Розацеа — хронічний дерматоз, що може стати джерелом стресу

Тетяна Святенко, професор, д.м.н., член ЄАДВ, Дніпровський медичний університет, Центр дерматології і косметології професора Святенко

Катерина Маслак, лікар-дерматолог, трихолог, косметолог, Центр дерматології і косметології професора Святенко, член Української асоціації лікарів дерматовенерологів и косметологів, член Української асоціації дослідників волосся (UHRS)

---

Прийнято вважати, що від схильності шкіри до почервоніння, судинного порушення, індивідуальної особливості будови судин і їх реактивності найчастіше страждає тонка і чутлива шкіра. Насправді ця проблема може торкнутися усіх типів шкіри у людей будь-якого віку і статі. Нерідко пацієнт може не підозрювати у себе це захворювання, оскільки симптоматику зв'язує з висипаннями. Важливо провести диференціальну діагностику, оскільки складність може виникнути в тому, що розацеа протікає у пацієнта одночасно з акне.

Взаємодія дерматолога і косметолога у процесі ведення пацієнта з розацеа може поліпшити не лише якість шкіри. Як і в разі будь-якого хронічного дерматозу, ми прагнемо домогтися тривалої і стійкої ремісії.

Національна спільнота з вивчення розацеа розробила систему класифікації, яка виділяє 4 різні підтипи патології на основі клінічних проявів:

• еритематозно-телеангіектатичну;
• папуло-пустульозну;
• фіматозну;
• очну.

У чому полягає причина розацеа?

Існує декілька теорій стосовно причини появи розацеа, включаючи генетичні, екологічні, судинні і запальні чинники. Ушкодження шкіри через хронічний вплив УФ-випромінювання грає певну роль.

• Вроджена імунна відповідь шкіри, мабуть, важлива, оскільки у разі захворювання на розацеа спостерігаються високі концентрації антимікробних пептидів, а саме кателіцідінів.
• Кателіцідіни є частиною нормального захисту шкіри від мікробів.
• Кателіцідіни сприяють інфільтрації нейтрофілів у дермі і розширенню кровоносних судин.
• Нейтрофіли виділяють оксид азоту, що також сприяє розширенню судин.
• Рідина витікає з цих розширених кровоносних судин, викликаючи набряк, а прозапальні цитокіни, потрапляючи в дерму, посилюють запалення.

Матриксні металопротеїнази (ММП), такі як колагеназа й еластаза, також важливі у разі захворювання на розацеа.

• Ці ферменти реконструюють нормальну тканину і допомагають у загоєнні ран і утворенні кровоносних судин (ангіогенез).
• У разі захворювання на розацеа вони знаходяться у високій концентрації і можуть сприяти дермальному запаленню і потовщенню шкіри.
• MMП також можуть активувати кателіцідіни, сприяючи запаленню.

Кліщі волосяних фолікулів (Demodex folliculorum) іноді спостерігаються в папулах розацеа, але їхню роль не зʼясовано. Про підвищення захворюваності розацеа у носіїв з шлунковою бактерією Helicobacter pylori відомо, що цей мікроорганізм не є головною причиною розацеа.

Розацеа може посилюватися у разі застосування кремів або олій для обличчя й особливо місцевих стероїдів, що викликають стероїдну розацеа.

Як діагностувати розацеа?

У більшості випадків ніяких досліджень не потрібно, і діагноз розацеа ставиться клінічно. Іноді виконується біопсія шкіри, яка показує хронічне запалення і судинні зміни. Група Global ROSacea CONsensus (ROSCO) рекомендує класифікацію з використанням діагностичних, основних і другорядних фенотипів. Для того, щоб поставити діагноз, потрібен один діагностичний або два основні фенотипи.

Діагностичні фенотипи:

• фіксована центрально-лицьова еритема з характерним малюнком, який може періодично посилюватися;
• фіматозні зміни.

Основні фенотипи:

• папули і пустули;
• телеангіектазії;
• очна розацеа (телеангіектазії країв повік, інфільтрати у рогівці, склерит, склерокератит).

Другорядні фенотипи:

• печіння або поколювання;
• набряк;
• сухий зовнішній вигляд;
• лущення.

Що може спровокувати появу розацеа?

Причинами, що провокують появу розацеа, можуть стати:

• надмірне перебування на сонці;
• стрес, тривожність;
• сауна, гарячі ванни;
• алкоголь, особливо червоне вино;
• кофеїн;
• гостра та гаряча їжа;
• деякі засоби догляду за шкірою й волоссям (що містять спирт і кислоти);
• менопауза;
• сильний вітер і холод;
• деякі ліки (судинорозширювальні засоби, топічні стероїди);
• кардіонавантаження.

Відмова від одного або декількох з цих тригерів може понизити ризик загострень і допомогти контролювати спалахи розацеа.

Лікування

Метою місцевої терапії розацеа є зменшення кількості запальних уражень, інтенсивності еритеми, а також таких симптомів, як поколювання, печіння і свербіж.

Розацеа є поширеним хронічним захворюванням шкіри, що чинить значний вплив на самооцінку та якість життя хворих людей. Найчастіше патологія зустрічається у віці 30-50 років.

Нині на запальний стан, який виникає в контексті зміненої природженої імунної відповіді, можуть впливати доступні місцеві і системні методи лікування, які діють як імуномодулятори і відновлюють шкірний гомеостаз. Стандартні місцеві методи лікування включають метронідазол і азелаїнову кислоту, але є безліч інших препаратів і схем.

