Принципи лікування та корекції акне. Огляд методик

Акне – проблема, що складається з безлічі патогенетичних ланок, нерозривно пов'язаних між собою, а отже, лікування вугрової хвороби має бути комплексним, що передбачає дієту, лікарську терапію (зовнішню та внутрішню), домашній догляд за шкірою, а також використання засобів традиційної й апаратної косметології.

У зв'язку з новими можливостями в косметології та дерматології, появою культури доглядати за своїм зовнішнім виглядом спостерігається зростання звернення пацієнтів з проблемами акне. Але й тенденція «дорослішання» цього захворювання, а також його значний вплив на психоемоційну сферу, соціальний статус і суспільну адаптацію хворих зумовлюють необхідність розробки нових ефективних засобів та схем лікування.

Особливості лікування акне

Терапія акне ґрунтується на анамнестичних даних, враховуючи тривалість попереднього лікування, його ефективність, вік хворого, особливості розвитку та перебігу рецидивів, наявність супутніх захворювань внутрішніх органів і вогнищ хронічної інфекції. Складність патогенезу та різноманітність клінічних форм вугрової хвороби є основою різноманіття методів її лікування. Їх умовно можна розділити на три групи залежно від напряму:

• зниження секреції шкірного сала;
• нормалізація процесів кератинізації каналу сально-волосяного фолікула;
• мікробний фактор.

Для лікування акне використовують широкий спектр сучасних препаратів. За способом застосування їх поділяють на зовнішні та системні. Лікувальні заходи залежать від ступеня тяжкості акне та від того, наскільки важко перебігає захворювання.

1. При легкому перебігу спостерігається утворення вугрів, виникнення окремих вугрових елементів. У цій ситуації рекомендується забезпечити необхідні заходи профілактики: регулярний професійний догляд, добір некомедоногенних засобів домашнього догляду, раціональний спосіб життя. Рекомендовано проведення спеціального догляду в кабінеті косметолога: профілактичні чищення, масажі, маски, розсмоктувальні вогнища запалень, застосування засобів, які заспокоюють чутливу шкіру, мають протизапальну, антибактеріальну дію.
2. При середньому ступені тяжкості є активні висипання. Необхідно вести пошук внутрішніх обтяжливих факторів хвороби. Як правило, будь-яке нездужання дається взнаки невеликою, але явною симптоматикою (закрепи, відрижка, болі в гінекології, часті ГРЗ, ангіни тощо). Рекомендується медична корекція, спрямована насамперед на слабкий орган (режим, дієта, гомеопатичні засоби, консультації вузьких фахівців тощо).
3. У найважчому випадку ми маємо справу з тривалим акне, що погано піддається лікуванню і схильне до рецидивів. У таких випадках призначається спеціальна схема прийому антибіотиків або ретиноїдів. Якщо, незважаючи на всі лікувальні дії, проблема зберігається, потрібна серйозна діагностика в умовах косметологічної медичної клініки. Рекомендовано для з'ясування клінічної картини та вибору тактики лікування залучити лікарів інших спеціальностей.

Яка може бути терапія у лікуванні акне?

Застосування антибіотиків

Системні антибіотики при вугровій хворобі призначаються в разі легкого ступеня тяжкості, яке не піддається іншим видам лікування, а також середнього. Препаратами вибору є тетрацикліни – вони накопичуються в сальних залозах і вибірково проникають до осередків запалення, пригнічуючи активність P. acnes, інгібуючи бактеріальні ліпази.

Побічні ефекти застосування антибіотиків

Застосування антибіотиків обмежене розвитком побічних ефектів (дисбактеріоз, кандидоз, імуносупресія тощо) та ускладнень (токсикодермія, багатоформна ексудативна еритема, синдром Лайєлла). Крім того, існує низка недоліків цієї терапії:

• висока резистентність мікрофлори до цього антибіотика, що збільшується з кожним роком;
• тривалість курсу: перші ознаки поліпшення наступають лише через тижні чи місяці після початку лікування;
• часті рецидиви, що диктують необхідність проведення повторних багаторазових курсів.

Лікування ретиноїдами

З метою лікування акне, незалежно від ступеня тяжкості, також застосовуються ретиноїди: зовнішньо у вигляді мазей та кремів, а при важких формах – системно. При застосуванні цих препаратів відбувається різке зменшення секреції сальних залоз та настання стійкої ремісії. Під впливом ретиноїдів відбувається значне зменшення сальних кіст, у яких, власне, і виникає запалення. Цим пояснюється як швидкий, але стійкий клінічний ефект після їх призначення, адже усуваються основні умови надмірного розмноження бактерій.

Побічні ефекти застосування ретиноїдів

Сухість шкіри обличчя та губ, рідше – слизової носа й очей, можливе почервоніння та лущення шкіри, розвиток фотосенсибілізації, болі у м'язах і суглобах, підвищення печінкових трансаміназ.

Крім того, слід пам'ятати, що роаккутан є тератогенним препаратом. Основним протипоказанням до призначення жінкам дітородного віку є вагітність або планування вагітності. В ході лікування роаккутаном необхідно контролювати функцію печінки: проведення лабораторних аналізів через місяць після початку терапії, а потім кожні три місяці. Якщо рівень печінкових трансаміназ перевищує норму, необхідно зменшити дозу або скасувати його.

