Окислювальний стрес та інвазивні процедури: правильний баланс

Гармонійний підхід

Logo

Сьогодні вільнорадикальна теорія старіння посідає провідні позиції серед усіх можливих причин вікових змін. Вільні радикали – одні з головних ворогів естетичної косметології, геронтології та медицини загалом.

У затятій, іноді сліпій боротьбі за максимально здоровий спосіб життя, на жаль, часто втрачається суть. Активні форми кисню (АФК), тобто вільні радикали, справді ушкоджують клітинні структури, макромолекули білків, жирів і вуглеводів. Однак окислювальний стрес, який є однією з головних причин вікових змін шкіри, виникає лише за відсутності правильного балансу антиоксидантної та прооксидантної систем. Тобто тільки у випадку, коли навантаження вільних радикалів справді велике і захисні антиоксидантні системи не можуть впоратися зі своєю роботою, можна говорити про їхній реальний згубний вплив.

Справедливо буде сказати, що АФК виступають у деяких випадках фізіологічними учасниками метаболізму. Наприклад, вони беруть участь у руйнуванні фагоцитом чужорідного об’єкта, саме АФК «нападає» на «чужинця» вже всередині клітини, що фагоцитує, коли «ворог» взятий у полон фагоцитом. Крім того, АФК відіграє важливу роль у збудженні нейрона, таким чином виходить, що навіть повноцінна міміка не була б можлива без АФК. А також доведено важливу роль АФК на певних етапах фосфорилювання білка, що призводить до просторової упаковки білка-мішені. Очевидно, що без вільних радикалів загалом неможливий правильний метаболізм і функціонування тканин. Питання лише адекватного співвідношення прооксидантної й антиоксидантної систем.

Основні представники антиоксидантного захисту у шкірі саме в епідермісі це: α – токоферол, ізомер вітаміну Е, сквален, коензим Q, глутатіон, аскорбінова кислота й сечова кислота. І, як правило, ця внутрішня система захисту може впоратися з вільними ендогенними радикалами, які з’являються щомиті в процесі більшості фізіологічних хімічних реакцій метаболізму всіх тканин і органів.

Складніше стає в разі додавання екзогенних радикалів, впливу УФ-променів та інших складових фотохімічного «смогу», органічних забруднювачів, важких металів, частинок пилу, диму та мікроорганізмів. Важливу роль у навантаженні на антиоксидантну систему відіграють косметологічні інвазивні процедури. Будь-яке пошкодження шкіри (навіть мікроскопічний прокол голкою для мезотерапії 34 G) призводить до ланцюжка хімічних реакцій, кінцевою метою яких є ранозагоювання. І в цьому ланцюжку обов’язковим буде утворення вільних радикалів, які будуть одними з головних сигнальних молекул для відновлення цілісності тканин. До таких процедур можна віднести абсолютно всі маніпуляції зі шкірою в кабінеті косметолога, які пов’язані з порушенням цілісності шкірних покривів або гострим стресом з метою стимуляції: мезотерапія, біоревіталізація, ботулінотерапія, контурна пластика, лазеротерапія, фракційний RF-lifting тощо.

Відмінною рисою мезотерапії (з використанням антиоксидантів) та біоревіталізації (комбінованими препаратами) від усіх зазначених вище процедур є забезпечення тканин необхідними компонентами антиоксидантного захисту.

Умовно всі інвазивні процедури можна поділити на терапевтичні – ті, що борються з патологічними змінами у тканинах, відновлюють оксидантний захист; камуфлюючі – тільки приховують естетичний недолік, не впливаючи на його патомеханізм розвитку; стимулюючі – метою яких є за допомогою ушкодження та гострого стресу активізувати метаболічну активність у тканинах. Виходячи з вищезазначених фактів, посилення антиоксидантного захисту потребують люди з ознаками окислювального стресу, а це весь симптомокомплекс біологічного та фотостаріння, а також пацієнти, які отримують будь-які інвазивні процедури.

Уся складність для лікаря-косметолога в аргументації пацієнтові необхідності терапевтичних ін’єкцій (антиоксидантних мезококтейлів і комбінованих біоревіталізантів) полягає у відсутності швидкого видимого результату для пацієнта у дзеркалі.

Проблема в тому, що після контурної пластики, ботулінотерапії, інвазивних апаратних процедур, серединних і глибоких пілінгів пацієнти, як правило, бачать виражений результат практично відразу і спостерігають його місяці, оскільки деякі методики мають пролонгований ефект.

Але якби в них була можливість заглянути всередину шкіри, то побачили б стрес клітин, що відбувається в ній, який може перейти в хронічний і обернутися зниженням будь-якого виду активності в тканинах. Якщо не боротися зі стресом, то з кожною новою процедурою, з кожним новим впливом ефект від інвазивних, камуфлюючих і стимулюючих процедур знижуватиметься, а ознаки вікових змін, спричинених окислювальним стресом, ставатимуть все більш вираженими. Шкіра з частою травмою без відповідної антиоксидантної підтримки має весь набір ознак шкіри курця, вбитої хронічним окислювальним стресом. Зовні це груба шкіра, сірувато або жовтувато-землистого кольору з грубим малюнком зморшок, розширеними порами, іноді набряклістю різного ступеня виразності.

У цьому випадку лише правильна просвітницька робота ЗМІ, соціальних мереж і лікаря-косметолога в кабінеті зможе сприятливо вплинути на правильну побудову протоколів антивікових програм. Донесення пацієнтам інформації про важливість зовнішнього (косметичні засоби, професійні естетичні, фізіотерапевтичні процедури), внутрішнього (вітаміни комплекси, БАДи) та ін’єкційного (антиоксидантні мезококтейлі й комбіновані біоревіталізанти) антиоксидантного захисту за перших ознак оксидантного стресу у тканинах, а також при проходженні курсу камуфляжних і стимулюючих антивікових процедур. Необхідно орієнтувати пацієнта не на моментальний, але за фактом камуфлюючий ефект, а на довгострокову перспективу уповільнення вікових змін завдяки взяттю під контроль системи оксидантного захисту, що відіграє провідну роль у старінні не тільки шкіри, але і всього організму в цілому.

Читайте також