Субантимікробна/протизапальна доза перорального доксицикліну для лікування розацеа була схвалена Управлінням з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США в 2006 році.

Метронідазол для місцевого застосування також добре вивчений в якості засобу для лікування розацеа. Нанесення 1,0% крему метронідазолу двічі на день ефективне, як і 250 мг тетрацикліну двічі на день.

Гель метронідазолу 1,0%, що застосовується один раз на день, так само ефективний, як 15% гель азелаїнової кислоти, що наноситься двічі на день. У разі його субантимікробного рівня доксициклін в дозі 20 мг двічі в день ефективний для зменшення запальних уражень та еритеми, пов'язаних з розацеа.

Метронідазол у вигляді 0,75% лосьйону, крему і гелю та 1,0% метронідазол у формі крему і гелю ефективні для терапії розацеа. Комбіноване лікування пероральними антибіотиками в антимікробних і субантимікробних дозах також є ефективним засобом. Підтримувальна терапія метронідазолом місцевої дії зменшує рецидиви і дозволяє збільшити інтервали між загостреннями.

На додаток до догляду за шкірою, програми лікування включають місцеві і системні препарати, які особливо підходять для папуло-пустульозного підтипу розацеа з помірною і важкою інтенсивністю. Найчастіше використовуваними і найбільш сталими терапевтичними схемами є місцевий метронідазол і місцева азелаїнова кислота, а також пероральний доксициклін. Зазвичай використовується 100-200 мг в день. Також доступна форма з контрольованим вивільненням, що доставляє 40 мг в день з використанням неантибіотичної протизапальної активності препарату. Протизапальна доза доксицикліну зокрема забезпечує безпечну й ефективну короткострокову і довгострокову терапію розацеа. Місцевий метронідазол і місцева азелаїнова кислота також є безпечними та ефективними засобами у разі короткочасного застосування. Є згадки про те, що комбінована терапія доксицикліном у протизапальній дозі і місцевим метронідазолом може мати синергетичний ефект. Іншими цікавими варіантами короткострокової і довгострокової терапії розацеа можуть бути низькі дози міноцикліну та ізотретиноїну; проте є занадто мало даних відносно їх ефективності та безпеки.

У дерматологічній і косметологічній практиці часто використовується лазерне лікування розацеа. Затребуваною й ефективною процедурою є інтенсивне імпульсне світлове випромінювання (IPL). У процедурах IPL використовуються інтенсивні світлові хвилі, які звужують і руйнують кровоносні судини, щоб зменшити почервоніння.

У середньому для досягнення оптимальних результатів потрібно 3-6 процедур.
Розацеа, що характеризується шкірними висипами, гіперемією шкіри обличчя і подразненнями, повʼязане з розширеними і пошкодженими кровоносними судинами під шкірою. Симптоми є циклічними, але у разі відсутності лікування з часом можуть прогресувати.

Інтенсивна імпульсна світлова терапія під час розацеа — це лікування, яке може ефективно зруйнувати ці кровоносні судини за допомогою джерел світла високої інтенсивності для усунення небажаного почервоніння.

Як працює IPL для лікування розацеа?

IPL — це неінвазивна світлова терапія широкого спектру, що використовується для лікування багатьох шкірних проблем, таких як зморшки, пігментні плями. Після лікування покращується колір і текстуру шкіри.

За допомогою пристрою світлова енергія перетворюється в теплову, проникає у верхні шари шкіри, де поглинається меланіном, пігментованими клітинами, що знаходяться як на поверхні шкіри, так і в глибших тканинах. Застосовуючи фототерапію, ми можемо контролювати не лише довжину хвилі, а й тривалість і послідовність імпульсів, а також час затримки імпульсу. Ці функції забезпечують контроль, точність і універсальність під час лікування.

Енергія світлових хвиль руйнує пігментовані клітини шкіри, звужує і руйнує поверхневі кровоносні судини, які потім повільно виводяться з організму.

Лазерні процедури використовують концентроване світло з однією довжиною хвилі, яке проникає глибоко в шкіру і вимагає часу, на відміну від IPL широкого спектру, що вирішує проблеми на поверхневому рівні.

Розацеа — захворювання, яке не може бути повністю виліковним, його можна ефективно контролювати за допомогою IPL. Інтенсивні імпульси світла підвищують температуру оксигемоглобіну в крові, руйнуючи пошкоджені капіляри на поверхні шкіри. Це також викликає звуження і скорочення видимих кровоносних судин.

Обидві дії працюють у синергізмі, щоб зменшити почервоніння і подразнення, викликані розацеа. Це, у свою чергу, зменшує висипання і нерівності шкіри, а також заспокоює подразнення і свербіж, які часто супроводжують це захворювання.

Побачити поліпшення стану можна за декілька днів після першої процедури, але оптимальні результати будуть помітними після проведення 3-6 процедур з інтервалом приблизно в 2-4 тижні.

Без медикаментозного і місцевого лікування, усунення різних внутрішніх і місцевих тригерів, розацеа може бути джерелом стресу для багатьох людей. Цей стан може змусити людину почувати себе збентеженою, розчарованою, тривожною або невпевненою в собі.

В арсеналі як у лікаря-дерматолога, так і лікаря-косметолога є безліч інструментів для корекції і підтримки задовільного естетичного стану у разі захворювання на розацеа.

Фото: Shutterstock