Гормональна терапія

Ще однією відомою схемою лікування є гормональна терапія. Її призначають жінкам з пізніми гіперандрогенними, уперто перебігаючим акне, порушеннями менструального циклу та іншими ознаками гіперандрогенії. Як антиандрогенні препарати використовують гестагенні та комбіновані естроген-гестагенні контрацептивні препарати, антиандрогенний ефект яких засновано на принципі конкурентного зв'язування рецепторів в органах-мішенях, у тому числі в сальних залозах, а також прямому впливі на комедоноутворення.

Побічні ефекти й ускладнення при гормональній терапії

Ризик настання вторинної аменореї (спричиненої синдромом гіпергальмування яєчників); ризик розвитку тромбоутворення; тенденція до гіпертензії; порушення толерантності до глюкози. Ці порушення мають виражений дозозалежний ефект. Лікування чоловіків гормональними препаратами супроводжується зниженням лібідо, а також розвитком гінекомастії та азооспермії. Також доведено, що при одночасному прийомі тетрациклінів і гормональних контрацептивів ефективність останніх знижується у 6-7 разів.

Читай також: 

Типове й нетипове акне: пубертат і зрілість

Можливості косметології

Останніми роками в терапії акне стали популярні різні способи шліфування шкіри. Це мікродермабразія (механічне шліфування шкіри), хімічні пілінги, лазерне шліфування. Всі вони є процедурою видалення тонкого верхнього шару шкіри різними способами і в низці випадків дозволяють досягти швидкого і вражаючого результату, що, безумовно, підвищує якість життя пацієнтів з акне.

Ефективну кератолітичну та протизапальну дію мають α-гідроксикислоти, саліцилова кислота. Для лікування запальних форм акне з великою кількістю папул та пустул ця кислота використовується в комбінації з триетилцитратом. Саме триетилцитрат, що входить до складу пілінгу, здатний контролювати бактеріальну колонізацію та процес запалення.

Однак використання всіх методів шліфування показано тільки при легкій та середньоважкій формі акне без яскраво виражених запальних проявів, а також з метою запобігання подальшій трансформації комедонів у запальні елементи.

Мезотерапія

Застосування гомеопатичних та антигомотоксичних препаратів до мезотерапевтичних схем лікування вугрового висипу підвищують ефективність роботи косметолога. Дуже важливо те, що ці ін'єкції можуть проводитися не тільки в проблемну зону, а й за точками акупунктури на тілі та кінцівках, які впливають на стан тканин обличчя.

Протипоказання: небажано проводити мезотерапію в гострому стані на тлі гіперемії, набряклості, пустулізації тільки після усунення гострих запальних явищ.

Застосування ботулотоксину

Медицина прагне розробки нових, не менш ефективних, але при цьому малоінвазивних і малотравматичних методів лікування, і косметологія не є винятком. Пацієнти хочуть отримувати швидкий ефект із максимально можливим естетичним результатом та коротким періодом реабілітації.

Останніми роками у зарубіжній літературі з'явилися дані про високу клінічну ефективність ботулінічного токсину А в лікуванні акне.

Використання внутрішньошкірних ін'єкцій ботулінічного токсину типу А під час акне є відносно новою технікою. Основоположником методики став доктор Аніл Шах, пластичний хірург із Чикаго. На його думку, токсин має позитивний вплив на вугрові висипання двома способами:

• блокує синтез ацетилхоліну, який збільшує вироблення шкірного сала;
• паралізує м'язи навколо сальної залози, що сприяє розширенню шкірних пор та покращенню відтоку шкірного сала.

Проблема акне надзвичайно складна та багатогранна. І силами одних дерматологів без підтримки досвідчених дерматокосметологів, а також лікарів інших спеціальностей не впоратися з нею. Однак важливо розуміти, що проблему потрібно вирішувати за допомогою не лише зовнішніх засобів, а й внутрішньої терапії.

Постпроцедури та домашній догляд

При виборі терапії акне слід також враховувати можливість запобігання вторинним змінам на шкірі, і в першу чергу – післязапальній пігментації та атрофічних рубчиків. Водночас естетичну реабілітацію постугрової шкіри треба починати якомога раніше. Комплекс лікування передбачає кисневоозонотерапію, мезотерапію, лікарські гліколеві пілінги, лікувальний масаж і застосування комбінованих масок з розсмоктувальною дією.

Величезне значення має правильно підібраний та систематичний домашній догляд за проблемною шкірою. Розроблено цілу низку ліній лікувальної косметики для догляду за жирною шкірою, що містить лосьйони й тоніки, зволожувальні та лікувальні креми, гомажі й гелі для вмивання, а також матувальні засоби (лосьйони, емульсії, креми). Препарати призначаються косметологом і як для домашнього супроводу деяких косметичних процедур, і для профілактики рецидивів та подальшого вирівнювання текстури шкіри, що вилікували від запальних вугрів .

Ця стаття є частиною спецпроєкту «АКНЕ» .