підтримки задовільного естетичного стану у разі захворювання на розацеа.
Фото: Shutterstock
Читайте також
- Алергодерматози: патогенез і типи алергічних реакцій
- Розацеа: патофізіологічні механізми та зовнішні прояви
- Профілактика загострень розацеа: мінімум вимог для максимального ефекту
- Психосоматичні хвороби шкіри
- Синдром «червоного обличчя»: коли на це потрібно звернути особливу увагу
- Розацеа: сучасні поняття про патогенез і косметологічні методи лікування