Психологічна підтримка пацієнтів з акне: думка експерта

---

Андрій Скібіцький, аналітично орієнтований психолог, коуч, бізнес-тренер (Україна)

---

Володіння психологічними навичками абсолютно необхідне для будь-якої успішної роботи з людьми. Це твердження тим більше справедливе, коли йдеться про надання послуг, пов'язаних із станом психологічного та фізичного здоров'я, а особливо – зовнішності людини. Насамперед, мається на увазі навичка досить точно розуміти, що і чому клієнт відчуває і як думає, а також коректно реагувати на те, як виявляються його почуття і думки. У цій короткій статті я опишу основні особливості психології людей з акне, а також дам кілька загальних рекомендацій щодо роботи з такими клієнтами.

Не буде перебільшенням сказати, що клієнти з проблемою акне тією чи іншою мірою страждають від низької самооцінки. Мається на увазі не так та очевидна ймовірність, що клієнт може «комплексувати» з приводу неприємного вигляду своєї шкіри, як глибший психічний процес.

Щоб зрозуміти, як працює цей процес, пропоную розглянути, як він виникає.

З самого дитинства людина починає розуміти, що у світі вона проявляється у вигляді свого тіла та зовнішнього вигляду, а пізніше – манери поведінки і стилю одягу. Зверніть увагу, наскільки важливо дітям чути, що вони красиві і на них приємно дивитися. Коли дорослі соромлять дітей і кажуть, що вони неприємно виглядають або некрасиво поводяться, то закріплюють у сприйнятті дітей хворобливий зв'язок між тим, як вони виглядають, і тим, яку цінність із себе представляють. Сучасне оточення за допомогою нереалістичних рекламних зображень і стандартів краси впливає у зв'язку з цим навіть на дорослих людей. Свій внесок у цей зв'язок робить і повсякденність: у наші дні людина бачить себе так часто, як ніколи раніше в історії, нас постійно оточують дзеркала, камери й документи із нашим зображенням.

Немає нічого поганого в тому, щоб хотіти мати красивий і привабливий вигляд. Сама природа заклала в нас здатність за заовнішністю оцінювати надійність і стан здоров'я одноплемінників, що оточуюють нас, аби інстинктивно знати, з ким безпечно, на кого можна покластися, з ким народити потомство. В особистих стосунках, серед друзів і на роботі ми проявляємо себе в тому, як виглядаємо, як одягаємося і як поводимося. Так ми позначаємо власний статус та своє місце в суспільстві.

Проблеми починаються, коли дитина привчається до того що, що у ній немає нічого цінного, крім як його зовнішність і манери, які сприймаються важливими дорослими, і потім – іншими людьми. Тоді повне ототожнення себе із зовнішнім виглядом стає майже єдиним способом компенсувати власну внутрішню невпевненість і низьку самооцінку. Внутрішня невпевненість обертається контролем над своїм образом у світі, в очах навколишніх. Людина ніби дає собі обіцянку: «Ніхто не побачить, який я насправді – мене бачитимуть лише таким, як я захочу!». Ось тільки й сама людина вже не в змозі сказати, якою вона є насправді. Ми всі переживаємо схожі почуття у підлітковому віці, але в багатьох вони залишаються на все життя. Найбільш явною ознакою такої установки є часте та незрозуміле відчуття незручності й почуття сорому.

Але, як це часто буває, життя завдає ударів у найчутливіше місце, як, наприклад, коли ми наче спеціально починаємо зачіпати маленьку ранку чи задирку. І тоді саме у таких людей стрес позначається насамперед на стані шкіри. У цьому немає нічого містичного, адже в стресі організм втрачає баланс, порушується здоровий спосіб життя та обмін речовин, організм отримує удар по своєму найдорожчому та найчутливішому захисту. Проблема посилюється і механічним чинником: людина несвідомо починає неспокійно чухати шкіру, потирати собі передпліччя і торкатися обличчя, дряпати і давити нерівності. Страх «втратити обличчя», «непривабливо виглядати» призводить до того, що так воно і трапляється. І тоді «підліткова хвороба» починає переслідувати дорослу людину, яка насправді, сама того не помічаючи, реагує на зовнішній світ, як підліток.

Таким чином, акне дійсно говорить про те, що клієнт бореться із низькою самооцінкою. Ось тільки, з погляду психології, ця хвороба є наслідком, а не початковою причиною низької самооцінки.

Читайте також

Акне та дієта: сучасний погляд на предмет

Звичайно, не можна заперечувати фізіологічні та гігієнічні причини виникнення цього захворювання. Клієнт має бути достатньо дисциплінованим, щоб дотримуватись необхідних процедур і виконувати всі рекомендації. При цьому ми повинні пам'ятати, що усунені наслідки можуть легко повернутися, якщо клієнт не змінить емоційного стану, світогляду та ставлення до себе. А для цього лікування має супроводжуватися психологічною підтримкою й допомогою.

Що ж робити, аби ефективно надавати психологічну допомогу клієнтам з акне?

М'яко пояснюйте клієнтам, що хвороба є не проблемою, а реакцією організму на більш глибоку, справжню причину. Робіть акцент на тому, що лікуванням ви усуватимете наслідки, а не причину неприємного психологічного стану.

Підтверджуйте своєю поведінкою та словами, що зовнішній вигляд клієнта не знецінює його у ваших очах і вам приємно й цінно спілкуватися з ним як із людиною.
Акуратно уточніть, який спосіб життя веде клієнт, що вважає стресовими факторами, через що переживає та як із цим працює. Ви помітите, що більшість переживань буде пов'язано з тим, як його бачать інші. У такому разі знаходьте можливості підкреслювати, наскільки важливо та корисно бути цінним і приємним у своїх власних очах.
Порадьте клієнту продовжувати лікування не зі страху бути неприємним для інших, а з любові до себе, щоб внутрішня краса вільно виявлялася. Мотивуйте знаходити більше часу для улюбленої справи, вести здоровий спосіб життя із любові до себе, більше спілкуватися із цінними людьми.
Якщо людина замкнута і їй соромно спілкуватися з іншими, зверніть увагу на те, що клієнт має чудову нагоду визначити, для кого важлива тільки його зовнішність, а для кого – він сам як унікальна та цікава особистість.

Безумовно, установки, якими людина несвідомо живе з дитинства, дуже важко поміняти з допомогою коротких розмов і корисних порад. Йдеться про глибші, структурні зміни, на які має зважитися душа. Для цього існує ціла низка психотерапевтичних практик, які така людина може пройти, якщо звернеться до психолога чи психотерапевта. Лікування хвороб, пов'язаних із самооцінкою людини, важливо поєднувати з професійною психологічною допомогою.

Успішної практики та вдячних клієнтів!

Ця стаття є частиною спецпроєкту «АКНЕ»